Посібник «Мій конспект. Історія України. Стандартний та академічний рівні. 11 клас»

Урок 17. КУЛЬТУРА У ПОВОЄННІ РОКИ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• аналізувати особливості розвитку освіти, науки та культури у повоєнні роки;

• називати та застосовувати поняття й терміни: «ждановщина», «лисенківщина», космополітизм;

• творчо застосовувати здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Олександр Палладій, Сергій Лебедев, Володимир Філатов, Олександр Богомолець.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда

1. Як ви вважаєте, чим були зумовлені труднощі, у яких перебувала культура у повоєнні часи?

2. Пригадайте, за яким принципом фінансували освіту в СРСР?

3. На які галузі першочергово надавали капіталовкладення?

Робота з історичною інформацією

• Прочитайте інформацію і дайте відповіді на запитання.

У 1944-1950 рр. було відбудовано й споруджено нових 1 669 шкіл на півмільйона учнівських місць. За парту тоді сідали не лише діти шкільного віку, але й мільйони так званих «переростків» — молоді, що впродовж війни була позбавлена можливості навчатися.

В Україні нараховувалося 6,8 млн школярів. Навіть через 10 років по війні третина шкіл республіки все ще працювала у дві, а то й три зміни.

Запитання

1. Що розуміли під «методом народної будови»?

2. Коли в основному була відбудована мережа шкіл республіки?

3. Який контингент учнів являли собою тодішні шкільні класи?

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати наведені джерела, відповісти на запитання та виконати завдання.

Історик О. Завальнюк про повоєнний побут студентів Кам'янець-Подільського учительського інституту. 1947 р.

«З державних фондів кожний студент одержав в середньому по два шматки мила, по одній парі взуття, 5-6 метрів мануфактури, по одному костюму та дві сорочки. Викладачам — по 2-3 складометри дров, гас для освітлення, городи. 108 студентів розмістили у двох невеличких гуртожитках, проте більшість з них змушена була проживати на так званих кутках».

Запитання

• Якими були умови життя студентів і викладачів? Поясніть на прикладах.

Із Постанови ЦК КП(б)У «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури» (1946 р.)

«...ЦК КП(б)У відзначає, що автори «Нарису» перекрутили марксистсько-ленінське розуміння історії української літератури і подали її в буржуазно-націоналістичному дусі.

Історія української літератури висвітлюється в «Нарисі» поза зв’язком з боротьбою класів як процес, ізольований від цієї боротьби...

Усупереч ленінській вказівці про те, що «є дві національні культури в кожній національній культурі», у «Нарисі» замовчується різниця і суперечність між реакційними і прогресивними течіями в літературі і розвивається теорія єдиного потоку в українській літературі. Тим самим в «Нарисі» протягується теорія про безкласовість і безбуржуазність українського народу в минулому, яка становить сутність буржуазно-націоналістичної концепції школи» М. Грушевського...»

Запитання

1. Охарактеризуйте основні тенденції політики сталінського керівництва у розвитку культури.

2. У чому звинувачували українських літературознавців? Чи справедливою була ця критика?

Робота з поняттями

«Ждановщина» — політика масових репресій проти творчої інтелігенції. Дістала назву від імені секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології А. Жданова, що з 1946 р. був провідником політики посилення ідеологічного тиску на суспільно-політичне і культурне життя.

«Лисенківщина» — ідеологічна кампанія кінця 40-х рр., що характеризувалася масовими репресіями серед талановитих науковців, висуванням корисливців і авантюристів.

«Космополітизм» (відсутність патріотизму) — теорія, що проповідує байдуже ставлення до історії свого народу, своєї Батьківщини, національної культури.

Робота з таблицею

• Опрацювати зміст таблиці і відповісти на запитання.

Етапи ідеологічного наступу в Україні

1 етап (після вересневого 1947 р. пленуму правління Спілки письменників України). Гасло: «Боротьба проти націоналізму».

Критикували: О. Вишню, Ю. Яновського, М. Рильського, О. Довженка за «Україну в огні»

2 етап (кінець 1948 р.) — почалася боротьба проти «низькопоклонства перед Заходом», проти космополітизму.

• Серпень 1948 р. — критика генетики — ліквідовано відділ генетики Інституту зоології

• 1950 р. ліквідовано Кабінет єврейської історії при АН УРСР.

• 3 1948 по 1952 рр. репресовано 19 єврейських письменників в Україні, з яких — 5 страчено

3 етап: 2 липня 1951 р. в газеті «Правда» — стаття «Проти ідеологічних перекручень». Критикували вірш В. Сосюри «Любіть Україну»

Запитання

1. Чим була зумовлена нова хвиля репресій?

2. Проти яких галузей культури вона була спрямована?

Виступ учнів

Презентація повідомлень про Олександра Палладіна, Сергія Лебедева, Володимира Філатова, Олександра Богомольця.

III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.