Посібник «Мій конспект. Історія України. Стандартний та академічний рівні. 11 клас»
Урок 16. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ДЕМОГРАФІЧНІ ЗМІНИ. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ПОВОЄННИХ РОКІВ. ДОЛЯ ЖІНКИ
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• характеризувати демографічні зміни в українському суспільстві;
• розповідати про повсякденне життя населення та долю жінки у повоєнні роки.
Тип уроку: урок удосконалення вмінь та навичок.
Хід заняття
I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА УРОКУ
Повідомлення теми та цілей заняття.
II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ
Завдання
1. Ознайомтесь з наданими документами.
2. Проаналізуйте джерела і визначте основний зміст, що стосується:
а) демографічних змін;
б) повсякденного життя повоєнних років;
в) долі жінки.
3. Чи завжди ви погоджуєтесь з коментарями істориків та очевидців?
4. Після опрацювання матеріалів уроку напишіть твір за темою «Чи хотіли б ви жити в Україні в період 1946-1952 рр., якби машина часу вас могла перенести у цей період? Чому?» Обсяг до 150 слів.
1. Про соціальну політику в УРСР
«1946 р. почався широкомасштабний наступ на присадибні господарства селян. Прикриваючись гаслом «боротьби з порушеннями колгоспного статуту», офіційна влада забирала у селян землю до колгоспного фонду, наполегливо радила продати державі дрібну худобу, обкладала індивідуальні селянські господарства високими грошовими та натуральними податками.
Дійшло до того, що 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР ухвалила таємний Указ «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя». Протягом 1948-1950 рр. на його підставі зборами колгоспників було оголошено 12 тис. «громадських вироків», жертвам яких загрожувала депортація до Сибіру та інших віддалених місць СРСР. Незважаючи на посилення тиску на село, продовольча проблема в повоєнні роки залишалася гострою. Лише в грудні 1947 р. було ухвалено постанову Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) про скасування карток на продовольчі та промислові товари та перехід до продажу їх у відкритій торгівлі за єдиними державними роздрібними цінами.
Скасування карткової системи було, безумовно, явищем позитивним, свідченням певної стабілізації народного господарства. Проте після 1947 р. заробітна плата більшої частини населення, що підвищилася лише наполовину, суттєво відставала від нових державних цін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень. Внаслідок цього склалася парадоксальна ситуація: повоєнні прилавки ломилися від делікатесів (кав’яр, риба, м’ясопродукти тощо), але ні черг, ні особливого попиту на ці товари не було. Неоднозначно вплинула на життєвий рівень населення і грошова реформа. З одного боку, вона привела грошову масу, що перебувала в обігу, у відповідність до потреб господарства; здійснила переоцінку трудових заощаджень населення в ощадкасах на пільгових умовах (до 3 тис. карбованців обмінювали 1:1); знецінила грошові накопичення спекулянтів. З іншого боку, грошова реформа боляче вдарила по селянству, яке зберігало гроші переважно вдома і було змушене здійснювати обмін у розрахунку 1:10».
(Бойко О. Д. Історія України: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К„ 2005.)
2. Зміни в Україні в повоєнні часи
«Закінчення війни відкрило нові джерела західних впливів. До 1947 р. з Німеччини до України повернулися 1 млн 250 тис. осіб — близько 40 % українців, насильно депортованих на роботи до Рейху. Майже 300 тис. з них одразу були вивезені НКВД до Сибіру нібито за державну зраду».
«До того ж, перемога у війні дозволяла використовувати у відбудові господарства «трофейне» німецьке устаткування і німецьких військовополонених».
«Радянські плани післявоєнної відбудови господарства не передбачали відновлення в усьому обсязі передвоєнної ролі Української РСР у господарському комплексі СРСР...»
«У 1950 р. в українських містах проживало 12,8 млн осіб — на мільйон менше, аніж у 1940 р. Дві третини населення республіки у 1950 р., як і в 1940 р., становили мешканці села».
«Війна і післявоєнне врегулювання державних кордонів призвели до змін у національному складі населення України».
(Грицак Ярослав. Нарис історії України. — К„ 1996)
3. Становище у легкій промисловості
«Зростання промисловості, проте, не призвело до підвищення життєвого рівня. Традиційне для радянського режиму нехтування випуском товарів споживання дійшло до крайнощів: купити пару взуття, зубну щітку чи навіть буханець хліба було проблемою. На 1950 р. легка промисловість ледве досягла 80 % довоєнного рівня».
(Рубльов О. С. Історія України. Навчальний посібник для 11 класу. — К„ 2001.)
4. Один із перлюстрованих МДБ УРСР листів, адресованих родичам за кордон
Из Спецсообщения МГБ УССР КП(б)У о жалобах населения на продовольственные затруднения.-
Получатель — Польша, Дольний Шленск, деревня Кельнув, повит Клядзко, Бек Бария. Отправитель — УССР, гор. Житомир, 2, Мельничная, 14, Рудницкая 6.III.1947 г.
...Мама ходит на рынке, просит, оборванная, черная, опухшая, но никто ничего не дает. Петька взял пальто, ковер, шинель и поехал в Западную Украину менять. 24 февраля, а сегодня 4 марта, а его нет. Стася осталась без полена дров, имела 2 стакана риса, сварила и так день прожила. Плачет голодная в холодной квартире, ребенка кормить нечем. Стасик без работы, Маничка, золотко, сжалься над нами, умираем с голода. Пуд пшеницы 900 рублей, пуд белой муки 1 600 рублей, жито 800 рублей, картофель 200 рублей, а заработать никак нельзя. Бывает и такой день, что заработаешь 1 рубль и живи, как хочешь. Ты знаешь соседей Матрены, те, что жили в большой комнате? Тот сосед умер с голода. Петька променял пальто в Луцке на 3 ведра ячменя. Уже больше нет выхода. На маму страшно смотреть... Пошли хорошие разговоры по радио и в газетах. Если бы это была правда...
(Архів Служби Безпеки України, Спеціальна колекція документів. — Арк. 307.)
5. Зі спогадів Віри Мазур про повсякденне життя в Одесі у повоєнні роки
«У перші повоєнні роки з продовольством було, як і раніше, кепсько. Щоб хоч бодай як послабити напруження, людям стали роздавати землю під городи. Як і всі містяни, ми доглядали свій город, врожай дбайливо збирали і зберігали — перебирали, що треба, підсушували, щось засолювали і відправляли до льоху, викопаного у дворі (теж характерна ознака 1940-х)...
Подолання труднощів з придбання одягу, взуття в повоєнні роки потребувало неабияких зусиль і кмітливості. Одяг доглядали й берегли, не раз перешивали, ретельно перелицьовували, комбіновували. Швейна машинка «Зінгер» у нашому будинку працювала безупинно. Взагалі, люди тоді вдягалися були у хто на що здатен...
Періодично батько приносив і віддавав мамі на зберігання облігації чергової держпозики. Мамі, звичайно, більше згодилися б гроші, але вона знала про добровільно-примусове розповсюдження облігацій, тому мовчки без надії складала їх в комод...»
6. Діаграма «Порівняння доходів, отриманих в колгоспі та на присадибній ділянці»
7. Зі звіту виконкому на сесії Чернігівської міськради про роботу за період з 31 вересня 1943 по 20 листопада 1947 р.
«Головним недоліком міської торгівлі є слабка торгівля товарами децентралізованих заготівель. Наші торговельні організації недостатньо ще займаються заготівлею товарів і продукції місцевої промисловості і сільського господарства. Слабо розвинута торгівля овочами і фруктами, якими так багата наша область і місто».
8. Із виступу голови міськвиконкому м. Чернігова на сесії облвиконкому про розвиток державної та корпоративної торгівлі в м. Чернігові (30.ІХ.1952 р.)
«Продаж товарів у місті в 1952 р. порівняно з 1951 роком збільшився більш ніж у 2 рази...
Водночас, товариші, я хочу сказати, що в роботі торговельних організацій наявні значні недоліки... Швейні вироби надходять у торговельну мережу одноманітні; переважно з неякісного вовняного матеріалу, застарілих фасонів, погано зшиті, а також не всіх розмірів. Великі незадоволення зі сторони споживачів і щодо якості і асортименту взуття, особливо, взуття для школярів».
9. Порівняння вартості товарів народного споживання та продовольства до і після грошової реформи 1947 р.
На картку можна було купити хліб, 2 кг м’яса чи риби на місяць, 400 г жирів, 1,5 кг крупи чи макарон. Середня заробітна плата становила в 1948 р. 480 рублів, в 1950 р. — 640 рублів в місті, 164 рублі в селі.
Ціни на продовольчі товари після грошової реформи 1947 р. (1 кг):
• Хліб житній — 3 рублі
• Хліб пшеничний — 4-8 рублів
• Пшоно — 6-7 рублів
• Крупа гречана — 11-13 рублів
• Макарони — 9-11 рублів
• Цукор — 13,5-16,5 рубля
• М’ясо — 28-32 рублі
• Вершкове масло — 62-66 рублів
• Олія — 28-32 рублі
• Свіжа риба — 10,5 рублів
• Молоко (1 л) — 2,5-5 рублів
• Яйця (1 дес.) — 10-18 рублів
• Чай грузинський — 160 рублів
• Ціни на промислові товари після грошової реформи 1947 р.
• Тканини (1 м):
• Ситець — 10-11 рублів
• Вовняна байка — 108-120 рублів
• Крепдешин з шовку — 137-175 рублів
• Сукня з вовняного крепу — 500-600 рублів
• Чоловічий костюм (вовна 50%) — 430-450 рублів
• Костюм чоловічий з бостону — 1400-1500 рублів
• Чоловічі туфлі вищого ґатунку — 250-280 рублів
• Жіночі туфлі — 260-280 рублів
• Сірники (1 кор.) — 20 копійок
• Мило — 4 рублі
• Книжка (200 стор.) — 8-10 рублів Бесіда
1. Чи вистачало заробітної плати для тогочасної сім’ї з двох дорослих і двох дітей за середньої зарплати і наведених розцінок?
2. Чому становище в Україні залишалось досить важким? Чи це є політика проти України? Чи це є недоліки системи як такої?
3. Чому більшість населення України була не задоволена скасуванням карткової системи та грошовою реформою 1947 р.?
ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати повідомлення про життя і діяльність:
• Олександра Палладіна,
• Сергія Лебедєва,
• Володимира Філатова,
• Олександра Богомольця.