Посібник «Мій конспект. Історія України. Стандартний та академічний рівні. 11 клас»
Урок 14. ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• використовувати карту як джерело інформації про основні події в політичному, соціально-економічному і культурному житті повоєнної України;
• визначати основні тенденції та особливості внутрішньополітичного й економічного становища УРСР;
• характеризувати й застосовувати поняття й терміни: репатріанти, екстенсивний шлях розвитку, тоталітарна економіка, модернізація, спецпоселення, космополіти, «псевдонауки», «лисенківщина»,«ждановщина».
• висловлювати та аргументувати власні судження про причини зміцнення тоталітарного режиму;
• визначати роль і наслідки ідеологічних кампаній в УРСР.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та мети уроку.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Визначте роль і місце УРСР у міжнародній політиці у повоєнні часи.
2. Охарактеризуйте основні територіальні зміни УРСР після укладання підписаних мирних договорів з Польщею, Румунією та Чехословаччиною.
III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з історичною інформацією
• Опрацювати текст і відповісти на запитання.
До кінця 1945 р. було відновлено 44 % довоєнних потужностей машинобудівної і 30 % легкої промисловості, стали до ладу 123 великі та 506 дрібних шахт Донбасу.
Було відновлено роботу значної частини шкіл, вузів, медичних закладів, частково житлового фонду. Водночас тривав процес зміцнення адміністративно-командної системи, кількість членів КП(б)У зросла до 320 тис. Комуністична партія, як і раніше, зберігала тотальний контроль над усіма сферами суспільного життя. Відновлювалась також діяльність радянських органів. У лютому 1947 р. відбулися вибори до Верховної Ради, а в грудні того ж року — до місцевих рад.
Були скасовані органи управління воєнного часу. 1946 р. Рада Народних Комісарів була перейменована на Раду Міністрів УРСР.
На підприємствах були відновлені 8-годинний робочий день, відпустки, скасована понаднормова неоплачувана праця. Тривав процес демілітаризації промисловості, збільшувався випуск мирної продукції.
Запитання
1. Які зміни у житті країни були здійснені керівництвом під час переходу до мирного життя?
2. Чи можна стверджувати про те, що в СРСР після війни збереглася тоталітарна політична система? Свою думку аргументуйте.
Робота з візуальними джерелами
• Розгляньте фотодокументи і дайте відповіді на запитання.
Жінки на відбудові Дніпрогесу 1947 р.
Запоріжжя 1945-1947 рр.
Запитання
1. Чи можна вважати, що цих людей відправили на будівництво об’єкта примусово?
2. Яку роботу виконували жінки на цьому будівництві? Чи можна вважати таку працю жіночою? Чому?
3. Що спонукало жінок до такої роботи?
Робота з історичною інформацією
• Опрацювати наведену інформацію та виконати завдання.
Із книги В. М. Литвина «Історія України» про відбудову народного господарства «У перші роки відбудови особливо гостро постала проблема забезпечення народного господарства робочою силою. Промисловість могла розвиватися в основному за рахунок залучення додаткових контингентів робочої сили, тобто екстенсивним шляхом, а демобілізація армії затягнулася на кілька років. Тому на початкових етапах післявоєнної відбудови широко використовували примусову працю — як німецьких військовополонених, так і радянських в’язнів ГУЛАГу. Набули широкого розвитку трудові мобілізації, особливо через оргнабір сільських трудівників. Примусовий по суті набір робочої сили на відбудову донецьких шахт і металургійних заводів висвітлювався як патріотичний рух комсомольців і молоді. Проте сільська молодь не мала паспортів і могла залишити село тільки шляхом оргнабору, призову в армію або зарахування до вищого навчального закладу. Тому установи оргнабору без особливих труднощів виконували свої плани. Молодь бажала в будь-який спосіб виїхати з села».
Завдання
• Опрацювавши текст інформації, знову поверніться до фотодокумента. Чи не змінили ви думку про настрій людей, що працюють на будівництві?
Із книги О. Д. Бойка «Історія України»
«...1946 року розпочався широкомасштабний наступ на присадибні господарства селян. Прикриваючись гаслом «боротьби з порушеннями колгоспного статуту», офіційна влада забирала у селян землю до колгоспного фонду, наполегливо радила продати державі дрібну худобу, обкладала індивідуальні селянські господарства високими грошовими та натуральними податками.
Дійшло до того, що 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР ухвалила таємний Указ «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя». Цей документ мав серйозні наслідки. У 1948-1950 рр. на його підставі зборами колгоспників було оголошено 12 тис. «громадських вироків», жертвам яких загрожувала депортація до Сибіру та інших віддалених місць СРСР. Незважаючи на посилення тиску на село, продовольча проблема в повоєнні роки залишалася гострою. Лише в грудні 1947 р. було ухвалено постанову Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) про скасування карток на продовольчі та промислові товари та перехід до продажу їх у відкритій торгівлі за єдиними державними роздрібними цінами.
Водночас було проведено грошову реформу, що мала на меті ліквідацію наслідків війни у фінансово-грошовій сфері та упорядкування всієї фінансової системи. Ці урядові дії мали неоднозначні наслідки. Зокрема, скасування карткової системи було, безумовно, явищем позитивним, свідченням певної стабілізації народного господарства. Проте після 1947 р. заробітна плата більшої частини населення, що підвищилася лише наполовину, суттєво відставала від нових державних цін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень. Внаслідок цього склалася парадоксальна ситуація: повоєнні прилавки ломилися від делікатесів (кав’яр, риба, м’ясопродукти тощо), але ні черг, ні особливого попиту на ці товари не було. Неоднозначно вплинула на життєвий рівень населення і грошова реформа. З одного боку, вона привела грошову масу, що перебувала в обігу, у відповідність до потреб господарства; здійснила переоцінку трудових заощаджень населення в ощадкасах на пільгових умовах (до З тис. карбованців обмінювали 1:1); знецінила грошові накопичення спекулянтів. З іншого боку, грошова реформа боляче вдарила по селянству, яке зберігало гроші переважно вдома і було змушене здійснювати обмін у розрахунку 1:10.
Надзвичайно гострою в повоєнний період була житлова проблема. Під час війни зруйновано тисячі населених пунктів, знищено понад 40 млн м2 житла — 50 % довоєнного фонду. Це змушувало мільйони людей тривалий час жити в напівзруйнованих будинках, бараках, напівпідвальних приміщеннях, землянках. Негативно впливали на життєвий рівень населення деформований та уповільнений розвиток легкої та харчової промисловості, непропорційно низька частка заробітної плати робітників і службовців у національному доході, нееквівалентний обмін між містом і селом (ціни на продукцію сільського господарства свідомо занижувалися), які були притаманні командній економіці.
Завдання
1. Проаналізуйте соціальну політику радянської влади.
2. Чи можна було сподіватися суттєвих змін у цій галузі?
Робота з історичними джерелами
• Опрацювати наведені джерела, відповісти на запитання та виконати завдання.
Із мемуарів М. Хрущова про голод 1946-1947 рр.
«...Пошел голод. Стали поступать сигналы, что люди умирают. Кое-где началось людоедство. Мне доложили, например, что нашли голову и ступни человеческих ног под мостом у Василькова (городок под Киевом). То есть труп пошел в пищу. Потом такие случаи участились.
Кириченко (он был тогда первым секретарем Одесского обкома партии) рассказывал, что, когда он приехал в какой-то колхоз проверить, как проводят люди зиму, ему сказали, чтобы он зашел к какой-то колхознице. Он зашел. «Ужасную я застал картину. Видел, как эта женщина на столе разрезала труп своего ребенка, не то мальчика, не то девочки, и приговаривала: «Вот уже Манечку съели, а теперь Ванечку засолим. Этого хватит на какое-то время». Эта женщина помешалась от голода и зарезала своих детей. Можете это представить?»
Я докладывал обо всем Сталину, но в ответ вызвал лишь гнев: «Мягкотелость! Вас обманывают, нарочно докладывают о таком, чтобы разжалобить и заставить израсходовать резервы»... Он считал, будто я поддаюсь местному украинскому влиянию, что на меня оказывают такое давление и я стал чуть ли не националистом, не заслуживающим доверия».
Запитання
1. Спираючись на спогади М. Хрущова, дайте відповідь, якою була реакція Й. Сталіна на катастрофічне становище, що склалося в Україні у 1946- 1947 рр.?
2. Як на ваш розсуд, чому саме такою була реакція Сталіна про голод в Україні? З інформації сільгоспвідділу ЦК КП(б)У. Серпень 1946 р.
Із лютого 1946 р. розпочався масовий наплив населення з Брянської, Київської, Вінницької та інших областей у західні області України за хлібом. У червні органами транспортної міліції УРСР було знято: з товарних поїздів 62 400 осіб, а за дві останні декади липня — 97 633 особи.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 31 липня 1946 р. заборонено продаж хліба на ринках колгоспами, колгоспниками та одноосібниками до виконання плану здачі хліба.
Завдання
• Назвіть причини голоду в УРСР в 1946-1947 роках.
Інформація Великобілозірського райкому партії Запорізькому обкому КП(б)У про напружене продовольче становище. Січень 1947 р.
«Внаслідок посухи 1946 року 10 колгоспів нашого району отримали середній урожай зернових по 1,8 ц, 8 колгоспів — по 2,4 ц з гектара, а решта колгоспів — по 4,3 ц... Отриманий на трудодні хліб (150 г на трудодень, що становило лише 15 % від належної норми) колгоспники спожили в процесі роботи. Овочів і картоплі як у колгоспах, так і у колгоспників немає. У 12 колгоспах надзвичайно напружене становище, немає жодного кілограма продовольства. Надати колгоспникам цих господарств хоч би мінімальну продовольчу допомогу не маємо можливості.
Перевірка на місцях тії засвідчила, що понад 460 сімей у колгоспах району зовсім не мають хліба та інших продуктів харчування. Це переважно сім’ї загиблих на фронті воїнів, багатодітні сім’ї та сім’ї інвалідів Вітчизняної війни».
Запитання та завдання
1. Охарактеризуйте життя повоєнного села в Україні.
2. У чому, на ваш розсуд, були причини такого жахливого становища?
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Робота з таблицею
• Використовуючи матеріал підручника та додаткові джерела інформації, складіть таблицю «Особливості процесу відбудови в Україні».
Орієнтовний вигляд таблиці
Здійснювалася в умовах тоталітарного політичного режиму
Економіка України відбудовувалася як частина загальносоюзної економічної системи Опора на внутрішні ресурси і сили, відсутність зовнішньої допомоги Повернення до довоєнної моделі розвитку економіки Відмінна модель відбудови: на першому місці — важка промисловість.
Складне становище населення, голод 1946-1947 рр.
Нестача кваліфікованих робітників Відновлення політичних репресій
Значна роль ідеології, широкомасштабні пропагандистські заходи
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати презентацію «Страдницький шлях Йосипа Сліпого».
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України