Посібник «Мій конспект. Історія України. Стандартний та академічний рівні. 11 клас»

Урок 9. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПЕРЕМОГУ НАД НАЦИЗМОМ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• оцінювати роль українського народу у перемозі над нацизмом;

• порівнювати різні точки зору науковців щодо ролі українського народу в Другій світовій війні.

Тип уроку: урок удосконалення вмінь та навичок.

Хід заняття

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА УРОКУ

Повідомлення теми та цілей заняття.

II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

Завдання

1. Ознайомтесь з наданими документами.

2. Проаналізуйте джерела за змістом і визначте роль українського народу в перемозі над нацизмом.

3. Висловіть свою точку зору щодо коментарів істориків.

3. Підготуйте доповідь за темою «Чому не можна погодитись з тезою В. Путіна, що Другу світову війну вдалося виграти за рахунок індустріальних ресурсів РФ».

1. Зі статті Дмитра Крапивенка «Як евакуйована українська промисловість розвивала російську і казахську» (2010 р.)

Сьогодні прем’єр-міністр Росії Володимир Путін висловився в умовному способі — мовляв, Росія і без України перемогла б нацистів у Другій світовій.

«Статистика свідчить, що найбільших втрат зазнала саме РРФСР — понад 70 %, — заявив Путін. — Це означає, що війна виграна, не хочу нікого кривдити, за рахунок індустріальних ресурсів РФ. Це історичний факт, це все в документах».

Скільки було тих заводів, що влітку 1941 року евакуювали на Урал, до Сибіру, Середньої Азії? Одні історики називають цифру 1500 підприємств, інші — 1300. Припускають, що близько половини з них було вивезено з України.

2. Багатство Сибіру приростало Україною

Новокраматорський завод важкого машинобудування імені Сталіна (евакуйований з Краматорська), наприклад, «прописався» відразу за трьома адресами: у підмосковній Електросталі, південноуральському Орську та сибірській Югрі.

З Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча до Магнітогорська встигли евакуювати найпотужніший у СРСР товстопрокатний стан, який уже в жовтні 1941 року почав давати перші листи броні для танків Т-34.

За тисячі кілометрів від фронту виростали цілі міста, а в них з’являлися вулиці з вельми промовистими назвами — Краматорська, Маріупольська, Харківська...

3. Збитки української економіки під час Другої світової війни

	Україна	СРСР (загальна цифра)
Загальні матеріальні збитки	1,1 трлн крб	2,6 трлн крб
Знищено промислових об’єктів	16 тис.	32 тис.
Знищено міст	714	1710
Знищено сіл	28 тис.	понад 70 тис.

4. Наш внесок у казахську економіку

Левова частка нинішньої казахської промисловості має «евакуаційне» походження. Під час війни до республіки було вивезено 142 підприємства. За перші півтора року війни в Казахстані стали до ладу 25 шахт і копалень, 11 збагачувальних фабрик для чорної та кольорової металургії, чотири нафтових родовища та один нафтопереробний завод.

5. Я. Грицак «Баланс втрат і здобутків» із книги «Нариси історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.»

Іншим великим міфом є теза про те, що Росії сама винесла головний тягар війни. Досить тільки глянути на карту воєнних дій, щоб побачити — зона німецької окупації ледве торкалася російських етнічних територій. Насправді ж ця зона на Сході Європи покривала майже повністю балтійські країни, Білорусію й Україну, і саме тут жертви серед населення були найбільшими. За час війни в Україні загинуло, згідно з офіційними даними, 5,5 млн осіб, тоді як Білорусія втратила 2,2 млн, Росія — 1,8 млн, Литва — 666 тис., Латвія — 644 тис., Естонія — 125 тис., Молдавія — 64 тис. осіб. Якщо додати українські втрати на фронтах (2,5 млн осіб), загальну кількість загиблих та депортованих, то в українському випадку ця сума наблизиться до 7 (за іншими оцінками — до 9) млн осіб, що на 2-3 млн перевищує втрати Росії і на 2,5 млн — втрати Німеччини. У сумній статистиці кількості воєнних жертв Україна посідає перше місце. Якщо ж брати до уваги інший показник — співвідношення кількості втрат до загальної чисельності населення країни, то і в цьому випадку Україна разом з Білорусією і Польщею належала до числа трьох країн, які найбільше потерпіли від війни.

...українці у складі радянських частин не просто виконували роль гарматного м’яса — назагал, вони виявилися добрими вояками. У ході війни жителі України одержали 2,5 млн орденів та медалей за хоробрість і відвагу із загальної кількості 7 млн. Частка українців серед Героїв Радянського Союзу становила 18,2 % (для порівняння — росіяни становили 71 %, білоруси — 3,3 %, представники інших 40 національностей — 7,4 %). Зі 115-ти двічі Героїв Радянського Союзу 35 були українцями або ж уродженцями України. Серед трьох Героїв Радянського Союзу, яких удостоїли цієї нагороди тричі, один — льотчик Іван Кожедуб — був українцем (двома іншими були маршал Георгій Жуков та льотчик Покришкін).

6. Укрінформ про внесок України у перемогу над нацизмом

У результаті бойових дій в Україні було зруйновано понад 700 міст і містечок, 16,5 тис. промислових підприємств, 18 тис. лікувальних установ, 33 тис. шкіл, технікумів, вузів і науково-дослідних інститутів, 19 тис. бібліотек, понад 30 тис. колгоспів, радгоспів, МТС. Десять мільйонів осіб залишилися без даху над головою. Проте найстрашнішими були людські втрати, які, за підрахунками дослідників, в Україні становили 8-10 млн осіб (військові — 3-4 млн, цивільні — понад 5 млн).

7. Роль українського народу в перемозі антигітлерівської коаліції над нацизмом (за інформацією Українського інституту національної пам'яті)

Від перших днів вторгнення вермахту на територію СРСР Україна стала ареною запеклих бойових дій. У вересневій кампанії 1939 року 112 тис. українців вступили у двобій з вермахтом у складі Війська Польського, 7 834 з них загинули у боях з вермахтом під польськими прапорами, а 16 тис. дістали поранення.

З Україною пов’язані основні вирішальні події на радянсько-німецькому фронті. На території України було розгромлено майже 61 % сухопутних сил німецької армії... А з 22 червня 1941 року до 28 жовтня 1944 року на території України сторони протистояння провели 29 із 76 стратегічних наступальних і оборонних операцій. 1944 року в Україні воювало 50 % усіх сухопутних військ Червоної армії (42 % стрілецьких і 80 % танкових та механізованих з’єднань).