Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Урок 3. Наддніпрянська Україна у 1905–1914 рр.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• розпізнавати на історичній карті революційні події 1905-1907 рр. в Україні; місця діяльності політичних, національно-культурних організацій;

• визначати основні тенденції та суперечності земельної реформи П. Столипіна в Україні;

• називати та застосовувати поняття й терміни: Столипінська аграрна реформа, політична партія;

• творчо застосовувати здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Ілля Шраг.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Чому темпи розвитку сільського господарства України відставали від промисловості за пореформеної доби?

2. Що саме стримувало розвиток аграрного сектору? Спрогнозуйте дії селян. (Прогноз учнів записати на дошці.)

IIІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Початок ХХ сто. для багатьох народів світу позначився революційними потрясіннями, що в результаті призвело до глобальної кризи — Першої світової війни.

1905 року в російській імперії розпочалася революція.

Робота з поняттям

Революція — докорінний переворот, глибокі якісні зміни в житті суспільства, які призводять до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового.

Робота з текстовою таблицею

• Ознайомтеся з причинами революції 1905-1907 рр., розподіліть номери наведених чинників по відповідних групах: А — соціально-економічні та Б — політичні.

1. Нерозв’язаність аграрного питання.

2. Існування станових привілеїв.

3. Малоземелля і безземелля селян.

4. Самодержавна форма правління.

5. Відсутність демократичних прав і свобод.

6. Зниження авторитету царя через поразку в російсько-японській війні.

7. Поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси.

8. Збереження поміщицьких землеволодінь.

9. Жорстка експлуатація робітничого класу.

10. Масове безробіття.

11. Національний гніт.

Відповідь: А — 1, 2, 3, 8, 9, 10; Б — 4, 5, 6, 7, 11.

Робота з підручником

• Опрацювавши відповідний текст підручника, учні складають хронологічну

таблицю «Події першої російської революції в 1905 р.».

Бесіда

• Які верстви населення долучилися до революційних виступів до осені

1905 р.?

Учитель. 17 жовтня 1905 р. Микола ІІ підписав Маніфест, який дарував демократичні права: свободу слова, друку, особистості, зборів, профспілок, скликання законодавчої Державної Думи, де українці Наддніпрянщини здобули перший досвід парламентської діяльності.

Було ліквідовано Емський указ, почали виходити українські газети («Хлібороб» у Лубнах, «Громадська думка» («рада»)). Спочатку в Одесі, а згодом у Києві, Катеринославі, Чернігові, Ніжині виникають культурно-освітні організації «Просвіти». М. Грушевський переїхав до Києва, де заснував Українське наукове товариство (УНТ). 1907 р. М. Садовський створив перший в Україні український стаціонарний театр.

Робота з фольклорними джерелами

• Як ви розумієте тогочасну приповідку:

Цар злякався — видав маніфест.

Мертвим — свобода, живих — під арешт?

Учитель. На той час для українців набуло особливої ваги національне питання. Під час виборів навесні 1906 р. до Першої Думи від 9 українських губерній було обрано 102 депутати, які сформували «Українську думську громаду» (у складі 42 депутатів на чолі з І. Шрагом), основною вимогою якої було надання Україні автономії. Але Микола ІІ розпустив Першу Думу в липні 1906 р.

Наступні вибори відбулися у січні 1907 р. Але Друга Дума виявилася ще більш радикальною. «Думська громада» виступила з вимогою допустити українську мову в системи освіти і державного управління. Тому Друга Державна Дума була розпущена 3 червня 1907 р., що фактично засвідчило поразку революції. У країні розпочалася політична реакція.

Робота з джерелами

• Опрацюйте наведені джерела, дайте відповіді на запитання та виконайте

завдання.

Маніфест «Про вдосконалення державного порядку»

(17 жовтня 1905 року)

«...На обов’язок Уряду покладаємо Ми виконання непохитної нашої волі:

1. Дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи на засадах дійсної недоторканності особи, свободи совісті, слова, зборів і союзів.

2. Не зупиняючи призначених виборів у Державну Думу, залучити тепер же до участі в Думі у міру можливості, відповідної стислості терміну, що лишився до скликання Думи, ті класи населення, які нині зовсім позбавлені виборчих прав, представивши потому подальший розвиток початку загального виборчого права у знову встановленому законодавчому порядку.

3. Установити як непорушне правило, щоб жодний закон не міг мати силу без схвалення Державною Думою і щоб виборним від народу була забезпечена можливість справжньої участі в нагляді за законовідповідністю дій поставленої від нас влади».

Завдання

1. Визначте основні положення Маніфесту.

2. Які зміни в політичний лад імперії мав внести цей документ?

Із праці Н. Полонської-Василенко «Історія України»

«...Цей Маніфест не дав заспокоєння. Навпаки, населення у своєму ставленні до нього поділилося на три частини:

1) на так би мовити центральну, що складалася з людей, які прийняли Маніфест з надією, що він дасть конституцію і що ця конституція почне нову добу в історії;

2) на революційні групи, які вважали, що цей Маніфест є тільки тимчасовою зупинкою у боротьбі уряду з революцією, і поставилися до Маніфесту вороже;

3) на праві елементи, починаючи від людей, близьких до Царського Дому; вони вважали, що Маніфест вирвано у царя, і вживали всіх зусиль, щоб зберегти самодержавство у повній його силі».

Завдання

• Поясніть, чому так неоднозначно населення сприйняло царський Маніфест 17 жовтня.

Робота з історичними поняттями

Чорносотенці — загальна назва російських монархічних та ультранаціоналістичних організацій, що виникли в Російській імперії під час революції 1905 року. Виступали на захист самодержавства, сповідуючи гасло: «Православіє. Самодєржавіє. Народность». Період найбільшої активності чорносотенців припав на 1905-1914 рр.

Бесіда

• Як ви вважаєте, чому чорносотенці активізувалися саме під час революції 1905-1907 років?

Учитель. Для зміцнення соціальної опори самодержавства на селі було вирішено провести аграрну реформу, яка дістала назву Столипінська.

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати джерело і дати відповідь на запитання.

Із рукопису селянина Василя Рубеля

«Ділили землю на отруби так. Однодушцям давали отруби зараз кругом слободи, бо це бідні. Двохдушцям далі; трьох — іще далі. І так по порядку. Тоді-то і заворушилися один проти другого хлібороби, особливо зажита частина, — відділяють синів на отруби, строять хати, землянки, сараї, аж курява гуде. Скоро після наділу отрубів, таки ж по ініціативі того ж Столипіна, було вирішено урядом для підняття сільського хазяйства всім желающим хліборобам дать довгострочні кредити. «.вам (будь-кому) дозволена безвідсоткова позичка в сумі 300 рублів на (вогнетривкі) будівництва (будівлі) з тією умовою, щоб означена позичка була витрачена Вами виключно на ту необхідність, на яку вона призначена, і щоб по закінченню трьох років протягом десяти років була повернута терміновими в рівних частинах щорічними внесками по 30 руб. на рік, починаючи з 1 січня 1917 р., тобто щоб до 1 січня 1927 р. поповнена цілком».

От і вся церемонія, щоб одержать на 10 років розстрочки 300 руб. (на той час це були величезні гроші)».

Запитання

1. Які особливості Столипінської аграрної реформи відображені в документі?

2. Як вплинула реформа на життя селян? Зробіть висновки.

Робота з історичною інформацією

Почалася боротьба з українством і в першу чергу з українською мовою на всьому приступному фронті. Заборонялися «Просвіти», клуби, не дозволялося друкувати українські оповістки, співати пісні не лише на концертах, але й просто на вулиці по селах; українським кобзарям заборонялося співати по ярмарках, школярам не вільно було співати колядок; учителі одбирали у школярів Євангелія в українській мові і т. п.

(Наступ російського царизму на українство в період між першою і другою демократичними революціями (за спогадами О. Лотоцького) // Хрестоматія з історії України: XIX — поч. XX ст. — С. 219.)

Робота з підручником

• Наведіть приклади з підручника, що ілюструють висловлювання автора.

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію та дайте характеристику цій організації.

Товариство українських поступовців було засноване 1908 р. у Києві. Воно об’єднало розрізнені сили українського національного руху і таким чином певною мірою сприяло їхній консолідації. Серед очільників ТУПу були В. Винниченко, С. Петлюра, М. Грушевський, Є. Чикаленко. Основні принципи, що їх проповідували члени ТУПу, були такі: автономія, конституціоналізм, парламентаризм.

Рефлексія учнів

• На цьому уроці я дізнався(-лася) про...

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення про митрополита Андрея Шептицького.