Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»
Урок 25. Індустріалізація. Колективізація. Голодомор
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний поділ УСРР, Голодомор 1932-1933 рр., основні індустріальні новобудови в УСРР та місця антибільшовицьких повстань;
• визначати основні тенденції та суперечності форсованої індустріалізації; насильницької колективізації;
• висловлювати та аргументувати власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;
• давати аргументовану правову оцінку Голодомору 1932-1933 рр. як геноциду українського народу;
• називати та застосовувати поняття й терміни: директивна економіка, форсована індустріалізація, хлібозаготівлі, насильницька колективізація, розкуркулення, Голодомор, геноцид.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та цілей уроку.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Назвіть причини згортання непу.
2. З інформації, отриманої на попередньому уроці, спрогнозуйте причини хлібозаготівельної кризи.
3. Як на ваш розсуд, яким мав бути шлях подолання хлібозаготівельної кризи?
IIІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з історичним поняттям
Індустріалізація — створення фабрик і заводів переважно важкої промисловості.
Розкуркулення — конфіскація у куркулів засобів виробництва, їх економічне пограбування.
Колективізація — це здійснене радянською владою в 1918-1937 рр. примусове насильницьке об’єднання індивідуальних селянських господарств у колективні для встановлення цілковитого контролю держави над сільськогосподарським виробництвом.
«Чорна дошка» — метод покарання селян за невиконання норми хлібозаготівель. Постачання товарів в такий населений пункт було заборонено, а всі їстівні продукти вивозили.
«Сталінський стрибок» — безладне втручання в планові показники.
«Штурмівщина» — прискорення темпів розвитку.
Учитель. XIV з’їзд ВКП(б) у грудні 1925 р. взяв курс на індустріалізацію для перетворення СРСР на могутню індустріальну державу з великим військовим потенціалом. Також було прийнято наступного року директиву про складання першого п’ятирічного складу — 1928-1932 рр. 1929 рік Сталін визначив як «рік Великого перелому».
Запланований у 1929-1930 рр. приріст важкої промисловості на 32 % не відповідав тогочасним матеріальним ресурсам. 1929 р. — перехід до форсованої індустріалізації. Загалом, 1929-1938 рр. було визначено як період модернізації радянського суспільства.
Метод «Мікрофон»
• Визначте, звідки мав СРСР взяти кошти на проведення індустріалізації. Орієнтовна відповідь
Джерела індустріалізації:
• залучення коштів із сільського господарства;
• підвищення норм виробітку за незмінних розцінок за вироблену продукцію;
• подовження робочого дня;
• запровадження примусово широкої системи державних позик (облігацій). Завдання
• Прокоментуйте лозунг більшовиків: «Спочатку завод, а потім місто, спочатку верстати, вугілля, нафта, а потім будемо піклуватися про життя й школи».
Робота з текстом підручника
• Опрацювати матеріал підручника та додаткові джерела інформації й виконати завдання.
1. Назвіть методи, якими здійснювалась індустріалізація.
2. Що таке соціалістичне змагання?
Робота з таблицею
• Опрацювати текст підручника або додаткові джерела інформації й скласти таблицю «Наслідки індустріалізації».
Орієнтовний вигляд таблиці
Наслідки індустріалізації
|
Позитивні |
Негативні |
|
Зростання кількості промислових підприємств в 11 разів. Будівництво Дніпрогесу (Запоріжжя) 1927-1932 рр., Запоріжсталі, Азовсталі (Маріуполь), Криворіжсталі, ХТЗ (1931 р.) та ін. Україна — важлива металургійна, вугільна та машинобудівна база СРСР. УРСР — індустріально-аграрна республіка. Збільшення кількості робітників вдвічі |
Утвердження командно-адміністративних методів управління. Ігнорування економічних законів регулювання економіки. Ліквідація приватної торгівлі. Зниження життєвого рівня населення — черги, дефіцит, картки. Ускладнення житлової та продовольчої проблеми. Відсутність матеріальних стимулів праці. Здійснювалась за рахунок селян. Нераціональне і нерівномірне розміщення продуктивних сил. Ізоляція радянської економіки від світової |
Робота з картою
• На карті «Радянська модернізація України. Стан економіки у 1928-1939 рр.»:
1. Знайдіть місця розташування промислових підприємств-гігантів.
2. Спростуйте або підтвердьте факт нераціонального й нерівномірного розміщення продуктивних сил.
3. Серед збудованих і реконструйованих в Україні підприємств переважали підприємства групи «А» чи «Б»? Чому?
4. Назвіть регіони України, у яких переважала важка промисловість.
Завдання
• Встановіть логічний зв’язок між подіями:
1) 15 січня 1930 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву»;
2) кінець січня 1930 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульства як класу» про заборону орендування землі, найманої праці в сільському господарстві;
3) 2 березня 1930 р. газета «Правда» надрукувала статтю Сталіна «Запаморочення від успіхів».
Робота з історичною інформацією
• Спрогнозуйте наслідки, які мало розкуркулення для українського села. розкуркулення передбачало:
1) передання державі найбільш рентабельних сілянських господарств разом із землею та реманентом;
2) вилучення значних запасів сільгосппродукції, яку зберігали в куркульських господарствах;
3) фізичне знищення заможних селян — куркулів.
Орієнтовна відповідь
1. Голодомор 1932-1933 рр.
2. руйнування виробничих сил на селі.
3. Знищення товарного сільського господарства, деморалізація й зубожіння селян.
Робота з історичним поняттям
Голодомор — штучно створений впродовж 1932-1933 рр. голод в Україні. Робота в групах
• Опрацювати текст підручникам та додаткові джерела інформації та підготувати повідомлення «Причини Голодомору 1933-1933 рр. в Україні».
Робота з історичною картою
• Розгляньте карту «Радянська модернізація України. Стан економіки у 1928-1939 рр.», назвіть регіони країни, які найбільше постраждали від Голодомору.
Робота з історичним джерелом
• Опрацюйте текст джерела і скажіть, яку мету переслідувала влада, приймаючи цей «закон».
Витяг з Постанови ЦВК і РНК «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» 7 серпня 1932 р. (витяг) («закон про п'ять колосків»)
Суспільна власність є основою радянського ладу, вона священна і недоторканна, і люди, які зазіхають на суспільну власність, повинні бути розглянуті як вороги народу... Виходячи з цих міркувань і йдучи назустріч вимогам робітників і колгоспників, Центральний Виконком і Рада Народних Комісарів Союзу РСР постановляють:
1. Прирівняти за своїм значенням майно колгоспів і кооперативів до майна державного.
2. Застосовувати як міру судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна вищу міру соціального захисту — розстріл з конфіскацією всього майна та із заміною за пом’якшувальних обставин позбавлення волі на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна.
3. Не застосовувати амністії до злочинців, засуджених у справах про розкрадання колгоспного й кооперативного майна...
5. Застосовувати як міру судової репресії у справах про охорону колгоспів і колгоспників від насильства та погроз із боку куркульських та інших протисуспільних елементів позбавлення волі від 5 до 10 років з ув’язненням у концентраційному таборі.
6. Не застосовувати амністії до злочинців, засуджених за цими справами».
Робота з історичною інформацією
• Опрацюйте наведену інформацію та скажіть, у чому, на думку автора, полягала трагедія українського селянства
Із книги Р. Конквеста «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор»
«У 1932-1933 рр. сталося те, що можна охарактеризувати як терор голодом (або, як ще кажуть, — голодомор) проти колективізованих селян України та значної частини заселеної українцями Кубані (разом із деякими регіонами Подоння й Поволжя). Уявну впертість українських селян, котрі не здавали зерна (якого вони не мали), недвозначно розцінювали як «націоналізм». Усе це повністю відповідало твердженню Сталіна, що національна проблема є за своєю суттю селянською проблемою. Тож український селянин терпів подвійно — і як селянин, і як українець».
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
Метод «Мікрофон»
• Чим би ви пояснили надзвичайно високі темпи колективізації та індустріалізації в Україні?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України
