Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Урок 21. Розвиток культури 1917–1921 рр.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• виявляти нові тенденції й суперечності процесу розвитку української культури в 1917-1921 рр.;

• порівнювати й формулювати власні судження щодо розвитку освіти і науки за часів УНР, Центральної Ради, Української Держави; Директорії та ЗУНР;

• визначати нові тенденції розвитку культури 1917-1921 рр., розвиткові українського релігійного життя;

• характеризувати культурно-освітню діяльність громадських організацій;

• оцінювати внесок українських освітян, науковців та митців у національну та світову культуру.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Яким був стан освіти в Україні на початку ХХ ст.?

2. Назвіть відомих діячів української культури початку ХХ ст. Яким був їхній внесок у розвиток національної та світової культури?

3. Що вам відомо про діяльність громадських організацій на початку ХХ ст.?

Яку роль вони відігравали в українському національному русі?

IIІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. На початку ХХ ст. культура України, з одного боку, продовжувала свій розвиток у напрямі народної, демократичної традиції ХIХ ст., а з іншого — тривав активний пошук нових форм, використання досягнень інших національних культур. Складні й неоднозначні соціальні, економічні та політичні процеси, пов’язані з поваленням царизму, більшовицьким переворотом, розгортанням українських визвольних змагань, справили значний вплив на культурне життя тогочасного суспільства.

Уперше за майже півтори сотні років виникли умови для розвитку української культури на державному рівні. До складу національного органу влади — Центральної Ради — увійшли відомі діячі української культури: письменник і драматург В. Винниченко, поети — М. Сріблянський (Шаповал), М. Вороний, В. Павленко (С. Шелухін), I. Тешенко; літературознавці — С. Єфремов, П. Зайцев; мистецтвознавці — Д. Антонович і М. Біляшівський; письменники — В. Бойко, В. Леонтович, О. Лотоцький, Г. Михайличенко, А. Заливчий, М. Загірня, В. О’Коннор-Вілінська, Л. Старицька-Черняхівська та ін. Вони прагнули зробити все, щоб українська нація якнайшвидше утвердила себе політично й культурно.

Метод «Мікрофон»

• Спрогнозуйте, які умови розвитку української культури склалися у 1917—1921 рр.

Робота з таблицею

• За розповіддю вчителя з використанням додаткових матеріалів складіть таблицю «Стан української культури у 1917-1921 рр.».

Нові тенденції розвитку культури	Причини цих тенденцій

Робота з історичною інформацією

• Як, на ваш розсуд, склад Центральної Ради впливав на її політику на справу розвитку української культури?

До складу національного органу влади — Центральної ради — увійшли відомі діячі української культури: письменник і драматург В. Винниченко, поети М. Сріблянський (Шаповал), М. Вороний, В. Павленко (С. Шелухін), I. Стешенко, літературознавці С. Єфремов, П. Зайцев, мистецтвознавці Д. Антонович, М. Біляшівський, письменники В.Бойко, В. Леонтович, О. Лотоцький, Г. Михайличенко, А. Заливчий, М. Загірня, В. О’Коннор-Вілінська, Л. Старицька-Черняхівська та ін.

Робота з історичними джерелами

• Опрацюйте наведені джерела та дайте відповіді на запитання.

Із листа В. Винниченка до Є. Чикаленка

«...Поки я почуваю в собі сили, я постараюсь зробити все, щоб прислужитись нашій національній справі. Всякими путями, всякими способами, а ми мусимо стати на рівні з передовими націями. Це мета, для якої варто жити й працювати».

Із роботи I. Огієнка

«Мова, це наша національна ознака, в мові — наша культура, ступінь нашої свідомості., і поки живе мова — житиме і народ як національність. Не стане мови — не стане й національності: вона геть розрушиться поміж дужчим народом».

Зі звернення групи наукових і культурних діячів до Ради Міністрів Української Держави (червень1918 р.)

«...негайно широко поставити справу реєстрації, охорони та збору пам’яток української культури в різних її формах і користування цим для виховання народних мас у дусі розвитку поваги до минулого своєї батьківщини, на підвалинах якого, за умови правильно поставленої національної школи, у народу виховувалась би істинна, здорова любов до батьківщини, яка породжувала б творчу діяльність, а не руйнування культурних багатств країни, як це ми спостерігаємо зараз».

Запитання

• Які завдання в галузі розвитку культури визначали як першочергові в діяльності української влади представники української науки і культури?

Із роботи І. Огієнка «Українська культура»

«Тепер, коли ми творимо самі своє вільне життя, коли питання про нашу автономію поставлено руба, коли це питання набуло собі такої гострої форми, якраз дочасно буде спинитись, озирнутися назад, кинути оком на той довгий шлях, що його ми перейшли. Чи ми ж справді маємо право на вільне життя, чи ми маємо право на ту автономію, якої так настирливо домагаємось ось уже більше двох віків? Чи народ наш — окремий народ, чи він же має свою культуру, — культуру оригінальну, своєрідну? Чи в минулому єсть у його своя історія, своє життя? Чи справді нам потрібні окремі школи з нашою мовою, окремі університети, чи може це тільки наші вигадки, як про все це тепер кажуть несвідомі люди?»

Запитання

• На ваш розсуд, які з думок, висловлені І. Огієнком, не втратили актуальності у наш час?

Із Закону Української Держави «Про обов'язкове вивчення української мови і літератури, а також історії і географії України у середніх школах» (1 серпня 1918 р.)

«Ухвалений радою Міністрів закон про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії і географії України по всіх середніх школах.

1. По всіх середніх хлоп’ячих і дівочих загальноосвітніх, професійних, комерційних і інших школах, учительських семінарах і інститутах, а також духовних семінаріях обов’язково викладається українська мова і література, задля чого визначається не менше 3 годин тижнево у перших 5-ти класах, а у 2-х останніх класах — не менше 2 годин, та географія і історія України, для яких мають бути визначені не менше як по 2 години тижнево у 2-х останніх класах кожної школи.

2. По всіх хлоп’ячих і дівочих, середніх, професійних, комерційних і інших школах, учительських семінаріях і інститутах, а також духовних семінаріях закладається штатна посада учителя української мови та літератури, а також обов’язково закладаються зверхштатні посади учителя географії та історії України».

Запитання

• Про що свідчить цей документ?

Робота з таблицею

• Опрацюйте зміст таблиці «Заходи радянської влади в галузі культури. 1919—1920 рр.» і скажіть, які питання в галузі культури у першу чергу вирішувала радянська влада.

Рік	Запроваджені заходи
1919 р.	Декрет про ліквідацію неписьменності серед населення РСФРР. До ВНЗ приймають представників робочого класу і селянства
1920 р.	Відкрито робітфаки з підготовки робітничої та селянської молоді до вступу до вишів
1919 р.	Постанова про знищення пам’ятників царської доби

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію і скажіть, у чому полягало значення створення Української Академії наук.

У листопаді 1918 р. П. Скоропадський затвердив закон про заснування Української академії наук (УАН). Академія мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний та соціально-економічний. Президію та перших академіків призначив уряд, а інших членів мали обирати академіки. Гетьманський уряд знайшов можливість налагодити гідне фінансування Академії. Штатні академіки за оплатою прирівнювалися до заступників міністра.

Академія отримала режим максимального сприяння, статус самоврядної юридичної особи, а також право на заснування наукових закладів, безмитне і позацензурне отримання літератури і наукового обладнання, присвоєння ступеня доктора наук, організацію наукових форумів. Усі наукові видання УАН мали виходити українською мовою, а за бажанням авторів — й іншими мовами.

Повідомлення учнів

Виступи учнів з повідомленнями про першого президента АН України В. Вернадського.

Робота в групах

1-ша група. На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Українські діячі науки першої чверті ХХ ст.».

Прізвище, ім’я	Галузь науки

2-га група. На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Українське письменство у 1917—1921 рр.».

Прізвище, ім’я письменника	літературний напрям, у якому працювали	Назва твору

3-тя група. На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Хроніка мистецького життя в Україні. 1917—1921 рр.». Орієнтовний вигляд таблиці

Дата	Подія
Навесні 1917 р.	У Києві виникло товариство «Український національний театр»
5 грудня 1917 р.	Утворення Української академії мистецтв
1918 р.	У Києві відкрито театри — Державний драматичний, Державний народний і Молодий
1920 р.	Створено Державну українську капелу «Думка»