Усі уроки «Історія України». 8 клас

УРОК 45

Практичне заняття. Російсько-турецькі війни кінця XVIII ст. та їхній вплив на Україну

УРОК 46

Правобережна Україна та західноукраїнські землі у 20-90-х рр. XVIIІ ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати поділів Речі Посполитої, ватажків гайдамацького й опришківського рухів;

● показувати на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, місця виступів та напрямки походів гайдамаків;

● пояснювати і застосовувати поняття: «гайдамаки», «опришки», «коліївщина»;

● визначати причини, сутність та наслідки розгортання гайдамацького руху на Правобережній Україні.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. За умовами Прутського трактату 1711 року, між Росією і Туреччиною були підписані договори 5 квітня 1712 року та 13 квітня 1713 року. Царський уряд зобов’язувався вивести свої війська і не втручатися у справи Правобережної України, а також переселити козаків і селян на Лівобережжя, де їм відводили землі.

Щойно вщухли воєнні дії, на Правобережжі почали з’являтися сини й онуки Потоцьких, Любомирських, Чорторийських, Сангушків, Шишкевичів, Браницьких, відновлюватися старі порядки. Вони переводять сюди своїх підданих з Поділля, Волині і навіть з Галичини. Магнати, як і раніше, у маєтках мали замки, де утримували військові загони.

А до чого це могло призвести? Як українські селяни, що залишились, зустрічали польську шляхту, яка поверталась?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах або парах

Опрацюйте матеріали і дайте відповідь на запитання.

1-ша група

О. Субтельний про гайдамацький рух на Правобережній Україні ...Виникали широкі... прояви народного опору. Його учасників називали гайдамаками. .Слово «гайдамака» тюркське за походженням і означає «волоцюга», «грабіжник». Від початку XVIII ст. й надалі поляки називали так селян-утікачів, які ховалися глибоко в лісах і час від часу виходили грабувати шляхетські маєтки. Гайдамаки. поступово перетворилися на головну загрозу для неї (Польщі). Однією з причин зростання їхньої чисельності було закінчення 15-20 річного терміну звільнення селян від повинностей. Після стількох років свободи багато селян не бажали миритися з раптовим закріпаченням і приєднувалися до гайдамаків. Польська армія не була великою перешкодою для втікачів. Через небажання шляхти її фінансувати військові сили Речі Посполитої зменшилися до. 18 тис. чоловік. Із них 4 тис. закріплювалися за Правобережною Україною, чого було замало, аби утримати порядок. Але чи не найвирішальнішим чинником, що сприяв зростанню гайдамаччини, було сусідство із Запорозькою Січчю, з якої надходили постачання, людське поповнення і. досвідчені ватажки (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 174).

Запитання

1. Визначте причини розгортання гайдамацького руху на Правобережній Україні.

2. Як О. Субтельний пояснює походження слова «гайдамака»?

2-га група

М. Грушевський про гайдамацький рух на Правобережній Україні Пам’ять козацьких вільностей і безпанського життя була тут іще занадто свіжа, і панські заходи коло заведення кріпацьких порядків будили велике роздражнення і серед місцевої людності. Та не було такої організованої форми для народної опозиції, як давала давніша козаччина, хоч ґрунт для всяких повстань народних був тепер ще придатніший, бо державна організація польська за сей час, що проминув від часів Хмельниччини, ослабла ще більше і правительство втратило всяку силу і значіння. Україна була зоставлена місцевій шляхті, властиво — панам магнатам, що володіли тутешніми староствами і величезними власними маєтностями, а сі магнати хоч і мали величезні засоби, одначе дуже мало займалися своїми українськими володіннями та й між собою найчастіше не жили в згоді.

Брацлавщину... навідували розбійничі ватаги... Їх звали найчастіше гайдамаками (назва неясна щодо свого походження і значіння, толкують її з турецької мови як «ворохобник», «своєвільник!»).

Запитання

1. Визначте причини розгортання гайдамацького руху на Правобережній Україні.

2. Як М. Грушевський пояснює походження слова «гайдамака»? Робота над поняттям

● Правобережна Україна — історична назва частини України, яка за Андрусівським перемир’ям 1667 р. відійшла Польщі.

● Конфедерація — об’єднання, саме тут — опозиціонерів.

● Барська конфедерація — політичне і воєнне об’єднання шляхти проти польського короля 1768 року.

● Гайдамацький рух — український національно-визвольний рух проти польського гніту на Правобережжі у XVIII ст.

● Коліївщина — національно-визвольне повстання 1778 р. проти польського гніту в Правобережній Україні.

● Полонізація — політика Речі Посполитої, спрямована на поширення на підлеглих територіях польської мови та католицького віросповідання.

Учитель. Слово «гайдамак» тюрського походження (гайде — «гнати», «переслідувати») і означає «волоцюга», «грабіжник». Поляки називали так селян-утікачів, що об’єднувалися у ватаги і ховались по лісах і час від часу виходили грабувати шляхетські маєтки. Гайдамаки не мали у своїй діяльності чіткої мети і далекосяжних планів, вони керувалися прагненням помститися магнатам та шляхті за гноблення своїх співвітчизників, відібравши в них власність. Перші писемні згадки про гайдамаків датовані 1715 р.

Робота з історичним джерелом

Опрацювати історичне джерело і дати відповіді на запитання.

Із листа шляхтича з Летичева до коронного гетьмана Юзефа Потоцького про організацію гайдамаками своїх нападів (1746 р.).

Ми маємо тут достовірні дані про ці дії гультяїв. Коли нападають на село або містечко, то насамперед забезпечують собі дзвіницю, щоб ніхто не вдарив на сполох. Пізніше кілька стає в брамі або на воротах, двох або трьох гарно кличуть до вікна, щоб їм відчинити. Коли хтось добровільно відчинить, лише заберуть те, що він має. Коли буде сперечатися або боронитися, то поб’ють, поріжуть і все заберуть. Коли нападають на полі або в лісі, то мають такий звичай. Розміщуються в якомусь ярі, де їм з близьких сіл доставляють харчі. Один із гайдамаків сидить на дереві і дивиться на всі дороги, коли хтось переходить або переїздить, вискакують і проводять до себе до яру.

Запитання

1. Яку тактику використовували гайдамаки?

2. Чим можна пояснити появу такого явища, як гайдамацтво?

Учитель. Гайдамаки, які спочатку викликали в магнатів та шляхти лише легке роздратування, із часом перетворилися на постійну загрозу для них. Зростання кількості невдоволених посиленням кріпацтва, малочисельність польської армії на Правобережжі (4 тис. осіб), сусідство із Запорозькою Січчю, яка давала ватажків для ватаг, перетворило гайдамацький рух на могутню силу, яка могла знищити польське панування на Правобережжі.

Робота з таблицею

Слухаючи розповідь учителя (або працюючи з підручником), скласти таблицю «Гайдамацькі повстання на Правобережжі у XVIII ст.».

Орієнтовний вигляд таблиці

Період	Керівники	Територія	Результат
1734-1738 рр.	Наказний козацький полковник Верлан	Брацлавщина, Поділля, частина Волині та Галичина	Виступ придушено польськими та російськими військами. Верлан з невеликим загоном відступив до Молдавії
1741-1748 рр.	Г. Голий	Брацлавщина, Уманщина	Виступ придушено регулярними польськими військами і надвірними командами місцевих магнатів
1750 р.	О. Лях, М. Мамай, М.Сухий	Північне Поділля, Уманщина, Київщина	Гайдамаки, зазнавши поразок у відкритих сутичках з польськими та російськими військами, відступили на Запорожжя, Лівобережжя та до Молдавії
1768-1769 рр.	М. Залізняк, І. Гонта	Правобережжя	Виступ було придушено спільними зусиллями польських та російських військ

Бесіда

Чим пояснити, що повстання гайдамаків відбувались переважно на Правобережжі?

Робота з картою

Знайдіть на карті райони та міста, охоплені гайдамацькими повстаннями.

Учитель. На початку 1768 р. між Річчю Посполитою й Росією було укладено трактат про зрівняння православних і протестантів у політичних правах із католиками. Але реалізувати цей договір не вдалося. Проти короля в місті Барі утворилась конфедерація шляхти (воєнно-політичне об’єднання шляхти для досягнення певних цілей). Барська конфедерація виступила проти короля. 10-тисячний загін конфедератів пройшовся «вогнем і мечем» Правобережжям. Король, не маючи достатньо сил, звернувся по допомогу до Росії. На Правобережжя ступили російські війська. Ці події стали поштовхом до народного повстання, що увійшло в історію під назвою «коліївщина» (назва походить від слова «колоти»).

Робота з історичним джерелом

Опрацювати історичне джерело і дати відповіді на запитання.

«Універсал» до селян Західної України (1768 р.)

Уже ваш час настає, коронні громадяни, що живете здебільшого в шляхетських, королівських та духовних маєтках, [час] визволення з неволі і звільнення від ярма і тягарів, які досі ви терпіли від своїх безпосередніх панів. Глянув Бог із високого неба на вашу недолю, вислухав ваші сльози та стогін із цієї земної долі, послав вам захисників, які помстяться за ваші кривди. Отже, прибувайте на допомогу тим, які хочуть вас зробити вільними, зберегти і залишити ваші права і свободи. Зараз настав час жадати від ваших наставників розплати за всі ваші кривди, побої, вбивства, тортури, а також за нечуване здирство, які ви досі зазнавали від ваших панів. Посилаємо вам провідників, яким треба довіряти і за якими треба йти зі зброєю, яку хто має. Залишайте хати, дружин своїх, коханих дітей, не пошкодуєте, бо незабаром побачите, що Бог послав нам із вами, правовірним, перемогу і будете вільними панами, коли знищите це гадюче кодло, тобто ваших панів, які досі п’ють вашу кров. Ми раніше застерігали вас, але ви не вірили, тепер можете вірити, коли ваші побратими почали щасливо визволятися з неволі і від цього ярма на Україні та Поділля.

Запитання

1. До чого закликав «Універсал» населення?

2. Чим пояснювали свої дії повсталі?

Робота з літературними творами

Прочитайте уривки з літературних творів і дайте відповіді на запитання.

З поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки»

Як та хмара гайдамаки

Умань обступили

Опівночі;до схід сонця

Умань затопили;

Затопили, закричали:

«Карай ляха знову!»...

Покотились малі діти

І каліки хворі.

Ґвалт і галас. На базарі,

Як посеред моря

Кривавого, стоїть Гонта

З Максимом завзятим.

Кричать удвох: «Добре, діти!

Отак їх, проклятих!»

Уривок з народної пісні «Максим Залізняк»

Максим козак Залізняк,

Козак з Запорожжя,

Як поїхав на Вкраїну —

Як пишная рожа!

Зібрав війська сорок тисяч

В місті Жаботині,

Обступили город Умань

В обідній годині.

Покопали шанці

Та вдарили з семи гармат

У середу вранці,

Накидали за годину

Панів повні шанці...

Отак Максим Залізняк

Із панами бився,

І за те він слави

Гарної залучився.

Лине гомін, лине гомін

По степу німому, —

Вертаються козаченьки

Із бою додому.

Запитання

1. Яку подію з історії Коліївщини описано в наведених історичних джерелах?

2. Сформулюйте ставлення авторів цих творів до описаних подій і керівників повстання. Чи однакові вони? Спробуйте порівняти.

Робота в групах

Прочитайте уривки з літературних творів і дайте відповіді на запитання.

1-ша група

Уривки з українських легенд та переказів 1.Ох, як народився — і знайшовся славний Довбуш, цар полонинський, так сто зірок йому над головою хрестом стали, ясна зоря над тою заставкою і зійшла, затихло звір’я у лісі, птиці в ізворі, риби в потоках, змія під колодою, а всі череди в полонинах стали — постали, а всі козарі — вівчарі поздивувалися, а всі пани іздригнулися, і сам цар розсердився на престолі.

2. На п’ятнадцятім році зібрав собі Олекса легінів і пішов розбивати тих панів, що хлопам кривду робили. Як був ще легінем, то узяли його до війська; тоді все військо стріляло у нього — а від нього кулі відскакували, як від плити; стріляли йому відтак у рот, а він виплює кулю, як кістку черешні, та й ні гадки! Потім не схотів слухати ні старших, ні царя і утік в гори.

3. ...Віз чоловік старого дуба під гору, та й воли стали, не змогли тягнути. Аж на те підійшов Олекса Довбуш... та й сказав до того чоловіка: «.Гріх так худобу мучити. Я тобі допоможу витягнути того дуба на гору». Та й узяв Олекса Довбуш того дуба із саней на плече, та й виніс на саму печеру ізверху, та як ним верг, то пів дуба залетіло в землю. Ото був хлопище!

Запитання

1. Охарактеризуйте історичну постать Олекси Довбуша,

2. Чому в легендах народ називав Довбуша «царем полонинським»?

2-га група

Уривок з української народної казки «Довбуш карає пана»

...Олекса зі своїми легенями пішов. і на високому березі над річкою Черемошом почали випробувати вони свою зброю. Як стали стріляти з пістолів та з крісів, то геть дими укрили Їльцю.

...У лісі Олекса наказав розкласти великі вогнища і послав легінів надрати смоли. Легіні надерли смоли і почали топити ту смолу в казанах. Потім Олекса наказав зробити з тої смоли вісім куль, аби було кинути що собакам, які стоять на варті. Зрубав Олекса у лісі сухе дерево півтора сажня заввишки, ...тоді рушив просто до панського двору.

...І схопили вони пана, ...зв’язали його. Скарав Олекса цього пана і пішов мститися іншим панам.

Запитання

Визначте, які форми боротьби, яку зброю використовували опришки і проти кого була спрямована їхня боротьба.

3-тя група

Уривок з української народної пісні

Ой попід гай зелененький

Ходить Довбуш молоденький,

На ніженьку налягає,

Топірцем ся підпирає

Та й на хлопців покликає:

«Ой ви, хлопці, ви, молодці!

А сходіться разом до купці,

Бо будемо раду мати,

Де підемо розбивати.

Щоби кути не минути,

До Косова повернути.

Та вставайте всі раненько,

Убирайтеся борзенько У постоли шкірянії,

У волоки шовковії,

Бо зайдемо та до Дзвінки —

До Штефанової жінки».

Запитання

Визначте ставлення автора до постаті Олекси Довбуша та до опришківського руху. Сформулюйте також своє ставлення до цих подій.

Поділи Речі Посполитої та українські землі

Учитель. У другій половині XVIII ст. Річ Посполита переживала період занепаду. Фільваркова система господарювання і шляхетська анархія гальмували господарський розвиток, послаблювали її перед зовнішньою агресією. Ослабленням Польщі скористалися сусідні Росія, Пруссія та Австрія. Вони планували розділили Польщу, прагнули розширити за рахунок її території свої володіння. Їх лякало також поширення ідей Просвітництва, а згодом ідей Французької революції в Польщі.

Робота картою

Опрацювати матеріал підручника про поділи Речі Посполитої, розглянути відповідну історичну карту і скласти таблицю «Поділи Речі Посполитої».

Орієнтовний вигляд таблиці

Дата поділу	Підсумки поділу
1772 рік	Австрії відійшла Галичина, Пруссії — узбережжя Балтійського моря. Росія приєднала частину Білорусії
1793 рік	Пруссія захопила центральні польські землі. Росія отримала Правобережну Україну і частину білоруських земель
1795 рік	Росія приєднала Західну Волинь, Білорусію, Литву, частину Латвії. Австрія та Пруссія захопили інші території Речі Посполитої

Учитель. Перший поділ Польщі відбувся 1772 р., у результаті якого до Австрійських володінь Габсбургів відійшли землі Руського (за винятком Холмської землі), Белзького й південно-західної частини Кременецького повітів Волинського воєводств, а також, усупереч угоді, вони заволоділи західною частиною Подільського воєводства, установивши кордон по р. Збруч. Ці землі разом з Малою Польщею були проголошені «Королівством Галичини і Лодомерії» з центром у Львові, що підпорядковувалось безпосередньо імператору. Після війни з Османською імперією до володінь Габсбургів 1775 року, за Константинопольським протоколом, приєдналась Буковина, яка згодом як окремий округ увійшла до складу «Королівства Галичини і Лодомерії».

Під впливом Французької революції в Польщі розгорнувся масовий визвольний рух, який очолив Т. Косцюшко. Була прийнята конституція. Щоб знищити революційний осередок у себе на кордонах, Катерина ІІ відправила до Польщі війська, які згодом очолив відомий російський полководець О. Суворов. Військові дії російської армії проти шляхетських військ на Правобережжі розпочалися на початку травня 1792 р.; польська армія майже не чинила опору. Незначні сутички відбулися лише під Любаром, Шепетівкою та Острогом. 27 березня 1793 р. з’явився маніфест Катерини II, за яким Правобережна Україна мала увійти до складу Росії. Незабаром розпочалося складання присяги населенням краю на відданість Росії (крім селян, за яких її складали поміщики). Унаслідок поділу Польщі 1793 р. до Росії увійшла територія Правобережної України (Подільське, Волинське, Брацлавське і Київське воєводства). Через два роки (1795) відбувся новий поділ Речі Посполитої, і до Росії відійшли західні землі Волині. Протягом 90-х рр. XVIII ст. на

Правобережжі була поширена дія загальноімперських адміністративних органів та установ. 1797 р. тут було утворено три губернії: Київська, Подільська, Волинська.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Посилення соціального, національного і релігійного гніту на Правобережжі в умовах послаблення Речі Посполитої спричинило розгортання на Правобережній Україні могутнього гайдамацького руху, кульмінацією якого стала Коліївщина. Це повстання вилилося в загальну соціальну помсту. Історичне значення Коліївщини полягає в тому, що це повстання укріпило у свідомості народу ідеї соціальної свободи, національного визволення і встановлення козацьких порядків. Ослаблення Речі Посполитої спричинило її поділ між Австрією, Пруссією та Росією. Польща припинила існування як самостійна держава. У результаті поділів Правобережжя перейшло у склад Росії і як наслідок — 80 % українців опинилися під владою Російської імперії, а решта — під владою монархії австрійських Габсбургів.

Бесіда

1. До складу яких держав входили українські землі в другій половині ХVІІІ ст.?

2. Які саме українські землі перебували у складі цих держав? Робота з картою

1. Покажіть і назвіть українські землі, які опинились у складі Російської імперії.

2. Знайдіть на карті «Королівство Галичини і Лодомерії» та його адміністративний центр. Унаслідок якої події ці землі опинились у складі Австрійської імперії Габсбургів?

3. Які українські землі продовжували залишатись у складі Османської імперії?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.