Усі уроки «Історія України». 8 клас
Календарне планування курсу «Історія України» (8 клас)
Урок |
Тема уроку |
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
|
1-2 |
Вступ до нової історії України |
Середньовічна спадщина України. Основні події і постаті. Територія розселення українського етносу. Українські землі у складі різних держав. Особливості ранньомодерної доби в історії України |
Учень/учениця: ● пригадує і називає основні події та видатних діячів в історії України в IX-XV ст.; ● показує на карті територіальні зміни, що відбувалися в українських землях протягом IX-XV ст.; ● характеризує особливості розвитку України і світу напередодні Раннього Нового часу; ● називає хронологічні межі та періодизацію історії України в Ранній Новий час; ● пояснює та застосовує поняття «Ранній Новий час»; ● характеризує історичні джерела з історії України Раннього Нового часу |
|
Розділ І. Соціально-економічне, культурне та церковне життя в Україні в ХVІ — першій половині ХVІІ ст. (10 годин) |
||||
3 |
Люблінська унія |
Люблінська унія 1569 р. Суспільно-політичні зміни. Василь-Костянтин Острозький |
Учень / учениця: ● називає дати Люблінської унії; ● показує на карті територіальні зміни, які відбулися в українських землях унаслідок Люблінської унії, воєводства, утворені в українських землях, та їхні адміністративні центри; ● характеризує особливості суспільно-політичного та економічного життя в українських землях; |
|
● визначає причини, сутність та наслідки Люблінської унії 1569 р. |
||||
4 |
Соціальна структура українського суспільства |
Магнати і шляхта. Міста і міщани. Фільварки і селяни |
Учень / учениця: ● пояснює і застосовує поняття: «фільварок»; ● розповідає про повсякденне життя української знаті, міщан і селян; ● характеризує особливості економічного життя в українських землях, соціальну структуру українського суспільства; ● висловлює судження щодо діяльності В.-К. Острозького |
|
5 |
Братства, шкільництво, книгодрукування |
Православні братства. Шкільництво (Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії). Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Діяльність Івана Федоро- ва у Львові та Острозі |
Учень / учениця: ● називає дати виходу друком перших книжок, заснування Києво-Могилянської академії, імена найбільш відомих діячів культури і церкви; ● пояснює і застосовує поняття: «церковні братства», «слов’яно- греко-латинська школа», «гравюра»; ● розповідає про перші друковані книжки, повсякденне життя української знаті, міщан і селян, навчання у братських школах; ● наводить приклади поширення реформаційних і контрреформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури, внеску навчальних закладів у розвиток освіти, діяльності православних братств; ● характеризує особливості розвитку та досягнення культури |
|
6 |
Берестейська унія |
Церковні собори в Бересті 1596 р. Утворення греко- католицької церкви. Іпатій Потій |
Учень / учениця: ● називає дати утворення греко- католицької церкви, імена найбільш відомих діячів культури і церкви; ● пояснює і застосовує поняття: «греко-католицька церква»; ● характеризує особливості суспільно-політичного життя в українських землях; ● визначає причини, сутність та наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.; ● порівнює перебіг процесів Реформації і Контрреформації в європейських країнах та в українських землях; ● висловлює судження щодо діяльності І. Потія |
|
7 |
Практичне заняття |
Полемічна література — дзеркало духовного життя та ідейних шукань українських просвітителів наприкінці ХVІ — у першій половині ХVІІ ст. |
||
8 |
Українська православна церква в першій половині ХVІІ ст. |
Легалізація православної церкви. Митрополит Петро Могила та його реформи. Утворення Києво-Могилянської академії |
Учень / учениця: ● називає імена найбільш відомих діячів культури і церкви; ● пояснює і застосовує поняття: «колегія», «академія»; ● наводить приклади поширення реформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури; ● висловлює судження щодо діяльності П. Могили |
|
9 |
Архітектура та образотворче мистецтво |
Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво |
Учень / учениця: ● називає імена найбільш відомих діячів архітектури й образотворчого мистецтва та називає їхні твори; |
|
Урок |
Тема уроку |
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
|
● показує на карті розташування найбільш визначних пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва; ● характеризує особливості містобудування, архітектурні стилі та жанри образотворчого мистецтва |
||||
10 |
Практичне заняття |
Українське суспільство ХVІ — першої половини ХVII ст.: соціально-економічне становище та повсякденне життя |
||
11 |
Узагальнення за розділом І |
Учень/ учениця: ● називає дати підписання Люблінської унії, утворення греко-католицької церкви, виходу друком перших книжок, заснування Києво-Могилянської академії, імена найвідоміших діячів культури та церкви; ● показує на карті територіальні зміни, які відбулися в українських землях унаслідок Люблінської унії, польські воєводства в українських землях та їхні центри; ● пояснює і застосовує поняття: «фільварок», «церковні братства», «полемічна література», «греко- католицька церква», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «гравюра»; ● розповідає про перші друковані книжки, повсякденне життя української знаті, міщан і селян, навчання у братських школах; ● наводить приклади поширення реформаційних і контрреформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури, внеску навчальних закладів у розвиток освіти, діяльності православних братств; ● характеризує особливості суспільно-політичного та економічного життя в українських землях, соціальну структуру українського суспільства, особливості розвитку та досягнення культури; ● визначає причини, сутність та наслідки Люблінської унії 1569 р., Берестейської церковної унії 1596 р.; |
||
12 |
Тематичний контроль за розділом І |
|||
● порівнює перебіг процесів Реформації і Контрреформації в європейських країнах та в українських землях; ● висловлює судження щодо діяльності В.-К. Острозького, Г. Смотрицького, П. Могили, І. Потія |
||||
Розділ ІІ. Українське козацтво в XVI — першій половині XVII ст. (8 годин) |
||||
13 |
Запорозька Січ |
Виникнення та становлення козацького стану. Перші Запорозькі Січі. Дмитро Вишневецький |
Учень / учениця: ● називає дати першої письмової згадки про козаків, утворення першої Запорозької Січі; ● показує на карті територію запорозьких земель, перші Січі, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії; ● пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «курінь»; ● наводить приклади військового мистецтва козаків; ● визначає причини, сутність та наслідки виникнення українського козацтва; ● визначає причини, сутність та наслідки виникнення українського козацтва; ● висловлює судження щодо діяльності Д. Вишневецького |
|
14-15 |
Козаки наприкінці XVI — першій чверті XVII ст. |
Військово-політична організація козацтва. Реєстрове козацтво. Козацтво в боротьбі за свої права |
Учень / учениця: ● називає дати козацьких повстань, імена найвідоміших керівників козацьких повстань 90-х рр. XVI ст. та у 20-30-х рр. XVII ст.; ● показує на карті територію запорозьких земель, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії, перебіг подій козацьких повстань 90-х рр. XVI ст. та у 20-30-х рр. XVII ст.; |
|
● пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення»; ● описує побут, військове мистецтво, традиції та звичаї козаків; ● наводить приклади боротьби козацтва за свої права, військового мистецтва козаків; ● характеризує військово-політичну організацію козацтва; ● визначає причини, сутність та наслідки козацьких повстань кінця ХVІ та у 20-30-х рр. ХVІІ ст.; ● висловлює судження щодо діяльності К. Косинського, С. Наливайка |
||||
16-17 |
«Доба героїчних походів». П. Конашевич-Сагайдачний |
Суходільні та морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна |
Учень / учениця: ● називає дату Хотинської війни; ● показує на карті територію запорозьких земель, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії; ● пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення»; ● описує морські походи на турецькі володіння; ● наводить приклади військового мистецтва козаків; ● характеризує військово-політичну організацію козацтва, участь у Хотинській війні; |
|
● визначає причини, сутність та наслідки «доби героїчних походів» ● висловлює судження щодо діяльності П. Конашевича-Сагайдачного |
||||
18 |
Практичне заняття |
Побут, військово-політична організація та військове мистецтво українського козацтва |
||
19 |
Узагальнення за розділом ІІ |
Учень/ учениця: ● називає дати першої письмової згадки про козаків, утворення першої Запорозької Січі, козацьких повстань, Хотинської війни, а також імена найвідоміших керівників козацьких повстань 90-х рр. ХVІ ст. та у 20-30-х рр. XVII ст.; ● показує на карті територію запорозьких земель, перші Січі, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії, перебіг подій козацьких повстань 90-х рр. XVI ст. та у 20-30-х рр. XVII ст.; ● пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення»; ● описує побут, військове мистецтво, традиції та звичаї козаків, морські походи на турецькі володіння; ● наводить приклади боротьби козацтва за свої права, військового мистецтва козаків; ● характеризує військово-політичну організацію козацтва, участь у Хотинській війні; ● визначає причини, сутність та наслідки виникнення українського козацтва, «доби героїчних походів», козацьких повстань 20-30-х рр. XVII ст.; ● висловлює судження щодо діяльності Д. Вишневецького, П. Конашевича-Сагайдачного, К. Косинського, С. Наливайка |
||
20 |
Тематичний контроль за розділом ІІ |
|||
Розділ ІІІ. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. (9 годин) |
||||
21 |
Початок Національно-визвольної війни українського народу |
Початок Національно- визвольної війни. Богдан Хмельницький. Переможні битви 1648 р. |
Учень/учениця: ● називає дати основних битв Національно-визвольної війни; ● показує на карті напрямки походів українського війська 16481657 рр., місця основних битв; ● пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «гетьман», «універсал», «полк», «сотня»; ● висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького; ● визначає причини, сутність та наслідки Національно-визвольної війни українського народу; ● характеризує роль найбільших битв війни в розгортанні Національно-визвольної боротьби |
|
22-23 |
Розгортання Національно- визвольної війни 16491653 рр. |
Розгортання Національно- визвольної війни 1649-1653 рр. Молдавські походи. Гетьманщина наприкінці 1653 р. |
Учень/учениця: ● називає дати основних битв Національно-визвольної війни; ● показує на карті напрямки походів українського війська 16481657 рр., місця основних битв; ● пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»; ● висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького; ● наводить приклади взаємовідносин Війська Запорозького з державами-сусідами; ● характеризує роль найбільших битв війни в розгортанні Національно-визвольної боротьби, умови Зборівського та Білоцерківського договорів |
|
24 |
Українська держава — Військо Запорозьке |
Утворення козацької держави — Війська Запорозького. Політичний та адміністративно-територіальний устрій. Зовнішня політика. Соціально-економічне життя |
● показує на карті територію козацької держави — Війська Запорозького та її сусідів; ● пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»; ● висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького; ● описує роль Богдана Хмельницького в розбудові Гетьманщини; ● наводить приклади змін в адміністративно-територіальному устрої та соціально-економічному становищі українських земель після утворення козацької держави; взаємовідносини Війська Запорозького з державами-сусідами; ● характеризує роль гетьмана й особливості здійснення влади в козацькій державі |
|
25 |
Практичне заняття |
Історичні джерела про Військо Запорозьке в системі міжнародних відносин |
||
26 |
Українсько-російський договір 1654 р. Воєнні дії 16541655 рр. |
Військо Запорозьке і Московське царство. Українсько- російський договір 1654 р. Переяславська рада. Воєнно-політичні події 16541657 рр. |
Учень / учениця: ● називає дати основних битв Національно-визвольної війни, укладення українсько-російського договору 1654 р.; ● показує на карті напрямки походів українського війська 1648-1657 рр., місця основних битв, територію козацької держави — Війська Запорозького та її сусідів; ● пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»; |
|
● висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького; ● описує перебіг подій у Переяславі 1654 р.; ● наводить приклади взаємовідносин Війська Запорозького з державами-сусідами; ● визначає причини, сутність та наслідки українсько-московського договору 1654 р. |
||||
27 |
Практичне заняття |
Богдан Хмельницький як людина та історичний діяч |
||
28 |
Узагальнення за розділом ІІІ |
Учень/ учениця: ● називає дати основних битв Національно-визвольної війни, укладення українсько-московського договору 1654 р.; ● показує на карті напрямки походів українського війська 1648-1657 рр., місця основних битв, територію козацької держави — Війська Запорозького та її сусідів; ● пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»; ● висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького; ● описує перебіг подій у Переяславі 1654 р., роль Б. Хмельницького в розбудові Гетьманщини; ● наводить приклади змін в адміністративно-територіальному устрої та соціально-економічному становищі українських земель після утворення козацької держави; взаємовідносин Війська Запорозького з державами-сусідами; ● визначає причини, сутність та наслідки Національно-визвольної війни українського народу, українсько-московського договору 1654 р.; ● характеризує роль найбільших битв війни в розгортанні Національно-визвольної боротьби, умови Зборівського та Білоцерківського договорів, роль гетьмана й особливості здійснення влади в козацькій державі; |
||
29 |
Тематичний контроль за розділом ІІІ |
|||
● порівнює причини, перебіг та наслідки Національно-визвольної війни українського народу з європейськими революціями в Нідерландах та Англії наприкінці XVI — у XVII ст. |
||||
Розділ IV. Українські землі наприкінці 50-х рр. XVII — на початку XVIII ст. (10 годин) |
||||
30 |
Початок Руїни |
Початок Руїни. Іван Виговський. Гадяцька угода |
Учень/учениця: ● називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Річчю Посполитою і Московською державою; міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Гетьманщини; ● показує на карті території, підвладні гетьманам України; території, що перебували під контролем Московської держави, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України; ● пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина»; ● наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини; ● характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель, адміністративно-політичний устрій Лівобережної Гетьманщини; ● визначає причини, сутність та наслідки підписання Гадяцького договору; ● висловлює судження щодо діяльності І. Виговського, Ю. Хмельницького, І. Брюховецького |
|
31 |
Правобережна Гетьманщина у 60-80 рр. XVII ст. |
Правобережна Гетьманщина. Петро Дорошенко. Турецький протекторат. Чигиринські походи |
Учень/учениця: ● називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Річчю Посполитою і Московською державою, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Правобережної Гетьманщини; Чигиринських походів та Андрусівської угоди; ● показує на карті території, підвладні гетьманам Правобережної України; території, що перебували під контролем Московської держави, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів; ● пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина»; ● наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини; ● характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Правобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель; ● висловлює судження щодо діяльності П. Дорошенка |
|
32 |
Лівобережна Гетьманщина у 60-80 рр. XVII ст. |
Лівобережна Гетьманщина: політика гетьманів. Іван Самойлович |
Учень/учениця: ● називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Річчю Посполитою і Московською державою, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Лівобережної Гетьманщини; ● пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина», «Малоросія»; |
|
● показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної України; території, що перебували під контролем Московської держави, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини; ● наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини; ● характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель; ● визначає причини, сутність та наслідки підписання «Вічного миру», Бахчисарайського миру; ● висловлює судження щодо діяльності І. Самойловича |
||||
33 |
Слобідська Україна та Запорозька Січ у другій половині XVII ст. |
Козацькі полки Слобожанщини. Чортомлицька Січ. Іван Сірко |
Учень/учениця: ● називає причини заселення Слобідської України; ● показує на карті напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Слобідської України: ● пояснює і застосовує поняття: «Слобожанщина», «Чортомлицька Січ»; ● характеризує адміністративно- політичний устрій Слобідської України; роль Запорозької Січі в історії України другої половини XVII ст., ● висловлює судження щодо діяльності І. Сірка |
|
34 |
Практичне заняття |
Між конфліктом та спробами єдності: українське суспільство другої половини XVII ст. |
||
35-36 |
Іван Мазепа. Україна в подіях Північної війни |
Внутрішня і зовнішня політика Івана Мазепи. Українське бароко: архітектура та образотворче мистецтво. Розвиток світи. Україна в подіях Північної війни. Пилип Орлик |
Учень/учениця: ● називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Московською державою, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Лівобережної Гетьманщини; діячів культури; ● показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної; території, що перебували під контролем Московської держави, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини; ● пояснює і застосовує поняття: «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Малоросія»; ● розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; ● наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини та розбудови української культури; ● характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель, основні положення Конституції Пилипа Орлика; особливості розвитку та досягнення культури; ● визначає причини, сутність та наслідки підписання українсько- шведського договору; ● висловлює судження щодо діяльності І. Мазепи, П. Орлика |
|
37 |
Практичне заняття |
Українські історичні пісні, думи та козацькі літописи ХVII-ХVIII ст. як історичні джерела |
||
38 |
Узагальнення за розділом IV |
Учень/ учениця: ● називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Річчю Посполитою та Московською державою, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини; діячів культури, причини заселення Слобідської України; ● показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московської держави, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України; ● пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина», «Чортомлицька Січ»; «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Малоросія»; ● розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; ● наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини та розбудови української культури; ● характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель, основні положення Конституції Пилипа Орлика; адміністративно- політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини; роль Запорозької Січі в історії України другої половини XVII ст., особливості розвитку та досягнення культури; ● визначає причини, сутність та наслідки підписання Гадяцького і Андрусівського договорів, «Вічного миру», Бахчисарайського миру, українсько-шведського договору; ● висловлює судження щодо діяльності І. Виговського, Ю. Хмельницького, І. Брюховецького, П. Дорошенка, І. Самойловича, І. Сірка, І. Мазепи, П. Орлика |
||
39 |
Тематичний контроль за розділом IV |
|||
Розділ V. Українські землі у 20-90-х рр. ХVІІІ ст. (10 годин) |
||||
40 |
Українське суспільство у 20- 90-х рр. ХVIII ст. |
Полікультурний характер українського суспільства. Церковна еліта, козацька старшина, рядові козаки, селяни Гетьманщини. Шляхта й міщани Речі Посполитої |
Учень/учениця: ● характеризує зміни соціального стану основних верств населення українських земель; ● називає особливості етнічного складу населення в українських землях, діячів культурно-церковного життя; ● порівнює становище соціального становища українського населення у складі Речі Посполитої та Московської держави |
|
41 |
Українська культура в Україні У 20- 90-х рр. XVIII ст. |
Освіта в Речі Посполитій та Московській державі. Г. Сковорода. Архітектура та образотворче мистецтво |
Учень / учениця: ● називає дату заборони друку українською мовою; ● визначає особливості розвитку української культури; ● розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; ● характеризує внесок Києво-Могилянської академії в освіту та науку; особливості розвитку та досягнення культури; ● наводить приклади розвитку освіти та науки; ● висловлює судження щодо діяльності Г. Сковороди, С. Яворсько- го, Ф. Прокоповича, А. Веделя, М. Березовського, Д. Бортнянського, І. Григоровича-Барського, С. Величка; ● застосовує поняття: «козацькі літописи», «козацьке та мазепин- ське бароко» |
|
42 |
Українські землі в 10- 60-х рр. XVIII ст. |
Останні гетьмани: Данило Апостол, Кирило Розумовськи: |
Учень/учениця: ● називає час правління останніх гетьманів і роки їхнього правління, діяльності Першої Малоросійської колегії, заснування Нової Січі, «Правління гетьманського уряду»; ● характеризує соціально-політичне : економічне становище українських територій; ● наводить приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямованих на відновлення державництва України; ● висловлює судження щодо діяльності П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського; ● пояснює та застосовує поняття: «Нова Січ», «паланка», «Перша Малоросійська колегія», «Правління гетьманського уряду» |
|
43 |
Ліквідація Гетьманщини |
Остаточна ліквідація гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини. Скасування козацького устрою на Слобожанщині |
Учень / учениця: ● називає дати остаточної ліквідації гетьманства, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України; ● показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою в Лівобережній Україні, Слобожанщині, на території Вольностей Війська Запорозького; ● пояснює і застосовує поняття: «Малоросійська колегія», «уніфікація»; ● визначає причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації царським урядом гетьманського уряду |
|
44 |
Запорозька Січ у 10-70 рр. XVIII ст. |
Нова (Підпільненська) Січ. Остаточна ліквідація Січі. Петро Калнишевський |
Учень / учениця: ● називає дату остаточної ліквідації Запорозької Січі; ● показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на території Вольностей Війська Запорозького; ● пояснює і застосовує поняття: «Нова Січ», «Задунайська Січ», «Нова Сербія», «Дніпровська лінія», «паланки»; ● описує адміністративно-територіальний устрій запорозьких земель та їхнє господарське освоєння; ● визначає причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації царським урядом Запорозької Січі; ● висловлює судження щодо діяльності П. Калнишевського |
|
45 |
Практичне заняття |
Російсько-турецькі війни кінця XVIII ст. та їхній вплив на Україну. Ліквідація Кримського ханства |
||
46 |
Правобережна Україна та західноукраїнські землі у 20- 90-х рр. XVIII ст. |
Правобережна Україна та західноукраїнські землі. Поділи Речі Посполитої та українські землі |
Учень / учениця: ● називає дати поділів Речі Посполитої, повстань опришків і гайдамаків; ● показує на карті території, охоплені повстаннями опришків і гайдамаків, територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Речі Посполитої; ● пояснює і застосовує поняття: «гайдамаки», «опришки», «Коліївщина», «Барська конфедерація»; ● визначає причини, сутність та наслідки розгортання гайдамацького руху на Правобережжі; ● називає прізвища ватажків повстань опришків і гайдамаків |
|
47 |
Практичне заняття |
Гайдамаки в історичних джерелах та літературних творах: героїзація руху в народній свідомості |
||
48 |
Історія рідного краю |
|||
49 |
Узагальнення за розділом V |
Учень/ учениця: ● називає дати остаточної ліквідації гетьманства і Запорозької Січі, поділів Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України; останніх гетьманів і роки їхнього правління, ватажків гайдамацького й опришківського рухів, діячів культури та церкви; ● показує на карті територіальні зміни внаслідок поділів Речі Посполитої, ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою в Лівобережній Україні, Слобожанщині, на території Вольностей Війська Запорозького; ● пояснює і застосовує поняття: «гайдамаки», «опришки», «паланки», «Коліївщина», «Малоросійська колегія»; ● описує адміністративно-територіальний устрій запорозьких земель та їхнє господарське освоєння; ● розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; ● характеризує соціально-політичне та економічне становище українських територій, внесок Києво- Могилянської академії в освіту та науку; особливості розвитку та досягнення української культури; зміни соціального стану основних верств населення; ● наводить приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямованих на відновлення державництва України, розвитку освіти та науки; ● визначає причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації царським урядом гетьманського уряду та Запорозької Січі, розгортання гайдамацького руху на Правобережжі; ● висловлює судження щодо діяльності П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського, П. Калнишевського, Г. Сковороди, С. Яворського, Ф. Про- коповича |
||
50 |
Тематичний контроль за розділом V |
|||
51 |
Узагальнення та систематизація знань до курсу: «Україна в XVI- ХVIII ст. Здобутки та втрати козацької доби» |
Учень/учениця: ● називає хронологічні межі та періодизацію Раннього Нового часу; ● дає характеристику історичних діячів України XVІ-XVIII ст.; ● порівнює події в українських землях з основними процесами та тенденціями розвитку європейських країн; ● характеризує особливість козацької доби та оцінює роль козацтва в історії України |
||
52 |
Резерв |