Календарне планування курсу «Історія України» (8 клас)

Урок

Тема уроку

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1-2

Вступ до нової історії України

Середньовічна спадщина України. Основні події і постаті. Територія розселення українського етносу. Українські землі у складі різних держав. Особливості ранньомодерної доби в історії України

Учень/учениця:

● пригадує і називає основні події та видатних діячів в історії України в IX-XV ст.;

● показує на карті територіальні зміни, що відбувалися в українських землях протягом IX-XV ст.;

● характеризує особливості розвитку України і світу напередодні Раннього Нового часу;

● називає хронологічні межі та періодизацію історії України в Ранній Новий час;

● пояснює та застосовує поняття «Ранній Новий час»;

● характеризує історичні джерела з історії України Раннього Нового часу

Розділ І. Соціально-економічне, культурне та церковне життя в Україні в ХVІ — першій половині ХVІІ ст. (10 годин)

3

Люблінська унія

Люблінська унія 1569 р. Суспільно-політичні зміни. Василь-Костянтин Острозький

Учень / учениця:

● називає дати Люблінської унії;

● показує на карті територіальні зміни, які відбулися в українських землях унаслідок Люблінської унії, воєводства, утворені

в українських землях, та їхні адміністративні центри;

● характеризує особливості суспільно-політичного та економічного життя в українських землях;

● визначає причини, сутність та наслідки Люблінської унії 1569 р.

4

Соціальна структура українського суспільства

Магнати і шляхта. Міста і міщани. Фільварки і селяни

Учень / учениця:

● пояснює і застосовує поняття: «фільварок»;

● розповідає про повсякденне життя української знаті, міщан і селян;

● характеризує особливості економічного життя в українських землях, соціальну структуру українського суспільства;

● висловлює судження щодо діяльності В.-К. Острозького

5

Братства,

шкільництво,

книгодрукування

Православні братства. Шкільництво (Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії). Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Діяльність Івана Федоро- ва у Львові та Острозі

Учень / учениця:

● називає дати виходу друком перших книжок, заснування Києво-Могилянської академії, імена найбільш відомих діячів культури і церкви;

● пояснює і застосовує поняття: «церковні братства», «слов’яно- греко-латинська школа», «гравюра»;

● розповідає про перші друковані книжки, повсякденне життя української знаті, міщан і селян, навчання у братських школах;

● наводить приклади поширення реформаційних і контрреформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури, внеску навчальних закладів у розвиток освіти, діяльності православних братств;

● характеризує особливості розвитку та досягнення культури

6

Берестейська унія

Церковні собори в Бересті 1596 р. Утворення греко- католицької церкви.

Іпатій Потій

Учень / учениця:

● називає дати утворення греко- католицької церкви, імена найбільш відомих діячів культури і церкви;

● пояснює і застосовує поняття: «греко-католицька церква»;

● характеризує особливості суспільно-політичного життя в українських землях;

● визначає причини, сутність та наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.;

● порівнює перебіг процесів Реформації і Контрреформації в європейських країнах та в українських землях;

● висловлює судження щодо діяльності І. Потія

7

Практичне заняття

Полемічна література — дзеркало духовного життя та ідейних шукань українських просвітителів наприкінці ХVІ — у першій половині ХVІІ ст.

8

Українська православна церква в першій половині ХVІІ ст.

Легалізація православної церкви. Митрополит Петро Могила та його реформи. Утворення Києво-Могилянської академії

Учень / учениця:

● називає імена найбільш відомих діячів культури і церкви;

● пояснює і застосовує поняття: «колегія», «академія»;

● наводить приклади поширення реформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури;

● висловлює судження щодо діяльності П. Могили

9

Архітектура та образотворче мистецтво

Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво

Учень / учениця:

● називає імена найбільш відомих діячів архітектури й образотворчого мистецтва та називає їхні твори;

Урок

Тема уроку

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

● показує на карті розташування найбільш визначних пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва;

● характеризує особливості містобудування, архітектурні стилі та жанри образотворчого мистецтва

10

Практичне заняття

Українське суспільство ХVІ — першої половини ХVII ст.: соціально-економічне становище та повсякденне життя

11

Узагальнення за розділом І

Учень/ учениця:

● називає дати підписання Люблінської унії, утворення греко-католицької церкви, виходу друком перших книжок, заснування Києво-Могилянської академії, імена найвідоміших діячів культури та церкви;

● показує на карті територіальні зміни, які відбулися в українських землях унаслідок Люблінської унії, польські воєводства в українських землях та їхні центри;

● пояснює і застосовує поняття: «фільварок», «церковні братства», «полемічна література», «греко- католицька церква», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «гравюра»;

● розповідає про перші друковані книжки, повсякденне життя української знаті, міщан і селян, навчання у братських школах;

● наводить приклади поширення реформаційних і контрреформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури, внеску навчальних закладів у розвиток освіти, діяльності православних братств;

● характеризує особливості суспільно-політичного та економічного життя в українських землях, соціальну структуру українського суспільства, особливості розвитку та досягнення культури;

● визначає причини, сутність та наслідки Люблінської унії 1569 р., Берестейської церковної унії 1596 р.;

12

Тематичний контроль за розділом І

● порівнює перебіг процесів Реформації і Контрреформації в європейських країнах та в українських землях;

● висловлює судження щодо діяльності В.-К. Острозького, Г. Смотрицького, П. Могили, І. Потія

Розділ ІІ. Українське козацтво в XVI — першій половині XVII ст.

(8 годин)

13

Запорозька Січ

Виникнення та становлення козацького стану.

Перші Запорозькі Січі. Дмитро Вишневецький

Учень / учениця:

● називає дати першої письмової згадки про козаків, утворення першої Запорозької Січі;

● показує на карті територію запорозьких земель, перші Січі, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії;

● пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «курінь»;

● наводить приклади військового мистецтва козаків;

● визначає причини, сутність та наслідки виникнення українського козацтва;

● визначає причини, сутність та наслідки виникнення українського козацтва;

● висловлює судження щодо діяльності Д. Вишневецького

14-15

Козаки наприкінці XVI — першій чверті XVII ст.

Військово-політична організація козацтва. Реєстрове козацтво. Козацтво в боротьбі за свої права

Учень / учениця:

● називає дати козацьких повстань, імена найвідоміших керівників козацьких повстань 90-х рр. XVI ст. та у 20-30-х рр. XVII ст.;

● показує на карті територію запорозьких земель, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії, перебіг подій козацьких повстань 90-х рр. XVI ст. та у 20-30-х рр. XVII ст.;

● пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення»;

● описує побут, військове мистецтво, традиції та звичаї козаків;

● наводить приклади боротьби козацтва за свої права, військового мистецтва козаків;

● характеризує військово-політичну організацію козацтва;

● визначає причини, сутність та наслідки козацьких повстань кінця ХVІ та у 20-30-х рр.

ХVІІ ст.;

● висловлює судження щодо діяльності К. Косинського,

С. Наливайка

16-17

«Доба героїчних походів».

П. Конашевич-Сагайдачний

Суходільні та морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна

Учень / учениця:

● називає дату Хотинської війни;

● показує на карті територію запорозьких земель, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії;

● пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення»;

● описує морські походи на турецькі володіння;

● наводить приклади військового мистецтва козаків;

● характеризує військово-політичну організацію козацтва, участь у Хотинській війні;

● визначає причини, сутність та наслідки «доби героїчних

походів»

● висловлює судження щодо діяльності П. Конашевича-Сагайдачного

18

Практичне заняття

Побут, військово-політична організація та військове мистецтво українського козацтва

19

Узагальнення за розділом ІІ

Учень/ учениця:

● називає дати першої письмової згадки про козаків, утворення першої Запорозької Січі, козацьких повстань, Хотинської війни, а також імена найвідоміших керівників козацьких повстань 90-х рр. ХVІ ст. та у 20-30-х рр. XVII ст.;

● показує на карті територію запорозьких земель, перші Січі, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії, перебіг подій козацьких повстань 90-х рр. XVI ст. та у 20-30-х рр. XVII ст.;

● пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення»;

● описує побут, військове мистецтво, традиції та звичаї козаків, морські походи на турецькі володіння;

● наводить приклади боротьби козацтва за свої права, військового мистецтва козаків;

● характеризує військово-політичну організацію козацтва, участь у Хотинській війні;

● визначає причини, сутність та наслідки виникнення українського козацтва, «доби героїчних походів», козацьких повстань 20-30-х рр. XVII ст.;

● висловлює судження щодо діяльності

Д. Вишневецького, П. Конашевича-Сагайдачного, К. Косинського, С. Наливайка

20

Тематичний контроль за розділом ІІ

Розділ ІІІ. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. (9 годин)

21

Початок Національно-визвольної війни українського народу

Початок

Національно-

визвольної

війни.

Богдан Хмельницький. Переможні битви 1648 р.

Учень/учениця:

● називає дати основних битв Національно-визвольної війни;

● показує на карті напрямки походів українського війська 16481657 рр., місця основних битв;

● пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «гетьман», «універсал», «полк», «сотня»;

● висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького;

● визначає причини, сутність та наслідки Національно-визвольної війни українського народу;

● характеризує роль найбільших битв війни в розгортанні Національно-визвольної боротьби

22-23

Розгортання Національно- визвольної війни 16491653 рр.

Розгортання

Національно-

визвольної

війни

1649-1653 рр.

Молдавські

походи.

Гетьманщина

наприкінці

1653 р.

Учень/учениця:

● називає дати основних битв Національно-визвольної війни;

● показує на карті напрямки походів українського війська 16481657 рр., місця основних битв;

● пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»;

● висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького;

● наводить приклади взаємовідносин Війська Запорозького з державами-сусідами;

● характеризує роль найбільших битв війни в розгортанні Національно-визвольної боротьби, умови Зборівського та Білоцерківського договорів

24

Українська держава — Військо

Запорозьке

Утворення козацької держави — Війська Запорозького. Політичний та адміністративно-територіальний устрій. Зовнішня політика. Соціально-економічне життя

● показує на карті територію козацької держави — Війська Запорозького та її сусідів;

● пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»;

● висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького;

● описує роль Богдана Хмельницького в розбудові Гетьманщини;

● наводить приклади змін в адміністративно-територіальному устрої та соціально-економічному становищі українських земель після утворення козацької держави; взаємовідносини Війська Запорозького з державами-сусідами;

● характеризує роль гетьмана

й особливості здійснення влади в козацькій державі

25

Практичне заняття

Історичні джерела про Військо Запорозьке в системі міжнародних відносин

26

Українсько-російський договір 1654 р. Воєнні дії 16541655 рр.

Військо Запорозьке і Московське царство. Українсько- російський договір 1654 р. Переяславська рада. Воєнно-політичні події 16541657 рр.

Учень / учениця:

● називає дати основних битв Національно-визвольної війни, укладення українсько-російського договору 1654 р.;

● показує на карті напрямки походів українського війська 1648-1657 рр., місця основних битв, територію козацької держави — Війська Запорозького та її сусідів;

● пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»;

● висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького;

● описує перебіг подій у Переяславі 1654 р.;

● наводить приклади взаємовідносин Війська Запорозького з державами-сусідами;

● визначає причини, сутність та наслідки українсько-московського договору 1654 р.

27

Практичне заняття

Богдан Хмельницький як людина та історичний діяч

28

Узагальнення за розділом ІІІ

Учень/ учениця:

● називає дати основних битв Національно-визвольної війни, укладення українсько-московського договору 1654 р.;

● показує на карті напрямки походів українського війська 1648-1657 рр., місця основних битв, територію козацької держави — Війська Запорозького та її сусідів;

● пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»;

● висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького;

● описує перебіг подій у Переяславі 1654 р., роль Б. Хмельницького в розбудові Гетьманщини;

● наводить приклади змін в адміністративно-територіальному устрої та соціально-економічному становищі українських земель після утворення козацької держави; взаємовідносин Війська Запорозького з державами-сусідами;

● визначає причини, сутність та наслідки Національно-визвольної війни українського народу, українсько-московського договору 1654 р.;

● характеризує роль найбільших битв війни в розгортанні Національно-визвольної боротьби, умови Зборівського та Білоцерківського договорів, роль гетьмана й особливості здійснення влади

в козацькій державі;

29

Тематичний контроль за розділом ІІІ

● порівнює причини, перебіг та наслідки Національно-визвольної війни українського народу з європейськими революціями в Нідерландах та Англії наприкінці XVI — у XVII ст.

Розділ IV. Українські землі наприкінці 50-х рр. XVII — на початку XVIII ст. (10 годин)

30

Початок Руїни

Початок Руїни. Іван Виговський. Гадяцька угода

Учень/учениця:

● називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Річчю Посполитою і Московською державою; міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Гетьманщини;

● показує на карті території, підвладні гетьманам України; території, що перебували під контролем Московської держави, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини

і Слобідської України;

● пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина»;

● наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини;

● характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель, адміністративно-політичний устрій Лівобережної Гетьманщини;

● визначає причини, сутність та наслідки підписання Гадяцького договору;

● висловлює судження щодо діяльності І. Виговського, Ю. Хмельницького, І. Брюховецького

31

Правобережна Гетьманщина у 60-80 рр. XVII ст.

Правобережна Гетьманщина. Петро Дорошенко. Турецький протекторат. Чигиринські походи

Учень/учениця:

● називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Річчю Посполитою і Московською державою, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Правобережної Гетьманщини; Чигиринських походів та Андрусівської угоди;

● показує на карті території, підвладні гетьманам Правобережної України; території, що перебували під контролем Московської держави, Османської імперії,

Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів;

● пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина»;

● наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини;

● характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Правобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель;

● висловлює судження щодо діяльності П. Дорошенка

32

Лівобережна Гетьманщина у 60-80 рр. XVII ст.

Лівобережна Гетьманщина: політика гетьманів. Іван Самойлович

Учень/учениця:

● називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Річчю Посполитою і Московською державою, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Лівобережної Гетьманщини;

● пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина», «Малоросія»;

● показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної України; території, що перебували під контролем Московської держави, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини;

● наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини;

● характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель;

● визначає причини, сутність та наслідки підписання «Вічного миру», Бахчисарайського миру;

● висловлює судження щодо діяльності І. Самойловича

33

Слобідська Україна та Запорозька Січ у другій половині XVII ст.

Козацькі полки Слобожанщини. Чортомлицька Січ.

Іван Сірко

Учень/учениця:

● називає причини заселення Слобідської України;

● показує на карті напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Слобідської України:

● пояснює і застосовує поняття: «Слобожанщина», «Чортомлицька Січ»;

● характеризує адміністративно- політичний устрій Слобідської України; роль Запорозької Січі в історії України другої половини XVII ст.,

● висловлює судження щодо діяльності І. Сірка

34

Практичне заняття

Між конфліктом та спробами єдності: українське суспільство другої половини XVII ст.

35-36

Іван Мазепа. Україна в подіях Північної війни

Внутрішня і зовнішня політика Івана Мазепи. Українське бароко: архітектура та образотворче мистецтво. Розвиток світи.

Україна в подіях Північної війни. Пилип Орлик

Учень/учениця:

● називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Московською державою, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Лівобережної Гетьманщини; діячів культури;

● показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної; території, що перебували під контролем Московської держави, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини;

● пояснює і застосовує поняття: «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Малоросія»;

● розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;

● наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини та розбудови української культури;

● характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель, основні положення Конституції Пилипа Орлика; особливості розвитку та досягнення культури;

● визначає причини, сутність та наслідки підписання українсько- шведського договору;

● висловлює судження щодо діяльності І. Мазепи, П. Орлика

37

Практичне заняття

Українські історичні пісні, думи та козацькі літописи ХVII-ХVIII ст. як історичні джерела

38

Узагальнення за розділом IV

Учень/ учениця:

● називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Річчю Посполитою та Московською державою, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини; діячів культури, причини заселення Слобідської України;

● показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московської держави, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини

і Слобідської України;

● пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина», «Чортомлицька Січ»; «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Малоросія»;

● розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;

● наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини та розбудови української культури;

● характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель, основні положення Конституції Пилипа Орлика; адміністративно- політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини; роль Запорозької Січі

в історії України другої половини XVII ст., особливості розвитку та досягнення культури;

● визначає причини, сутність та наслідки підписання Гадяцького і Андрусівського договорів, «Вічного миру», Бахчисарайського миру, українсько-шведського договору;

● висловлює судження щодо діяльності І. Виговського, Ю. Хмельницького, І. Брюховецького, П. Дорошенка, І. Самойловича, І. Сірка, І. Мазепи, П. Орлика

39

Тематичний контроль за розділом IV

Розділ V. Українські землі у 20-90-х рр. ХVІІІ ст. (10 годин)

40

Українське суспільство у 20- 90-х рр. ХVIII ст.

Полікультурний характер українського суспільства. Церковна еліта, козацька старшина, рядові козаки, селяни Гетьманщини. Шляхта й міщани Речі Посполитої

Учень/учениця:

● характеризує зміни соціального стану основних верств населення українських земель;

● називає особливості етнічного складу населення в українських землях, діячів культурно-церковного життя;

● порівнює становище соціального становища українського населення у складі Речі Посполитої

та Московської держави

41

Українська культура в Україні У 20- 90-х рр. XVIII ст.

Освіта в Речі Посполитій та Московській державі.

Г. Сковорода. Архітектура та образотворче мистецтво

Учень / учениця:

● називає дату заборони друку українською мовою;

● визначає особливості розвитку української культури;

● розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;

● характеризує внесок Києво-Могилянської академії в освіту та науку; особливості розвитку та досягнення культури;

● наводить приклади розвитку освіти та науки;

● висловлює судження щодо діяльності Г. Сковороди, С. Яворсько- го, Ф. Прокоповича, А. Веделя, М. Березовського, Д. Бортнянського, І. Григоровича-Барського, С. Величка;

● застосовує поняття: «козацькі літописи», «козацьке та мазепин- ське бароко»

42

Українські землі в 10- 60-х рр. XVIII ст.

Останні

гетьмани:

Данило

Апостол,

Кирило

Розумовськи:

Учень/учениця:

● називає час правління останніх гетьманів і роки їхнього правління, діяльності Першої Малоросійської колегії, заснування Нової Січі, «Правління гетьманського уряду»;

● характеризує соціально-політичне : економічне становище українських територій;

● наводить приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямованих на відновлення державництва України;

● висловлює судження щодо діяльності П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського;

● пояснює та застосовує поняття: «Нова Січ», «паланка», «Перша Малоросійська колегія», «Правління гетьманського уряду»

43

Ліквідація Гетьманщини

Остаточна ліквідація гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини. Скасування козацького устрою на Слобожанщині

Учень / учениця:

● називає дати остаточної ліквідації гетьманства, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України;

● показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою в Лівобережній Україні, Слобожанщині, на території Вольностей Війська Запорозького;

● пояснює і застосовує поняття: «Малоросійська колегія», «уніфікація»;

● визначає причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації царським урядом гетьманського уряду

44

Запорозька Січ у 10-70 рр. XVIII ст.

Нова (Підпільненська) Січ. Остаточна ліквідація Січі. Петро Калнишевський

Учень / учениця:

● називає дату остаточної ліквідації Запорозької Січі;

● показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на території Вольностей Війська Запорозького;

● пояснює і застосовує поняття: «Нова Січ», «Задунайська Січ», «Нова Сербія», «Дніпровська лінія», «паланки»;

● описує адміністративно-територіальний устрій запорозьких земель та їхнє господарське освоєння;

● визначає причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації царським урядом Запорозької Січі;

● висловлює судження щодо діяльності П. Калнишевського

45

Практичне заняття

Російсько-турецькі війни кінця XVIII ст. та їхній вплив на Україну. Ліквідація Кримського ханства

46

Правобережна Україна та західноукраїнські землі у 20- 90-х рр. XVIII ст.

Правобережна Україна та західноукраїнські землі.

Поділи Речі Посполитої та українські землі

Учень / учениця:

● називає дати поділів Речі Посполитої, повстань опришків і гайдамаків;

● показує на карті території, охоплені повстаннями опришків

і гайдамаків, територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Речі Посполитої;

● пояснює і застосовує поняття: «гайдамаки», «опришки», «Коліївщина», «Барська конфедерація»;

● визначає причини, сутність та наслідки розгортання гайдамацького руху на Правобережжі;

● називає прізвища ватажків повстань опришків і гайдамаків

47

Практичне заняття

Гайдамаки в історичних джерелах та літературних творах: героїзація руху в народній свідомості

48

Історія рідного краю

49

Узагальнення за розділом V

Учень/ учениця:

● називає дати остаточної ліквідації гетьманства і Запорозької Січі, поділів Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України; останніх гетьманів і роки їхнього правління, ватажків гайдамацького й опришківського рухів, діячів культури та церкви;

● показує на карті територіальні зміни внаслідок поділів Речі Посполитої, ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою в Лівобережній Україні, Слобожанщині, на території Вольностей Війська Запорозького;

● пояснює і застосовує поняття: «гайдамаки», «опришки», «паланки», «Коліївщина», «Малоросійська колегія»;

● описує адміністративно-територіальний устрій запорозьких земель та їхнє господарське освоєння;

● розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;

● характеризує соціально-політичне та економічне становище українських територій, внесок Києво- Могилянської академії в освіту та науку; особливості розвитку та досягнення української культури; зміни соціального стану основних верств населення;

● наводить приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямованих на відновлення державництва України, розвитку освіти та науки;

● визначає причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації царським урядом гетьманського уряду та Запорозької Січі, розгортання гайдамацького руху на Правобережжі;

● висловлює судження щодо діяльності П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського, П. Калнишевського, Г. Сковороди, С. Яворського, Ф. Про- коповича

50

Тематичний контроль за розділом V

51

Узагальнення та систематизація знань до курсу: «Україна в XVI- ХVIII ст. Здобутки та втрати козацької доби»

Учень/учениця:

● називає хронологічні межі та періодизацію Раннього Нового часу;

● дає характеристику історичних діячів України XVІ-XVIII ст.;

● порівнює події в українських землях з основними процесами та тенденціями розвитку європейських країн;

● характеризує особливість козацької доби та оцінює роль козацтва в історії України

52

Резерв