Посібник «Мій конспект. Історія України. 7 клас»

Розділ 3. Київська держава (Русь-Україна) у другій половині 11 — першій половині 13 ст.

Урок 14. Київська держава за наступників Ярослава

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати становище Русі-України за правління наступників Ярослава, особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості, відносини половців з Руссю;

• називати роки правління князів цієї доби, дату Любецького з'їзду князів, князівства часів роздробленості Русі-України;

• показувати на карті території князівств часів роздробленості Русі-України та території розселення половців;

• визначати причини, сутність та наслідки князівських усобиць, половецьких набігів, Любецького з'їзду князів, роздробленості Русі-України;

• пояснювати і застосовувати поняття «князівський з'їзд», «вотчина», «віче»;

• висловлювати ставлення до діяльності Ярославичів.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Хід уроку

I. Організаційний момент уроку

Повідомлення теми та мети уроку.

II. Мотивація навчальної діяльності

Тема уроку записана на дошці.

Завдання

• Прочитайте тему уроку. Поставте запитання до теми уроку. Запишіть у зошити. Зачитайте.

Учитель записує запитання учнів на дошці. Записи зберігають до кінця уроку, щоб під час підбиття підсумків з’ясувати, чи на всі запитання учнів було надано відповіді протягом уроку.

III. Вивчення нового матеріалу

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте історичне джерело і визначте, який саме принцип престолонаслідування встановив Ярослав Мудрий.

«У рік 6562 (1054 р.) преставився великий князь руський Ярослав. А коли він ще був живий, поставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і однієї матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, замість себе стіл свій, Київ, найстаршому синові... Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ.

І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу.

Сам же Ярослав був слабкий... Отож приспів Ярославу кінець життя, і віддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту.»

Історики стверджують, що задум Ярослава полягав у тому, щоб кожен із синів по черзі перебував на київському престолі, а щойно звільнився стіл у котрійсь із земель, як відбувалося б пересування братів на щабель вище і ближче до Києва. Головним же завжди мав залишатися старший із живих братів.

Робота зі схемою

● Складіть схему «Принцип престолонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим».

Орієнтовний вигляд схеми

Завдання

1. Обговоріть у групі політичний заповіт Ярослава Мудрого. Зробіть висновки про те, що змусило князя дати своїм синам перед смертю таке розпорядження.

2. Висловіть припущення про можливість позитивних або (та) негативних наслідків заповіту Ярослава Мудрого для Київської держави. Запишіть у вигляді таблиці.

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

   

Робота з підручником

● Прочитайте текст підручника (§ 12, пункти 2-3), складіть хронологію подій, що розгорнулись після смерті Ярослава Мудрого.

Бесіда

1. Які зовнішні вороги загрожували русі під час правління Ярославичів?

2. Як суперечки між князями впливали на внутрішнє і зовнішнє становище Київської держави?

3. Де відбувся перший з’їзд князів? Які питання на них вирішували?

Робота з візуальними джерелами

● Розгляньте в підручнику картину П. Андрусіва «З’їзд руських князів» (С. 89), дайте відповідь на запитання до картини.

Робота з історичними джерелами

● Прочитайте історичне джерело в підручнику (С. 91-92), виконайте завдання до нього.

Робота з таблицею

● Складіть таблицю «З’їзд князів у Любечі».

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Підбиття підсумків уроку відбувається за запитаннями з рубрики «Перевірте себе». Повернення до запитань, запропонованих учнями і записаними на дошці, щоб перевірити, чи на всі запитання були надані відповіді протягом уроку.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати § 12 підручника.

2. Відповісти на запитання наприкінці параграфа.

3. Засвоїти нові поняття.