Посібник «Мій конспект. Історія України. 7 клас»

Урок 11. Суспільне та господарське життя за доби розквіту Київської держави

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• пояснювати і застосовувати поняття: «суспільні верстви», «бояри», «міщани», «смерди», «рядовичі», «ізгої», «закупи»;

• характеризувати суспільну роль різних верств і станових груп населення Русі-України, повсякденне життя мешканців міста та села, ступінь розвитку господарства і торгівлі, роль князівської влади в політичному устрої Київської держави;

• порівнювати політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Хід уроку

I. Організаційний момент уроку

Повідомлення теми та мети уроку.

II. Мотивація навчальної діяльності

Тема уроку записана на дошці. Учитель сприяє самостійному цілепокладанню учнів. Завдання

1. У назві теми уроку знайдіть відомі вам терміни, поясніть їх значення.

2. Керуючись цими визначеннями та темою уроку, сформулюйте завдання уроку.

Учні називають терміни «політичний устрій» та «суспільна організація». Зазвичай вони пояснюють, що політичний устрій — це спосіб організації державної влади; суспільна організація — розподіл населення на різні верстви (прошарки). Учитель записує пропозиції учнів на дошці, наголошуючи, що виконання визначених ними завдань є метою уроку.

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель. За часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого остаточно сформувалася система державного управління Київської держави.

За формою правління русь-Україна була монархією, коли державою управляє один володар, який отримав владу у спадок. Влада належала князям. Князь Київський уважався великим князем. Він очолював дружину, був розпорядником і верховним суддею. До окремих земель держави він призначав своїх намісників, якими часто ставали його сини. Влада князя була необмеженою, хоча за порадою він міг звертатися до боярської ради, яка не набула якихось чітких повноважень.

Своєрідним проявом демократичності державного устрою русі-України було віче, зібрання глав родин, яке вело свої початки ще з племінного устрою. На ньому обговорювали кандидатів на князівський престол, приймали рішення про найважливіші воєнні походи, укладання угод, розподіляли посади. рішення приймалось більшістю голосів присутніх. Але вирішального значення в Київській державі віче не набуло.

Робота з підручником

● Прочитайте текст підручника (§ 10, пункт 2), складіть соціальну піраміду тогочасного суспільства.

Робота з поняттями

Можна організувати роботу в парах. Спочатку учні знайомляться з поняттями. Потім один з учнів зачитує визначення, а інший називає поняття, якому відповідає наведене визначення,і навпаки.

● Дайте визначення понять «бояри», «чернь», «смерди», «закупи», «рядовичі», «челядь», «холопи», «ізгої».

Робота з візуальними джерелами

1. розгляньте ілюстрацію підручника (С. 69), визначте за вбранням стани населення, назвіть їхні права та обов’язки.

2. Назвіть причини, через які можна було потрапити до того чи іншого стану населення.

Вправа «Незакінчене речення»

● Самостійно прочитайте текст підручника (§ 10, пункт 3), закінчіть речення після вчителя:

1. Київську державу називали «країною градів», оскільки.

2. Давньоруське місто складалося з...

3. Дитинець — це... Там проживали...

4. Ремісники і торговці мешкали..

5. Серцем міста називали..

Завдання

● Намалюйте в зошиті план давньоруського міста і позначте, які верстви населення мешкали в тій чи іншій його частині.

Робота з візуальними джерелами

● Розгляньте ілюстрації (С. 72-73) і назвіть особливості різних частин давньоруського міста.

Робота з історичним джерелом

● Прочитайте історичне джерело в підручнику (С. 73) і дайте відповідь на запитання до нього.

Робота з таблицею

● На основі інформації з підручника (§ 10, пункт 4) заповніть таблицю «Економічний розвиток Київської держави».

Галузь господарства	Характерні ознаки розвитку
Сільське господарство
Ремесла
Торгівля