Історія України. 7 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 6

Тема. Практичне заняття «Князь Святослав і та його походи».

Мета: скласти уявлення учнів про місце і значення діяльності князя Святослава в розвитку Київської держави; закріпити теоретичні знання учнів, набуті впродовж вивчення навчального матеріалу; розвивати вміння виступати з повідомленнями або презентаціями перед класом; сприяти формуванню толерантного ставлення до думок інших і вмінню шукати з ними порозуміння.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, атлас, карта «Київська держава за князювання Ольги та Святослава», матеріали, підготовлені вчителем і учнями до практичного заняття.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань

III. Проведення практичного заняття

IV. Закріплення нових знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему практичного заняття, інформує про заплановані форми роботи.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Що ви знаєте про Нестора-літописця?

2. У чому унікальність « Повісті минулих літ» як історичного джерела?

III. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Заслуховування повідомлень і представлення презентацій, підготовлених учнями до уроку

Учитель організовує заслуховування представлених учнями робіт та обговорення висновків, яких вони дійшли.

Робота із фрагментами з історичних джерел

Учитель організовує роботу учнів із фрагментами з історичних джерел за завданням: визначте дати подій, про які йдеться у наведених уривках з історичних джерел, і покажіть на карті місце, де вони відбулися.

Фрагмети історичних джерел

1. «“Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми,— то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо моя голова ляже,— тоді [самі] подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”».

2. «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: “Хочу йти на вас”... І пішов до Царгорода, розоряючи міста. І дали йому данину... І повернувся він у Переяславець...»

3. «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого... який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблів, а до Кімерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю...»

4. «Рушив... [він] на Дунай на болгар, і в битві переміг... [він] болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків... Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв... по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася... вона була гідно вшанована».

5. «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царгород, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна чимало взяли...»

6. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».

7. «Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас у місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді допоможе? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов’язання платити нам данину — цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород».

8. «...Імператор [візантійський] згодився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Істру в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці...»

Робота з контурними картами

Учитель організовує роботу з контурними картами за завданнями.

1. Зафарбуйте територію Київської держави на початок князювання Святослава.

2. Підпишіть назви східнослов’янських союзів племен, які на 972 р. не входили до Русі-України.

3. Заштрихуйте території, приєднані до Київської держави за правління князя Святослава.

4. Позначте стрілками напрямки військових походів Святослава. Вкажіть поряд роки, коли вони відбулися. Позначте місця найголовніших боїв.

5. Вкажіть зміни, які відбулися внаслідок військових походів Святослава, підписавши:

1) державу, знищену дружинами князя Святослава 965 р.;

2) племена, які сплачували данину князю Святославу;

3) місто, куди князь Святослав збирався перенести столицю своєї держави;

4) кочові племена, які переселилися у Північне Причорномор’я після знищення Хозарського каганату.

6. Позначте місце загибелі князя Святослава. Вкажіть поряд дату цієї події.

Заслуховування повідомлень і представлення презентацій, підготовлених учнями до уроку

Учитель організовує обговорення робіт учнів про оцінку істориками діяльності князя Святослава.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ УРОКУ

Проблемне завдання

Український історик Михайло Грушевський називав князя Святослава «давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київському столі». Поясніть, як ви розумієте наведені характеристики. Чи погоджуєтеся ви з ними? Чому?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням висловити свою думку про те, яких висновків за темою заняття вони дійшли.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторіть матеріал про особливості суспільного й господарського життя давніх слов'ян.

2. Підготуйтеся до уроку узагальнення і тематичного контролю за розділом «Виникнення та становлення Русі-України».