Історія України. 7 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

ДОДАТКИ

Плани-схеми для організації самостійної роботи учнів

Робота за параграфом підручника

1. Зверніть увагу на назву параграфа. Прочитайте увесь параграф, щоб скласти загальне уявлення про його зміст. Знову поверніться до теми параграфа і з’ясуйте, якою мірою ви зрозуміли її.

2. Визначте за відповідними словниками значення слів і термінів, які вам незрозумілі.

3. Зверніть особливу увагу на своє розуміння позначених у підручнику іншим шрифтом понять, тверджень, ідей, висновків тощо.

4. Спробуйте пов’язати матеріал параграфа та інформацію, яку ви отримали на уроці або записали в зошиті.

5. З’ясуйте, яким є ваше розуміння наведених понять. Вам необхідно вміти давати визначення понять, розкривати їх особливості та взаємозв’язки з іншими поняттями.

6. Інколи для того щоб полегшити підготовку домашнього завдання, доцільно усно або письмово скласти його план.

7. Якщо в тексті є посилання на зміст вивчених раніше параграфів, перегляньте їх.

8. За наявності тих питань і проблем, що вас зацікавили або з наведеним тлумаченням яких ви не погоджуєтеся, зверніться до додаткової літератури.

9. Опрацьовуючи зміст параграфа, не забувайте про те, що він є лише матеріалом для формування ваших власних світоглядних уявлень. Тому ви повинні знати теоретичний матеріал, зберігаючи при цьому право самостійно робити висновки особисто для себе.

10. Для того щоб зрозуміти, чи добре ви засвоїли матеріал, спробуйте переказати його, не користуючись підручником. Можна переказувати параграф, спершу спираючись на план, а потім без нього.

11. У випадку виникнення ускладнень поверніться до тексту і ще раз перечитайте незрозумілі фрагменти або параграф у цілому. Кращому розумінню тексту сприятиме те, що ви спробуєте самостійно поставити якомога більше запитань до тих фрагментів, які ви не зрозуміли.

12. Підготуйте відповіді на запитання і завдання, вміщені після параграфа, та виконайте завдання, запропоновані учителем.

Створення розуміння основних понять і категорій

1. Увалено прочитайте формулювання поняття.

2. Якщо воно містить терміни і слова, у розумінні яких ви не впевнені, то з’ясуйте їх значення за відповідними словниками (тлумачними, іншомовних слів, спеціальними тощо).

3. Проаналізуйте наведене визначення поняття за його складом.

1) Установіть той центральний змістовний елемент, без якого воно втратить свій сенс.

2) Визначте складові, які доповнюють і конкретизують центральний елемент.

4. З’ясуйте, у якому розумінні використовується поняття (широкому, вузькому, спеціальному, з позицій певного історичного типу світогляду тощо).

5. Порівняйте формулювання, яке ви аналізуєте, з іншими визначеннями цього поняття. При цьому пам’ятайте, що необхідно порівнювати аналогічні розуміння цього поняття.

6. Спробуйте сформулювати власне визначення поняття в цілому або тих його окремих частин, що здаються вам важкими для запам’ятовування. Подумайте над тим, чи змінить ваше визначення зміст поняття.

7. Установіть, якими є характерні риси й особливості поняття.

Усна або письмова рецензія на відповідь учня

Оцінюючи відповідь товариша, визначте, якою мірою вона відповідає таким вимогам.

1. Повнота і правильність викладу фактів.

2. Розуміння основних ідей і вміння їх сформулювати.

3. Необхідна образність та емоційність.

4. Використання при розкритті змісту питання відповідних понять і термінів.

5. Наведення прикладів та їх доцільність.

6. Послідовність і логічність відповіді — дотримання певного плану й обґрунтованість висновків.

Варто також звернути увагу на мовні помилки (зайві повтори, обмежений мовний запас тощо). Враховуючи все сказане вище, об’єктивно оцініть відповідь. Спочатку спробуйте звернути увагу на позитивні риси, а потім — на недоліки.

Рекомендації учаснику дискусії

Дискусія — обговорення будь-якого суперечливого питання, проблеми, у процесі якого стикаються різні, як правило, протилежні точки зору.

1. Перш ніж виступати, чітко визначте, якою є ваша позиція. Переконайтеся, що ви адекватно розумієте сутність проблеми.

2. Уважно вислухайте опонента і лише після цього висловлюйте свою точку зору.

3. Пам’ятайте, що найкращим способом доказу або спростування є досконала логіка, беззаперечні факти і аргументи.

4. Сперечайтеся чесно і відверто, намагаючись спростувати, а не викривлювати висловлювання своїх опонентів.

5. Доводячи або спростовуючи думку, необхідно висловлюватися чітко, ясно, зрозуміло.

6. Якщо під час дискусії було доведено хибність вашої позиції, майте мужність визнати це.

7. Ніколи не використовуйте образливих висловлювань щодо опонента або його позиції.

8. Завершуючи свій виступ, необхідно підбити підсумки і сформулювати висновки.

Правила проведення дискусії

1. Необхідно критикувати ідеї, а не опонентів.

2. Мета дискусії полягає не в тому, щоб визначити переможця, а в тому, щоб дійти згоди.

3. Усі учасники дискусії повинні бути залучені до обговорення питань.

4. Кожний учасник дискусії повинен мати рівні право і можливість висловити свою думку.

5. Виступи повинні відбуватися організовано із дозволом ведучого.

6. Будь-яка точка зору підлягає обговоренню і не може відкидатися без нього.

7. Упродовж дискусії її учасники під впливом фактів і аргументів можуть змінювати свою позицію.

8. Під час дискусії необхідно підбивати проміжні й остаточні підсумки.

Складання простого або розгорнутого плану

1. Зверніть увагу на тему плану, який ви повинні скласти. Уважно прочитайте текст і виберіть з нього лише той матеріал, який відповідає темі плану.

2. Розпочинайте складати план лише тоді, коли з’ясуєте зміст матеріалу в цілому.

3. Залежно від того, який вид плану (простий або розгорнутий) необхідно скласти, оберіть один із двох запропонованих шляхів.

1) Якщо потрібно скласти простий план, то поділіть текст на логічно завершені частини; знайдіть у кожній із них головну думку; чітко і ясно сформулюйте її та запишіть.

2) Якщо план розгорнутий, у кожній із логічно завершених частин тексту вирізніть декілька положень, які розкривають головну думку; сформулюйте і запишіть головні думки у вигляді пунктів плану, а положення, що їх розкривають,— як підпункти.

4. Перед тим як записати план, перевірте, чи всі головні ідеї тексту знайшли у ньому відображення.

Складання тез

Тези — коротко сформульовані основні положення статті, лекції, повідомлення, доповіді. Це короткий письмовий виклад основних думок джерела без пояснень, ілюстрацій та посилань. У тезах переважають загальні положення.

1. Уважно прочитайте текст, на підставі якого необхідно скласти тези.

2. З’ясуйте значення слів і термінів, що вам незрозумілі.

3. Розпочинайте складати тези лише тоді, коли ви з’ясували зміст тексту в цілому і його головну думку.

4. Визначте у тексті основні положення, що є ланками логічного ланцюжка, за допомогою якого автор послідовно розкриває свою думку.

5. Сформулюйте їх своїми словами (це сприяє кращому розумінню тексту) і запишіть.

Складання конспекту

Конспектування — стислий письмовий виклад основного змісту тексту з виокремленням його найважливіших положень.

1. Запишіть ім’я автора твору, його назву та вихідні дані.

2. Перед тим як розпочати конспектування, необхідно ознайомитися з текстом у цілому.

3. Визначте у тексті логічно завершені частини і в кожній із них знайдіть основну думку, дайте їм назву. На підставі цього складіть план.

4. Підготуйтеся до виконання завдання: поділіть аркуш у зошиті на дві нерівні частини для запису плану (зліва) і конспекту (справа).

5. Складіть конспект змісту кожної логічно завершеної частини тексту відповідно до плану, дотримуючись таких умов.

1) Основний зміст тексту викладається стисло.

2) Провідні думки, аргументи, висновки вкажіть докладно.

3) Назви розділів, параграфів наукової праці обов’язково вказуються точно.

4) У конспекті використовуються цитати. Дотримуйтеся правил цитування: необхідну цитату беріть у лапки, у дужках зазначайте джерело і сторінку.

5) Намагайтеся робити записи своїми словами, оскільки це сприяє кращому розумінню тексту.

6) Основні положення конспекту вказуються навпроти відповідних пунктів плану.

6. Працюючи над конспектом, використовуйте систему підкреслень, виділяйте найважливіше великими літерами, використовуйте умовні позначення. Вони допоможуть вам під час відповіді за конспектом.

7. У лівій частині конспекту, крім плану, можна також робити записи незнайомих імен і термінів, які потребують пояснення, необхідні доповнення, стислі висновки для себе, звернення до явищ сьогодення тощо.

8. Перевірте виконану роботу. У разі необхідності виправте або уточніть пункти плану і зміст конспекту.

9. У випадку, якщо необхідно скласти конспект із декількох джерел, спочатку визначають, який твір буде основним. Для цього прочитайте джерела і визначте, якою мірою в них розкрито проблему, що вас цікавить. Потім розділіть сторінку зошита на дві частини: у лівій частині зробіть конспект основного твору, у правій — запишіть доповнення до нього за іншими джерелами.

Робота над повідомленням

1. Прочитайте в підручнику параграф, до якого ви складаєте повідомлення.

2. Складіть орієнтовний план свого повідомлення.

3. Визначте літературу, за якою ви будете його готувати.

4. Опрацюйте літературу, за необхідності внесіть уточнення до плану. Зверніть увагу на логіку свого викладу.

5. За планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези.

6. Подумайте над тим, який ілюстративний матеріал доцільно використати.

7. Під час виступу з повідомленням не забувайте про виразність і правильність своєї мови.

Написання реферату

Реферат — доповідь на певну тему, що ґрунтується на огляді відповідних джерел. Реферат містить: аналіз теоретичного змісту питання; самостійний аналіз фактів, подій, процесів, явищ, що відповідають теоретичній частині реферату; узагальнення і висновки відповідно до змісту реферату.

1. Вирішіть, за якою темою слід підготувати реферат, і відповідно до цього визначте мету його написання.

2. Продумайте, які питання і в якій послідовності вам необхідно висвітлити під час роботи над рефератом. Це допоможе вам скласти план реферату.

3. Визначте обсяг необхідної літератури за темою реферату й опрацюйте її.

1) Читаючи дібрані статті й книжки, звертайте увагу на посилання авторів до джерел, оскільки вони можуть бути корисними для вас у подальшій роботі над темою.

2) Занотовуйте необхідне на окремих картках, зручних для подальшого опрацювання і систематизації матеріалу.

3) Виписки, які ви робите, опрацьовуючи необхідну літературу, класифікуйте відповідно до плану реферату.

4. Реферат пишеться за таким планом.

1) У вступі ви пояснюєте важливість і актуальність обраної теми, акцентуєте увагу на тому, що і як будете описувати.

2) В основній частині розкривається зміст реферату.

3) У закінченні формулюються основні підсумки та висновки, яких ви дійшли.

4) Наприкінці реферату подається список літератури, яку ви використовували.

5. Оформлення переліку літератури в рефераті повинно відповідати загальноприйнятим нормам посилань на джерела і вимогам бібліографії.

Вирішення пізнавальних задач

Задача — питання, що вимагає пошуку рішення за відомими даними з дотриманням певних умов.

1. Уважно ознайомтесь зі змістом пізнавальної задачі.

2. З’ясуйте, що саме і з дотриманням яких умов ви повинні виконати.

3. Пригадайте зміст відповідного матеріалу в підручнику.

4. Зверніть особливу увагу на наведені в умовах задачі поняття, терміни або прізвища відомих особистостей. З’ясуйте, що ви знаєте про них.

5. Пам’ятайте, що пізнавальна задача може мати декілька альтернативних варіантів вирішення. Однак кожен варіант повинен мати логічне і фактичне обґрунтування.

6. Поміркуйте над тим, якими є можливі варіанти вирішення задачі. Визначте декілька тих, які, на вашу думку, заслуговують на подальший розгляд.

7. Проаналізуйте обрані вами вірогідні варіанти вирішення задачі і визначте той, який вважаєте найбільш обґрунтованим.

8. Наведіть ваш варіант розв’язання задачі, супроводжуючи його відповідною аргументацією.

9. У випадку виникнення ускладнень поверніться до умов поставленої задачі й ознайомтеся з ними ще раз; можливо, ви не зрозуміли того, що вимагається.

Порівняння різних точок зору на певні питання чи проблеми

1. Визначте зміст кожної позиції.

2. Спробуйте з’ясувати, на що спирався кожний автор, обґрунтовуючи свою точку зору.

3. Проаналізуйте наведені аргументи, логіку наведених доказів і об’єктивність висновків за обома позиціями.

4. Зробіть свій вибір на користь однієї з точок зору або сформулюйте власну, альтернативну позицію. Обґрунтуйте свій вибір.

Аналіз політичних подій і явищ

1. Які події спричинили виникнення політичної події або явища?

2. Хто зацікавлений у цій політичній події або явищі (кому це вигідно)?

3. Якої мети намагалися досягти її (його) учасники?

4. Які засоби використовувалися ними для досягнення поставленої мети?

5. Яким був результат цієї події (явища)? Якою мірою результат відповідає меті, яку ставили перед собою учасники?

6. Якими були позитивні й негативні наслідки цієї політичної події (явища)?

7. Якою мірою ця подія (явище) сприятиме розвитку свободи і демократії?

8. Як можна оцінити в цілому цю політичну подію або явище?

9. Які історичні уроки можна отримати на підставі аналізу цієї події (явища)?

Як скласти історичний портрет

1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?

1) Де і коли він народився?

2) Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

3) Як формувалися його погляди?

2. Особисті якості й риси характеру.

1) Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

2) Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

3. Діяльність історичного діяча.

1) Схарактеризуйте основні справи його життя.

2) Які успіхи й невдачі були в його справах?

3) Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні? Чому?

4) Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?

5) Якими були наслідки його діяльності:

а) для сучасників;

б) для нащадків.

6) За що людство пам’ятає цю людину?

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

1) Які почуття викликає у вас його діяльність?

2) Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.

Як працювати з історичним документом

1. З’ясуйте походження документа.

1) Хто його автор?

2) За яких історичних обставин він з’явився?

3) Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником, оцінка події істориком, законодавчий акт тощо).

2. З’ясуйте, яке завдання до документа ви повинні виконати і що для цього потрібно.

Якщо документ має поглибити ваші знання про якесь історичне явище, подію чи особу,— пригадайте, що вам уже відомо про це.

3. Прочитайте текст документа, з’ясуйте значення понять і термінів, що містяться в ньому.

4. Спробуйте виконати завдання. Якщо ви не можете це зробити, визначте, що вам заважає.

1) Зверніть увагу на те, як сформульоване завдання; можливо, ви не зрозуміли поставленого завдання.

2) Прочитайте увалено й повільно документ іще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.