Навчання дітей з особливими освітніми потребами. 2019. Колупаєва

Синдром Дауна

Загальний огляд

Синдром Дауна спричинює певна комбінація хромосом, що зумовлює специфічний фізичний і когнітивний розвиток. Синдром Дауна — це найчастіше порушення, спричинене аномалією хромосом. У всіх осіб із синдромом Дауна є надлишкова 21-ша хромосома.

Однієї надлишкової хромосоми достатньо для того, аби порушити впорядкований розвиток тіла й мозку. Тяжкість проблем у кожної дитини відрізняється. Деякі діти із синдромом Дауна народжуються здоровими й мають лише кілька специфічних характеристик. Іншим потрібна невідкладна медична допомога і ретельне спостереження для подальшого лікування.

Хоча наявність синдрому Дауна помітна в дитини візуально, для встановлення офіційного діагнозу обов’язково роблять аналіз крові.

Загальні ознаки

Наразі існує понад 50 ознак синдрому Дауна. Дуже рідко в однієї людини спостерігаються всі або більшість з них. У дитини після народження може бути виявлена будь-яка комбінація симптомів.

Слабкий тонус м’язів

У дітей із синдромом Дауна може бути слабкий тонус м’язів, що впливає на рухливість, силу й загальний розвиток малюка. Оскільки в багатьох дітей із синдромом Дауна слабкий тонус м’язів і нестійкі суглоби, у них частіше зрушуються хребці (кістки хребта).

Зовнішні ознаки

У дітей із синдромом Дауна специфічний зовнішній вигляд. Інколи голова дещо менша, ніж в інших дітей, шия коротша.

У більшості дітей із синдромом Дауна розріз очей спрямований ззовні вгору. Складки шкіри, що називаються епікантусом, закривають внутрішні частини обох очей. Рогівка кожного ока може мати білі цяточки з країв, їх називають крапками Брашфілда. Інші риси обличчя зазвичай менші, ніж у дітей з типовим розвитком. Деякі діти народжуються з меншим ротовим отвором.

За таких умов язик здається надмірно великим. Через слабкий тонус м’язів дитині із синдромом Дауна може бути важко тримати язик у роті.

Вушні раковини часто замалі, неправильної форми або розташовані надто низько.

У дітей із синдромом Дауна зуби можуть рости специфічно — деякі не прорізуються, інші взагалі відсутні, а ті, що є, можуть бути різних розмірів, форми й з емаллю різного кольору.

У дитини із синдромом Дауна руки й ноги можуть бути менші, ніж в інших дітей, і незграбні. П’ятий палець може загинатися всередину, між першим і другим пальцем на ногах може бути завелика відстань. Відбитки пальців і підошов ніг можуть бути різні через характерні складки на підошвах і долонях.

Когнітивний розвиток

Загалом діти із синдромом Дауна розвиваються повільніше, ніж інші малюки. Потенціал розумового розвитку значно відрізняється в кожної такої дитини. Утім, якщо вони отримають належну підтримку, то мають значний потенціал до навчання.

Такі діти навчаються повільніше за однолітків. Що нижча в них швидкість навчання, то важче таким дітям обдумувати інформацію й оцінювати її, запам’ятовувати ідеї й формувати асоціації. Наразі більшість дітей із синдромом Дауна може опанувати основи читання, письма, рахунку й стати згодом напівзалежними дорослими.

Інші ознаки

Для синдрому Дауна характерні порушення слуху й зору. Часто спостерігаються проблеми із фокусування зору — короткозорість і далекозорість. Близько 3% таких дітей народжуються із катарактою. Якщо її не лікувати, то може наступити сліпота.

Майже третина дітей із синдромом Дауна має порушення роботи серця. Приблизно у 12% дітей із синдромом Дауна спостерігаються проблеми із травною системою; знижена функція щитівки та нестабільність двох верхніх хребців.

За умови вчасного виявлення та належних заходів ці ускладнення зазвичай можуть бути усунені або покращені до прийнятного рівня.

Освітні потреби учнів значно відрізняються й залежать від обсягу необхідної й наявної підтримки.

Діти із синдромом Дауна успішно інтегруються до звичайних класів; однак їм зазвичай потрібні спеціальні модифікації в освітньому процесі. Успішність у навчанні в дітей із синдромом Дауна знижена, а опанувати окремі вміння їм може бути дуже складно. Труднощі в навчанні дуже різноманітні, а сам процес навчання має бути пристосований до окремих потреб учнів.

СЛІД ЗВЕРНУТИ УВАГУ

Комунікаційні здібності

Затримка когнітивного розвитку (здатності розмірковувати й вирішувати проблеми) у дітей із синдромом Дауна може бути як легкою, так і тяжкою. Загальна сповільненість навчання є головною причиною тривалого й особливого розвитку використання мови й мовлення, що критично впливає на комунікативну сферу. У багатьох із цих дітей спостерігаються труднощі розуміння висловлювань інших людей, а також вираження власних думок (як усне, так і письмове).

Мовленнєві навички

Діти із синдромом Дауна повільно навчаються вимовляти звуки, чимало які з них мають порушену вимову. Також деякі діти можуть правильно вимовляти окремі звуки в простих словах, але мати проблеми з їхнім вимовлянням у складних, довгих словах. Окремі звуки, що потребують складніших рухів і положень язика (наприклад, звуки [з] і [с]) і не вимовляються плавно, складні для таких малюків. Залежно від тяжкості цих проблем у дитини, одноліткам може бути складно зрозуміти її під час щоденного спілкування.

У дітей із синдромом Дауна також може бути незвичайний голос (хрипкий або грубий). Він відрізняється через форму ротової порожнини, її невеликий простір. Якщо м’яке піднебіння перекривається неповністю, голос може бути дуже носовим. Часом артикуляційний апарат (рухи щелепи, губи, язик, м’яке піднебіння) функціонує не узгоджено. Якщо в дитини голос носовий, її має оглянути група спеціалістів (хірург-отоларинголог, спеціаліст з пластичної хірургії, логопед) та визначити необхідність операційного втручання чи інших заходів корекції.

Мовні навички

Опанування мови в дітей із синдромом Дауна зазвичай відбувається повільніше, ніж у їхніх однолітків з типовим розвитком. Вони із запізненням починають вимовляти перші слова і поєднувати їх у речення. Значна кількість граматичних помилок — теж характерна ознака. Розуміння мови також відстає. Із часом словниковий запас дитини із синдромом Дауна поповнюється, однак залишаються труднощі з розумінням і формулюванням більш складних речень. Також спостерігаються труднощі із соціально прийнятним мовленням і чітким, упорядкованим застосуванням мови.

Підтримка

Дієвою стратегією в розвитку достатніх комунікаційних здібностей у дитини із синдромом Дауна є раннє започаткування спеціальних втручань.

Мовлення

Дошкільний період

Необхідно тренувати вимовляння звуків під час виконання певних дій з іграшками (наприклад, кидати дитині м’яч зі словами «бах» — тренувати так звук [б]). Важливо поєднувати звуки з предметами або діями, щоб дитина не лише чула певний звук, а й співвідносила його з конкретним предметом і людьми. У такий спосіб говоріння і слухання поєднуються та сприяють загальному оволодінню мовленням.

Пізніші етапи

Найкраще використовувати навчання на основі повного слова, щоб дитина намагалася вимовити його максимально правильно (конкретні звуки слід тренувати окремо). Основне завдання — зробити так, аби дитина розуміла оточуючих, а вони розуміли її. Можна зосередитися на вивченні окремих звуків так, аби дитина спочатку вивчала легкі звуки, а потім переходила до тих, що вимовляються важче (наприклад, [з] і [с]). Так само можна переходити від простих звуків до звукосполучень, окремих слів та їхніх поєднань (від «мама» до «мама має» і до «мама має мило»). Добре поєднувати логопедичні заняття з поповненням словникового запасу дитини та її загальним розвитком.

На пізнішому етапі, коли діти вже навчаться відрізняти правильне і неправильне вимовляння звуків, доречно перейти до зміни тембру їхнього голосу.

Мова

Дошкільний період

З дитиною слід говорити короткими фразами, описувати кожну свою дію, постійно гратися й розмовляти з нею. Ускладнювати дитячу гру слід поступово, залучаючись до гри, необхідно допомагати дитині пізнавати світ, розповідати, що відбувається в певний момент, і коментувати дії дитини (коли вона грається, досліджує предмети тощо). Короткі словосполучення дитини слід промовляти після неї у правильно побудованому реченні або змінювати сказане нею так, неначе це частина звичної розмови з дитиною.

Також важливо, щоб дитина могла обговорювати своє життя з іншими дітьми. Слід створювати для дитини умови для спільної гри з ровесниками — так вона розширюватиме свій досвід та зможе спілкуватися з оточуючими.

Пізніші етапи

В освітньому закладі з дитиною можна проводити таку саму діяльність, що її рекомендовано для дошкільнят. Матеріалом можуть слугувати мультфільми, телепередачі, іграшки, книги. Потрібно постійно пояснювати дитині дії персонажів, ситуації, нюанси стосунків.

Пояснюйте, що саме смішного в тій чи іншій ситуації. Також можуть бути корисні комп’ютерні навчальні програми — вони мотивують, підвищують увагу й дають можливість повторення.

Стратегії навчання в інклюзивному класі

Учням із синдромом Дауна часто нелегко пристосовуватися до суспільства, адаптуватися в ньому. Вони можуть бути безініціативні й інколи безпорадні в навчанні, менш соціально підготовлені. Їм складно зосереджувати увагу, ініціювати розмову чи спільну діяльність, інколи вони незрілі й стримані у стосунках. Особливі труднощі спостерігаються в підлітковому віці.

Поради педагогам

Навчання:

  • Обговорюйте з дітьми план дій і самі дії до початку виконання: малюйте плани на дошці, в календарі, вішайте фотографії конкретної діяльності або план на окремий день. Так ви впорядкуєте структуру дій і їхню послідовність.
  • Виділяйте більше часу на завершення виконання завдання.
  • Допомагайте дитині встановити структуру гри й роботи.
  • Розбивайте завдання на окремі послідовні невеликі частини.
  • Уникайте абстрактної інформації, замініть її конкретною і візуальною.
  • Фрази будуйте просто, чекайте відповіді від дитини. Використовуйте прості речення.
  • Очікуйте від дитини належної поведінки. Усі діти несуть відповідальність за свою поведінку.
  • Допомагайте дитині зосередитися на завданні, щоб ніщо не відвертало її увагу.
  • Співпрацюйте з батьками, аби вони підкріплювали навчання потрібних умінь і навичок: здійснення покупок, відвідування поліклініки, проїзд у громадському транспорті тощо.
  • Знайдіть інформацію про спеціалізоване програмне комп’ютерне забезпечення, розроблене для допомоги в навчанні читання та спілкування.
  • Заохочуйте дитину висловлювати свої побажання, а не лише відповідати «так» чи «ні».
  • Підтримуйте увагу дитини через, наприклад, візуальний контакт.

Соціальні навички:

  • Допомагайте учневі розвивати самостійність; так у нього зростатиме самоповага й покращиться соціальна взаємодія.
  • Ознайомте дитину й оточуючих з ознаками синдрому Дауна. Проведіть загальне обговорення, під час якого слід розглянути індивідуальні особливості й широку різноманітність варіантів розвитку дитини. Ваша власна поведінка й сприйняття будуть моделлю для наслідування всього класного колективу.
  • Заохочуйте таких дітей до взаємодії та спілкування з іншими ровесниками через гру та спільну діяльність у класі.1

1. Проводьте альтернативні навчальні презентації з наведенням різноманітних прикладів і зосереджуйтесь на функціональних навичках.

2. Надавайте учням можливість активно демонструвати своє розуміння предмета перед тим, як вони перейдуть до самостійного тренування.

3. Давайте їм більше можливостей для тренування, ніж їхнім однокласникам.

1 За British Columbia Ministry of Education (1996) Awareness of Chronic Health Conditions: What Teacher Needs to Know. Victoria: Queen’s Printer for British Columbia.

4. Коли навчаєте нових навичок, наводьте конкретні приклади.

5. Частіше надавайте зворотний зв’язок (це має підтримувати навички дитини і переконувати в правильності виконання завдання).

6. Модифікуйте навчальні матеріали так, щоб вони компенсували слабкі сторони дитини.

7. Адаптуйте навчальне середовище, в якому учень буде застосовувати новий вивчений матеріал.

8. Коли формуєте складні навички, розбивайте урок на окремі етапи.

9. Будьте готові частіше повторювати вказівки/інформацію, ніж ви це робите для інших учнів класу.1

1 За Smith et al. (2006) Teaching students with special needs in inclusive settings. (Chapter 7: Teaching students with intellectual disabilities, pp. 172-179).