Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 6

Тема. Реформація.

Мета: схарактеризувати становище католицької церкви в XV—XVI ст.; проаналізувавши соціально-економічний та політичний розвиток німецьких земель, визначити причини виникнення реформаційного руху, показати розбіжності між ученнями М. Лютера та Т. Мюнцера, а також з’ясувати причини, перебіг та результати Селянської війни; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з джерелами інформації; сприяти правильному вихованню учнів, усвідомлення ними права свободи совісті та віросповідання.

Основні поняття: Реформація, Селянська війна.

Обладнання: карта, картки з документами, портрети М. Лютера та Т. Мюнцера, ілюстрації підручника.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

називати час Реформації, прізвища видатних постатей цього періоду, характерні риси реформаційних учень; наводити приклади наростання кризових явищ у католицькій церкві;

показувати на карті основні західноєвропейські держави, регіони поширення протестантських церков; пояснювати значення понять: Реформація, протестантизм;

описувати протестантську церкву;

висловлювати власне судження щодо причин, характеру та значення Реформації.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Німеччина на початку XVI ст.

2. Учення М. Лютера та Т. Мюнцера.

3. Селянська війна.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1) Пригадайте, яке становище посідала католицька церква в Середньовіччі?

2) Як співіснували церковна та світська влада?

3) Який вплив католицька церква мала на розвиток науки й техніки?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота зі схемою.

Учитель демонструє учням схему «Католицька церква на межі XV—XVI ст.».

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Доведіть, що католицька церква в добу Середньовіччя посідала домінуючі позиції в духовному, політичному й економічному житті західноєвропейського суспільства.

2) Чому римські папи за будь-яких обставин намагалися якнайдовше зберегти середньовічний лад?

Розповідь учителя.

Отже, католицька церква в Середньовіччі посідала домінуючі позиції в житті всього суспільства. Однак Новий час вимагав нової церкви, яка мала забезпечити ідеологічну підтримку капіталістичного суспільства, що зароджувалося. У першій половині XVI ст. відбулися події, які підірвали основи християнського світу. Ці події ввійшли в історію під назвою Реформація (від латин. reformatio — «перетворення», «виправлення») — це широкий суспільний рух у країнах Європи XVI—XVII ст., спрямований проти католицької церкви. Реформація передбачала перегляд основних догматів католицької церкви. Це привело до виникнення нового напрямку християнства — протестантизму. Виділяють три основні напрямки Реформації:

• Князівська Реформація. Її ідеологом був Мартін Лютер, учення якого відповідало інтересам німецьких князів та іншої світської влади, що прагнули затвердити свій політичний вплив за рахунок захоплення церковних володінь та обмежити могутність Папи Римського.

• Бюргерська Реформація. Її ідеологом був Жан Кальвін, учення якого містило вимоги буржуазії, що почала зароджуватися в країнах Європи.

• Народна Реформація. Її ідеологом був Томас Мюнцер, учення якого містило гасла на захист пригнобленого народу й рівності всіх людей. Реформаційний рух докорінно змінив повсякденне й духовне життя значної частини населення континенту, призвів до рішучих політичних зворушень у житті Європи.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Німеччина на початку XVI ст.

Розповідь учителя*.

На початок XVI ст. Німеччина залишалась роздробленою країною, у кожній частині якої правили князі (курфюрсти). Багато міст були незалежними, а кожний маєток рицаря вважався маленькою державою. Але всі німецькі князівства, міста і містечка об’єднувалися гучною назвою «Священна Римська імперія німецької нації», за якою ховалася слабкість роздробленої держави.

У Німеччині панували феодальні порядки. Феодали примушували селян більше працювати на панщині, часто застосовуючи для цього силу, збільшували оброки та інші платежі. Селяни також сплачували податки князю та десятину церкві.

Католицька церква посідала панівне місце в суспільстві. Вона мала в Німеччині величезні володіння, із яких до Риму по річці Рейн, яку називали «попівським шляхом», текли казкові багатства. Країною правив імператор. Із семи князів, що його обирали, було три архієпископи. Авторитет церкви був беззаперечним, чим і користувався Папа Римський. За словами сучасника, «винайдено тисячі способів, за допомогою яких римський престол забирає в нас золото».

Усі стани німецького суспільства були невдоволені пануванням церкви. Вони не хотіли утримувати власним коштом духівництво й монастирі. Значна частина феодалів прагнула відібрати церковні землеволодіння, адже церква володіла великою кількістю міст і сіл. Звичайні жителі також хотіли позбутися своїх господарів — католицької церкви.

Одним із способів збирання грошей до церковної скарбниці був продаж індульгенцій (прощення в порушенні законів), що насамперед давали відпущення гріхів. Нерідко на ринковому майдані можна було чути: «Давай монету! Рятуйте ваших рідних і близьких! Тільки-но на дні карнавки задзвенить монета, душа грішника опиниться в раю!».

* Супроводжується демонстрацією карти.

Робота з джерелами інформації.

Для роботи з джерелами інформації учні об’єднуються у дві групи, кожна з яких отримує історичні джерела з характеристики соціально-економічного становища Німеччини для опрацювання. На виконання цього завдання надається 5 хв, після чого учні дають відповіді на запитання.

ПЕРША ГРУПА

На початку XVI ст. в Німеччині було багато типографій. Обладнання для типографії (верстати, шрифти) коштувало дуже дорого. Тут працювало близько 30 осіб: наборщиків, коректорів, друкарів тощо.

Яків Фуґґер, голова фірми, писав імператору Німеччини: «Щоб доставити вам римську корону, ми дали вашим посланцям велику суму грошей. Ясно, як день, що без моєї допомоги ваша імператорська величність не змогла б отримати цієї корони».

Німецький письменник Ульріх фон Гуттен писав: «На весь світ звучать скарги купців на Фуґґерів, які не дають іншим наживатися, бажають лише самі вести торгівлю з іноземцями і все купують першими, ...піднявши ціни, позбавляються слабких конкурентів, а потім, скупивши все, самі ж продають за скільки захочуть».

Ткачі з міста Страсбурґа в скарзі міській раді наголошували, що багато сільських жителів виробляють тканини, а потім таємно продають їх перекупщикам, тому вони вимагають заборонити продавати ці тканини на міських ринках [8, с. 86].

Запитання до документа.

1) Які висновки про соціально-економічний розвиток Німеччини ви можете зробити на основі кожного факту, зазначеного в цьому документі?

2) Чи можна стверджувати, що в Німеччині вже починають зароджуватися риси капіталістичного суспільства? Чому?

ДРУГА ГРУПА

Із праці Ульріха фон Гуттена

Трьома речами Рим підкорює собі все: насиллям, хитрістю й лицемірством. Про три речі не можна говорити правду: про Папу, про індульгенції, про безбожництво. Трьох речей бажає кожен у Римі: коротких обідень, доброго золота та життя, сповненого насолод [4, с. 41].

Із творів Ганса Сакса

Товар для всіх є у попів,

Хто б що купити захотів.

Відомо: кожен піп чи інок

Зробили з храму справжній ринок.

Там від реліквій гроші є.

Прибуток головний дає

Розпродаж індульгенцій жвавий,

Овець доїння йде на славу!... [4, с. 41].

Запитання до документів.

1) Хто такі гуманісти?

2) Як уривки з творів німецьких гуманістів характеризують тогочасну католицьку церкву?

3) Як ви гадаєте, чим було викликане панування католицької церкви в Німеччині?

Запитання для обох груп.

Як ви гадаєте, які стани населення були невдоволені пануванням церкви й чому?

«Мозкова атака».

Учні методом «мозкової атаки» стисло висловлюють власні думки щодо причин Реформації. Їхні висловлювання фіксуються на дошці, а учні заносять їх до зошитів.

2. Учення М. Лютера та Т. Мюнцера.

Розповідь учителя.

Майже все населення Німеччини було невдоволене пануванням церкви. І в 1517 р. проти безсоромного продажу індульгенцій виступив чернець-богослов Мартін Лютер. Він вивісив на дверях університетської церкви «95 тез». М. Лютер стверджував, що для відпущення гріхів потрібна не індульгенція, а щире каяття. Церква не може бути посередником між Богом і людьми, тому що Бог вселяє в кожну людину «істинну віру». І коли М. Лютер запропонував не надсилати більше грошей до Риму, Папа звинуватив «зухвалого віттенберзького ченця» в єресі. М. Лютер у свою чергу оголосив самого Папу єретиком.

Після з’їзду князів, де розглядалася поведінка М. Лютера, останньому загрожувала смерть. Адже він не зрікся своїх слів, заявивши: «На цьому стою і не можу інакше!». Але ченця врятував саксонський князь, сховавши його у своєму замку, де М. Лютер почав перекладати Євангеліє німецькою мовою. Через 10 років німці мали Біблію рідною мовою. Виступ М. Лютера поклав початок Реформації — боротьбі за перебудову церкви. У Реформації брало участь майже все населення Німеччини.

Робота з документами та ілюстраціями підручника.

Учні опрацьовують фрагмети історичних джерел та ілюстрації підручника (рис. 4. Мартін Лютер (близько 1520 р.); рис. 5. Мартін Лютер під час проповіді), після чого дають відповіді на запитання.

Із висловлювань М. Лютера

Кожен християнин, якщо тільки він дійсно розкаюється, отримає повне відпущення гріхів і без індульгенцій, справжнім скарбом церкви є, звичайно, не відпущення, а святе Євангеліє [4, с. 41].

Тому я стверджую: якщо світська влада встановлена Господом карати злих і охороняти добрих, то вона вільно виконує своє призначення в усьому християнстві, незважаючи на постаті, і не важливо, чи обернеться вона проти Папи, єпископів, попів, чи ще кого-небудь. Нехай світська влада виконає свою справу цілком вільно [4, с. 17].

Простий люд потрібно заспокоїти та вказати йому, щоб він утримався від заколоту й нічого не починав без веління начальства, без указівок законної влади. Той, хто як слід розібрався в моєму вченні та зрозумів його, не пристане до заворушення; не цього я вчив [6, с. 8].

Запитання до документів.

1) Прокоментуйте висловлювання М. Лютера. За що Папа Римський відлучив його від церкви?

2) Яким шляхом М. Лютер пропонував здійснити реформу церкви?

Завдання.

Учні дають узагальнену характеристику життя та діяльності М. Лютера.

Зразок відповіді.

Мартін Лютер

• Професор богослов’я університету в місті Віттенберзі;

• у 1517 р. виступив проти продажу індульгенцій;

• написав «95 тез», де критикував католицьку церкву;

• указував на неможливість церкви бути посередником між Богом і людьми, тому що Бог вселяє в кожну людину «істинну віру»; виступав проти влади Папи Римського; запропонував не надсилати більше грошей до Риму.

• був звинувачений Папою в єресі, але від своїх поглядів не відмовився.

3. Селянська війна.

Розповідь учителя.

Виступ М. Лютера став поштовхом до великої Селянської війни в Німеччині. Виразником поглядів селян був Томас Мюнцер. Він закликав селян зі зброєю в руках установити «царство Боже на землі», коли немає ні багатих, ні бідних. Переховуючись, Т. Мюнцер розсилав своїх послідовників піднімати народ проти феодалів. Одного разу гірники захистили його. Озброївшись кирками й лопатами, вони не дозволили заарештувати Т. Мюнцера.

Робота з документами та ілюстрацією підручника.

Учні опрацьовують фрагменти історичних джерел та рис. 11 «Томас Мюнцер», після чого виконують завдання.

Із висловлювань Т. Мюнцера

Дивіться, головна причина лихварства, злодійства та розбою — наші добродії та князі. Вони захоплюють собі, що їм заманеться: рибу у воді, птаха в повітрі, рослини на землі — усе має належати їм. І після цього вони поширюють серед бідняків заповіді Божі й говорять: Бог повелів — не вкради! Але для себе вони цю заборону не вважають обов’язковою. Тому вони й пригноблюють усіх людей, розоряють і грабують бідних хліборобів, ремісників і цілий світ. Добродії самі винні, що бідна людина стає їхнім ворогом. Так кажу я! [6, с. 8].

Коли, якою заповіддю Бог дав князям таку владу, що ми, бідняки, повинні проводити на панщині всі добрі дні і можемо працювати в себе на полі тільки в дощ, обливаючись кривавим потом? ...Прокляття їхній безсоромній владі й розбійним норовам! [3, с. 17].

Запитання та завдання до документів.

1) Чиї погляди виражав і до чого закликав Т. Мюнцер?

2) Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика поглядів М. Лютера і Т. Мюнцера».

Зразок таблиці.

Запитання для порівняння	М. Лютер	Т. Мюнцер
Чиї інтереси виражав?	Панівних станів суспільства	Простого народу
До чого закликав?	До реформи церкви	До зміни всього суспільного устрою
Як ставився до влади князів?	Народ має коритися князівській владі	Уважав князів винними в бідуванні народу
Які способи боротьби пропонував?	Шляхом реформ	Шляхом перевороту та збройної боротьби

3) Якими були причини того, що два вожді Реформації — М. Лютер і Т. Мюнцер — мали різні погляди?

Завдання.

Учні дають узагальнену характеристику життя та діяльності Т. Мюнцера.

Зразок відповіді.

Томас Мюнцер

• Був священиком і високоосвіченою людиною;

• критикував М. Лютера за нерішучість і непослідовність;

• закликав до знищення феодальних порядків шляхом збройної боротьби;

• мріяв установити «царство Боже» на Землі;

• уважав, що влада має бути передана простому народу.

Робота з хронологічною таблицею*.

Учитель демонструє учням таблицю «Перебіг подій Селянської війни в Німеччині».

Дата	Подія
Літо 1524 р.	Початок війни. Селянські заворушення в Південно-Східній Німеччині, які переростають у відкрите повстання
Початок 1525 р.	Поява програми повсталих «Статейний лист», яка була складена селянами — прихильниками Т. Мюнцера. Програма містила вимоги повного звільнення від феодального гніту, перебудову життя на принципах «божественного права»
Весна 1525 р.	Поширення повстання на територію Верхньої Швабії. Поява нової, більш поміркованої, програми «12 статей», у якій містилися положення про послаблення гніту феодалів і церкви. Керівники селянських загонів укладають перемир’я з феодалами
Квітень 1525 р.	Розгром повстання у Швабії. Поширення повстання у Франконії та Північній Німеччині. Намагання Т. Мюнцера об’єднати повсталих і створити єдиний центр у Тюрінгії
Травень 1525 р.	Розгром повсталих князями Північної Німеччини. Страта Т. Мюнцера, переслідування учасників повстання

* Супроводжується розповіддю вчителя.

Повстання з півдня Німеччини (1525 р.) швидко поширювалося по всій країні. Діяло десятки загонів, а повсталих селян налічувалася не одна сотня тисяч. Запалали монастирі й замки феодалів. З’явилася програма повсталих «Статейний лист», яка була складена селянами — прихильниками Т. Мюнцера. Вона містила вимоги повного звільнення від феодального гніту, перебудови життя на принципах «божественного права». Але не всі селяни прагнули нещадної розправи над своїми панами. Згодом з’являється нова програма— «12 статей», у якій селяни вже не вимагали ліквідації панщини, оброку, десятини. Вони лише хотіли зменшити повинності, повернути захоплені общинні землі й дозволити самим обирати священика.

Заможні городяни прагнули використати боротьбу селян із власною метою. Вони мали свою програму, де вимагали посилення централізованої влади, спільних для всієї Німеччини законів, а також звільнення селян від повинностей за викуп.

Усюди поширювалось полум’я повстання. Готуючись до боротьби, повсталі вивчали військову справу, із церковних дзвонів відливали гармати. Але селяни не мали єдиного керівництва, тому не змогли допомогти один одному. М. Лютер, наляканий розмахом Селянської війни, закликав бити, душити таємно та явно цих «скажених собак». Скориставшись довірливістю селян, дворяни за допомогою обіцянок і вмовлянь роз’єднували селянські загони та знищували їх поодинці. Загін Т. Мюнцера був оточений найманими військами, а пораненого Т. Мюнцера після жорстоких тортур було страчено. Війська князів люто розправилися із селянами. Кількість загиблих перевищила 100 тис. осіб. У результаті Німеччина залишилася роздробленою, зберігся та посилився феодальний лад.

Робота з документом та ілюстраціями підручника.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела та ілюстрації підручника (рис. 8. Альбрехт Дюрер. Німецькі селяни. Гравюра на міді; рис. 9. Напад селян на рицаря; рис. 10. Повсталі селяни проголошують клятву), після чого виконують завдання.

Із «12 статей»

Наше сумирне прохання й бажання, наша спільна воля і думка — мати надалі право і силу всією общиною вибрати собі священика й усувати його, коли він не достойно веде себе. Цей обраний священик повинен проповідувати нам святе Євангеліє чисто і ясно... одну лише істинну віру... [3, с. 18].

Запитання та завдання до документів.

1) Які стани німецького суспільства брали участь у Селянській війні та з якою метою?

2) Які форми боротьби вони використовували?

3) Яку спільну мету мали всі стани населення, які брали участь у війні?

4) Заповніть таблицю «Вимоги учасників Селянської війни» (зразок див. с. 72).

Зразок таблиці.

Учасники	Їхні вимоги
Селяни, міська біднота	Звільнення від кріпацтва; зменшення податків; повернення в общинне користування лісів і пасовищ; скасування церковної десятини; дозвіл самостійно обирати священика
Заможні городяни	Запровадження єдиної системи мір і ваги у всій країні; «дешева» церква; звільнення селян за викуп; посилення централізованої влади; зміцнення держави
Феодали (князі та рицарі)	Збереження феодального ладу; Підкорення церкви, захоплення її земель

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання для обговорення.

Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що Селянська війна в Німеччині була першою в Європі спробою революційного повалення феодального ладу? Свою думку обґрунтуйте.

Складання таблиці.

Учні складають узагальнюючу таблицю «Причини поразки та наслідки Селянської війни в Німеччині».

Зразок таблиці.

Селянська війна
Причини поразки	Наслідки
Розрізненість дій повсталих; неспроможність учасників до об’єднання; відсутність загального керівництва; незнання селянами військової справи; довірливість селянства; відсутність надійних союзників	Посилення феодального гніту; покріпачення великої частини селян; збереження роздробленості країни; гальмування розвитку капіталістичних відносин; послаблення влади католицької церкви

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповіді на запитання.

З умов Ауґсбурзького миру

15. Щоб установити мир у «Священній Римській імперії німецької нації»... між імператорською величністю і курфюрстами, князями і чинами, — нехай ні його імператорська величність, ні курфюрсти, ні князі не чинять ніякому чину імперії ніякого насильства з приводу ауґсбурзького віросповідання (лютеранства), але нададуть їм у миру дотримуватися своїх релігійних переконань і обрядів... [3, с. 20].

Запитання до документа.

1) Як ви розумієте зміст цього документа?

2) Яке значення мало укладення цього миру?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал § 5 підручника.