Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 33

Тема. Османська імперія. Персія.

Мета: з’ясувати особливості соціально-економічного, політичного й духовного розвитку Персії та Османської імперії; схарактеризувати державу турків-османів як військово-бюрократичну деспотію; розвивати в учнів уміння висловлювати власну думку й аргументувати її, аналізувати та узагальнювати історичні явища; сприяти появі в учнів зацікавленості до вивчення історії східних цивілізацій.

Основні поняття: цивілізація, держава, деспотія, іслам, султан, халіф.

Обладнання: карта, схеми, таблиці, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

називати основні здобутки культури, релігії Сходу, характерні риси державного устрою Персії та Османської імперії;

показувати на карті території Персії та Османської імперії;

пояснювати значення понять: імперія, іслам;

описувати пам’ятки культури;

наводити приклади високого рівня розвитку культури, впливу європейців на країни Сходу, впливу культури країн Сходу на європейську культуру;

порівнювати європейську та східні цивілізації;

висловлювати власне судження щодо особливостей Східного світу.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Економічне й соціально-політичне становище Османської імперії.

2. Розвиток культури.

3. Перське царство.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Евристична бесіда.

1) Пригадайте, що таке цивілізація?

2) Які цивілізації (античні, завмерлі, сучасні) ви можете назвати?

3) Які спільні риси ви побачили в історії розвитку європейських країн?

4) Чи можна вважати ці спільні риси ознаками єдиної цивілізації?

5) Чи були якісь особливості розвитку країн Сходу в Середньовіччі, порівняно з європейськими країнами? Назвіть їх.

6) Деякі історики вважають, що шляхи історичного розвитку країн Заходу й Сходу із самого початку розійшлися. Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.

7) Як ви розумієте висловлювання відомого письменника Р. Кіплінґа «Захід є Захід, а Схід є Схід, і не зустрітися їм ніколи»?

Під час бесіди вчитель має підвести учнів до думки, що країни Сходу мали низку особливостей у своєму політичному, соціально-економічному та культурному розвитку.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з таблицею.

Учень демонструє учням таблицю «Політичний, соціально-економічний і культурний розвиток країн Заходу та Сходу на початку Нового часу».

Країни Заходу	Країни Сходу
Господарство
Основою економіки була приватна власність	Головним власником була держава, яка визначала, що, скільки й кому має належати
Держава
Джерелом існування влади були податки; держави існували у формі станово-представницьких монархій	Джерелом існування влади була рента, величина якої постійно змінювалася; влада мала деспотичний характер
Суспільство
У центрі уваги європейського розвитку була людина, її права та обов’язки, майно, життя та честь;	На першому місці завжди стояли інтереси держави та колективу;

Закінчення таблиці

Країни Заходу

Країни Сходу

існував поділ людей на стани. Можна було перейти з одного стану до іншого;

статус людини в суспільстві визначали наявність власності та її обсяги

існував чіткий поділ людей на стани. Перейти з одного стану до іншого було майже неможливо;

статус людини визначала причетність до влади, вона ж визначала й обсяг доходів

Міста

Зазнали занепаду в період Середньовіччя;

у Нові часи перетворювалися на центри ремесла й торгівлі

Не зазнавали занепаду;

залишалися адміністративними центрами, місцем перебування правителів і чиновників

Релігія

Основна релігія — християнство; релігія відігравала важливу роль у житті суспільства, але завжди велася боротьба між релігійною та світською владою;

головну цінність буття складала реалізація конкретної мети

Тут зародилися три світові релігії — християнство, іслам і буддизм;

у залежності від релігії перебували економіка, політика, суспільні зв’язки;

головна цінність буття — досягнення вищого священного смислу, бажання вищої духовної досконалості

Історичний розвиток

Зміни в житті суспільства відбуваються досить швидко;

людина й особистість мають велику цінність;

створена високорозвинена наука та культура, у центрі якої перебувала людина

Зміни в житті суспільства відбуваються повільно, кілька поколінь могли жити практично в одних і тих самих умовах;

створені високорозвинена культура й наука;

людина знеособлювалася, особиста ідея виключалася

Робота з поняттям.

Деспотія (із грецьк. — «необмежена влада») — форма держави, за якої вся повнота влади належить одному володарю, який отримує її в спадок і править за допомогою військово-бюрократичного апарату.

Бесіда за запитаннями.

1) Символом східної культури є людина в човні без весел. Як ви гадаєте, чому весла не були потрібні людині? Хто визначав її долю на Сході?

2) Як ви гадаєте, чому у східних держав влада мала деспотичний характер?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Економічне й соціально-політичне становище Османської імперії.

Розповідь учителя*.

У першій половині XVI ст. Османській імперії належали землі в Азії, Африці та Європі. Найбільше володінь було захоплено за султана Селіма І Грізного та Сулеймана І Пишного. Султан Селім казав: «Щоб володарювати, потрібно бути грізним». Його жорстокість проявлялася в усьому. Наприклад, під час захоплення Каїра було вбито близько 50 тис. жителів. Щоправда, султан потім відвідав каїрські мечеті, показуючи свою скорботу, але потім із цих мечетей вивозили найцінніше, і воно опинялося в Стамбулі. Кримський хан визнав владу Селіма. За Сулеймана була захоплена Угорщина, землі сербів. Він здійснив похід на Відень, але взяти його так і не вдалося. Християнські королі шукали союзу з турками-османами. Між Францією та Османською імперією був підписаний спочатку торговельний договір, а потім вони об’єдналися проти Габсбурґів. Карл V зауважив королю Франції, що це союз із «невірним собакою», на що Франціск І відповів: «Я скористався допомогою собаки, аби моя череда не потрапила до вовчої пащі». Пізніше вожді гуґенотів шукали підтримки в султана, а тези Нідерландів узагалі носили на своїх капелюхах зображення півмісяця з написом: «Краще турки, ніж папісти». Багато років османи воювали з Венецією. Вони захопили Каїр і живцем зідрали шкіру з губернатора острова, адже перед цим об’єднані сили Іспанії та Венеції в 1371 р. поблизу грецького острова Лепанто розгромили турецький флот. Під час шестигодинної битви з 250 кораблів турків 187 затонули. Було вбито 30 тис. осіб. Союзники ж утратили лише 15 галер. Султан, дізнавшись про це, три дні відмовлявся їсти й невпинно молився. Туркам удалося відновити флот. В Іспанії відвоювали Туніс. На переговорах турецький адмірал заявив послу Венеції: «Під Лепанто ви нам лише підстригли бороду, а захопивши Кіпр, ми вам відрубали руку». Але від кінця XVI ст. завоювання османів майже припинилися, хоча війни тривали протягом усього XVI ст. Османська імперія не змогла захопити Польщу, а Австрійська імперія не втримала завойовані території на Балканах.

Таким чином, Османська імперія досягла небачених розмірів. Її володіння простягалися в трьох частинах світу: Азії (Мала Азія, Месопотамія, Близький Схід, частина Аравійського півострова), Європі (Балканський півострів, південь сучасної України, Крим), Африці (Єгипет, Туніс, Алжир).

— Покажіть на карті території, які входили до складу Османської імперії в XVI ст.

Султан був головою держави та керівником мусульман — халіфом. Уся держава, включаючи захоплені території, поділялася на провінції, у яких султан призначав намісників. За службу у війську феодали отримували у володіння землю, але султан будь-якої миті міг її відібрати. Його влада була необмеженою. Навіть найкращих чиновників султан міг не тільки позбавити посади, а й стратити. Інколи він присилав своїм підданим шовковий шнурок, що означало накласти на себе руки. Багатство султана вражало європейців. Недарма Сулеймана І називали Пишним: коли він вирушав на війну, його попереду супроводжували 1 тис. стрільців, 500 мінерів, 800 артилеристів, 400 солдатів обозу з начальниками, помічниками, писарями; праворуч і ліворуч від нього йшли по 300 камергерів і 3 тис. охоронців. Не менш почесна варта завершувала цей виїзд.

Основою економіки імперії було землеробство й скотарство. Величезні прибутки давала військова здобич. Після завоювань османів міста й села протягом багатьох десятиліть залишалися спустошеними. Вони забирали в рабство безліч людей. Ті, що залишалися живими, сплачували податок, задарма працювали на будівництві фортець, доріг, мечетей. Їм заборонялося їздити верхи, носити зброю, мати вищі будинки, ніж у турків. Немусульманське населення турки зневажливо називали «райя», що означає стадо. Крамаря, який порушив розпорядження влади, за вухо прибивали до дверей його крамниці. Особливо жорстокими були яничари — гвардія султана, яка складалася з фанатично відданих ісламу воїнів. Вони не знали ні батька, ні матері. У підкорених країнах турки забирали в батьків сильних хлопчиків, яких навертали в мусульманську віру й виховували в дусі ненависті до християн.

На завойованих територіях турки утримувалися тільки силою зброї. Тяжке становище підкорених народів викликало постійні повстання, які часто проходили на Балканському півострові під гаслом захисту християнської віри. Болгарські та сербські партизани — гайдуки — наводили жах на мусульманське населення. Вони йшли в ліси й гори, «щоб землю свою повернути, дітей своїх визволити, жінок своїх від рабства врятувати, за матерів своїх помститися», як співається в народній пісні. Османські війська не могли їх знищити.

Гайдуки часто чинили грабежі й насилля над слов’янами, що прийняли мусульманство. Вони захоплювали для продажу в рабство не тільки мусульман, а й християн. Але незважаючи на це, боротьба гайдуків послаблювала Османську імперію.

* Супроводжується демонстрацією карти.

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Як ви гадаєте, що зумовило розквіт Османської імперії в XVI ст.?

2) Що вам відомо з курсу історії України про турецькі набіги на територію України?

3) Із якою метою Османська імперія вела війни в XVI ст.? Якими були їхні наслідки?

4) Визначте особливості економічного, політичного й соціального розвитку Османської імперії.

Зразок відповіді.

Особливості економічного, політичного й соціального розвитку Османської імперії

• Була військово-деспотичною імперією;

• султан одночасно був головою держави та церкви;

• територія держави поділялася на провінції, начальники яких виконували одночасно цивільні та військові функції;

• основу економіки становили землеробство, скотарство та військові грабунки;

• населення сплачувало величезні податки;

• закони були надзвичайно жорстокими;

• основу турецького війська складали яничари;

• на завойованих територіях розгортався національно-визвольний рух.

Складання схеми.

Учні складають схему «Причини занепаду Османської імперії».

Зразок схеми.

Додаткова інформація.

Доля української полонянки Насті Лісовської, більше відомої, як Роксолана, що стала дружиною Сулеймана І, зворушує уяву багатьох людей і до цього часу. Вона походила з невеликого містечка Рогатина, що розташоване на сучасній Івано-Франківщині. Роксолана потрапила в полон до турків та опинилася в палаці самого султана Туреччини, а згодом стала його дружиною. Сулеймана вразили її краса, розум та надзвичайної сили характер. Вона також мала чудові музичні здібності, швидко вивчила тамтешню мову, знала й деякі європейські. Роксолана була найпершою порадницею та найближчим другом свого чоловіка — Сулеймана І Пишного. Жодна інша жінка на цій землі не мала такої влади й шани, як вона, жодна справа в султанському палаці не розв’язувалася без волі Хассекі Хуррем — Прекрасної Султани, як називав її Сулейман. Сорок один рік володарювала вона в палаці й заслужила шанобливе ставлення нащадків. У Стамбулі, колишній столиці Туреччини, одна із частин міста й зараз називається її ім’ям. Кам’яна гробниця Роксолани розташована поряд з усипальницею султана — за всю історію Туреччини з такими почестями не ховали жодну жінку.

2. Розвиток культури.

Розповідь учителя.

Значного розвитку досягла культура Османської імперії. Тут творили видатні поети: Алі Ашик-паша (? — 1522 рр.) і Махмуд Абдуль-Баки (1527—1600 рр.) — останнього особливо цінував Сулейман Кануні, дарувавши йому титул «султана поетів».

Класиком османської архітектури визнаний ісламізований грек Коджа Сінан (1490—1588 рр.) — автор 300 монументальних споруд, серед яких стамбульські мечеті Шахзаде та Сулейманіє, мавзолеї Сулеймана І та Хайреддіна Барбаросси, мечеть Селіміє в Едірні.

Під впливом італійських майстрів бурхливо розвивалося мистецтво турецької живописної мініатюри (Насух, перша половина XVI ст.; Осман, друга половина XVI ст.; Нігярі, 1492—1572 рр.). На весь світ славилися пишно орнаментовані турецькі тканини (особливо з Бурси) та облицювальна кераміка з Ізніка (із підполив’яним розписом). І, звичайно, фантастично високою якістю вирізнялася холодна турецька зброя, вироблена майстрами Стамбула, Трабзона й Ерзурума.

Туреччина зробила значний внесок і в розвиток світової музики, ставши батьківщиною такого специфічного жанру, як бойовий військовий марш (спочатку марші писали для оркестрів яничарського корпусу). У 1567 р. в Стамбулі відкрилася перша в Туреччині друкарня.

Робота з ілюстраціями підручника.

Учні уважно розглядають ілюстрації підручника (рис. 2. Мечеть Селіма в Едірні; рис. 3. Іноземні посли перед Сулейманом І Пишним; рис. 4. Перська книжкова мініатюра XVII ст., що зображує середньовічну битву; рис. 5. Зразок турецької каліграфії; рис. 6. Хамам (турецька лазня); рис. 7. Турецькі кахлі), після чого дають відповіді на запитання:

1) У чому полягають особливості розвитку турецької культури?

2) Який вплив мав іслам на розвиток культури в Османській імперії?

3. Перське царство.

Робота за підручником.

Питання про становище Перської держави вивчається шляхом опрацювання учнями матеріалу підручника (§ 28, п. 3), після чого вони дають відповіді на запитання:

1) Коли і як була утворена Перська держава?

2) Яким було становище Перської держави за часів правління Аббаса І?

3) Якими були причини занепаду Персії на початку XVII ст.?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Розв’язування кросворда.