Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 30

Тема. Епоха Катерини II.

Мета: схарактеризувати внутрішньо- та зовнішньополітичне становище Російської імперії в середині та другій половині XVIII ст., детально зупинившись на правлінні Катерини II; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, складати хронологічну таблицю, давати характеристику історичним діячам і розкривати їхню роль в історії; сприяти формуванню в учнів негативного ставлення до насильницьких методів задля досягнення мети.

Основні поняття: палацові перевороти.

Обладнання: портрет Катерини II, картки із джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

називати час правління Катерини II, дати поділів Речі Посполитої, характерні риси та результати зовнішньої та внутрішньої політики Катерини II;

показувати на карті територіальні зміни Російської імперії у XVIII ст.;

пояснювати значення понять: «освічений абсолютизм», імперія, палацові перевороти; описувати повсякденне життя Росії у XVIII ст.;

порівнювати політику Петра І та Катерини II;

наводити приклади активної зовнішньої політики, «освіченого» правління;

висловлювати власне судження щодо мети й засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Палацові перевороти.

2. Внутрішня та зовнішня політика Катерини II.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Історичний диктант.

Серед запропонованих тверджень, які стосуються діяльності Петра І, є правильні й помилкові. Правильні твердження учні позначають знаком (+), а помилкові — (-).

1) Почав правити в 1669 р.

2) Відправив «велике посольство» за кордон.

3) Звелів помилувати стрільців за участь у бунті.

4) Прискорив «європеїзацію» країни насильницькими методами.

5) Увів податок за бороду.

6) Створив нову армію, до складу якої входили найманці.

7) Вів Північну війну за вихід до Чорного моря.

8) У 1701 р. заснував нову столицю Росії — місто Санкт-Петербурґ.

9) У 1710 р. здобув величну перемогу в битві під Полтавою.

10) Після закінчення Північної війни уклав Паризький мир зі Швецією.

11) Здобув вихід до Балтійського моря.

12) Провів реформу державного управління.

Завдання для обговорення.

О. Пушкін про епоху Петра І сказав, що Росія ввійшла до родини європейських держав «як спущений корабель — при гуркоті гармат». Як ви розумієте ці слова?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя.

Під час свого правління Петро І видав закон «Про наслідування престолу», за яким свого наступника за власним бажанням обирав діючий імператор. Перед самою смертю ним був навіть написаний заповіт, але спадкоємця так і не було визначено. Речення «Віддайте все...» залишилося недописаним, що спричинило епоху палацових переворотів, що тривала 37 років. Дуже часто престолонаслідування залежало від того, хто мав силу. Від 1725 до 1762 р. в Російській імперії відбулося п’ять палацових переворотів, але сутність державного ладу не змінилася (див. таблицю).

Палацові перевороти в Росії

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Палацові перевороти.

Розповідь учителя.

Після смерті імператора на трон мав зійти його онук Петро II, син страченого Олексія, якого підтримували Долгорукі й Голіцини. Але престол посіла друга дружина Петра І Катерина, яку підтримали дворянські гвардійці й нова знать на чолі з Олександром Меншиковим. Ця безрідна імператриця була взята в полон під час облоги фортеці в період Північної війни й настільки сподобалася царю, що після прийняття нею православ’я вони одружилися. Два роки свого правління Катерина І провела в бенкетах і балах, витративши на себе половину державної скарбниці. Усіма державними справами займалася Верховна таємна рада.

Після смерті Катерини І престол посів 12-річний Петро II, син страченого царевича Олексія, але знать не сприймала його серйозно. О. Меншиков прагнув одружити Петра II зі своєю донькою, щоб повністю взяти державу під свій контроль, але це обурило родовиту знать, тому О. Меншикова було заарештовано і відправлено до Сибіру. Столиця була переведена до Москви, де мало відбутися весілля 15-річного імператора з донькою Долгорукого. Але на полюванні Петро II захворів і невдовзі помер.

Верховна таємна рада запросила на престол племінницю Петра І, Анну, доньку його брата Івана. Але перед нею були поставлені умови спільного управління з Верховною таємною радою. Курляндська герцогиня спочатку підписала ці вимоги, але, прибувши до Москви, скасувала їх. Таємна рада була розпущена, а верховників вислано зі столиці. Влада в країні була віддана фавориту Анни Бірону, який, не довіряючи росіянам, запрошував до Росії на головні посади іноземців. Проти родовитої знаті почалися репресії: 20 тисяч було заслано до Сибіру, оголошувалися сотні смертних вироків.

Державну скарбницю грабували, а розкіш двора була нечуваною. Гроші ж здиралися зі звичайних людей. Поля не оброблялися по п’ять-шість років. Деякі провінції мали такий спустошений вигляд, наче там нещодавно відбувалася війна. Торгівля також була в занедбаному стані. Але Бірон не дуже клопотався цим. Він більше полюбляв собак і коней. Утримання конюшні коштувало державній скарбниці понад 1 млн 200 тис. золотих рублів.

А малоосвічена й марновірна імператриця, лінива від дитинства, любила розваги й не могла заснути, не почувши казку про розбійників. Перед смертю Анна призначила Бірона регентом Івана III, двомісячного сина своєї племінниці. Боротьба німецьких угруповань за владу призвела до арешту Бірона, а потім і всієї родини малолітнього імператора.

Дочка Петра І Єлизавета в кірасі поверх одягу провела гренадерів до спальні Анни Леопольдівни, матері Івана III, і вивезла її із сином до свого палацу. Заарештувавши інших знатних німців, нова імператриця переселилася до Зимового палацу.

Запитання для обговорення.

Чим можна пояснити таку велику кількість і легкість палацових переворотів у Росії?

Розповідь учителя.

Вихована серед нових європейських віянь і стародавніх російських звичаїв, Єлизавета своєю поведінкою розумної, доброї, але лінивої барині мала більший авторитет, ніж її попередники. Вона була, з одного боку, простою та лагідною, а з другого, сварливою та грізною. Після неї залишилося 15 тис. суконь. Незважаючи на велику статуру, Єлизавета танцювала краще за всіх у Російській імперії. Вона почала зводити Зимовий палац, але так і не змогла завершити його будівництво. Єлизавета наслідувала енергію свого батька, будуючи палаци за 24 години й долаючи шлях від Москви до Петербурґа за дві доби, платячи за кожного загнаного коня. Вона мала безліч фаворитів, але так і не вийшла заміж за французького короля. Своє серце вона віддала Олексію Розумовському, сину чернігівського козака.

Епоха Єлизавети подарувала світу Михайла Ломоносова — сина селянина, що в 19 років сів за парту, продовжив навчання в Києві та Німеччині, а пізніше став засновником першого в Росії Московського університету.

Додаткова інформація.

Єлизавета дуже полюбляла танцювати й прикрашатися. Вона вимагала, щоб придворні завжди з’являлися в новому одязі. На маскарадах імператриця часто надягала чоловічий одяг, який їй дуже личив.

Єлизавета, перехвилювавшись під час перевороту, боялася спати вночі. Вона вечеряла після півночі, а спати лягала близько п’ятої години ранку. У цей час заборонялося їздити каретами по сусідньому з палацом мосту.

Єлизавета була дуже набожною, суворо дотримувалася православних звичаїв, часто пішки ходила на богослужіння. Саме вона постановила, щоб Біблію слов’янською мовою продавали не дорожче за п’ять рублів.

Про лінощі імператриці ходили легенди. Згідно з однією з них, вона два роки збиралася відповісти на лист французького короля. Якщо вірити іншій, одного разу, підписуючи якийсь договір, вона написала першу частину свого імені «Єли...», після чого замислилася та відклала перо, а другу частину «...завета» дописала тільки через півроку.

Розповідь учителя.

За Єлизавети робилося все, щоб припинити руйнування дворянського господарства. Селяни ж продовжували повставати й тікати на південь. Припис селян до мануфактур, кількість яких збільшилася вдвічі, набув масового характеру. Завдяки скасуванню внутрішнього мита зовнішньоторговельний обіг також збільшився вдвічі. У зовнішній політиці авторитет Росії зріс завдяки участі 300-тисячної армії в Семилітній війні з Пруссією. Союзницями Росії була Франція та Австрія. Фрідріх II, король Прусії, розгромив спочатку Саксонію, а через рік — французів та австрійців. Тоді ж у війну вступила Росія, відразу ж показавши силу своєї армії. Перемога в битві під Гросс-Егесфордом давала шанс виграти у війні. Але хвороба імператриці та побоювання фельдмаршала Апраксіна за свою кар’єру в разі її смерті допомогли Фрідріху II зібратися із силами. Але вже через два роки після першої перемоги прусські війська знову були розгромлені а російські вступили до Берліна. Фрідріха II урятувала смерть Єлизавети.

Престол посів Петро III, онук Петра І та Карла XII, але він правив Росією лише півроку. Вирісши в Північній Німеччині, він був закоханий у прусські порядки, які й хотів перенести до Росії, тому не дивно, що війну з Пруссією було припинено. Петро III був ненависником Росії. Маючи слабке здоров’я, лицемірний і дратівливий характер, дитячий розум і схильність до пияцтва, він називав Росію проклятою країною. Петро III зайнявся муштрою в армії, примусивши старих дворян по кілька годин ходити по палацу разом із солдатами. Його улюбленим заняттям була гра в солдатиків, від якої Петро III не міг відмовитися навіть у день одруження з німецькою принцесою Софією, майбутньою імператрицею Катериною II. Саме вона очолила змову проти свого чоловіка, який спочатку був заарештований, а потім убитий.

— Яке значення мало правління Єлизавети Петрівни для Росії? Дайте оцінку її діяльності.

2. Внутрішня та зовнішня політика Катерини II.

Робота з джерелами інформації.

Для роботи з джерелами інформації та матеріалом підручника (§ 24, п. 2—4) учні об’єднуються у дві групи. Першій групі пропонується дослідити питання про внутрішню політику Катерини II, а другій — зовнішню політику. Для цього надається 10 хв, після чого учні виконують завдання. Відповіді учнів доповнюються розповіддю вчителя.

Державні витрати за царювання Катерини II*

* Таблиця дається на опрацювання обом групам.

ПЕРША ГРУПА

З указу про надання поміщикам права віддавати селян на каторжні роботи

За наказом її імператорської величності... велено, що будь-хто з поміщиків людей своїх за зухвалу поведінку, що заслуговує справедливого покарання, віддавати побажає для кращого їх утримання на каторжну роботу, таких Адміралтейській колегії приймати та відправляти... [3, с. 105].

З оголошення про продаж кріпаків

У 6 частині 4 кварт., під № 352 продається чоловічий і жіночий перукар, на зріст вище за середній і непоганої статури, придатний бути камердинером, офіціантом і лакеєм, 27 років, а жінка його 24 років, праля та швачка, із дівчинкою трьох років, обидва гарної поведінки. Остання їхня ціна — 1000 р. [3, с. 105].

З указу про закріпачення селян в Україні

Для точного отримання прибутків скарбниці в намісництвах Київському, Чернігівському й Новгород-Сіверському та для відвернення будь-яких утеч... кожному з поселенців залишатися на своєму місці, де він останньою ревізією приписаний. На випадок же втеч після видання цього указу чинити за загальними державними постановами [3, с. 105].

З указу про нагороди учасника перевороту 1762 р.

Її імператорська величність... днями приділила частку своєї уваги й милості, із яких одних пенсіями, інших селами, а ще інших грошовою сумою нагородити вирішила... Генерал-аншефу, сенатору та лейб-гвардії кінного полку підполковнику, князю Михайлу Волконському по п’ять тисяч рублів, гвардії Семенівського полку підполковнику й генерал-поручику Федору Вадковському 800 душ кріпаків; дійсному камергеру Григорію Орлову 800 душ... [3, с. 106].

Із «Жалуваної грамоти дворянству», 1785 р.

Не тільки імперії та престолу корисно, але й справедливо, щоб благородного дворянства володіння зберігалося та утверджувалося... непорушно; і для цього здавна, нині та прибуде навіки благородне дворянське достоїнство невід’ємне, спадкове й наслідне тим чесним родам, які ним користуються... [2, с. 172].

Із наказів О. Пугачова, керівника селянського повстання 1773—1775 рр.

Усіх, хто перебував раніше в селянстві й підданстві поміщиків... нагороджуємо волею і свободою... не вимагаючи рекрутських наборів, подушних й інших грошових податей, володінням лісними угіддями та сіножатями без оброку. ...Які раніше були дворянами — їх противників нашої влади та розорителів селян ловити, страчувати й вішати, як вони чинили з вами. Після знищення цих противників і злодіїв-дворян, кожний може відчути тишу та спокійне життя, яке довіку тривати буде [7, с. 239].

Запитання та завдання до документів.

1) Проаналізувавши документи, визначте основні напрямки внутрішньої політики Катерини II.

2) Які заходи сприяли зміцненню позицій дворянства?

3) Як ви гадаєте, якими були причини селянського повстання під проводом Омеляна Пугачова?

ДРУГА ГРУПА

Із Георгіївського трактату з Грузією

Його світлість цар Карталинський і Кахетинський іменем своїм... урочисто назавжди відмовляється від усякого васальства... від усякої залежності від Персії або іншої держави; і цим оголошує перед обличчям усього світу, що він не визнає над собою та наступниками іншого самодержавства, крім верховної влади й покровительства її імператорської величності Катерини II і її високих спадкоємців і наступників престолу всеросійського... [3, с. 107].

Про приєднання до Росії Криму, Тамані та Кубані

Навесні 1783 р. Суворов за викликом Потьомкіна знову їздив до Херсона, де було проведено військову раду. Усі, хто зібрався, ознайомилися з маніфестом Катерини від 8 квітня, де цариця визнавала себе вільною від раніше прийнятих зобов’язань щодо свободи Криму через неспокійні дії татар, що неодноразово доводили Росію до небезпеки війни з Портою, і проголошувала приєднання Криму, Тамані й Кубанського краю до імперії.

Зміцнивши військами прикордонні редути та фортеці від Тамані до Азова, Суворов розробив план урочистого проведення до присяги місцевих ногайських орд. Присяга була приурочена до 28 червня, дню сходження Катерини II на престол... [3, с. 107—108].

Завдання до документів.

1) Проаналізувавши документи, визначте основні напрямки зовнішньої політики Катерини II.

2) Які території були приєднані до Росії наприкінці XVIII ст.? Яке це мало значення для держави?

3) Поміркуйте, що сприяло таким успіхам російської зовнішньої політики?

Додаткова інформація.

Катерина II була середня на зріст, повної статури, мала рум’яне обличчя зі світло-сірими очима, руки красивої форми. Її посмішку вважали надзвичайно приємною. Катерина трималася просто та разом із тим велично. Вона мала вигляд дуже енергійної жінки.

Катерина прокидалася о шостій годині ранку, пила дуже міцну каву із цукром і білими грінками, якими ділилася зі своїми улюбленими собачками, а о десятій годині вже лягала спати.

Літо вона любила проводити в Царському Селі, куди для неї спеціально привозили воду з Неви, оскільки Катерина не визнавала жодної іншої. Хвилюючись, вона дуже червоніла, підкасувала рукави, пила воду та швидко ходила по кімнаті. Слухаючи ранкові донесення про державні справи, Катерина плела або вишивала.

Із сином Павлом у неї склалися непрості стосунки. Багато хто вважав, що вона незаконно посідає престол, який мав належати Павлу як прямому спадкоємцю за чоловічою лінією. Катерина дуже любила своїх онуків, особливо майбутнього імператора Олександра. Вона сама займалася їхнім вихованням, піклувалася про їхнє одруження.

Розповідь учителя.

Великі зміни, які відбулися в країні, зумовили розвиток освіти й науки.

Петро І видав указ про заборону молодим дворянам одружуватися, якщо вони не хотіли навчатися. Для підготовки спеціалістів у Росії відкрилося 40 шкіл. Вищі знання давала школа математичних і навігаційних наук. Пізніше в Петербурзі було засновано Морську академію. Навігаційні школи створювалися і в інших містах.

За Петра І збільшилася кількість друкованих книжок, чому сприяло запровадження алфавіту та вживання арабських цифр. У Петербурзі виникла перша бібліотека, з’явилася перша друкована газета «Вєдомості», перший театр.

За правління Петра І склалося багато карт, робилися дослідження та опис Аляски, відкриття Кунсткамери, заснування Академії наук.

У 30-х рр. XVIII ст. В. Татищев продовжив написання першої «Історії російської» в п’яти томах. Великий внесок у російську науку зробив М. Ломоносов, що став першим російським професором.

Значного розвитку досягла російська література, що мала спільні риси із західноєвропейським класицизмом.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Складання таблиці.

Учні складають узагальнюючу таблицю «Внутрішня та зовнішня політика Катерини II».

Зразок таблиці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал § 24 підручника.

2) Скласти історичний портрет Єлизавети Петрівни або Катерини II (за вибором) за планом (зразок див. урок № 8).

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України