Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас
УРОК № 2
Тема. Відкриття європейців.
Мета: проаналізувати причини та передумови Великих географічних відкриттів; виділити значення морських подорожей X. Колумба, Б. Діаша, В. да Ґами, Ф. Маґеллана; дати характеристику давніх цивілізацій народів майя, ацтеків та інків; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з джерелами інформації, робити висновки; сприяти появі в учнів допитливості та зацікавленості до подій, що ввійшли в історію під назвою Великі географічні відкриття.
Основні поняття: Великі географічні відкриття, колонія, конкістадори, Новий Світ.
Обладнання: карта, картки з документами, портрети мореплавців, ілюстрації підручника.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:
називати час подорожей Ф. Маґеллана та В. да Ґами, відкриття Америки X. Колумбом, імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки;
порівнювати технічні прилади Середньовіччя та раннього Нового часу;
показувати на карті основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців;
пояснювати значення поняття Великі географічні відкриття;
описувати подорожі європейців;
висловлювати власне судження щодо причин, передумов, характеру та значення Великих географічних відкриттів.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
III. Мотивація навчальної діяльності
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1. Причини та передумови Великих географічних відкриттів.
2. Початок і перебіг основних відкриттів.
V. Узагальнення та систематизація знань
VI. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда за запитаннями.
1) Що вам відомо про середньовічних мандрівників?
2) Які країни відвідав під час своїх подорожей Марко Поло?
3) Як ви гадаєте, чому в XV—XVI ст. стали можливими тривалі подорожі у відкрите море?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Період від другої половини XV ст. до середини XVII ст. увійшов в історію як епоха Великих географічних відкриттів. Європейці відкрили нові землі й водні об’єкти: острови, моря, океани та навіть материки. Також вони здійснили навколосвітні подорожі.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Причини та передумови Великих географічних відкриттів.
Розповідь учителя.
До XV ст. плавати на далекі відстані у відкритому морі було небезпечно. Це стало можливим лише після винаходу компасу й астролябії. У XV ст. було створено також легкий рухливий парусник. Маючи три щогли, прямі й косі вітрила, ці місткі судна могли рухатися навіть при зустрічному вітрі. Вони мали назву «каравела», що в перекладі означає «судна з парусом», і тепер могли вирушати навіть у далекі морські подорожі.
Робота з ілюстрацією підручника.
Учні уважно розглядають рис. 1 «Каравела», після чого дають відповідь на запитання: Чому з появою каравели стали можливими подорожі на далекі відстані у відкритому морі?
Розповідь учителя.
Розширення торгівлі в Європі вимагало все більшої кількості золота й срібла, якого в Європі добували небагато. У XV ст. для пошуків золота європейці споряджали експедиції до далеких країв. Найпривабливішою країною європейці вважали Індію, але дістатися туди можна було тільки через арабські володіння. Араби не хотіли пускати європейців до Індії, оскільки самі перепродавали східні товари італійським купцям у вісім-десять разів дорожче, ніж купували. Тому європейські купці шукали обхідних шляхів до Індії, щоб самим мати величезний прибуток від торгівлі з нею. До того ж, турки-османи брали дуже високе мито за провіз товарів через територію Османської імперії, а це, зрозуміло, було невигідно європейським купцям.
Робота з документом.
Учні опрацьовують текст, після чого дають відповіді на запитання.
Про початок європейської торгівлі зі Сходом
Торгівля середземноморського узбережжя Європи зі Сходом, що почалася, справді, у дуже незначних розмірах іще до хрестових походів і дуже посилилася в їх кінці, віддала в руки італійських торговельних міст — Венеції, Ґенуї, Пізи, Амальфи — головні переваги ввезення в Європу товарів, які йшли зі Сходу. У XIV—XV ст. ці міста провертали золоті справи, відправляючи своїх агентів до берегів Сирії, Єгипту, Малої Азії, у Константинополь і далі в Чорне й Азовське моря...
...Прихід турків-османів і захоплення ними Малої Азії, Сирії, Єгипту, усієї Північної Африки, а також усього Балканського півострова... відрізав Європу від східних ринків, звідки до цього часу прибували індійські товари, і тим самим примусив приморські країни шукати безпосередній, незалежний від турків морський шлях до Індії. ...Узялися за таку експедицію нації, які населяли саме приокеанське узбережжя, — Іспанію та Португалію. [3*, с. 6—7].
* Тут і далі цифрами у квадратних дужках позначені видання відповідно до їх порядкових номерів у списку літератури (с. 350).
Запитання до документа.
1) Як ви гадаєте, чому в Середньовіччі та на початку Нового часу водні шляхи відігравали першочергову роль у розвитку торгівлі між країнами?
2) Якими були причини та передумови Великих географічних відкриттів? Чому вони стали можливими саме в XV—XVII ст.? (Доцільно використовувати метод «мозкової атаки».) Учні стисло висловлюють власні думки, які фіксуються на дошці, наприклад:
• нестача в Європі коштовних металів;
• пошук нових торговельних шляхів;
• пошук золота й срібла;
• відкриття й винаходи в галузі кораблебудування;
• поява нових суден — каравел;
• винахід компаса й астролябії;
• налагодження прямих зв’язків зі Сходом;
• розвиток картографії;
• розвиток науки;
• визнання кулястості Землі.
Робота за підручником.
Учні опрацьовують матеріал підручника (§ 1, п. 1), після чого складають таблицю «Причини та передумови Великих географічних відкриттів». Але перед цим доцільно буде повторити значення понять «причини» та «передумови».
Причини — це певні явища, події, процеси, які зумовили появу якоїсь історичної події.
Передумови — це попередні умови існування, виникнення, діяння чого-небудь.
Зразок таблиці.
|
Причини |
Передумови |
|
Зростання обсягів європейської торгівлі; збільшення потреби в золоті та сріблі (для карбування грошей); зменшення запасів коштовних металів у Європі; захоплення турками торговельного шляху зі Сходом; прагнення європейців знайти нові торговельні шляхи й позбавитися посередників у торгівлі зі Сходом; густозаселеність Західної Європи |
Розвиток кораблебудування й картографії, винахід компаса й астролябії; визнання вчення про кулястість Землі; наявність у європейському суспільстві збіднілого дворянства, яке мало військовий досвід, добре володіло зброєю та прагнуло розбагатіти |
2. Початок і перебіг основних відкриттів.
Під час розповіді вчителя та повідомлень учнів дітям пропонується скласти таблицю «Великі географічні відкриття». Цей вид роботи супроводжується демонстрацією карти. Також використовуються ілюстрації підручника (рис. 2. Фердінанд II Арагонський та Ізабелла Кастильська; рис. 3. Христофор Колумб; рис. 4. Мис Доброї Надії; рис. 5. Фернан Маґеллан; рис. 6. Флорентійський учений і мандрівник Амеріґо Веспуччі).
Зразок таблиці.
|
Прізвище мореплавця |
Досягнення |
|
Б. Діаш |
Обігнув Африку з півдня; відкрив мис Доброї Надії; вийшов в Індійський океан |
|
X. Колумб |
Перетнув Атлантичний океан; 12 жовтня 1492 р. відкрив Америку, уважаючи, що це Індія; відкрив велику кількість островів (Багамські, Гаїті, Кубу, Ямайку тощо); відкрив карибські береги Гондурасу, Панами, Нікараґуа; відкрив шлях до Південної Америки |
|
В. да Ґама |
Обігнув мис Доброї Надії, пройшов уздовж східного узбережжя Африки; перетнув Індійський океан; установив дипломатичні та торговельні відносини з Індією |
|
Ф. Маґеллан |
Перетнув Атлантичний океан; відкрив протоку, пізніше названу Маґеллановою; увійшов в океан, названий учасниками експедиції Тихим; дістався Філіппінських островів; разом з експедицією здійснив першу навколосвітню подорож |
Розповідь учителя.
Першими регулярні пошуки шляху до Азії почали купці Італії та Португалії. Одного разу корабель португальця Б. Діаша бурею було віднесено далеко в океан. Капітан повернув на схід, але Землі видно не було. Тоді він спрямував кораблі на північ і досяг берегів Африки в Індійському океані. Проте стомлені матроси відмовилися плисти далі. Вони сподівалися на дуже швидке відкриття шляху до Індії вздовж берегів Африки. Тому португальський король відмовив X. Колумбу, який запропонував відрядити експедицію в пошуках Індії, пливучи на захід, через Атлантичний океан. Цей шлях був лише припущенням, яке необхідно було довести. І це прагнув зробити X. Колумб.
Отже, у 1487 р. Б. Діаш першим серед європейців досяг південного краю Африки. Він назвав це місце мисом Бур. Однак португальський король Жуан II не затвердив таку гнітючу назву й звелів перейменувати його на мис Доброї Надії.
Бесіда за запитаннями.
1) Як ви гадаєте, із чим було пов’язане рішення Жуана II назвати край Африки мисом Доброї Надії?
2) Які надії він покладав на це відкриття?
Далі заслуховується повідомлення учня про X. Колумба.
Зразок повідомлення.
Уродженець Італії, із родини ткача, X. Колумб замолоду брав участь у морських плаваннях, складав карти. Після поселення в Іспанії він звернувся до королівського подружжя Фердінанда II Арагонського й Ізабелли Кастильської з проханням дати згоду на організацію експедиції через Атлантичний океан, але ті відхиляли його, поки не завершилося вигнання арабів із Піренеїв. У 1492 р. каравели «Санта-Марія», «Пінта», «Нінья» з командою в 90 осіб відпливли з Іспанії. Через 70 днів плавання матрос Родріґо де Тріан нарешті побачив землю. Коли X. Колумб ступив на берег острова Гуанахілі, то впав на коліна, заплакав, поцілував землю, розгорнув королівський стяг і, підвівши очі до неба, тричі вимовив імена Фердінанда й Ізабелли. Пізніше цей острів дістав назву Сан-Сальвадор (Святий Рятівник). Колумб також відкрив острови Кубу та Гаїті. Місцеві жителі, за словами X. Колумба «із великим задоволенням віддавали все, що мали». Матроси за дрібнички вимінювали в «індіанців» (як назвав їх мандрівник) коштовні речі.
До Іспанії X. Колумб повернувся на одному кораблі — два інші затонули. Його урочисто зустрів королівський двір, адже прибутки експедиції в 170 разів перевершили затрати на її спорядження. Він обіцяв незабаром привезти ще більше багатства. X. Колумб писав: «Золото — це досконалість... Хто володіє ним, може робити все, що забажає». У трьох наступних експедиціях було відкрито багато островів у Карибському морі. Але казкових багатств X. Колумб так і не знайшов. Королівський уряд позбавив його всіх звань, підозрюючи, що той хоче сам управляти заморськими територіями. Кайдани, у яких X. Колумба привезли до Іспанії, усе життя лежали на його письмовому столі, постійно нагадуючи про зрадливість долі.
Знайдені землі X. Колумб назвав «Індією», навіть не підозрюючи, що відкрив новий материк. Але італійський мандрівник Амеріґо Веспуччі довів, що це дійсно так. Опис його подорожей мав такий величезний вплив у Європі, що цей материк було названо ім’ям Амеріґо — Америка.
Запитання для обговорення.
X. Колумб довго готувався до відкриття західного шляху до Індії. Він читав праці давньогрецького вченого Клавдія Птолемея, вивчав книгу подорожей Марка Поло, який у XIII ст. відвідав Китай та Індію, досконало опрацював карти, складені кращими картографами того часу, але все ж таки припустився величезної помилки. За його розрахунками, відстань від Канарських островів до Японії мала складати 3860 км, а насправді вона перевищує 17 000 км. Чому X. Колумб так помилився? До яких наслідків це призвело?
Робота з документом.
Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповіді на запитання.
Із листів X. Колумба до іспанських правителів
Таким чином, з одного лише того, що було виконано під час [першої] подорожі, їхні Високості можуть переконатися, що я дам стільки золота, скільки їм потрібно, якщо їхні Високості нададуть мені найменшу допомогу; крім того, прянощів і бавовни — скільки забажають їхні Високості повеліти...
Звідси можна... відправляти всіх рабів, яких можливо буде продати, і барвникове дерево. І якщо відомості, які я маю, справедливі, то ...можна продати 4000 рабів... А раби із цих земель... будуть коштувати втричі дорожче за ґвінейських... І нехай навіть умирають раби в дорозі — усе-таки не всім їм загрожує така доля.
Запитання до документа.
1) Із якою метою була організована подорож X. Колумба?
2) Які аргументи використав X. Колумб, закликаючи іспанських монархів надати допомогу його експедиціям?
3) Чи була досягнена мета подорожі? Яким було її значення?
Розповідь учителя.
У 1497 р. італійський мореплавець Джованні Кабото (Джон Кабот), що перебував на службі в англійського короля, на невеликому судні з 18 моряками на борту вирушив на захід у пошуках казкових багатств Китаю. Через 52 дні плавання моряки досягли землі. Це були острови біля узбережжя Канади. Так почалося освоєння території Північної Америки.
Васко да Ґама вирушив шукати морський шлях до Індії. У 1498 р. експедиція досягла мису Доброї Надії, а далі на неї чекали невідомі землі. Васко да Ґамі пощастило знайти досвідченого лоцмана, який провів кораблі через Індійський океан. Це був дуже важкий шлях — через бурі, тропічну спеку та хвороби гинули люди. Але, незважаючи на це, їм усе одно пощастило дістатися індійського міста Калікута. Місцевий раджа дозволив їм торгувати, команда почала скуповувати прянощі, перли й коштовне каміння. Шлях додому забрав два роки. За цей час загинули дві третини матросів. Але привезені багатства в 60 разів перевищували суму, витрачену на організацію експедиції. Після цього португальці споряджали багато експедицій, відкриваючи для себе нові території. У XVI ст. вони діставалися навіть Китаю та Японії.
Запитання для обговорення.
Один учасник експедиції В. да Ґами у своїх записках зазначав, що в Калікуті два араби з Туніса привітали прибульців словами: «Який чорт вас сюди приніс?», а потім, піднявшись на португальський корабель, один із них сказав: «Ласкаво просимо! Дякуйте Богові навколішках, що він привів вас у країну таких великих багатств». Чому араби спочатку зустріли португальців непривітно, а потім змінили своє ставлення?
Далі заслуховується повідомлення учня про Ф. Маґеллана.
Зразок повідомлення.
У 1519 р. в Іспанії було організовано експедицію, яка ставила собі за мету досягти Азії західним шляхом (те, що у свій час не вдалося зробити X. Колумбу). Флотилію з п’яти кораблів очолив португалець Ф. Маґеллан. Він вів кораблі вздовж берегів Південної Америки, поки не знайшов протоку, що з’єднувала два океани — Атлантичний і Тихий. Цю протоку пізніше було названо Маґеллановою. А океан дістав назву «Тихий» через те, що впродовж чотирьох місяців він був спокійним — на своєму шляху моряки не зустріли жодної бурі. Проте з продуктами все було набагато складніше — їх не вистачало. Вони були змушені їсти червиві сухарі й пити протухлу воду. І все ж таки учасникам експедиції пощастило: вони підійшли до островів, названих Філіппінськими на честь короля Іспанії. Але в сутичці з місцевими жителями Ф. Маґеллан загинув разом із багатьма моряками. Отже, із п’яти кораблів, на яких було 253 особи, до Іспанії повернувся лише один корабель із 18-ма хворими моряками.
Це була перша навколосвітня подорож, яка довела, що Земля має форму кулі.
— У чому полягало значення подорожі Ф. Маґеллана?
Додаткова інформація.
Чому землі, відкриті X. Колумбом, назвали Америкою?
Величезна кількість учених уважають, що Америка була названа на честь флорентійця Амеріґо Веспуччі. Він побував на нових землях і так натхненно змалював життя індіанців, що цими оповіданнями зачитувалася вся Європа. Після опису своєї подорожі флорентієць став настільки популярним, що на його честь і назвали новий континент.
Проте багато вчених ставлять під сумнів правдивість цієї версії, тому що в ті часи відкриті землі називали тільки на честь коронованих осіб, а А. Веспуччі до них не належав. Крім того, Мартін Вальдземюллет випустив у 1513 р. карту, на якій ніякої Америки не було. Уперше назву «Америка» було вжито на карті 1536 р., автором якої є відомий картограф Гепард Меркатор. Також є відомості про те, що іспанські чиновники забороняли користуватися картою з назвою «Америка», і тільки наприкінці XVII ст. вони погодилися перейменувати «Західну Індію» на Америку.
В іспано-латинській енциклопедії Сальвата є стаття, де викладено походження назви «Америка». У вересні 1502 р. X. Колумб і його соратники дізналися про золотоносний край амерриків і принесли цю звістку до Європи. «Країною амерриків» стали називати всі землі, відкриті X. Колумбом. Отже, назва «Америка» походить від місцевого племені амерриків та існує вже близько 500 років. [11, с. 17—18].
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Бесіда за запитаннями.
1) Яку нову й цікаву інформацію ви отримали на сьогоднішньому уроці?
2) Чому відкриття, здійснені європейцями в XV—XVII ст., були названі Великими географічними відкриттями?
3) Відомо, що нормани відкрили Америку близько 1000 р. і, як показали археологічні розкопки, заснували на узбережжі свої поселення. Але надалі зв’язок із цими поселеннями припинився, і відкриття норманів було забуте. Зовсім інші наслідки мало відкриття Америки X. Колумбом наприкінці XV ст. Якими були ці наслідки? Чому вони були такими різними?
4) Під час географічних відкриттів між Іспанією та Португалією через відкриті землі виникли суперечки, які мало не закінчилися війною. Щоб розв’язати суперечку, вони звернулися до Папи Римського, який запропонував уважати кордоном між іспанськими й португальськими володіннями меридіан приблизно за 600 км на захід від островів Зеленого Мису: що на захід від нього — буде належати Іспанії, що на схід — Порту галії. Як ви гадаєте, чи правильним було рішення Папи і чи могло воно попередити подальші протиріччя між країнами?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати матеріал § 1 підручника.
2) Виконати завдання. Уявіть себе учасником однієї з морських подорожей XV—XVII ст. та опишіть її від свого імені.
3) Підготувати повідомлення про завоювання Мексики та Перу (одному учню).
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України
