Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 20

Тема. Московська держава в XVII ст.

Мета: з’ясувати причини економічного занепаду Московської держави на початку XVII ст., визначити суть «смутних часів» в історії Росії; схарактеризувати процес формування самодержавства Романових у XVII ст.; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати матеріал, робити висновки й порівняння, складати хронологічну таблицю; навчити працювати з джерелами інформації, давати характеристику історичним особам; навчати учнів культурі спілкування.

Основні поняття: династія, інтервенція, «смутні часи», семибоярщина, церковний розкол, старообрядство.

Обладнання: картки із джерелами інформації, портрети Олексія Михайловича та С. Разіна, карта.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

називати дати становлення династії Романових, основні стани суспільства, напрями зовнішньої політики, досягнення культури;

пояснювати значення понять: церковний розкол, самодержавство;

визначати причини економічного занепаду Московської держави на початку XVII ст., суть «смутних часів» в історії Росії;

характеризувати процес формування самодержавства Романових у XVII ст.;

удосконалити вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати матеріал, робити висновки й порівняння, складати хронологічну таблицю, працювати з джерелами інформації, давати характеристику історичним особам.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. «Смутні часи».

2. Воцаріння династії Романових.

3. Церковний розкол.

4. Селянська війна під проводом С. Разіна.

5. Культура Московської держави.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1) Чому Московська держава ввійшла в XVII ст. економічно ослабленою?

2) Чим була викликана криза всередині держави?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя.

До причин економічного занепаду Московської держави на початку XVII ст. належать:

• тяжкі наслідки невдалої Лівонської війни;

• розорення багатьох господарств у період опричнини;

• масова втеча населення до південних і південно-східних земель;

• неврожайні роки на початку століття;

• боротьба за владу після смерті Івана IV.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. «Смутні часи».

Розповідь учителя.

Після смерті Івана IV престол посів його хворобливий і недоумкуватий син Федір. Фактично ж влада належала Борису Годунову, оскільки його сестра була дружиною царя Федора. В Івана Грозного більше не було дітей: одного сина Івана він убив у нападі люті, а маленький Дмитро був убитий при нез’ясованих обставинах. Ходили чутки, що в цьому винний Борис Годунов. Після смерті царя Федора, який не мав дітей, Земський собор обрав царем Бориса Годунова, який прагнув зміцнити державну владу. Його підтримував московський патріарх.

На початку XVII ст. через заливні дощі та ранні приморозки три роки були неврожайними. Розпочався голод. Ціни на хліб зросли в десятки разів. Уряд царя Бориса намагався утримати низькі ціни, видавав хліб із казенних житниць, але його все одно не вистачало. Люди тікали на південь, де становище було трохи кращим. Там вони гуртувалися та озброювалися. У 1603 р. повстанці рушили на Москву, але були розгромлені. Це повстання поклало початок подіям, які дістали назву «смутні часи», або Смута.

Смута — період в історії Російської держави після смерті Івана IV (1605—1612 рр.), який характеризувався боротьбою за владу різних угруповань, іноземною інтервенцією та економічним занепадом.

Інтервенція — утручання у внутрішні справи чужої держави з метою реалізації своїх інтересів.

Складання хронологічного ланцюжка.

Питання про іноземну інтервенцію вивчається шляхом складання хронологічного ланцюжка (див. с. 192). Цей вид роботи супроводжується коментуванням подій із боку вчителя.

Бесіда за запитання та завданнями.

1) Проаналізуйте причини, які призвели до Смути в Росії.

2) Поясніть, чому інтервентів підтримували різні стани населення: а) селяни; б) городяни; в) дворяни; г) бояри.

Зразок хронологічного ланцюжка.

2. Воцаріння династії Романових.

Розповідь учителя.

У 1613 р. Земський собор обрав новим царем 16-річного Михайла Романова. Династія Рюриковичів припинила своє існування, а її місце більш ніж на 300 років посіла династія Романових. Молодий цар улаштовував бояр, один із яких писав: «Мишко Романов розуму ще не дійшов, і нам покірний буде».

Династія — ряд монархів з одного й того самого роду, які заступають один одного на троні за правом спадкування або спорідненості.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповіді на запитання.

Про царя Михайла Романова

На Земському соборі обрали нового царя — Михайла Романова, сина боярина Романова. Михайло разом із матір’ю в цей час перебував в одному з монастирів у глухій Костромській області.

Михайлові виповнилося лише 16 років. Він не вмів управляти, не мав таланту полководця. Країна розвалювалася, вона була переповнена чужими військами й розбійниками, кілька самозванців домагалися влади, люди втікали з міст і сіл, поля заростали травою. Народ об’єднався навколо імені монарха. Усіх самозванців стратили, загарбників вигнали, міста відродили, селяни почали орати землю та сіяти хліб... [3, с. 56].

Запитання до документа.

1) Як ви гадаєте, чому бояр улаштував Михайло Романов?

2) Багато сучасників Михайла Романова відзначають, що в перші роки обрання його влада була формальною: усіма справами керували бояри. Як ви гадаєте, чому?

Розповідь учителя.

На початку свого правління Михайло Романов без згоди Земського собору не мав права: судити та страчувати бояр; запроваджувати нові закони й порядки; оголошувати війну і мир. Найвищим дорадчим органом знову стала боярська дума, а кількість Боярської думи зросла до 100 осіб.

— Чому на початку правління Михайла Романова стало можливим обмеження влади царя (навіть її формальність), а на початку 20-х рр. XVII ст. його влада набирає реальної сили?

У другій половині XVII ст., за царя Олексія Михайловича, влада монарха в Росії набуває рис абсолютизму: скликання Земських соборів припинилося, цар став спиратися не на боярську знать, а на дворянство й купецтво.

Робота з документом та ілюстрацією підручника.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела та рис. 1 «Цар Олексій Михайлович», після чого дають відповідь на запитання.

Історик В. Ключевський про Олексія Михайловича

У 10 років... він пройшов увесь курс давньоруської гімназичної освіти: міг вільно годинами читати в церкві й не без успіху співати з дяком на криласі по крюкових нотах вірші й канони... У руках Олексія-дитини була вже втіха, кінь німецької роботи й німецькі карти, картинки, куплені в Овочевому ряду, і навіть дитячі лати, зроблені для царевича майстром-німцем.

Коли царевичу було 11—12 років, він уже володів маленькою бібліотекою, що складалася головним чином із подарунків дідуся, батьків і вчителя та налічувала томів 13. Переважно це були книги Святого Письма, богослужебні, але між ними містилася вже граматика, надрукована в Литві [4, с. 133].

Запитання до документа.

Під впливом яких чинників формувалися погляди царевича Олексія? Як це вплинуло на риси його характеру?

Робота з таблицею.

Учитель демонструє учням таблицю «Основні напрямки політики Олексія Михайловича».

Внутрішня політика	Зовнішня політика
Значення Боярської думи та Земського собору зменшується; запровадив полки «нового зразка», оснащені європейською зброєю; сприяв розвитку підприємництва, особливо в торгівлі; видав новий збірник законів «Соборне уложення», який остаточно затвердив кріпосне право; прийняв титул «Цар, Государ, Великий Князь і всієї Великої і Малої і Білої Росії Самодержець»	Приєднав Лівобережну Україну (за договором із Б. Хмельницьким 1654 р.); уклав у 1667 р. Андрусівське перемир’я з Польщею, поділивши між собою територію України; за Нерченським договором 1689 р. встановив кордон із Китаєм

Бесіда за запитаннями.

1) Чи можна стверджувати, що за Олексія Михайловича в Росії сформувався абсолютизм? Свою думку обґрунтуйте.

2) Як ви гадаєте, чому в XVII ст. в Росії відбулася велика кількість антифеодальних виступів, а саме століття ввійшло в історію як «смутні часи»?

3) Поміркуйте, чому Олексій Михайлович у народі дістав прізвисько «Тишайший»?

3. Церковний розкол.

Розповідь учителя.

Реформаційні рухи, які відбувалися в Європі, у XVII ст. дісталися й Росії. Авторитет православної церкви почав падати, а поширення набували різні секти. Патріарх Никон намагався виправити становище й посилити роль православної церкви, тому ним було проведено церковну реформу. Проте велика частина православних не визнала цієї реформи, унаслідок чого відбувся церковний розкол на прибічників реформ і старообрядців.

Робота зі схемою.

Учитель демонструє учням схему «Реформа Никона».

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Назвіть причини, суть і наслідки церковної реформи Никона.

2) Чи можна стверджувати, що розкол православної церкви сприяв зміцненню держави?

4. Селянська війна під проводом С. Разіна.

Робота в групах.

Питання про Селянську війну під проводом Степана Разіна вивчається шляхом об’єднання учнів у чотири групи для опрацювання матеріалу підручника (§ 16, п. 4). Першій групі пропонується дослідити причини Селянської війни, другій — перебіг війни, третій — причини поразки та четвертій — наслідки війни. Під час виконання завдання можна також використати рис. 8 «Степан Разін».

Під час опрацювання матеріалу учні тезисно викладають матеріал у зошиті та складають хронологічну таблицю (для другої групи).

ПЕРША ГРУПА

Зразок відповіді.

До причин Селянської війни можна віднести:

• посилення феодально-кріпосницького гніту;

• збільшення різних поборів під час війни з Польщею та Швецією;

• погіршення становища селян і міщан через уведення в обіг мідних грошей за курсом срібних;

• переслідування селян-утікачів;

• тяжкі службові повинності служилих людей і донського козацтва;

• національний гніт народів Поволжя. Захоплення їхніх земель російськими феодалами.

ДРУГА ГРУПА

Учні складають таблицю «Перебіг Селянської війни під проводом С. Разіна».

Зразок таблиці.

Рік	Подія
1667 р.	Початок війни на Дону. Похід повсталих на Волгу й Каспій на чолі зі С. Разіним
1668 р.	Дійдення повсталих до Дербенту, Баку, згодом Ірану. Узяття кількох торговельних міст
1669 р.	Повернення з Персії з багатою здобиччю. Узяття повсталими Астрахані
1670 р.	Узяття Царицина. Запровадження в захоплених містах козацького самоврядування, роздача награбованого добра біднякам

Закінчення таблиці

Рік	Подія
1670 р.	Похід за течією Волги. Приєднання до повсталих народів Поволжя. Захоплення Саратова й Самари, узяття в облогу Симбірська
1670 р.	Формування дворянського ополчення для боротьби з повсталими. Розправи над учасниками повстання
1671 р.	Придушення повстання. Страта С. Разіна

ТРЕТЯ ГРУПА

Зразок відповіді.

До причин поразки Селянської війни можна віднести:

• стихійність, відсутність будь-якої підготовки війни й чіткої програми дій

• неорганізованість, відсутність військової підготовки в повсталих;

• перевага урядових військ в озброєнні та організованості;

• локальність виступів;

• віра в «доброго царя».

ЧЕТВЕРТА ГРУПА

Зразок відповіді.

До наслідків Селянської війни можна віднести:

• жорстока розправа з учасниками війни. Загинуло близько 100 тис. осіб;

• посилення феодально-кріпосницького гніту;

• зміцнення феодальної власності на землю;

• поширення кріпосницьких господарств на південні окраїни Росії.

5. Культура Московської держави.

Пропонуються два варіанти вивчення цього питання.

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ

Робота за підручником.

Учні самостійно опрацьовують матеріал підручника (§ 16, п. 5).

ДРУГИЙ ВАРІАНТ*

Робота з ілюстраціями.

Питання про культуру Московської держави вивчається шляхом опрацювання учнями ілюстрацій: Покровський собор (храм Василя Блаженного) в Москві (XVI ст.); Церква Вознесіння в селі Коломенському під Москвою (XVI ст.); Палац Московського Кремля (XVII ст.); Цар-пушка в Московському Кремлі. А. Чохов (XVI ст.); Церква Іллі Пророка в Ярославлі (XVII ст.); Жнива. Фреска із церкви Іллі Пророка; Спас Нерукотворний. С. Ушаков (XVII ст.). Після цього учні дають відповіді на запитання.

* Проводиться за наявності необхідних ілюстрацій.

Запитання до ілюстрацій.

1) До яких архітектурних стилів належать зображені споруди?

2) Які риси мистецтва доби Відродження ви помітили в російському мистецтві?

3) Які особливості російської архітектури та живопису ви можете назвати?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого виконують завдання.

Із книги гольштинського посла в Росії

Щодо російського державного устрою... — це монархія необмежена.

Самодержець, яким є цар або великий князь, що одержав у спадок корону, один править усією країною, і всі його піддані — як дворяни та князі, так і простолюдини: міщани й селяни — є його холопами й рабами, із якими він поводиться, як хазяїн зі своїми слугами...

Уже з молодих років переконують вони своїх дітей, щоб ті говорили про його царську величність як про Бога й поважали його так само високо, тому вони часто кажуть: «Про те знає Бог і великий князь... усе, чим вони володіють, належить не стільки їм, скільки Богу і великому князеві» [4, с. 132—133].

Завдання до документа.

1) Якою побачив посол Московську державу?

2) Схарактеризуйте російський абсолютизм XVII ст. Порівняйте його з абсолютизмом західноєвропейських держав.

3) Як ви гадаєте, чому в той час, коли в багатьох державах Західної Європи розвивалися капіталістичні відносини, у Росії панувала феодально-кріпосницька система господарювання?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал § 16 підручника.

2) Скласти історичний портрет Олексія Михайловича за планом (зразок див. урок № 8).

3) Повторити матеріал §12—15 підручника, підготуватися до уроку узагальнення.