Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас
УРОК № 17
Тема. Освіта, наука та література епохи Відродження.
Мета: розкрити основні досягнення найважливіших галузей науки епохи Відродження, які відобразили новий крок у пізнанні людиною навколишнього світу та лягли в основу сучасної науки й техніки; схарактеризувати розвиток освіти та літератури, яка взяла за основу ідеї гуманізму й набула зовсім нової форми; дати характеристику творчості Т. Мора, В. Шекспіра, М. Сервантеса, Ф. Рабле; розвивати в учнів уміння працювати з підручником, джерелами інформації, робити висновки й узагальнення, висловлювати власну точку зору; розкривати характерні риси народу на конкретних прикладах духовної культури; сприяти естетичному вихованню учнів і формуванню в них наукового світогляду.
Основні поняття: гуманізм, природничі науки.
Обладнання: картки з джерелами інформації, портрети діячів культури.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:
називати час епохи Відродження, імена видатних митців та їхні найвідоміші твори, характерні риси мистецтва епохи Відродження, натурфілософії;
пояснювати значення понять: Відродження, гуманізм, натурфілософія;
описувати найвизначніші пам’ятки культури;
порівнювати освіту, науку та літературу Відродження та Середньовіччя;
наводити приклади високого рівня розвитку літератури;
висловлювати власне судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей Нової доби.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
III. Мотивація навчальної діяльності
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1. Оновлення шкіл та університетів.
2. Наукові знання.
3. Гуманістичні принципи нової літератури.
4. Творчість Т. Мора, В. Шекспіра, М. Сервантеса, Ф. Рабле.
V. Узагальнення та систематизація знань
VI. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Евристична бесіда.
1) Пригадайте, як розвивалася освіта та наука в епоху Середньовіччя?
2) Які галузі науки розвивалися краще й чому?
3) Яких учених Середньовіччя ви можете пригадати? Яку галузь науки і чим вони уславили?
4) Який вплив мала церква на розвиток науки? У чому це проявилося?
5) Поміркуйте, чи змінився вплив церкви на розвиток освіти та науки з початком Нового часу? Чому?
6) Чи змінився погляд людей на навколишній світ після Великих географічних відкриттів? Як саме?
7) Які ще події, що відбулися в XVI—XVII ст., дали поштовх до розвитку наукових знань? Як саме?
8) Поміркуйте, у яких галузях науки в цей період було зроблено найбільше винаходів і відкриттів? Чому?
Під час бесіди вчитель має підвести учнів до висновку, що в XVI—XVII ст. відбулися корінні зміни в розвитку освіти та науки, які були викликані тими політичними, соціальними й економічними процесами, що відбувалися в житті суспільства: Великі географічні відкриття, поява нових торговельних шляхів, зростання міст, крах феодалізму та розвиток капіталістичних відносин у низці країн Європи, Реформація, послаблення влади католицької та поява протестантської церкви, Відродження в мистецтві й літературі, утвердження абсолютизму тощо. Виробляються наукові методи дослідження, здійснюються відкриття, розвиваються нові галузі науки, відбувається оновлення шкіл та університетів, з’являються нові навчальні заклади.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
На розвиток освіти та науки вплинули такі чинники: Великі географічні відкриття; поява нових торговельних шляхів; зростання міст; крах феодалізму; розвиток капіталістичних відносин; Реформація; послаблення влади католицької церкви; поява протестантської церкви.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Оновлення шкіл та університетів.
Розповідь учителя.
У XV—XVI ст. у Європі поширюються ідеї гуманістів про проведення перетворень в освіті. На їхню думку, школа має давати учням різноманітні знання, виховувати вільну особистість. До вже звичних наук пропонувалося додати вивчення історії, міфології та грецької мови. Звичайно, католицька церква була проти цього й за будь-яку ціну намагалася втримати контроль над освітою. Але, незважаючи на це, під впливом поглядів гуманістів в Італії, а потім і в інших країнах Європи, у школах почали запроваджувати викладання нових предметів. Також значно зросла кількість шкіл, у яких мали змогу здобути освіту діти з бідних родин. Вплив церкви на шкільну освіту з часом послабився.
Значно складніше було реформувати університетську освіту, оскільки старі викладачі опиралися новим ідеям. Не останню роль у боротьбі з новими ідеями відігравала й церква. Але з часом гуманістів почали запрошувати читати лекції в університетах, значно більше уваги приділяли вивченню давніх мов та історії. Так, наприклад, у паризькій Сорбоні читав лекції відомий гуманіст Еразм Роттердамський. Першими стали звертатися до ідей гуманістів італійські університети — Флорентійський, Міланський, Болонський, а згодом й інші вищі навчальні заклади. В університетах відкрилися нові кафедри, значно зросла кількість предметів, особливо у відомих англійських університетах Оксфорді та Кембриджі. Змінився і склад студентів: серед них збільшилася кількість вихідців із дворянських родів, дітей купців і заможних ремісників.
Із початком Реформації почали створюватися протестантські навчальні заклади, у яких навчалися діти різних станів, а в католицьких країнах — єзуїтські коледжі.
Поряд із церковними школами виникали приватні школи або школи на утриманні міських рад, де навчали письма, арифметики, давали відомості з природознавства.
Робота з хронологічною таблицею.
Учитель організовує роботу учнів із хронологічною таблицею «Розвиток освіти та книгодрукування».
|
Дата |
Подія |
|
1348 р. |
Заснування Празького університету |
|
1364 р. |
Заснування Краківського університету |
|
XIV ст. |
Поширення в Європі виготовлення паперу |
|
1455 р. |
Винайдення книгодрукування та створення друкарського верстата німцем Йоганом Ґутенберґом |
|
XV ст. |
У Європі налічувалося 65 університетів. Найвідомішими з них були університети Парижа (Франція), Болоньї (Італія), Оксфорда (Англія) тощо |
|
Початок XVI ст. |
У Європі працювало 1100 друкарень. Книги стали більш дешевими й доступними |
|
XVI ст. |
Виникнення нових університетів у Голландії: 1575 р. — у Лейдені, пізніше — у Гронінгені. Значне поширення книжкової ілюстрації, що пов’язане з розвитком друкарської справи |
Бесіда за запитаннями та завданнями.
1) Які зміни відбувалися в освіті в епоху Відродження?
2) Порівняйте розвиток освіти в Нові часи з добою Середньовіччя.
2. Наукові знання.
Робота з таблицею.
Учитель демонструє учням таблицю «Основні досягнення в галузі медицини й математики».
|
Медицина |
Математика |
|
Розпочинаються дослідження організму людини; відкрито кровообіг; відкрито існування мікробів; розпочато вивчення збудників інфекційних захворювань і засобів боротьби з ними Дж. Фракостером; зародилася наукова анатомія; опублікована праця А. Везалія «Про будову людського тіла» |
Закладаються основи сучасної алгебри; винайдено логарифми; уводяться знаки для записів алгебраїчних дій (складання, обчислення, піднесення до степеня, рівняння, добування кореня, дужки); розвивається тригонометрія; установлено зв’язок між геометрією та алгеброю Р. Декартом; з’явилася можливість робити математичний аналіз процесів руху в природі |
Запитання для обговорення.
Як ви гадаєте, у чому полягало значення досягнень у галузі медицини та математики?
Розповідь учителя.
Таким чином, потреби нового ладу дали поштовх до розвитку наукових знань. Після Великих географічних відкриттів змінюється погляд людей на навколишній світ. Загальноприйняті істини ставилися під сумнів.
Католицькі догмати руйнувалися подібно до землетрусу. Розвиток мореплавства вимагав і розвитку астрономії, а це підривало церковні уявлення про Всесвіт. Першим застарілу теорію Птолемея, за якою Земля вважалася центром Всесвіту, заперечив Миколай Коперник. Досліджуючи небесні світила, він відкрив, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. Дитинство М. Коперника проходило в Польщі, він десять років навчався в університетах Італії — Болонському, Падуанському, Феррарському, вивчаючи там право, математику, медицину, стародавні мови, твори античних авторів. Повернувшись до Польщі (місто Фромборк), М. Коперник 30 років спостерігав за небом, обравши за житло одну з веж міської стіни, яка служила йому за обсерваторію. Прості прилади та складні обчислення привели його до всесвітнього відкриття. Але він злякався переслідувань інквізиції, адже по всій Європі ширилася Реформація. Наприкінці життя М. Коперник усе-таки наважився опублікувати книгу «Про обертання небесних сфер», уже не думаючи її побачити. В останні години життя друзі принесли йому цю книгу, із нею в руках він і помер. За освітою М. Коперник був лікарем і юристом, займався фінансами й математикою, але в історію ввійшов як автор неймовірної теорії про те, що Земля не є нерухомим центром Всесвіту, а обертається навколо своєї осі, і разом з іншими планетами — навколо Сонця.
Робота з документом.
Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого виконують завдання.
М. Коперник про Всесвіт
Порівняно з небом Земля не більш як цятка або наче визначена кількість порівняно з нескінченним. Неможливо, щоб Земля була центром Світу. Як! Невимірне буде обертатися протягом 24 годин навколо нікчемного.
Беручи до уваги величезну віддаленість небесних тіл, важко собі уявити, щоб вони змогли описати таке неосяжне коло протягом 24 годин. І чому саме безмежний Всесвіт має обертатися навколо мізерно малої Землі? [3, с. 73].
Завдання до документа.
1) Проаналізуйте документ і визначте, на чому ґрунтувалося твердження М. Коперника про те, що Земля не може бути центром Всесвіту?
2) Доведіть, що поява в 1543 р. книги М. Коперника «Про обертання небесних сфер» зробила переворот у науці й поклала початок новій астрономії. (Доцільно виконувати методом «пресу»*.)
3) У 1616 р. Папа Римський оголосив книгу М. Коперника єрессю. У церковній буллі писалося: «Думка про рух Землі є огиднішою, згубнішою та потворнішою з усіх єресей». Чому церква виступала проти теорії М. Коперника? Яку небезпеку в ній вони вбачали для себе?
* Зразок див. урок № 3.
Розповідь учителя.
Італієць Джордано Бруно прочитав книгу М. Коперника, уже ставши ченцем, і зрозумів, що світ зовсім не такий, як каже релігія. Коли його почали підозрювати в єресі, він утік із монастиря. Чернець побував у Франції, Англії, Німеччині, Чехії, де поширював ідеї М. Коперника. «Всесвіт не має кінця, він безмежний і нескінченний». Він уважав, що зірки — це далекі сонця, навколо яких обертаються планети. За 16 років блукань Дж. Бруно скучив за Італією, а повернувшись, потрапив до інквізиції. Від нього вимагали зректися власних поглядів, але він міцно дотримувався своєї теорії. Через вісім років катувань та вмовлянь Дж. Бруно засудили до спалення на вогнищі, наприкінці 1600 р. він був страчений на площі в Римі. Там зараз стоїть пам’ятник, на якому викарбуваний напис: «Він підняв свій голос за свободу думки для всіх народів і за цю свободу пішов на смерть».
Дж. Бруно протиставив церковним догмам свою позицію: усемогутності Бога має відповідати безмежний Всесвіт, який складається з безлічі світів, подібних до нашого. Це твердження не було зроблено шляхом математичних розрахунків й астрономічних спостережень, а є результатом роздумів над прочитаними працями античних учених і дослідженнями сучасників.
Робота з документами.
Учні опрацьовують фрагменти історичних джерел, після чого виконують завдання.
Із книги Дж. Бруно
Існують безкраї землі, нескінченні сонця... Отже, єдиним є тільки небо, безмірний простір, який утримує все. У ньому — сила-силенна зірок, сузір’їв, планет, сонць і земель... Розумом ми усвідомлюємо незліченну кількість інших. Безмежний, нескінченний Всесвіт складається із цього простору й тіл, які вміщені в нього [3, с. 74].
Дж. Бруно про Всесвіт
Всесвіт безмежний. Крім нашої Землі існують нескінченні світи; я погоджуюся з Піфагором, що Земля є зіркою, як і всі інші, кількість яких незлічима, і що всі ці нескінченні світи є єдиним цілим у безмежному просторі, яким і є справжній Всесвіт... [4, с. 106].
Завдання до документів.
1) Прокоментуйте висловлювання: «Дж. Бруно знайомив Європу із самою суттю вчення М. Коперника. У його вустах ідеї торунця перестали бути лише астрономічними побудовами — вони обернулися на світогляд, на правильне осягнення людським розумом навколишнього світу».
2) У донесенні про справу Дж. Бруно зазначено: «Він учинив тяжкий злочин у тому, що стосується єресі, але це — один із найвидатніших геніїв, яких тільки можна собі уявити, що наділений незвичайними знаннями. Геній, який створив чудове вчення». Чому навіть вороги визнавали геніальність ученого?
Розповідь учителя.
Не всі вчені спочатку підтримували ідею М. Коперника. Ґалілео Ґалілей, що був придворним астрономом тосканського князя, називав висновки М. Коперника «справжнісінькою дурницею». Але захоплення астрономією привело його до винаходу телескопа, який він установив на головному міському соборі. Чимало людей хотіли подивитися в трубу, що збільшує предмети в 30 разів. Ґ. Ґалілей виявив, що Місяць має гори, а Сатурн — кільця, він побачив плями на Сонці, а навколо Юпітера — супутники. Усе підтверджувало вчення М. Коперника, про що Ґ. Ґалілей написав у своєму листі, який потрапив до рук інквізиції. Дев’ять років йому були заборонені розмови про рух Землі, а також друк будь-яких праць. Незважаючи на його сліпоту, Ґ. Ґалілея все одно вважали небезпечним. 70-річний учений після п’ятимісячних допитів був змушений зректися свого вчення. Він мусив в одязі грішника опуститися на коліна й промовити слова «каяття». Але легенда стверджує, що після цього він підвівся та прошепотів: «А все-таки вона обертається».
Робота з документом.
Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповіді на запитання.
Ґ. Ґалілей про зірки
Не буде нічого неприпустимого, якщо ми погодимося, що всі вони [зірки] за величиною дорівнюють Сонцю, а деякі ще й більші за нього; тоді що ми можемо сказати без усякого перебільшення про ті величезні глибини, у яких вони мають перебувати? Бо нерухомі зірки повинні світитися власним світлом, так що ніщо не заважає називати та вважати їх сонцями.
Запитання та завдання до документа.
1) За допомогою якого приладу Ґ. Ґалілей проводив свої дослідження?
2) Які відкриття він зробив?
3) Ґ. Ґалілей писав у листі до свого товариша: «Я підозрюю, що астрономічні відкриття стануть сигналом для похорон, або, точніше, для страшного суду над неправдивою філософією, тобто над усією системою старих, освячених церквою поглядів на будову світу». Як Ґ. Ґалілей характеризує вчення церкви про будову світу? Чи правильно він розумів значення астрономічних відкриттів?
Розповідь учителя.
В епоху Відродження також розвиваються філософські знання. Так, у XVI ст. в Європі поширюються ідеї натурфілософії («філософії природи»). Натурфілософи вважали, що природа є тим самим, що й Бог. Вони поєднували природу з Богом і тим самим відмовлялися визнавати християнські уявлення про Бога й вимагали більш ретельного вивчення законів природи.
Також змінюється ставлення людей до держави та державної влади. Послаблення впливу церкви на державу приводить до виникнення нових політичних теорій. Особливого поширення набули ідеї італійського політика та філософа Нікколо Макіавеллі. Він був прибічником республіки, але багато уваги приділяв монархії, яку вважав необхідною для Італії того часу. У творі «Монарх» Н. Макіавеллі створив образ ідеального правителя, який керує за допомогою знань і здібностей. Учений припускав, що задля досягнення та утримання влади монарх може порушувати моральні норми, брехати та зраджувати. Сам Н. Макіавеллі не схвалював такої поведінки, але правдиво зображував сутність монархічної влади. Незважаючи на критику церкви, ідеї Н. Макіавеллі швидко поширилися в європейських країнах.
— Як поширення наукових знань в епоху Відродження вплинуло на становище церкви?
3. Гуманістичні принципи нової літератури.
Бесіда за запитаннями.
1) Пригадайте, як розвивалася середньовічна література? Якими були її жанри та ідеї?
2) Що таке гуманізм?
3) Які ідеї гуманістів лягли в основу мистецтва епохи Відродження?
Розповідь учителя.
Значного розвитку в епоху Відродження досягла також література. Письменники цього періоду називали себе гуманістами, оскільки головними в їхніх творах були ідеї вільної гармонійно розвиненої людини. Вони вважали за необхідне звільнити літературу від католицької обмеженості. Для літератури характерний захист людської свободи та прагнення до задоволення людських потреб. Основними жанрами стають поема та роман. Яскравим зразком, що започаткував цю літературу, був «Декамерон» Джованні Боккаччо. У ста новелах показані слабкі та сильні сторони людської душі, любов і ненависть, вірність і зрада. Розширення уявлень про світ, пошуки свого місця в цьому світі характерні для літератури XVI ст.
Бесіда за запитаннями та завданнями.
1) Визначте гуманістичні принципи літератури епохи Відродження.
Зразок відповіді.
Гуманістичні принципи літератури епохи Відродження
• Вільний розвиток людської особистості;
• свобода людини; цінність людини та віра в неї;
• прагнення задоволення людських потреб;
• свобода мислення;
• звільнення з-під церковної опіки.
2) Чому літературу епохи Відродження називають «новою літературою»?
4. Творчість Т. Мора, В. Шекспіра, М. Сервантеса, Ф. Рабле.
Робота з джерелами інформації.
Питання про творчість Т. Мора, В. Шекспіра, М. Сервантеса та Ф. Рабле вивчається шляхом заслуховування повідомлень учнів, організації роботи з джерелами інформації та проведення підсумкової бесіди з творчості кожного з письменників. Також використовуються ілюстрації підручника (рис. 5. Франсуа Рабле; рис. 6. Мігель Сервантес; рис. 7. Вільям Шекспір; рис. 8. Театр «Глобус»).
Нижче подаються орієнтовні повідомлення учнів.
Зразок повідомлення.
Томас Мор видав «Золоту книгу про найкращий устрій держави та про новий острів Утопія». Нові географічні відкриття та важке становище народу в Англії підштовхнули автора до пошуків кращого життя, навіть і в невідомій країні. Засудження «кривавих» законів, огороджувань веде до пошуків відповіді на запитання: «Хто винний?». Автор убачає причину всіх бідувань у приватній власності. На противагу тодішній Англії Т. Мор описує щасливу країну на далекому острові Утопія («неіснуюче місце»), де панують незвичайні порядки й закони. На острові немає ні багатих, ні бідних, але всі працюють, нехай тільки шість годин. Але в них є все, причому абсолютно безкоштовно. У вільний час вони займаються мистецтвом і наукою. Там немає злодіїв, а якщо вони й з’являються, то виконують найбруднішу роботу. «Утопійці» не мають грошей, із золота кують ланцюги для злочинців, а коштовним камінням бавляться діти. У них завжди відчинені двері будинків, оскільки крадіжок ніхто не боїться. Кожні десять років вони обмінюються своїми будинками й речами.
Але, на жаль, омріяне майбутнє так і залишилося мрією-утопією.
Документ 1. З «Утопії» Т. Мора
На чолі родини стоїть найстарший. Жінки прислуговують чоловікам, діти — батькам і взагалі молодші — старшим. Кожне місто поділене на чотири рівні частини. Посередині кожної з них є базар з усякими предметами. Туди, у певні будинки, завозяться предмети виробництва кожної родини. У них кожний батько родини просить того, чого потребує і він, і його близькі, і без грошей, зовсім без усякої оплати, забирає все, що б не попросив. Та й навіщо йому відмовляти в чому-небудь? Бо, по-перше, усе є в достатній кількості, а, по-друге, не може бути ніякої боязні, що хтось захоче вимагати більше, ніж потрібно. [3, с. 69—70].
Завдання до документа.
1) Що спонукало Т. Мора до написання цієї книги?
2) Поміркуйте, чи могло б розвинутися суспільство на «предметах виробництва кожної родини»?
3) Чи можна насправді побудувати суспільство, яке описане в «Утопії» Т. Мора?
4) У якому значенні зараз уживається слово «утопія», вигадане Т. Мором?
5) У своїй книзі Т. Мор не вказав, як можна побудувати таке справедливе суспільство, і через це деякі вчені і назвали його ідею нездійсненною. А як ви вважаєте, що є утопією — сама ідея існування такого суспільства чи незнання шляхів його побудови?
Зразок повідомлення.
Франсуа Рабле, як і багато інших гуманістів, був освіченою людиною, багато мандрував. У своїй книзі «Ґарґантюа і Пантаґрюель» він в образі велетнів, батька й сина, оспівує людський рух нової епохи, людину з усіма її позитивними якостями та вадами. Істини, які нещодавно вважалися справжніми, у книзі часто висміюються. Багато істин осуджується. Як говорить один із героїв, «те, що раніше мало гучну назву подвигів, ми тепер просто називаємо розбоєм» (ідеться про феодальні війни). Автор презирливо ставиться до дворян. Короля він висміює за те, що той прагне встановити свою владу над світом, а дворян — за їхні хвастощі й дурість. Також автор критикує закони феодальної держави. Читачі легко пізнавали в книзі ті події, які відбувалися насправді. Так, у романі автор змальовує країну Папеманію, де живуть віддані католики, здатні знищити всіх, хто виступає проти них. Наприклад, папемани розгромили острів Папедулів тільки за те, що ті показували портрету Папи дулю, і читачі впізнавали боротьбу католиків і протестантів. Звісно, католицька церква переслідувала письменника, і його книгу заборонили, але її ідеї продовжували хвилювати тогочасне суспільство.
Документ 2. Сучасник про Ф. Рабле
Справа нащадків — допитуватися, що це була за людина. Ми ж її знали, розуміли, і вона була нам дорога, як ніхто. Нащадки, можливо, і подумають, що вона була блазнем, скоморохом... Даремно. Вона не була ні тим, ні іншим. Маючи глибокий і рідкісний розум, вона висміювала рід людський, його безумні бажання та даремні надії... [3, с. 71].
Завдання до документа.
1) Проти яких вад феодального світу спрямував свою критику Ф. Рабле?
2) Як характеризує Ф. Рабле його висловлювання: «Люди вільні, благородні й виховані, від природи наділені схильністю до добрих справ і відразою до пороку»?
3) Прокоментуйте висловлювання одного з героїв книги Ґарґантюа: «Держави тільки тоді будуть щасливі, коли королі стануть філософами та філософи — королями».
Зразок повідомлення.
Найвищий розквіт англійської літератури припадає на творчість Вільяма Шекспіра. Наприкінці XVI ст. в Лондоні існувало дев’ять театрів, а до того часу сам Генріх VIII утримував три театри. На вистави, що виникли з церковних містерій, а потім стали світськими, ходили з великим задоволенням. Навіть королева Єлизавета, щоправда, у масці, приходила на них. Веселі вистави, що так подобалися простому народу, В. Шекспір замінив на повчальні комедії. Але його драми піднялися на недосяжну висоту, історичні п’єси сповнені трагічного психологізму. Не завжди людина може встояти під тиском темних сил. Вона слабка й водночас сильна своєю вірою в добро та справедливість. Протиріччя, конфлікти, душевні муки його героїв були продовженням тих змін у суспільстві, які відбувалися в Англії. В. Шекспір написав 37 п’єс і 132 сонети. Він був одним зі співвласників театру «Глобус». Але й до сьогодні тривають дискусії, чи є він насправді автором усього написаного. В. Шекспір розумів, що старий світ гине, його не повернути, але й те нове, що з’являлося, його не задовольняло. Мрії сміливих і благородних людей гинули під тиском багатьох обставин. Його герої не можуть пристосовуватися до змін у суспільстві. Найвідомішими трагедіями В. Шекспіра є «Гамлет», «Отелло» та «Ромео і Джульєтта». Його герої — не безсилі жертви долі: вони борються, але змінити світ на краще не можуть. Вони гинуть, але не скоряються.
Документ 3. Із трагедії В. Шекспіра «Король Лір»
Як візьмуться попи робить, не говорити,
Як у пивце шинкар зречеться воду лити,
Як панство пишнеє навчатиме кравців,
Як будуть на вогні палити джигунів,
Як по судах зачнуть судити справедливо,
Як шляхтич житиме без боргу всім на диво,
Як висохне язик брудної клевети,
Як злодій зважиться на чесну путь піти,
Як будуть лихварі на полі сіячами...
І навіть річ така химерна зовсім буде,
Що на ногах ходитимуть всі люди [1, с. 253].
Завдання до документа.
1) У 1600 р. в Лондоні з населенням у 200 тис. осіб діяло дев’ять театрів, кожний із яких уміщував до тисячі глядачів. Чи багато це за сучасними мірками? Оцініть, наскільки театральне мистецтво було популярним серед населення.
2) Що засуджував В. Шекспір у своїх творах?
3) Який із творів В. Шекспіра ви читали? Про що в ньому йдеться? Якою є головна ідея цього твору?
4) У багатьох творах В. Шекспір засуджував владу грошей. Поміркуйте, що в житті Англії спонукало його висміювати цей факт?
Зразок повідомлення.
Іспанія подарувала світу Мігеля Сервантеса. Він походив із незаможної дворянської родини. Закінчив університет і невдовзі почав служити в армії. У битві біля Лепанто втратив руку, а повертаючись додому, був захоплений піратами. П’ять років М. Сервантес перебував у полоні, кілька разів намагаючись утекти. Його викупила родина, майже повністю розорившись.
Повернувшись, М. Сервантес почав служити збирачем податків. На цій нестерпній роботі він добре пізнав життя народу. Шість разів упродовж 15 років був безпідставно засуджений церковним і військовим судом. Дружина не витримала цього й пішла в монастир. Пізніше й М. Сервантес став священиком. Головним твором письменника є «Дон Кіхот». Збіднілий дворянин, начитавшись романів, вирушає в мандри. Він прагне виправити людей, установити справедливість у світі. За високим і худим Дон Кіхотом завжди йде слідом товстий і приземкуватий Санчо Панса — його вірний зброєносець. Ці головні герої роману часто бувають кумедними та смішними, але завжди залишаються добрими й чуйними до чужої біди. Учинки Дон Кіхота часто викликають сміх: то він бореться з вітряками, то звільняє каторжників, то приймає отару овець за вороже військо. Із нього глузують, але він усе одно зберігає любов до людей. Санчо Панса також змінюється під впливом Дон Кіхота. Автор роману показує невіддільність ідей гуманізму від народності. Роман є улюбленою книгою багатьох людей різних країн.
Документ 4. Про твір М. Сервантеса
Двоє головних дійових осіб роману з їх фантастичними наївними поняттями зображені на фоні реальної повсякденної Іспанії, країни пихатої знаті, трактирників і купців, заможних селян і погоничів мулів. У мистецтві зображення цієї повсякденності М. Сервантес не має рівних [3, с. 70].
Завдання до документа.
1) Чому роман «Дон Кіхот», який був написаний у далекому XVI ст., так добре зрозумілий сучасному читачу й увійшов до золотого фонду світової літератури?
2) Герої М. Сервантеса — Дон Кіхот і Санчо Панса — багато в чому протилежні й водночас схожі між собою, начебто доповнюють один одного. Поясніть цю думку.
3) Чим цінний у наш час такий смішний Дон Кіхот?
Розповідь учителя.
У літературі XVII ст. також відбуваються зміни. Гармонії Ренесансу змінюються бароковим сприйняттям світу, який перебуває в процесі постійних змін. Головними темами цього літературного напрямку є мінливість і химерність буття, трагізм людського існування. У літературі панує багатозначність, у творах велика увага приділяється динамізму.
Стилем, характерним для XVII—XVIII ст., був класицизм, що прийшов на зміну бароко. Класицизм, який зародився у Франції, звертався до образів і форм античного мистецтва, уважаючи їх ідеальними. Сюжети творів мали виключити народні мотиви, мова повинна бути простою та зрозумілою, як і сам сюжет, а герої зобов’язані діяти з патріотичних міркувань. У драмі класицизму подія мала відбуватися на одному місці і за час, не довший за один день. Темою багатьох творів є показ вад тогочасного суспільства. У центрі — людський характер, що часто поєднує комізм і трагізм, підкреслюючи суспільний характер людської поведінки.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Узагальнююче завдання.
На прикладі одного з творів, про який ішлося на сьогоднішньому уроці, проаналізуйте, як у ньому відобразилися гуманістичні принципи нової літератури.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати матеріал § 13 підручника.
2) Письмово виконати завдання 2 § 13 підручника.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України
