Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 16

Тема. Мистецтво Високого Відродження в Італії. Північне Відродження.

Мета: визначити гуманістичні основи Відродження, суть яких зводиться до розуміння місця та ролі людини, визнання за нею права на життя, свободу й щастя; дати стислу характеристику творчості найвидатніших представників італійського та Північного Відродження; розвивати в учнів уміння працювати в групах, давати характеристику історичним діячам і пам’яткам культури; розкривати характерні риси народу на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури; сприяти естетичному вихованню учнів.

Основні поняття: Відродження, Ренесанс, гуманізм.

Обладнання: портрети та картини діячів Відродження.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

називати час епохи Відродження, імена видатних митців та їхні найвідоміші витвори, характерні риси мистецтва епохи Відродження;

показувати на карті найвизначніші культурні центри;

пояснювати значення понять: Відродження, гуманізм, Ренесанс;

описувати найвизначніші пам’ятки культури;

порівнювати мистецтво Відродження та Середньовіччя, італійське та Північне Відродження;

наводити приклади високого рівня розвитку мистецтва;

висловлювати власне судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей Нової доби.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Особливості доби Високого Відродження.

2. Творчість Л. да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Тиціана.

3. Мистецтво Нідерландів, Франції, Німеччини.

4. Шедеври західноєвропейської архітектури.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1) Що таке культура?

2) Як розвивалася культура в епоху Середньовіччя?

3) Які процеси відбувалися в економіці та політиці європейських країн в епоху Нового часу? Чи могли вони вплинути на розвиток культури цих держав? Як саме?

4) Що таке гуманізм? Кого називали гуманістами?

5) У чому гуманісти вбачали сенс людського життя?

6) У чому їхні переконання суперечили думкам середньовічних теологів?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя.

Епоха великих змін у поглядах на людину й світ не могла не торкнутися мистецтва. У цей період заново відкриті античні літературні з ідеями сміливості думки, різнорідності поглядів на життя, гармонії людини збігалися з настроями тогочасної людини. На зміну аскетизму, схоластиці приходить гасло «Я — людина, ніщо людське не вважаю чужим для себе». Серед діячів культури зростало захоплення культурою стародавніх греків і римлян, їхнім шанобливим ставленням до людини (на відміну від церкви, яка трактувала людину гріховною істотою, а працю — божою карою). Таких людей називали гуманістами (від латин. humanus — «людський»). Із їхньою допомогою антична культура змогла відновитися та стати основою для нової культури — Відродження, або Ренесансу.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Особливості доби Високого Відродження.

Робота з поняттями.

Гуманізм — прогресивна течія в західноєвропейській культурі, спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.

Відродження — період в історії Європи, коли в людей відродився інтерес до античної культури.

Ренесанс — епоха в розвитку культури в низці країн Європи, що настала після Середньовіччя. Характеризується піднесенням суспільно-політичного й культурного рухів.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого виконують завдання.

Із висловлювань Луї Альберті, ученого-гуманіста

Людина народжена на світ не для того, щоб ледве животіти в ледарстві, а для того, щоб прагнути славних і великих справ.

Доля легко перемагає того, хто не хоче бути переможеним. Вона бере гору лише над тим, хто їй скоряється.

Подібно до судна, якому слід не гнити в гавані, а плавати морем, — ми прагнемо за допомогою праці досягти похвальної та славної мети.

Хоча накопичення багатств не настільки славне, як інші важливі діяння, не слід, проте, засуджувати того, хто присвячує себе справі, яка дуже корисна державі й окремим родинам [6, с. 34].

Завдання до документа.

Визначте основні ідеї гуманістів (за необхідності вчитель доповнює відповіді учнів).

Зразок відповіді.

Основні ідеї гуманістів

• Людина — богоподібна й розумна істота, тому заслуговує на любов і повагу;

• людина має право насолоджуватися природою, коханням, славою;

• людина зобов’язана: бути справедливою, порядною, працьовитою, жертвувати особистою вигодою задля громадських інтересів;

• людина має прагнути знань, оскільки лише творча праця та освіченість відрізняють людину від тварини;

• у людському суспільстві не має бути війн, розбоїв, тиранії, а повинні процвітати політичні свободи;

• люди мають жити за законами та віддаватися громадським справам;

• надмірний потяг до багатства є шкідливим, оскільки псує людину;

• людина має бути щедрою та великодушною.

Розповідь учителя.

Отже, ці гуманістичні ідеї лягли в основу культури епохи Відродження. Не випадково батьківщиною Відродження стала Італія — одна з країн класичної античної культури. Представникам італійського Відродження здавалося, що вони відновлюють мистецтво Давніх Греції та Риму, хоча насправді це був фактично новий підхід до відображення реального світу людини та природи на основах гуманізму. У їхніх мистецьких творах домінує образ прекрасної, гармонійно розвиненої, сильної духом і тілом людини — героя, який зміг піднятися над буденністю.

2. Творчість Л. да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Тиціана.

Робота з джерелами інформації.

Для роботи з джерелами інформації учні об’єднуються в чотири групи. Першій групі пропонується дослідити творчість Леонардо да Вінчі, другій — Рафаеля Санті, третій — Мікеланджело Буонарроті та четвертій — Тиціана Вечелліо. У кожній групі призначається учень-консультант, який удома готував запропоноване питання. Також їм для опрацювання надаються ілюстрації з творами певних митців. Роботою груп керують учні-консультанти, які надають допомогу всім членам своєї групи. Під час презентації виконаного завдання спочатку заслуховується повідомлення про творчість митця, а потім іде бесіда за його творами.

ПЕРША ГРУПА

Організовується робота з картинами Л. да Вінчі «Автопортрет», «Таємна вечеря», «Мона Ліза», «Мадонна з квіткою», «Мадонна в ґроті».

Леонардо да Вінчі

Леонардо да Вінчі походив із Флоренції, яка подарувала світу багато видатних людей. Він народився в родині нотаріуса, а у 12 років став учнем флорентійського майстра Андреа Верокіо. Уже своїми ранніми роботами він зміг уразити сучасників. Учитель відмовився займатися ремеслом художника, оскільки вважав, що учень його перевершив. Одночасно Л. да Вінчі працював над проектами різних механічних пристроїв: прядок, токарних верстатів, млинів, сукновальних машин, пристроїв для водолазів і літальних апаратів. Згодом він переїхав до Мілана, де розписав стіну трапезної міланського монастиря. Найбільш уражаючою композицією тут була «Таємна вечеря». Також до видатних творів художника належать: «Джоконда», «Мадонна з квіткою», «Мадонна в ґроті», «Мадонна з немовлям» тощо.

Документ 1. «Таємна вечеря»

На стіні, відносячи глядача до світу гармонії та величних видовищ, розгортається євангельська драма обманутої довіри. Головна діюча особа — чоловік зі скорботним обличчям, який приймає те, що тут вершиться як неминуче. Христос тільки-но сказав своїм учням: «Один із вас зрадить мене». І зрадник сидить разом з іншими. Христос покірний своїй долі, сповнений усвідомлення жертовності свого подвигу. Його нахилена голова з опущеними очима, жест рук неймовірно прекрасні й величні. Христос — центр усієї композиції. Його смуток і спокій вічні, закономірні — у цьому полягає глибокий зміст цієї драми.

Документ 2. «Мона Ліза» («Джоконда»)

Не можна уявити собі композиції більш простої та ясної, більш завершеної та гармонійної. Усе живе тріпоче у фігурі Мони Лізи. Вона справжня, наче саме життя. На її обличчі ледь грає посмішка, яка нестримною силою притягує до себе глядача. У її очах ми бачимо і мудрість, і лукавство, і велич, і знання якоїсь таємниці. А її посмішка розливається по всій картині, обгортає все тіло цієї жінки: її високий лоб, одяг, місячний пейзаж ледь пронизує коричнювату тканину сукні із золотистими відблисками й димно-смарагдове марево неба та скал. Поглянувши на неї, ми потрапляємо під її владу, у якій закладена невідома нам велика принадлива сила.

Документ 3. «Мадонна з квіткою»

Ми бачимо зовсім юну мати, яка могла б повернути до нас голову, щоб подарувати щасливу посмішку, а потім знову віддатися радісній грі із сином. Вічна краса материнства — у цьому нескінченна чарівність картини.

Документ 4. «Мадонна в ґроті»

Ця картина випромінює чарівливу гармонію всіх чотирьох фігур. Наш погляд спрямовується вглиб картини, у манливі просвіти темних скал, під якими знайшли захист фігури, створені Леонардо. І таємниця пронизує і їхні обличчя, і синюваті розщелини, і напівморок скал.

Завдання до документів.

1) Як характеризують Л. да Вінчі його висловлювання, що збереглися в записних книжках:

• «Швидше смерть, ніж утома».

• «Усі праці не здатні втомити мене».

• «Я не втомлююся, коли приношу користь»?

2) Уважно розгляньте картину Л. да Вінчі «Джоконда». Як художник досяг виразності в зображенні обличчя та фігури жінки? Зверніть увагу на фарби й композицію картини. Чим приваблює до себе пейзаж?

3) Розгляньте картину Л. да Вінчі «Мадонна з квіткою». Чим відрізняється це зображення від середньовічних ікон?

4) Визначте ідею творів Л. да Вінчі.

ДРУГА ГРУПА

Організовується робота з картинами Рафаеля «Автопортрет», «Сікстинська Мадонна», «Мадонна в зелені», «Заручення Марії», «Афінська школа».

Рафаель Санті

Рафаель Санті народився у Флоренції. Він прожив коротке (37 років), але яскраве життя. Працював у Римі. У його картинах панують спокій і гармонія. Особливо багато уваги Рафаель приділяв малюванню Мадонн. Його картини передають найтонші відтінки почуттів матері до дитини. Величний образ Богоматері Марії, заступниці людства, знайшов своє відображення в його картині «Сікстинська Мадонна».

За роки своєї діяльності Рафаель створив величезну кількість живописних полотен та настінних розписів. Усі вони стали зразком досконалості й краси в мистецтві. Відомими полотнами є також: «Заручення Марії», «Мадонна дель Грандучі», «Мадонна Конестабіле», «Мадонна в зелені», «Мадонна ді Фоліно», «Афінська школа» тощо.

Документ 1. «Сікстинська Мадонна»

Марія йде по хмарах і несе свою дитину. Слава її нічим не підкреслена. Ноги її босі. Але як повелительку зустрічає її, прихиливши коліна, папа Сікст, свята Варвара опускає очі, а два ангели спрямовують угору свій мрійливо-задумливий погляд.

Вона йде до людей, юна й велична, щось приховавши у своїй душі. Вітер розвіває волосся дитини, й очі її дивляться на світ із такою силою та прозрінням, наче вона бачить і свою долю, і долю всього людства.

Документ 2. «Мадонна в зелені»

Перед нами молода золотокоса мати, яка з ніжністю дивиться на своїх малюків, що граються біля її колін. На зеленій луці ростуть квіти, удалині майорить річка, а за нею — оповиті синявою гори. Марія зображена босою, у синьому вбранні, без будь-яких прикрас. Образ Мадонни — ідеал справжньої жіночої краси. Тут немає ніякої символіки й прихованого змісту.

Документ 3. «Заручення Марії»

На цій картині все красиве й витончене — і архітектура, і фігури людей, і їхні постави й обличчя, про що свідчать чисті святкові фарби, музичні ритми ліній, балетна грація рухів Марії та Йосифа, який урозріз із Євангелієм зображений привабливим і струнким молодим чоловіком.

Документ 4. «Афінська школа»

У центрі велично прямують Платон та Арістотель, а навколо них стоять інші видатні вчені — Архімед, Сократ, Діоген, Геракліт. Фігура Арістотеля ступає легко й вільно. Благородність його рухів, м’які вигини плечей, рук і зборок одягу, темні й світлі тони додають їй грації та гармонії. Його обличчя сяє розумом і добром. В образі Арістотеля закладені справжня сила та спокій.

Завдання до документів.

1) Що спільного та відмінного ви бачите у творах Л. да Вінчі та Рафаеля?

2) Розгляньте картину Рафаеля «Сікстинська Мадонна». Що незвичного ви бачите в зображеннях Мадонни та немовляти? Яку головну думку хотів повідомити художник глядачу?

3) Яку картину Л. да Вінчі нагадує вам картина Рафаеля «Мадонна в зелені»? У чому ви вбачаєте різницю між цими творами?

4) Чому Рафаеля називають «Співцем Мадонни»?

ТРЕТЯ ГРУПА

Організовується робота із зображеннями скульптур Мікеланджело «Давид», «Мойсей», Сікстинської капели в Римі та куполу собору Святого Петра.

Мікеланджело Буонарроті

Мікеланджело Буонарроті — скульптор, живописець, архітектор, військовий інженер і поет. Він досяг великої точності в зображенні сили та краси людського тіла. Його творчий шлях почався з Флоренції, а потім він приїхав до Рима на прохання Папи, який доручив йому розпис Ватикана. Мікеланджело працював чотири роки, не допускаючи нікого до капели. Він також узяв участь у споруджені собору Святого Петра в Римі. Купол собору — вінець архітектурної творчості митця. Мікеланджело також створив скульптурні образи «Давид», «Мойсей», скульптури рабів тощо.

Документ 1. «Давид»

Це величний і прекрасний юнак, сповнений безмежної відваги та сили. Спокійний, але відразу ж готовий розгорнути свою силу для перемоги над злом. Переконаний у своїй правоті й перемозі — справжній монумент героїчній особистості, людині, якою вона має бути.

Документ 2. «Мойсей»

Цей скульптурний Мойсей здається вищим за все оточення. Глядач насолоджується й цими різноманітними формами, і цими руками та жестами. Усі частини тіла передані повною свободою різця, і глядач має можливість цілком насолодитися досконалістю.

Документ 3. Сікстинська капела в Римі

Кожна композиція існує одночасно і сама по собі, і як невід’ємна частина цілого, оскільки всі вони взаємно узгоджені. Тут існує повна гармонія між частинами й цілим, їхня повна рівнозначність. Ви відчуваєте, що ця краса народжується не тільки від ідеальних пропорцій або поєднань, а скоріше виражає вищу духовність і якусь нелюдську силу, що рветься зовні, бажає затвердити свою владу, свою волю, свої безмежні можливості.

Документ 4. Купол собору Святого Петра

Купол собору Святого Петра — вінець архітектурної творчості майстра. Це дійсно досконале творіння його руки та різця. Буремний динамізм, внутрішня боротьба контрастів, усезаповнюючий рух вільно й органічно поєднані в цьому куполі в струнке, замкнене ціле ідеальних пропорцій.

Завдання до документів.

1) Мікеланджело писав: «Хто йде за іншими, ніколи їх не обжене, хто сам не вміє добре працювати, ніколи не зможе як слід скористатися чужими творами». Як, на думку Мікеланджело, художник має ставитися до творчості, щоб досягти найвищих результатів?

2) Якими засобами митець досяг виразності в скульптурі «Давид» ?

3) Як можна визначити, що статуя «Мойсей» належить Мікеланджело? Які спільні риси мають статуї «Давид» і «Мойсей»?

4) Чим відрізняються скульптури Мікеланджело від середньовічних скульптур?

ЧЕТВЕРТА ГРУПА

Організовується робота з картинами Тиціана «Автопортрет», «Портрет молодої жінки», «Магдалина, що кається», «Портрет юнака з рукавичкою».

Тиціан

Нікому точно не відомо, скільки років прожив Тиціан, але можна стверджувати, що коли він помер у 1576 р., йому було не менше ніж 80 і не більше ніж 103 роки. Венеціанець був відомий у всій Європі. Він писав портрети королів Іспанії та Франції. Німецький імператор Карл V надав йому титул графа. Багато європейських монархів були замовниками художника, але головним у його творчості було оспівування краси жінки. Ні до, ні після нього ніхто так захоплено цього не робив. Кожний портрет Тиціана передає індивідуальну неповторність кожної людини.

Документ 1. «Портрет молодої жінки»

Тут дійсно оспівана сяюча жіноча краса та грація. Образ молодої жінки виражає і високий жіночий ідеал, і чисту радість. Який ніжний рожевий тон оголеного плеча, якою дійсністю є її рука в поєднанні з білизною сорочки й оксамитом одягу. У цьому образі немає нічого порочного, як немає нічого порочного в повноті щастя.

Документ 2. «Магдалина, що кається»

Горе грішниці, що кається, потопає в красі живопису та знаменує торжество життєстверджуючого начала. Гарне обличчя Мигдалини, прекрасна волога сліз на її очах, із такою вірою піднятих до неба. Перед нами венеціанка з ніжною оксамитовою шкірою та шовковим волоссям, й осінній пейзаж, який складає з нею та її горем одне ціле.

Документ 3. «Портрет юнака з рукавичкою»

Ми не знаємо, хто цей юнак. Але яка в нього спокійна й гордовита постава! Він молодий, упевнений у своїй силі і своєму праві на щастя. Але куди ж спрямований цей погляд?

Завдання до документів.

1) Назвіть основну тематику творів Тиціана.

2) Що спільного у творчості цього художника з іншими митцями епохи Відродження?

3) Розгляньте картину Тиціана «Портрет юнака з рукавичкою». Що, на вашу думку, виражає погляд зображеного юнака?

Підсумкова бесіда.

1) Як у творах митців італійського Відродження відбилися ідеали цієї епохи?

2) Хто з митців писав твори на релігійну тематику? Чим ці картини відрізняються від середньовічних ікон?

3. Мистецтво Нідерландів, Франції, Німеччини.

Розповідь учителя.

У XVI ст. ідеї Відродження поширилися всією Європою. І це було не випадково, оскільки цьому сприяли революційні зміни, яких зазнавали багато країн Європи.

— Назвіть ці революційні зміни в країнах Європи XVI ст.

Дійсно, Реформація в низці країн, Селянська війна в Німеччині, буржуазна революція в Нідерландах, здобуття Голландією незалежності — усе це справляло величезний вплив і на розвиток мистецтва. Впливу італійського Відродження зазнали також Нідерланди, Німеччина, Англія, Франція, Іспанія та багато інших держав. Але особливістю так званого північноєвропейського Відродження стало те, що ці майстри пішли далі в зображенні реальної дійсності. У своїх творах вони почеши звертати увагу на життя звичайних людей, не прикрашаючи дійсність, а зображуючи її такою, як вона є.

Найповніше епоху Відродження відобразили стилі бароко та класицизм. На початку XVII ст. зародилося мистецтво бароко, для якого характерна відсутність спокою — як внутрішнього, так і зовнішнього. Образи бароко сповнені виразу, а через рух передаються почуття та пристрасті. Часто, використовуючи міфологічні теми, митці зображують своїх героїв із сильною мускулатурою та величними постатями.

Класицизм — напрямок у літературі та мистецтві, який обрав античну культуру як зразок для наслідування.

До основних рис бароко можна віднести: пишність; парадність; декоративність; емоційність; живописність; складні форми; домінування почуття над розумом.

Робота в групах.

Учні об’єднуються в чотири групи, кожна з яких опрацьовує матеріал § 12 підручника. Першій групі пропонується підготувати повідомлення про творчість Альбрехта Дюрера; другій — Пітера Пауела Рубенса; третій — Рембрандта ван Рейна та четвертій — Дієґо Веласкеса.

Під час презентації підготовлених матеріалів доцільно використати ілюстративні джерела з портретами художників та їхніми картинами. Крім того, учитель також організовує бесіду з творчості кожного художника.

ПЕРША ГРУПА

Організовується робота з картинами «Чотири вершники», «Портрет молодого чоловіка».

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Яким був ідеал людини в А. Дюрера?

2) Які лиха, що загрожують людству, зображені на гравюрі «Чотири вершники»? Якою є основна ідея цього твору?

3) Як через зовнішні риси переданий характер людини в «Портреті молодого чоловіка» А. Дюрера? Чи міг такий портрет бути створений до епохи Відродження?

ДРУГА ГРУПА

Організовується робота з картинами «Олена Фоурмен у весільній сукні», «Автопортрет з Ізабеллою Ґрант».

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Назвіть основні ідеї творів П. П. Рубенса.

2) У якому стилі виконані його картини? Чому ви так уважаєте?

3) Поміркуйте, чому П. П. Рубенса називали «Королем живопису та живописцем королів»?

ТРЕТЯ ГРУПА

Організовується робота з картинами «Повернення блудного сина», «Портрет старого в чорному».

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Які своєрідні художні прийоми використовував Рембрандт для написання своїх творів?

2) Які почуття у вас викликала картина Рембрандта «Повернення блудного сина»?

3) Як відомо, Рембрандт помер у злиднях і був похований на бідняцькому кладовищі, і знадобилося майже двісті років, щоб підняти його ім’я із забуття та поставити в один ряд із найвеличнішими світовими іменами. Як ви гадаєте, чому сучасники Рембрандта досить байдуже ставилися до його творчості?

ЧЕТВЕРТА ГРУПА

Організовується робота з картинами «Пряхи», «Інфанта Маргарита у 8-річному віці».

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Чим знамените мистецтво Д. Веласкеса?

2) Картина Д. Веласкеса «Пряхи» багато в чому була новаторською в живописі. Як ви гадаєте, у чому проявилося це новаторство?

3) Як ви вважаєте, чому на надгробку Д. Веласкеса були викарбувані слова «Живописцеві правди»?

4. Шедеври західноєвропейської архітектури.

Розповідь учителя.

Значного розвитку в епоху Відродження досягла й західноєвропейська архітектура. Творчість Донато Браманте на багато десятиліть визначила загальний напрямок архітектури Відродження XVI ст. Він створив проект собору Святого Петра в Римі. Потім Рафаель і Мікеланджело продовжили цю справу. Узявши за основу візантійську будову, були використані навіть методи будівництва. Собор став стрункішим завдяки синтезу різноманітних прийомів архітектурного мистецтва. Будівництво, розпочате в 1504 р., було закінчене лише в 1626 р. Перед нами постає споруда завдовжки 187 м і заввишки 117 м, а сам купол піднімався на 42 м.

XVII ст. — століття барокового стилю в архітектурі. Бароко змінює спокійні риси Ренесансу на хвилясті лінії неправильної форми. Барокові колони спіральні та, як багато інших архітектурних форм, утрачають своє призначення та використовуються з декоративною метою. Внутрішнє оздоблення храмів різноманітне. Його можна побачити у вигляді вінків, квітів, прикрашених щитів. Але в цілому всі споруди вражають своєю могутністю та величчю. До нашого часу збереглися такі витвори бароко, як «мансарди» названі на честь французького архітектора Франсуа Мансара.

Бароко заступив стиль рококо, який проявився, насамперед, в орнаменті. Орнамент рококо, на відміну від важкого барокового, легкий і візерунчастий. Він виступає у вигляді гірлянд зі сплетеного листя та квітів, розеток, інколи розкиданих по всій площі стіни. У другій половині XVIII ст. в архітектурі панує класицизм із його простотою античних форм. Приклади давньогрецької архітектури з її колонами, скромним орнаментом набувають поширення в будівництві. Архітектурний ансамбль Версалю із симетричним розташуванням палаців є яскравим зразком архітектури класицизму.

— Розгляньте зображення архітектурних споруд, які стали шедеврами західноєвропейської архітектури (наприклад, Собор Паризької Богоматері, Реймський собор, купол собору Санта-Марія дель Флоре у Флоренції, церква монастиря Сан П’єтро ін Монторіо в Римі, Собор Святого Петра в Римі, Версаль тощо). Визначте, до яких архітектурних стилів належить кожна з них. Свою відповідь обґрунтуйте.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Узагальнююче завдання.

Із поданого переліку картин виберіть ті, що належать Рафаелю, Л. да Вінчі, Тиціану, П. П. Рубенсу, Рембрандту, А. Дюреру, Д. Веласкесу та занесіть їхні порядкові номери до таблиці.

1) «Чотири вершники»; 2) «Мона Ліза»; 3) «Повернення блудного сина»; 4) «Пряхи»; 5) «Портрет молодої жінки»; 6) «Магдалина, що кається»; 7) «Портрет старого в чорному»; 8) «Портрет інфанти Маргарити у 8-річному віці»; 9) «Таємна вечеря»; 10) «Мадонна з квіткою»; 11) «Портрет бабусі»; 12) «Даная»; 13) «Нічна варта»; 14) «Сікстинська Мадонна»; 15) «Мадонна в зелені»; 16) «Мадонна в ґроті»; 17) «Заручення Марії»; 18) «Портрет Олени Фоурмен у весільній сукні»; 19) «Афінська школа»; 20) «Святе сімейство»; 21) «Автопортрет з Ізабелою Ґрант»; 22) «Портрет юнака з рукавичкою».