Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас
УРОК № 14
Тема. Узагальнення знань за темою «Західноєвропейські держави в XVI — першій половині XVII ст.».
Мета: повторити та узагальнити матеріал із відповідної теми; розвивати в учнів уміння аналізувати та узагальнювати матеріал, робити висновки, порівняння, висловлювати власну точку зору й аргументувати її; сприяти виникненню в учнів зацікавленості до історичних подій.
Основні поняття: абсолютизм, капіталізм, буржуазія.
Обладнання: картки із завданнями.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:
удосконалити навички роботи в групах; розвинути вміння узагальнювати та систематизувати матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору; поглибити вміння працювати з історичними документами, складати історичні портрети видатних діячів.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Урок-змагання
Завдання 1. Розминка.
Завдання 2. Дерево запитань.
Завдання 3. Виправте помилки.
Завдання 4. Презентація думок.
Завдання 5. Хто сказав?
Завдання 6. Розв’яжіть кросворд.
III. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Методичні рекомендації.
Урок проходить у вигляді змагання трьох команд. На початку уроку вчитель об’єднує учнів у три групи, у кожній із яких визначається капітан.
Правила гри — див. урок № 8.
II. УРОК-ЗМАГАННЯ
Учням пропонуються шість конкурсних завдань.
Завдання 1. Розминка.
Це завдання передбачає знання учнями теми «Нідерланди: народження республіки». Кожній команді надається по вісім конкурсних запитань, на які вони мають швидко відповісти. Час на обмірковування не надається. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.
ПЕРША КОМАНДА
1) Під владою якої держави Нідерланди перебували в середині XVI ст.? (Іспанії.)
2) Що в перекладі означає слово «Нідерланди»? (Низинні землі.)
3) Яке нідерландське місто стало центром світової торгівлі в XVI ст.? (Антверпен.)
4) Які відносини швидкими темпами розвивалися на півночі Нідерландів? (Капіталістичні.)
5) Які відносини переважали в південних провінціях? (Феодальні.)
6) Що стримувало економічний розвиток Нідерландів? (Гніт Іспанії.)
7) Яка протестантська віра поширювалася в Нідерландах? (Кальвінізм.)
8) Хто з іспанських монархів запровадив у Нідерландах інквізицію? (Філіпп II.)
ДРУГА КОМАНДА
1) Яку назву мало повстання, що спалахнуло на початку революції в Нідерландах? («Іконоборче».)
2) У якому році це відбулося? (1566 р.)
3) Як називали учасників революційного руху в Нідерландах? (Гези.)
4) Хто очолив іспанське військо, спрямоване на придушення революційного руху? (Герцог Альба.)
5) Яку назву дістала «Рада в справах про заколоти»? («Кривава».)
6) Як звали лідера нідерландських революціонерів? (В. (Іранський.)
7) Яке прізвисько він мав? (Мовчазний.)
8) Як називали нідерландських партизанів? (Лісові гези.)
ТРЕТЯ КОМАНДА
1) Який податок увів герцог Альба в 1571 р. в Нідерландах? (10 % із продажу всіх товарів.)
2) Яке місто було взято в облогу іспанськими військами, але не підкорилося їм? (Лейден.)
3) Який метод боротьби успішно застосовувало повстале населення? (Затоплення територій водою.)
4) Яку назву мав союз семи північних провінцій Нідерландів? (Утрехтська унія.)
5) У якому році вона була укладена? (1579 р.)
6) Які назву дістала нова держава на півночі Нідерландів? (Сполучені провінції Нідерландів, або Голландія.)
7) Хто був намісником Голландії після смерті В. Оранського? (Граф Лестер.)
8) У якому році Іспанія визнала незалежність Голландії? (1609 р.)
Завдання 2. Дерево запитань.
Це завдання передбачає знання учнями теми «Франція в XVI — першій половині XVII ст.» та «Злет і падіння Іспанської держави». Для проведення цього конкурсу вчитель заздалегідь готує плакат у вигляді дерева, до якого прикріплюються листочки, на внутрішньому боці яких написані запитання до певної теми. Троє представників із кожної команди по черзі підходять до дерева і, обравши певний листочок, читають запитання та дають на нього відповідь. За кожну правильну відповідь команди отримують 3 бали.
Зразок запитань.
1) Які факти свідчать про встановлення абсолютизму у Франції в першій половині XVI ст.?
2) Назвіть причини та результати громадянських війн у Франції.
3) Що вам відомо про Варфоломіївську ніч? Які наслідки вона мала?
4) У чому полягала головна причина успіхів внутрішньої політики Генріха IV?
5) Як відбувалося зміцнення французького абсолютизму за кардинала Рішельє?
6) Укажіть основні риси соціально-економічного та політичного розвитку Іспанії в XVI ст.
7) Схарактеризуйте правління Карла V.
8) Схарактеризуйте правління Філіппа II.
9) Якими були причини занепаду Іспанії на початку XVII ст.?
Завдання 3. Виправте помилки.
Це завдання передбачає знання учнями теми «Піднесення Англії в XVI ст.». Команди на спеціальних картках отримують тексти, у яких допущені помилки. За 3 хв вони мають знайти ці помилки та виправити їх. За кожну правильно виправлену помилку команді нараховується 1 бал.
ПЕРША КОМАНДА
Англія відрізнялася від інших країн Європи тим, що розпад капіталістичних (феодальних) відносин і зародження феодального (капіталістичного) виробництва відбувалося тут досить повільно (швидко). Ці відносини спочатку розвивалися в промисловому виробництві (сільському господарстві), а вже потім проникали в сільське господарство (промислове виробництво). Економічному розвитку Англії XVI ст. сприяли й ті умови, що в результаті Реформації (Великих географічних відкриттів) вона опинилася на узбіччі (перетині) нових світових торговельних шляхів. У XVI ст. головною галуззю англійської промисловості вважалося виробництво молока (вовни), сировинною базою якого були поля та луки, де випасалися череди корів (отари овець). Перехід до цехового (мануфактурного) виробництва сукна був забезпечений успіхами у вівчарстві та наявністю доволі дорогої (дешевої) робочої сили.
ДРУГА КОМАНДА
Зростання попиту на вовну викликало значні зміни в англійському місті (селі). Зниження (зростання) цін на вовну призвело до того, що землеробство (вівчарство) стало вигіднішим за вівчарство (землеробство). Багато лордів перетворювали землі своїх маєтків на пасовища для кіз (овець). Вони не тільки купували (захоплювали) общинні угіддя, а й поселяли селян на їхні землі (виганяли селян із їхніх земель). Куплені (захоплені) землі зазвичай огороджувалися частоколами й парканами. Процес примусового вигнання селян із їхніх земель дістав назву обкопування (огороджування). Таким чином, в Англії з’явилася велика кількість знедолених людей, які змушені були продавати свою землю (працю) власникам фабрик і заводів (мануфактур). Власники фабрик і заводів (мануфактур) не могли використати працю всіх селян (робітників). В Англії з’явилася величезна кількість бродяг і жебраків. Королі почали видавати проти них добрі («криваві») закони, які були названі «Справедливим («кривавим») законодавством».
ТРЕТЯ КОМАНДА
Реформа церкви в Англії розпочалася в період правління Генріха VII. Приводом до її проведення стала відмова патріарха (Папи Римського) затвердити розірвання шлюбу короля з його першою дружиною Анною Болейн (Катериною Арагонською), а загалом Генріх мав десять (шість) дружин. У відповідь на це англійські Генеральні штати (Парламент) звільнили англійську церкву від підпорядкування її Лондону (Риму) й оголосили головою церкви самого Генріха VII (Генріха VIII). Згодом в Англії утвердилася англіканська церква. Англіканізм — це поміркована течія в католицизмі (християнстві). Церква стала європейською (англійською), богослужіння в ній велося латинською (англійською) мовою. Заперечувалася влада патріарха (Папи Римського) над церквою, дозволялися (заборонялися) індульгенції, уводилося (заборонялося) шанування ікон, збільшувалася (зменшувалася) кількість релігійних свят. Саме ж духівництво підпорядковувалося тільки Папі Римському (королю).
Завдання 4. Презентація думок.
Це завдання передбачає знання учнями теми «Тридцятилітня війна». Під час цього конкурсу команди мають висловити власні думки щодо двох запитань:
1) Причини Тридцятилітньої війни.
2) Результати та наслідки Тридцятилітньої війни.
Презентація думок відбувається методом «по колу». Спочатку команди по черзі називають причини Тридцятилітньої війни. За один раз команда має право висловити й аргументувати тільки одну думку. Наступна команда спочатку може доповнити виступ попередньої команди (якщо та не повністю аргументувала власну думку), а потім уже висловлює власне твердження. Далі так само команди презентують власні думки щодо результатів і наслідків Тридцятилітньої війни. Максимальна оцінка за цей конкурс — 6 балів.
Завдання 5. Хто сказав?
Командам пропонуються висловлювання видатних історичних осіб, а вони мають відгадати, хто й за яких обставин їх сказав. Відповідає та команда, у якої швидше буде готова відповідь. За кожну правильну відповідь нараховуються 2 бали.
Зразок висловлювань.
1) «Загублено все, крім честі». (Франціск І.).
2) «Кожного треба примусити жити в постійному страху, що дах може впасти йому на голову». (Герцог Альба.).
3) «Париж вартий меси!» (Генріх IV.)
4) «У мене не було інших ворогів, крім ворогів держави». (Кардинал Рішельє.)
5) «Але все ж я ніколи не погоджуся на ті заходи, що несумісні з нашою святою католицькою вірою та моїм католицьким авторитетом, навіть якщо б мені довелося втратити через це Нідерланди». (Філіпп ІІ.)
6) «Краще шляхом війни зберегти для Бога та короля збіднілу й навіть розорену державу, ніж залишати її у квітучому стані для єретиків і сатани». (Герцог Альба.)
7) «Я волію зовсім не мати підданих, аніж мати за таких єретиків». (Філіпп II.)
8) «Дворяни — головний нерв держави». (Кардинал Рішельє.)
9) «Ваші вівці, зазвичай такі спокійні, задоволені дрібницею, тепер, кажуть, стали такими ненажерливими й неприборканими, що їдять навіть людей і спустошують поля, будинки, міста». (Т. Мор.)
10) «Я одружена з усією Англією». (Єлизавета І.)
11) «Війна годує війну». (А. Валленштейн.)
12) «Я приходжу до вас, вирішивши в розпалі битви жити або померти разом із вами». (Єлизавета І.)
Завдання 6. Розв’яжіть кросворд.
Кожна команда отримує кросворд (у всіх команд він однаковий), який їм необхідно розв’язати. Для виконання цього завдання надається 5 хв. За кожне правильно відгадане слово команда отримує 1 бал.
1) Бідний, незаможний в Англії. (Паупер.)
2) «Непереможна...». (Армада.)
3) Ім’я одного з двох братів, що очолили повстання в графстві Норфолк. (Роберт.)
4) Назва міста, поблизу якого в 1632 р. шведи розгромили армію А. Валленштейна. (Лютцен.)
5) Назва країни, у якій відбувався процес огороджування. (Англія.)
6) Столиця Баварії. (Мюнхен.)
7) Ім’я англійського короля (1547—1553 рр.). (Едуард.)
8) Ділянки землі селян. (Наділи.)
9) Назва династії, до якої належали Генріх VIII, Едуард VI, Єлизавета І. (Тюдори.)
Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховуються зароблені командами бали й оголошується переможець. Разом із капітанами команд учитель виставляє учням оцінки за роботу на уроці. Учні з команди-переможниці отримують оцінки на один бал вищі.
III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити матеріал § 7—13 підручника, підготуватися до уроку тематичного оцінювання.
