Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 9

Тема. Франція в XVI — першій половині XVII ст.

Мета: розкрити соціально-економічні й політичні передумови утвердження у Франції абсолютної монархії та зародження капіталістичного виробництва; з’ясувати причини, перебіг і наслідки громадянських війн; дати характеристику правління Генріха IV та кардинала Рішельє; розвивати в учнів уміння визначати причини та з’ясовувати передумови певних історичних події, складати хронологічну таблицю, працювати з джерелами інформації; навчити виділяти головне, робити висновки; виховувати негативне ставлення до війни як засобу розв’язання конфліктних ситуацій.

Основні поняття: громадянська війна, релігійні війни, абсолютна монархія, абсолютизм.

Обладнання: карта, картки із завданнями, ілюстрації підручника.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

визначати соціально-економічні й політичні передумови утвердження у Франції абсолютної монархії та зародження капіталістичного виробництва;

називати час релігійних війн у Франції, правління кардинала Рішельє, імена видатних постатей цього періоду (Рішельє, Генріх IV);

показувати на карті територію Франції;

пояснювати значення поняття релігійні війни;

з’ясовувати причини, перебіг і наслідки релігійних війн.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Зміни в суспільстві.

2. Поширення Реформації. Релігійні війни.

3. Генріх IV.

4. Кардинал Рішельє.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Евристична бесіда.

1) Що таке держава?

2) Яку державу за формою правління називають республікою?

3) Яку державу за формою правління називають монархією?

4) Що таке парламент?

5) Яку монархію називають становою?

6) Держави з якою формою правління існували в епоху Середньовіччя? Чому?

7) Яка форма правління виникає в епоху розпаду феодальних відносин і зародження капіталістичних? Чому?

Завдання.

Складіть визначення поняття абсолютна монархія, використовуючи опорні слова: монарх, головне джерело, законодавча влада, виконавча влада, податки, фінанси. (Абсолютна монархія — це держава, у якій монарх виступає головним джерелом законодавчої і виконавчої влади, установлює податки та розпоряджається державними фінансами.)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Випереджальне завдання.

На дошці вивішується плакат із визначенням поняття абсолютної монархії. Наприкінці уроку учні мають довести, що в XVI ст. у Франції починає утверджуватися абсолютна монархія.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Зміни в суспільстві.

Розповідь учителя*.

Уже за Людовіка XI централізована держава у Франції набула рис абсолютної монархії. Опорою короля були дворяни. Франціск І уже сам видавав закони, для затвердження яких йому досить було написати: «Така наша воля». Король продавав посади заможним людям, таким чином поповнюючи свою скарбницю. Придбавши урядову посаду або маєтки, можна було стати дворянином. Король збільшував податки з населення, а кошти витрачав на власний розсуд, нікому не звітуючи. Дворяни на службі в короля отримували величезні гроші та звільнялися від податків. Найзаможнішою та найвпливовішою була титулована знать: принци й герцоги, які мали перевагу в королівській раді, обіймали найвищі посади й командували армією. У розпорядженні короля була велика армія, яка, за словами сучасника, була «заведена не стільки для захисту королівства, скільки для утримання дворянства».

— Що свідчило про формування у Франції абсолютної монархії?

* Супроводжується демонстрацією карти.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповіді на запитання.

Венеціанський посол Суріано про Францію

Французьке королівство, на загальну думку, уважалося першим серед християнських держав. Що стосується могутності королівства, то в цьому не слід сумніватися, беручи до уваги просторість країни, кількість її жителів, силу воїнства та багатство, що перевершує кошти будь-якої іншої держави Європи. Кількість населення у Франції надзвичайно велика. Тільки Париж налічує від 400 до 500 тис. жителів. За своїм положенням і достоїнством кожний із жителів може належати до одного з трьох станів. Перший чин — духівництво, другий — дворянство, третій не має особливої назви, й оскільки він складається з людей різного стану й занять, то він може бути названий станом народу взагалі.

Запитання до документа.

1) Чому французьке королівство, на думку автора, уважалося найзаможнішим і наймогутнішим серед християнських держав?

2) Із яких станів складалося населення Франції на початку XVI ст.? Кому з них було вигідне зміцнення влади короля?

Розповідь учителя.

У XVI—XVII ст. у Франції розвивалося капіталістичне виробництво. Наприклад, на шовкових мануфактурах у Ліоні працювало 12 тис. осіб. Париж, який був найбільшим містом Європи (кількість його населення становила понад 300 тис. осіб), славився виробництвом предметів розкоші.

Пожвавилася внутрішня торгівля та торгівля з іншими країнами. Із Туреччиною вона проходила через Марсель. Багато товарів вивозили до Іспанії. Швидко зростали інші порти.

Король обкладав мануфактури й торговельні компанії високими податками, тому заможні люди прагнули стати дворянами. Дворянство могли отримати міські багатії — достатньо було тільки купити землю або придбати посаду в державному апараті. Таких дворян називали «дворянством мантії», і їхня кількість поступово зростала. Старе ж дворянство — «дворянство шпаги» — навпаки, розорювалося. Як зазначав сучасник, «Професія торговця тут менше шанується, ніж у будь-якій іншій країні, однак ніде так не прагнуть обійняти яку-небудь посаду». Поступово формувалася французька буржуазія, але її особливістю було те, що вона підтримувала королівську владу, яка забезпечувала єдність країни, піклувалася про торгівлю та промисловість.

Але найгіршим було становище простого народу й селян, які сплачували податки державі, виконували панщину та платили грошовий оброк дворянам.

Робота з джерелами інформації.

Подальше вивчення питання про розвиток капіталістичних відносин у Франції та зародження буржуазії відбувається шляхом об’єднання учнів у групи для опрацювання джерел інформації. Для цього учням надається 5 хв, після чого вони дають відповіді на запитання.

ПЕРША ГРУПА

У другій половині XVI ст. із королівської скарбниці видавалися позики тим підприємцям, які відкривали мануфактури, виробляли шовкові тканини, гобелени, дзеркала, скляні та фаянсові вироби, а також гармати та іншу зброю.

— Чому король заохочував виробництво саме цих виробів?

ДРУГА ГРУПА

У XVI ст. велику роль у торгівлі Франції з іншими країнами, крім Марселя на півдні, відігравали порти на західному побережжі: Бордо, Ла-Рошель, Нант.

— Чим ви можете пояснити той факт, що значення цих портів значно зросло?

ТРЕТЯ ГРУПА

Із записок венеціанського купця

Купцям, які в наші дні є господарями грошових багатств, по-всякому в них догоджають, але жодних переваг вони не мають, тому що будь-яка торговельна діяльність уважається негідною для дворянства. Вони сплачують податки так само, як і не благородні...

— У чому полягало особливе становище купців у Франції?

ЧЕТВЕРТА ГРУПА

Із записок сучасника про Францію

Тут немає жодного купця, який, маючи багатства в 100 тис. екю та менше, не використав би своє майно на придбання якої-небудь землі чи посади й залишав би комерцію позбавленою всіх її коштів.

— Чому заможні люди у Франції, накопичивши гроші, купували землі чи чиновницькі посади, а не вкладали їх у виробництво?

П’ЯТА ГРУПА

У XVI ст. у Франції ціни на землю зросли в кілька разів.

— Чим було викликане таке зростання цін на землю?

Далі учні разом з учителем називають характерні риси капіталізму:

• розвиток капіталістичного виробництва, збільшення кількості мануфактур;

• пожвавлення внутрішньої та зовнішньої торгівлі;

• зростання міст;

• поступове формування французької буржуазії, яка підтримувала королівську владу, що забезпечувала єдність країни, піклувалася про торгівлю та промисловість;

• погіршення становища простого народу й селян (сплачення податків державі, виконання панщини, виплата грошового оброку дворянам).

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Поміркуйте, якими темпами у Франції йшов розвиток капіталістичних відносин: швидкими чи повільними. Чому?

2) Які нові стани суспільства виникли у Франції в XVI ст.?

2. Поширення Реформації. Релігійні війни.

Розповідь учителя*.

Громадянська війна — це найбільш гостра, збройна форма боротьби за державну владу між соціальними групами всередині держави.

* Супроводжується демонстрацією карти.

У другій половині XVI ст. Франція була втягнута в громадянські війни, які були пов’язані з реформаційними рухами, тому ще дістали назву релігійних.

Останні французькі королі з династії Валуа виявили себе як безхарактерні правителі, тому країною майже 30 років правила їхня мати Катерина Медичі, яка після безглуздої смерті свого чоловіка Генріха II на рицарському турнірі прибрала владу до своїх рук. Її сини — королі Франції — Франціск II, Карл IX і Генріх III — не мали жодного впливу в державі, за них усе вирішувала їхня мати. У державі розпочинаються міжусобні війни. У 1559 р., після закінчення війни з Італією, король розпустив армію, і багато офіцерів і воїнів залишилися без роботи. Особливі відносини склалися в монархів із католицькою церквою. Король, з узгодженням із Папою Римським, призначав єпископів, а церковні прибутки ділилися між королем і Папою. Отже, на відміну від Німеччини, становище тут було іншим: не всі прибутки церкви потрапляли до Риму.

Коли у Францію через кілька років після виступу М. Лютера проникла лютеранська віра, королівська влада терпляче ставилася до неї. Але згодом протестантів почали переслідувати. У середині XVI ст. на півдні Франції з’явилося багато прихильників кальвінізму. Кальвіністів у Франції називали гуґенотами (від швейцарського слова, що означало «товариші, які дали спільну клятву»). Вождями гуґенотів були близькі родичі короля — принц Конде, адмірал де Коліньї та Антуан Бурбон, а на чолі католиків стояв знатний рід герцогів Гізів. Держава розділилася на два табори.

«Мозкова атака».

Учні методом «мозкової атаки» стисло висловлюють власні думки щодо причин громадянських (релігійних) війн у Франції. Їхні висловлювання фіксуються на дошці, а учні заносять їх до зошитів.

Зразок відповіді.

Причини громадянських (релігійних) війн у Франції

• Слабкість і безхарактерність останніх правителів із династії Валуа;

• зростання невдоволення феодальної знаті зростанням абсолютистської влади короля;

• міжусобні війни;

• розпуск французької армії;

• проникнення ідей Реформації;

• сильні позиції католиків.

Розповідь учителя*.

Після смерті Генріха II, який мав чотирьох синів, трон посів Карл IX. Поки він був малим, правила його мати Катерина Медичі — дуже підступна й хитра жінка. Їй приписували, наприклад, отруєння дружини Антуана Бурбона. Обстановка в країні була вкрай неспокійною. Одного разу герцог Гіз разом із загоном проїжджав повз містечка Вассі та напав на зібрання гуґенотів, що співали релігійні гімни, убивши понад 20 осіб. Це й стало початком релігійних (або гуґенотських) війн у Франції 1562—1594 рр. Усього таких війн відбулося десять.

— Як ви вважаєте, яке місце посідав рід Гізів у системі французького абсолютизму?

* Супроводжується складанням хронологічної таблиці «Релігійні війни» (зразок див. с. 92—93).

Католики отримували допомогу від Іспанії, а їхнім центром був Париж. Гуґенотів підтримували Англія та протестантські князі Німеччини. У результаті війни було укладено мир, і гуґеноти дістали право обіймати посади нарівні з католиками. Кальвіністське богослужіння дозволялося повсюдно, а в їхнє володіння навіть перейшли чотири фортеці.

Коли адмірал Коліньї запропонував королю усунути свою матір від державних справ, Катерина Медичі вступила в союз із Гізами. Вони вирішили швидко розправитися з гуґенотами, адже мало відбутися весілля Генріха IV Наваррського, сина Антуана Бурбона, що загинув у гуґенотській війні, і сестри Карла IX, а на цю подію мали з’їхатися всі знатні гуґеноти. Уночі 24 серпня 1572 р. залунав дзвін. Це був сигнал на винищення гуґенотів. Їх убивали навіть у ліжках, не жаліючи ні жінок, ні дітей. Коліньї був убитий і викинутий із вікна до ніг Генріха. Генріх Наваррський і принц Конде були заарештовані королем, який змусив їх навернутися в католицьку віру.

За два тижні у всій Франції було вбито понад 30 тис. осіб. Ця подія в історії дістала назву Варфоломіївська ніч. У відповідь на це гуґеноти підняли постання та створили на півдні країни свою державу — Конфедерацію — республіку міст і дворян із власним представницьким органом влади, фінансами, податками та армією. На півночі країни була створена Католицькаіг ла — союз північнофранцузького дворянства. Країна була розколота на дві частини. У цей час при загадкових обставинах помер Карл IX, і королем Франції став Генріх III — людина егоїстична й легковажна. Престиж королівської влади було остаточно підірвано. Католики в Парижі підняли постання проти короля, і Генріх III був змушений тікати з міста. Гізи відверто заявляли про свої права на престол. Ситуація в державі залишалася складною.

Робота з документом та ілюстрацією підручника.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела та рис. 6 «Варфоломіївська ніч», після чого дають відповіді на запитання.

Варфоломіївська ніч, 24 серпня 1572 р.

Увечері герцог де Гіз, головний керівник цього заходу, покликав до себе кількох капітанів і сказав їм: «Ось настав час, коли з волі короля необхідно помститися роду (гуґенотам), який суперечить Богу; це звір у тенетах, і не можна допустити, щоб він звільнився»...

Герцог де Гіз і шевальє д’Ангулем беруть із собою герцога д’Омаль і приходять до квартири адмірала де Коліньї... Ось вони... дісталися ґанку. Адмірал стояв зі своїм пастором і деякими слугами, яким він говорив: «Це моя смерть, якої я ніколи не боявся, бо це від Бога; я не потребую більше людської допомоги». Німець на ім’я Бем входить до кімнати, де перебуває адмірал, і запитує його: «Ти адмірал?» Відповіддю було: «Молодий чоловіче, поважай мою старість, у крайньому випадку нехай я помру від руки дворянина, а не цього денщика». Але на ці слова Бем проткнув його шпагою і, витягнувши її, надвоє розсік адміралу обличчя. Герцог де Гіз спитав, чи зроблено справу. І коли отримав позитивну відповідь, наказав викинути тіло з вікна, що й було зроблено [3, с. 30—31].

Запитання до документа.

1) Поясніть, у якому значенні зараз уживається назва «Варфоломіївська ніч»? Яким є її походження?

2) На які наслідки сподівалася Катерина Медичі, приймаючи рішення про розправу над гуґенотами? Чи справдилися її сподівання?

3) Якими були наслідки Варфоломіївської ночі?

Робота за підручником.

Питання про закінчення громадянських війн вивчається учнями шляхом їхньої самостійної роботи з матеріалом підручника (§ 8, п. 4). Під час роботи учні завершують складання хронологічної таблиці.

Зразок таблиці.

Дата

Подія

1562 р.

Початок війн у містечку Вассі, коли герцог Гіз зі своїм військовим загоном напав на зібрання гуґенотів, які були без зброї. Початок військових дій між гуґенотами й католиками

1570 р.

Укладення Сен-Жерменського миру: протестантське богослужіння дозволялося в усьому королівстві, гуґеноти отримали чотири фортеці та право обіймати вищі державні посади. Лідером гуґенотів став Генріх Наваррський

1572 р.

Поява плану примирення католиків і гуґенотів шляхом династичного шлюбу Генріха Бурбона та Маргарити Валуа, сестри короля Карла IX

24 серпня 1572 р.

Варфоломіївська ніч. Гуґеноти, які приїхали на весілля, були підступно вбиті. Усього загинуло близько 2 тис. гуґенотів, у тому числі адмірал Коліньї

1573 р.

Утворення на півдні Франції держави гуґенотів — Конфедерації на чолі з Генріхом Наваррським — республіки з представницьким органом влади, фінансами, податками, армією

1574 р.

Смерть Карла IX. Прихід до влади Генріха III

1576 р.

Утворення на півночі Франції Католицької ліги, де керівну роль відігравала феодальна аристократія на чолі з Гізами

1584 р.

Утворення Паризької ліги та «Комітету 16», до складу яких входила буржуазія, що була невдоволена правлінням короля

Закінчення таблиці

Дата

Подія

1588 р.

Повстання в Парижі. Утеча Генріха III зі столиці на південь Франції і проголошення своїм спадкоємцем Генріха Наваррського

1589 р.

Убивство Генріха III ченцем — членом Католицької ліги. Перехід влади до Генріха Бурбона, проте невизнання його Католицькою лігою

1591 р.

Вторгнення іспанських інтервентів на територію Франції

1592 р.

Масові селянські повстання

1593 р.

Прийняття Генріхом IV католицької віри

1594 р.

Вступ Генріха IV на престол

1598 р.

Підписання Нантського едикту: католицизм визнавався державною релігією, гуґенотам дозволялося сповідувати власну віру всюди, крім Парижа, вони могли обіймати будь-які посади в державі нарівні з католиками, зберігали армію в 35 тис. осіб, 200 фортець, їхнім містам були залишені численні привілеї

Бесіда за запитаннями.

1) Які наслідки мало вбивство за наказом короля Генріха Гіза?

2) Хто посів французький престол після загибелі Генріха III?

3) Чому Генріх IV був змушений прийняти католицьку віру?

4) Кому і за яких обставин були сказані слова: «Париж вартий меси»? Що вони означають зараз?

5) Коли відбулося закінчення громадянських війн?

6) Яким був їхній результат?

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповідь на запитання.

Із Нантського едикту Генріха IV

Генріх, милістю Божою король Франції та Наварри... Цим вічним і невідмінним едиктом ми сказали, оголосили про таке:

1. По-перше, що згадка про все, що відбулося з того чи іншого боку з початку березня 1585 р. до нашого коронування... буде зважено, наче нічого не відбулося...

3. Наказуємо, щоб католицька апостольська римська релігія була відновлена в усіх місцях нашого королівства...

6. Щоб не дати приводу до суперечок і незгод серед наших підданих, ми дозволили й дозволяємо сповідуючим так звану реформовану релігію жити в усіх містах і місцях нашого королівства... без переслідувань та утисків... [3, с. 32].

Запитання до документа.

Як ви вважаєте, яке значення мало прийняття цього документа?

3. Генріх IV.

Розповідь учителя*.

Генріх IV був розумним і далекоглядним королем, тому, посівши престол, розпочав своє правління з примирення католиків і гуґенотів. Було підписано Нантський едикт, за яким католицизм визнано державною релігією. Гуґенотам дозволялося сповідувати свою віру всюди, крім Парижа. Вони могли обіймати будь-які посади в державі нарівні з католиками, а на підтвердження едикту їм передавалося майже 200 фортець.

Генріх IV закінчив війну з Іспанією, яка визнала колишні кордони Франції. Він обмежив свавілля відкупників через Сюллі, призначеного першим міністром. Були зменшені державні податки. Становище селян дещо покращилося. У народній пам’яті Генріх IV залишався «добрим королем», адже він обіцяв, що в кожному селянському горщику щонеділі буде варитися курка. За Генріха IV було відкрито багато нових мануфактур. Він також підтримав створення морських компаній. Але в 1610 р., коли король їхав у кареті вузькою вулицею, його, як і Генріха III, убив кинджалом католицький фанатик.

* Супроводжуються демонстрацією карти та рис. 7 «Генріх IV».

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого виконують завдання.

У п’ятницю біля четвертої години вечора (14 травня 1610 р.), маючи при собі лише Епернона, проїжджав повз храм Святого Інокентія. Коли його карета через загородження шляху дорожньою коляскою та двоколісним возом вимушена була зупинитися, король був безжально вбитий негідником на ім’я Франсуа де Равальяк...

У той час, як король уважно слухав листа, якого читав д’Епернон, той негідник люто накинувся на нього, тримаючи в руках ніж, і наніс два послідовні удари в груди його величності. Останній удар уразив самісіньке серце...

Запитання до документа.

1) Поясніть, за що Генріх IV дістав прізвиська «Великий», «французький Геркулес», «добрий король Анрі»?

2) Чому єзуїти організували вбивство короля?

3) Назвіть основні риси політики Генріха IV**.

** У разі потреби вчитель допомагає учням виконати це завдання.

Зразок відповіді.

Основні риси політики Генріха IV

• Уклавши Нантський едикт, припинив війни між гуґенотами й католиками;

• подолав розруху, викликану громадянськими війнами;

• проводив заступницьку політику в торгівлі й промисловості;

• зміцнив становище буржуазії;

• покращив становище селянства;

• обмежив владу аристократів, спираючись на середнє дворянство;

• зміцнив одноосібну владу короля;

• закінчив війну з Іспанією, відновив колишні кордони Франції.

Завдання для обговорення.

1) Чи можна стверджувати, що політика Генріха IV зміцнила позиції абсолютизму у Франції? (Абсолютизм — це форма державного устрою, за якої монарху належить законодавча, виконавча й судова влада.) Свою думку обґрунтуйте.

2) Назвіть риси абсолютизму, які проявилися у Франції за правління Генріха IV.

Зразок відповіді.

Король, маючи необмежену владу:

• видає закони;

• командує армією;

• збирає податки;

• розпоряджається фінансами;

• управляє державою через призначених чиновників.

4. Кардинал Рішельє.

Розповідь учителя.

Після смерті Генріха IV престол посів 13-річний Людовік XIII. У 1624—1642 рр. фактично країною правив кардинал герцог Рішельє. Маючи добру освіту, літературний талант і гнучкий розум, він використав свої здібності для звеличення влади короля: «Я обіцяв королю застосувати всі мої здібності й усі засоби, які він уважає за потрібне надати в моє розпорядження, на те, щоб ліквідувати гуґенотів як політичну партію, послабити незаконну могутність аристократії, запровадити повсюдно у Франції покору королівській владі та звеличити Францію серед іноземних держав».

Рішельє відібрав у гуґенотів їхні фортеці й замки. Але для того, щоб захопити фортецю Ла-Рошель, йому знадобилося два роки облоги. Рішельє поставив в однакове становище і католиків, і гуґенотів.

Змінивши багатьох намісників у провінціях, він посилив владу короля на місцях. У цей період багато знатних людей не хотіли втрачати свого впливу на державні справи, однак Рішельє нещадно придушував опір вельмож. Багато з них були страчені, наприклад герцог Монморансі Сен-Map. Проти Рішельє організовувалося кілька змов, на чолі яких стояли мати, дружина і брат короля, але всі ці змови були невдалими. Багато замків дворян, учасників змов було зруйновано. Чинячи розправу з непокірними, Рішельє створив мушкетерів кардинала, яких А. Дюма помилково називав гвардійцями. Рішельє заборонив дуелі, на яких гинули сотні дворян, оскільки вважав, що краще вони проливатимуть кров на службі короля. Він говорив: «Дворяни — головний нерв держави», а якщо вони себе вбиватимуть, то загине й держава. За Рішельє було створено 22 торговельні компанії. Він підтримував виробництво сукна, шовку, металів і зброї. На цей час припадає початок колоніальної політики Франції в Північній Америці.

За роки свого правління Рішельє вчетверо збільшив податки. Не дивно, що у всій країні постійно спалахували повстання бідняків і селян, адже селяни складали 80 % населення з 15 млн осіб, і більшу частину податків сплачували саме вони. Своє ставлення до народу Рішельє висловив просто: «Народ — це мул, який, звикнувши до навантаження, псується від тривалого відпочинку дужче, ніж від роботи».

Король надавав великого значення науці й культурі в зміцненні абсолютизму. Він організував французьку академію, у якій письменники обстоювали принципи абсолютної влади короля. Із 1631 р. у Франції починає виходити перша газета, у якій матеріали для публікації добирав сам Рішельє.

Коли він помирав, то на пропозицію пробачити своїх ворогів він відповів: «У мене не було інших ворогів, крім ворогів держави».

Складання схеми.

Учні складають схему «Основні напрямки політики кардинала Рішельє». При виконанні цього завдання використовується рис. 9 «Арман Жан дю Плессі Рішельє».

Зразок схеми.

Завдання для обговорення.

Доведіть, що за кардинала Рішельє відбулося зміцнення позицій абсолютизму.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

«Мозкова атака».

Учні методом «мозкової атаки» стисло висловлюють власні думки щодо завдання, яке було поставлене перед ними на початку уроку: довести, що в XVI ст. у Франції починає утверджуватися абсолютна монархія. Їхні висловлювання фіксуються на дошці, а учні заносять їх до зошитів.

Також слід перевірити складання учнями хронологічної таблиці.

Кільком учням можна дати індивідуальні письмові завдання на картках.

Зразок карток.

Картка № 1

Укажіть причини громадянських війн у Франції.

Картка № 2

Укажіть, які наслідки мала Варфоломіївська ніч для Франції XVI ст.

Картка № 3

Укажіть особливості реформаційного руху у Франції.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал § 7 підручника.

2) Підготувати повідомлення про правління Філіппа II в Іспанії (одному учню).