Методичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх факультетів

Заняття 4. Феодальна роздробленість Русі. Галицько-Волинське князівство

План

1. Причини, розвиток процесу та наслідки феодальної роздробленості.

2. Боротьба давньоруських князівств проти монгольської навали.

3. Виникнення і розвиток Галицько-Волинського князівства.

Основні поняття: феодальна роздробленість, принцип сеньйорату, принцип вотчини, сепаратизм, Золота Орда, монголо-татарське іго, ярлик, баскаки.

Теми презентацій

1. Данило Галицький як історична особа.

2. Монгольська навала на українські землі, її наслідки.

Практичне завдання для самостійної роботи студентів

Визначити основні етапи історії Галицько-Волинського князівства.

Питання для самоперевірки

1. Назвіть причини феодальної роздробленості Київської Русі.

2. Якими були наслідки роздробленості?

3. Коли сталася монголо-татарська навала, назвіть її основні віхи та наслідки?

4. Коли виникло Галицько-Волинське князівство, за яких обставин воно було створено?

5. Визначте основні етапи історії Галицько-Волинської держави.

6. Яку роль відіграє Данило Галицький в історії Галицько-Волинського князівства?

7. Хто був останнім князем Галицько-Волинського князівства?

Цільові навчальні завдання

1. Період феодальної роздробленості є закономірним явищем розвитку або ні?

2. Як ви вважаєте, період феодальної роздробленості є ознакою руху шляхом прогресу або це рух шляхом регресу?

3. Які були причини монголо-татарської навали?

4. Назвіть точки зору в історіографії стосовно монголо-татарської навали.

5. Назвіть особливості існування Галицько-Волинського князівства.

6. Яку роль відіграє Галицько-Волинське князівство в історії української державності?

7. Доведіть, що сучасна державна символіка Україні має історичне походження.

Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті

При відповіді на перше питання треба звернути увагу на причини, розвиток процесу та наслідки феодальної роздробленості. Розглядаючи процес розвитку феодальної роздробленості, слід наголосити на тому, що перші її ознаки з’явилися після смерті Ярослава Мудрого. Спроба Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича відновити єдність руських земель вдалася лише на деякий час, бо після смерті Мстислава Київська держава остаточно розпалася на окремі князівства.

При визначенні наслідків феодальної роздробленості студенти повинні чітко уявляти, що вони були як негативні, так і позитивні. До негативних треба віднести послаблення обороноздатності держави, занепад зовнішньої торгівлі, міжнародного авторитету Київської держави. Позитивними наслідками є удосконалення системи місцевого управління, податкової системи, розвиток місцевої економіки, вдосконалення ремесел, пожвавлення торгівлі, зростання рівня культури.

При підготовці другого питання необхідно дати загальну характеристику Монгольської держави та визначити етапи їх наступу на руські землі. Студенти повинні обов’язково знати дату битви на Калці, хто брав участь у битві та її результат. У цьому ж питанні студенти повинні вказати наслідки золотоординського панування на руських землях. У студентів мають бути уявлення про точки зору щодо монголо-татарської навали, які існують в історіографії.

Розглядаючи третє питання, слід знати основні етапи розвитку Галицько-Волинського князівства. Студенти повинні почати з князювання Романа Мстиславовича, який у 1199 році об’єднав Галицьке та Волинське князівство у єдине державне утворення. Необхідно охарактеризувати його правління, дати оцінку його діяльності. Також треба зауважити, що після смерті Романа почалася боярська смута, з якою вдалося впоратися сину Данилу лише у 1238 році. Говорячи про правління Данила Галицького, слід звернути увагу на внутрішню та зовнішню політику, боротьбу Данила проти монголо-татар. Далі треба сказати, що після смерті Данила князівство потрохи занепадає і врешті-решт опиняється під владою іноземних держав. Наприкінці розгляду питання студенти повинні узагальнити роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності.