Серія «Мій конспект». «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 29

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В 1871–1900 РР.

Навчальні цілі: характеризувати головні міжнародні конфлікти та кризи, їх наслідки; визначати зовнішньополітичні орієнтири провідних держав світу в останній чверті XIX ст.; аналізувати причини утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу та союзу трьох імператорів; розкривати роль США в міжнародних відносинах, суть панамериканізму; давати характеристику міжнародному робітничому, профспілковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу; оцінювати діяльність міжнародних союзів останньої третини XIX ст.; встановлювати хронологічну послідовність подій; застосовувати й пояснювати на прикладах нові терміни та поняття; давати характеристику визначним особистостям цього періоду.

Тип уроку: комбінований.

Основні дати: 1873 р. — «Союз трьох імператорів»; 1876 р. — І Інтернаціонал; 1878 р. — Берлінський трактат, Сан-Стефанський мирний договір; 1879 р. — утворення Болгарської держави; 1881 р. — австро-російсько-німецький договір про нейтралітет; 1882 р. — утворення Троїстого союзу; 1885-1886 рр. — сербсько-болгарська війна; 1889 р. — Перший Панамериканський конгрес; 1891 р. — франко-російський союз; 1898 р. — американо-іспанська війна; 1899 р. — Гаазька конференція, утворення II Інтернаціоналу; 1899-1902 рр. — англо-бурська війна; 1904-1907 рр. — утворення Антанти.

Історичні особистості: Олександр II, Вільгельм І, Франц-Йосиф II, О. фон Бісмарк, Солсбері.

Обладнання: підручник, карти «Світу 1879-1914 рр.» та «Країни Європи у другій половині XIX — першій половині XX ст.», електронний атлас (теми 9, 10), індивідуальні атласи, роздавальний матеріал (тексти документів).

Поняття та терміни: «альянс», «Союз трьох імператорів», «Боснійська криза», «Троїстий союз», «гонка озброєнь», «політика «блискучої ізоляції», «панамериканізм», «Велика гра».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Міні-диспут

• 1. Поділіть умовно світ наприкінці XIX ст. на два табори. За яким принципом ви це зробили? Свій вибір поясніть.
• 2. Чому в останній третині XIX ст. загострювалися суперечності між провідними державами світу?

III. Мотивація навчальної діяльності

Постановка проблемного запитання

• Який характер і чому мали міжнародні відносини останньої третини XIX ст.? Чи існувала можливість уникнути військових зіткнень?

Представлення теми та очікуваних результатів.

IV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення, систематизація та узагальнення нових знань і умінь

Зовнішньополітичні орієнтири провідних держав світу в останній третині XIX ст.

Складання міні-конспекту

Розповідь учителя з активною діяльністю учнів: міні-конспект.

Коротка характеристика міжнародних відносин кінця XIX ст., відмова європейських країн мирно розв’язувати суперечні питання, перетворення Балкан, Північної Африки й Азії на зони суперечностей, перегрупування сил у Європі та Азії. У ході розповіді учні визначають та записують у зошити основні зовнішні пріоритети Великобританії, Франції, Німеччини, США, Росії, Італії.

Створення військово-політичних блоків

Учнівське повідомлення «Формування військових блоків в Європі»

Учень. На початку 80-х рр. XIX ст. у міжнародних відносинах відбулися кардинальні зміни — почалося формування військово-політичних союзів, які мали на меті не просто перемогу над якоюсь окремою країною, а світове панування.

У 1872 році за ініціативою Бісмарка з метою ізоляції Франції був створений Союз трьох імператорів (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія), 7 жовтня 1879 р. у Відні було укладено австро-німецький союз. У 1887 р. укладено російсько-німецький «перестрахувальний договір». Проте це не виключало Росію з гурту «приятелів» Франції — головного суперника Німеччини. Того ж року Німеччина відмовилася надати Росії кредити.

У 1882 р. Німеччина, Австро-Угорщина та Італія уклали Троїстий союз (проіснував до 1915 р.), кожна з учасниць якого мала свої інтереси. Німеччина бажала утриматися на позиції лідера у Європі, залучити на свій бік Туреччину й знайти союзників на Балканах; Австро-Угорщина — захопити Балкани. Інтереси Італії також стосувалися Балкан, де вона стикалася з Австро-Угорщиною.

Водночас відбувалося російсько-французьке зближення.

У 1887 р. Франція надала Росії значний кредит. У серпні 1891 р. підписано франко-російський консульський пакт. У 1892 р. Росія і Франція підписали військову конвенцію. В Європі утворилися два ворожих військово-політичних союзи.

Наприкінці XIX ст. Велика Британія проводила політику «блискучої ізоляції» (непряме втручання у справи європейських країн). Єдиною турботою Англії була її колоніальна імперія. Зберігались напружені відносини з Францією через розподіл колоній в Африці та Азії. У 1902 р. укладено англо-японський союз, спрямований проти Росії, що дало Японії можливість у 1904-1905 роках перемогти у російсько-японській війні. Однак в англійських політичних колах зростало розуміння того, що головна небезпека для Англії — Німеччина, що стала на шлях підготовки до війни за переділ світу. Щоб протистояти цьому, у 1904 р. вона підписує таємну угоду з Францією («Сердечна згода» — Антанта), а в 1907 р. — англо-російську конвенцію.

Проміжний висновок: утворення військово-політичних блоків не розв’язало конфліктних питань, навпаки, країни-учасниці все активніше включалися у перерозподіл територій і всіма можливими шляхами відстоювали власні інтереси.

Робота з історичною картою

За допомогою карти історичного атласа показати:

• а) країн-учасниць «Союзу трьох імператорів»;
• б) країни Троїстого союзу;
• в) країни-члени франко-російського союзу;
• г) країни Антанти.

Головні міжнародні конфлікти й кризи в останній третині XIX ст.

Робота з підручником

Заповнення таблиці «Міжнародні конфлікти й кризи останньої третини XIX ст.».

Панамериканізм

Складання логічної схеми

Скласти логічну схему до терміну «панамериканізм» за алгоритмом: визначення, джерело, основні ідеї, організаційне оформлення. Рух пацифістів

Учитель. Часті військові конфлікти і війни стали поштовхом для формування у 80-х рр. XIX ст. масового антивоєнного руху, що дістав назву пацифізм. У діяльності пацифістських організацій брали участь представники всіх верств населення: від селян до промисловців, від релігійних діячів до політиків.

Так, на конгресах II Інтернаціоналу, створеного 1889 р., було засуджено націоналізм і шовінізм, політику гонки озброєнь, захоплення колоній і воєн за переділ світу. Пацифісти закликали влаштовувати масові маніфестації проти загрози війни.

II Інтернаціонал сприяв зміцненню масового профспілкового руху, створював організації соціалістичної молоді.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ параграфа й заповнити таблицю «Боротьба за збереження світу».

V. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь

Складання таблиці

Заповніть таблицю «Суперечності між країнами учасницями військово-політичних блоків».

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія

Створення «Книги відгуків»

Коротко (1-3 реченнями) скласти відгук про урок.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст параграфа, вивчити нові історичні поняття та дати.

2. Підготувати повідомлення:

• Особливості та умови процесу урбанізації у XIX ст.
• Побут та повсякденне життя людей наприкінці XVIII — у XIX ст.
• Релігія, мораль, права й свободи громадян.

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України