Серія «Мій конспект». «Всесвітня історія». 9 клас
УРОК 29
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В 1871–1900 РР.
Навчальні цілі: характеризувати головні міжнародні конфлікти та кризи, їх наслідки; визначати зовнішньополітичні орієнтири провідних держав світу в останній чверті XIX ст.; аналізувати причини утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу та союзу трьох імператорів; розкривати роль США в міжнародних відносинах, суть панамериканізму; давати характеристику міжнародному робітничому, профспілковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу; оцінювати діяльність міжнародних союзів останньої третини XIX ст.; встановлювати хронологічну послідовність подій; застосовувати й пояснювати на прикладах нові терміни та поняття; давати характеристику визначним особистостям цього періоду.
Тип уроку: комбінований.
Основні дати: 1873 р. — «Союз трьох імператорів»; 1876 р. — І Інтернаціонал; 1878 р. — Берлінський трактат, Сан-Стефанський мирний договір; 1879 р. — утворення Болгарської держави; 1881 р. — австро-російсько-німецький договір про нейтралітет; 1882 р. — утворення Троїстого союзу; 1885-1886 рр. — сербсько-болгарська війна; 1889 р. — Перший Панамериканський конгрес; 1891 р. — франко-російський союз; 1898 р. — американо-іспанська війна; 1899 р. — Гаазька конференція, утворення II Інтернаціоналу; 1899-1902 рр. — англо-бурська війна; 1904-1907 рр. — утворення Антанти.
Історичні особистості: Олександр II, Вільгельм І, Франц-Йосиф II, О. фон Бісмарк, Солсбері.
Обладнання: підручник, карти «Світу 1879-1914 рр.» та «Країни Європи у другій половині XIX — першій половині XX ст.», електронний атлас (теми 9, 10), індивідуальні атласи, роздавальний матеріал (тексти документів).
Поняття та терміни: «альянс», «Союз трьох імператорів», «Боснійська криза», «Троїстий союз», «гонка озброєнь», «політика «блискучої ізоляції», «панамериканізм», «Велика гра».
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
Міні-диспут
- 1. Поділіть умовно світ наприкінці XIX ст. на два табори. За яким принципом ви це зробили? Свій вибір поясніть.
- 2. Чому в останній третині XIX ст. загострювалися суперечності між провідними державами світу?
III. Мотивація навчальної діяльності
Постановка проблемного запитання
- Який характер і чому мали міжнародні відносини останньої третини XIX ст.? Чи існувала можливість уникнути військових зіткнень?
Представлення теми та очікуваних результатів.
IV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення, систематизація та узагальнення нових знань і умінь
Зовнішньополітичні орієнтири провідних держав світу в останній третині XIX ст.
Складання міні-конспекту
Розповідь учителя з активною діяльністю учнів: міні-конспект.
Коротка характеристика міжнародних відносин кінця XIX ст., відмова європейських країн мирно розв’язувати суперечні питання, перетворення Балкан, Північної Африки й Азії на зони суперечностей, перегрупування сил у Європі та Азії. У ході розповіді учні визначають та записують у зошити основні зовнішні пріоритети Великобританії, Франції, Німеччини, США, Росії, Італії.
Створення військово-політичних блоків
Учнівське повідомлення «Формування військових блоків в Європі»
Учень. На початку 80-х рр. XIX ст. у міжнародних відносинах відбулися кардинальні зміни — почалося формування військово-політичних союзів, які мали на меті не просто перемогу над якоюсь окремою країною, а світове панування.
У 1872 році за ініціативою Бісмарка з метою ізоляції Франції був створений Союз трьох імператорів (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія), 7 жовтня 1879 р. у Відні було укладено австро-німецький союз. У 1887 р. укладено російсько-німецький «перестрахувальний договір». Проте це не виключало Росію з гурту «приятелів» Франції — головного суперника Німеччини. Того ж року Німеччина відмовилася надати Росії кредити.
У 1882 р. Німеччина, Австро-Угорщина та Італія уклали Троїстий союз (проіснував до 1915 р.), кожна з учасниць якого мала свої інтереси. Німеччина бажала утриматися на позиції лідера у Європі, залучити на свій бік Туреччину й знайти союзників на Балканах; Австро-Угорщина — захопити Балкани. Інтереси Італії також стосувалися Балкан, де вона стикалася з Австро-Угорщиною.
Водночас відбувалося російсько-французьке зближення.
У 1887 р. Франція надала Росії значний кредит. У серпні 1891 р. підписано франко-російський консульський пакт. У 1892 р. Росія і Франція підписали військову конвенцію. В Європі утворилися два ворожих військово-політичних союзи.
Наприкінці XIX ст. Велика Британія проводила політику «блискучої ізоляції» (непряме втручання у справи європейських країн). Єдиною турботою Англії була її колоніальна імперія. Зберігались напружені відносини з Францією через розподіл колоній в Африці та Азії. У 1902 р. укладено англо-японський союз, спрямований проти Росії, що дало Японії можливість у 1904-1905 роках перемогти у російсько-японській війні. Однак в англійських політичних колах зростало розуміння того, що головна небезпека для Англії — Німеччина, що стала на шлях підготовки до війни за переділ світу. Щоб протистояти цьому, у 1904 р. вона підписує таємну угоду з Францією («Сердечна згода» — Антанта), а в 1907 р. — англо-російську конвенцію.
Проміжний висновок: утворення військово-політичних блоків не розв’язало конфліктних питань, навпаки, країни-учасниці все активніше включалися у перерозподіл територій і всіма можливими шляхами відстоювали власні інтереси.
Робота з історичною картою
За допомогою карти історичного атласа показати:
- а) країн-учасниць «Союзу трьох імператорів»;
- б) країни Троїстого союзу;
- в) країни-члени франко-російського союзу;
- г) країни Антанти.
Головні міжнародні конфлікти й кризи в останній третині XIX ст.
Робота з підручником
Заповнення таблиці «Міжнародні конфлікти й кризи останньої третини XIX ст.».
Дата |
Війна/конфлікт |
Результати |
1877-1878 рр. |
Російсько-турецька війна |
Сан-Стефанський мирний договір: • утворення Болгарської держави; • здобули незалежність Чорногорія, Сербія, Румунія; • Росія дістала Південну Бессарабію, Карську область і велику контрибуцію. Берлінський конгрес: • здобула незалежність лише Північна Болгарія, решта територій зберігали залежність від Османської імперії; • втратили території Сербія і Чорногорія; • Австро-Угорщина окупувала Боснію і Герцеговину; • Англія захопила Кіпр |
1894-1896 рр. |
Італо-абіссінська війна |
Поразка італійців; невдала спроба захопити Абіссінію |
1898 р. |
Іспано-американська війна |
Поразка Іспанії, втрата островів Куба (США), Пуерто-Ріко, Гуам |
1899-1902 рр. |
Англо-бурська війна |
Поразка бурів, окупація Англією територій республік Оранжевої і Трансвааль, включення їх до складу Британської імперії |
Панамериканізм
Складання логічної схеми
Скласти логічну схему до терміну «панамериканізм» за алгоритмом: визначення, джерело, основні ідеї, організаційне оформлення. Рух пацифістів
Учитель. Часті військові конфлікти і війни стали поштовхом для формування у 80-х рр. XIX ст. масового антивоєнного руху, що дістав назву пацифізм. У діяльності пацифістських організацій брали участь представники всіх верств населення: від селян до промисловців, від релігійних діячів до політиків.
Так, на конгресах II Інтернаціоналу, створеного 1889 р., було засуджено націоналізм і шовінізм, політику гонки озброєнь, захоплення колоній і воєн за переділ світу. Пацифісти закликали влаштовувати масові маніфестації проти загрози війни.
II Інтернаціонал сприяв зміцненню масового профспілкового руху, створював організації соціалістичної молоді.
Робота з таблицею
Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ параграфа й заповнити таблицю «Боротьба за збереження світу».
Назва організації |
Боротьба за збереження світу |
V. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь
Складання таблиці
Заповніть таблицю «Суперечності між країнами учасницями військово-політичних блоків».
Назви держав |
Англія |
Франція |
Росія |
Австро-Угорщина |
Німеччина |
||||
Австро-Угорщина |
||||
Росія |
||||
Франція |
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
Створення «Книги відгуків»
Коротко (1-3 реченнями) скласти відгук про урок.
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати текст параграфа, вивчити нові історичні поняття та дати.
2. Підготувати повідомлення:
- Особливості та умови процесу урбанізації у XIX ст.
- Побут та повсякденне життя людей наприкінці XVIII — у XIX ст.
- Релігія, мораль, права й свободи громадян.