МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ІВАНА IV

Мета: сформувати в учнів уявлення про зміни у Московському царстві у період завершення централізації країни; розглянути основні напрями політики Івана IV; удосконалювати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти однотипні процеси та явища в різних країнах.

Основні поняття та терміни: «опричнина», «Лівонська війна», «дворянство», «бояри», «вотчина», «терор», «Церковний собор», «приказ», «посадські люди».

Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, пакети документів.

Основні події:

1565-1572 рр. — період опричнини;
1558-1583 рр. — Лівонська війна.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина

II. Актуалізація знань

Установіть відповідність.

а) Річ Посполита	1) Державний союз Польщі та Литви
б) Берестейська унія	2) греко-католицька церква
в) фільварок	3) станово-представницький орган влади
г) сейм	4) господарство, орієнтоване на виробництво продукції на ринок, засноване на праці кріпосних селян
д) Люблінська унія	5) офіційна назва держави, яка утворилася в результаті союзу Польщі та Литви

Відповідь: а — 5; б — 2; в — 4; г — 3; д — 1.

III. Вивчення нового матеріалу

Посилення Московського князівства

Робота з картою

Учитель пропонує учням за допомогою карти атласа «Московське царство у XVI ст.» назвати землі:

1) приєднані до Московського князівства у першій половині XVI ст.;
2) приєднані до Московського князівства за часів Івана IV.

Робота над поняттями

Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мікрофон» дати визначення термінам і поняттям: «феодал», «феодальні відносини», «вотчина», «маєток». За необхідності терміни можна записати в зошит.

Феодал — власник феода — населених селянами земель, отриманих ним за службу. Феодал збирав податки, мав право суду, міг оголошувати війну іншим феодалам.

Феодальні відносини — відносини, побудовані на феодальному землеволодінні, у ці відносини вступали сеньйор і васал, феодал і залежні селяни.

Вотчина — повна спадкова власність (землі, отримані у спадок).

Маєток — землі, отримані палацовими і військовими слугами (дворяни — люди їхнього двору) за службу і на час служби.

Складаємо історичний портрет

На дошці вміщено вислови істориків про Івана Грозного:

Не вимовить історик слово, щоб виправдати таку людину. (С. М. Соловйов)
В історії середньовічної Росії, мабуть, не було такого десятиріччя, в якому було б проведено стільки реформ, як за часів правління Обраної Ради. (В. Б. Кобрін)
Іван Грозний — патріот Російської землі, який на користь народу вів нещадну і справедливу боротьбу проти реакційного боярства, що стало на шлях державної зради. (Радянські історики)

Завдання

Використовуючи наведені висловлення і текст підручника (Ліхтей І. М., § 17; Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 15; Подаляк Н. Г., § 18), учні складають історичний портрет Івана IV.

Реформи Івана Грозного

Робота с таблицею

Назва реформи Івана Грозного	Зміст	Значення

IV. Закріплення знань учнів

Спільне та відмінне у процесі створення централізованих держав у Західній Європі у Московському царстві
Загальні ознаки

Особливості
Західна Європа	Московське царство (XIV—XV ст.)