Серія «Мій конспект». «Історія стародавнього світу». 6 клас

УРОК 65

ТЕМА. СУСІДИ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН

Мета: дати уявлення про римський період Північного Причорномор’я, Боспорського царства, пізніх скіфів, сарматів, готів та гунів; розкрити причини активних міграційних рухів на території Північного Причорномор’я.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу (К., 2006), Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу (К., 2006), атлас «Історія стародавнього світу. 6 клас».

Поняття: Боспорське царство, «сармати», «готи», «гуни», «авари».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Розподіліть наведені твердження по відповідних колонках таблиці.

Зернові культури	Городні культури	Свійські тварини	Ремесла	Купували	Продавали

• а) Велика й дрібна рогата худоба, вівці, свині.
• б) Горох, ріпа, редька, цибуля й часник.
• в) Ливарна справа й ковальство.
• г) Посуд, вироби зі скла, бронзи, срібла й золота, вина, олія.
• д) Просо, ячмінь, пшениця, жито, овес, льон, конопля.
• е) Хутро, мед, віск, шкури, зерно.

2. Назвіть слов’янських богів, зазначаючи сфери їхнього впливу.

III. Вивчення нового матеріалу

Проблемне запитання

• Чому в Північному Причорномор’ї такою активною була міграція племен?

Розповідь вчителя супроводжується показом по карті.

Учитель. У І ст. до н. е. Рим переміг Понтійське царство на чолі з Мітрідатом VI. Римський період в історії Північного Причорномор’я тривав він з середини I ст. до н. е. до 70-х років V ст. н. е. Держави Північного Причорномор’я стали для Римської імперії своєрідним бар’єром перед натиском кочових племен. У цей період спостерігається певне економічне піднесення Херсонесу, Пантікапею, а Тіра, Ольвія, Херсонес входять до складу римської провінції — Нижньої Мезії.

Працюємо з підручником

Поділити клас на три групи. Групи опрацьовує матеріал підручника і складають міні-розповідь з 8-10 речень.

• 1-а група. Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор’я (Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу, С. 265-266; Шалагінова О., Шалагінов Б., Історія стародавнього світу, С. 275).
• 2-а група. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму (Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу, С. 266; Шалагінова О., Шалагінов Б., Історія стародавнього світу, С. 274-275).
• 3-я група. Сармати (Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу, С. 267; Шалагінова О., Шалагінов Б., Історія стародавнього світу, С. 276).

Після того як учні презентують роботу в групах, вони можуть поставити одне одному запитання. Далі відбувається бесіда за запитаннями вчителя, на які відповідає весь клас.

• 1. Поясніть інтерес Риму до Північного Причорномор’я.
• 2. Визначте позитивні та негативні риси у відносинах давньослов’янських племен з Римом. Чи могли ці відносини змінитися і чому? Відповідь обґрунтуйте.
• 3. Що спричинило загибель Скіфської держави?
• 4. Де збереглися сучасні нащадки скіфів та сарматів?
• 5. Чим сармати відрізнялися від скіфів?
• 6. У чому полягали переваги сарматського війська? Повернутися до проблемного питання початку уроку.

IV. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника (Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу, § 52; Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу, § 54, § 55, С. 277-279 (вибірково)).