Усі уроки до курсу «Світова література». 11 клас

УРОК № 22

Тема. Життєвий і творчий шлях французького поета Ґійома Аполлінера. «Лорелея», «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй»

Мета: допомогти учням з’ясувати етапи життя й творчості поета, його естетичні погляди, риси модернізму й авангардизму; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних текстів, висловлення своїх уподобань і вражень; виховувати гуманістичний світогляд, несприйняття війни та розбрату між людьми. Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали, каліграми.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Ґійом Аполлінер, із творчістю якого ми будемо знайомитися на уроці, — французький поет-авангардист, поет-новатор, якому належить низка художніх відкриттів у європейській ліриці. Нерідко його новаторство розглядають на формальному рівні, маючи на увазі відмову від пунктуації, створення віршів-каліграм, наповнення фольклорних жанрів сучасним змістом. Але суть поетичної реформи Аполлінера значно глибша. Він запропонував новий підхід до розуміння поезії, уважаючи її засобом «пізнання життя й людського “Я”». «Ні, не варто шукати сум у моїй творчості, а лише саме життя, постійну, усвідомлену волю до життя, до розуміння, до знання його і вираження цього знання»,— писав Аполлінер.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

○ Розкажіть про модерністські, авангардистські течії в європейській поезії кінця XIX — початку XX ст., висловте своє ставлення до новаторських пошуків у царині поезії.

○ Змалюйте «психологічний портрет» Р. М. Рільке, розкажіть про особливості його творчості; прочитайте вірші й зробіть їх короткий літературознавчий аналіз.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

— Як бачимо, поезія кінця XIX — початку XX ст. непроста, як саме життя. Але вдумливий читач обов’язково знайде в ній глибокий зміст і красу, відгомін своїх думок, навіть відчує «смак» слова. Ось послухайте.

Виразне читання учителем поезії Ґ. Аполлінера «Міст Мірабо»

— Краса й неповторність, чи не правда? Ці рядки належать Ґійому Аполлінеру. Справжнє його ім’я — Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький. Народився він 1880 року в Римі. Його мати була дочкою польського емігранта і мала родовий маєток у Білорусії під Новогрудкою, по сусідству з Міцкевичами. До 9 років Аполлінер жив у Італії; потім його відправили вчитися в Монако. Він часто був у Каннах та Ніцці, де мав друзів і пережив свою першу закоханість. 1899 року Костровицькі переїхали до Парижа, де Аполлінер прожив більшу частину свого життя, хоч його статус як громадянина Франції тривалий час був невизначеним, що дуже його засмучувало.

У Парижі Аполлінер нерідко бідував, жив на випадкові заробітки. Нарешті влаштувався приватним учителем. Почав писати й друкуватися під різними псевдонімами. Перша поетична збірка мала назву «Бестіарій» («Звіринець»). У підзаголовку стояло: «Кортеж Орфея», тобто почет диких звірів, що покірно йшли за співцем.

Ґійом Аполлінер

○ Пригадайте, яким даром володів Орфей. (Орфей зачаровував своїм мистецтвом природу, звірів, весь світ.) Своє мистецтво Аполлінер теж уважав своєрідним орфізмом, що впливав на духовний стан світу, допомагаючи приборкати «звірів сучасності» — війну, розбрат, насильство. Поняття «орфізм» Аполлінер уперше використав у книзі «Художники-кубісти» (1913). Прагнучи підкреслити «перетворювальний» характер поезії, він уживав цей термін і пізніше стосовно своєї творчості. У 31 рік письменника заарештовують, несправедливо звинувативши у викраденні з Лувра знаменитої «Джоконди» Леонардо да Вінчі. Він перебував у в’язниці всього тиждень, але пам’ятав цю неприємність усе життя.

У 1900-х роках Аполлінер захопився кубізмом, товаришував з художником Пабло Пікассо. Для кубізму характерні розкладання предметів і форм на геометричні фігури, вільна комбінація їх відповідно до задуму митця, а також симультанеїзм (франц, одночасний) — зображення в одній площині різноманітних об’єктів, віддалених, не пов’язаних між собою образів, мотивів, вражень.

2. Огляд учнями виставки репродукцій картин П. Пікассо, висловлення свого враження, відшукування рис «кубізму»

3. Продовження слова вчителя

— Але Ґ. Аполлінер не обмежувався рамками кубізму чи будь-якої іншої течії. Його поетичне новаторство було значно ширшим і надзвичайно багатогранним. Поет дивовижно вмів поєднувати фантастику та сатиру, героїку й інтимність, трагічне, комічне і ліричне. Аполлінер називав своє мистецтво «новим реалізмом», «надреалізмом», «сюрреалізмом». Він поєднував у творчості сміливі новації з давніми традиціями, лірику з прозою, історію з міфом. Нерідко відмовлявся від пунктуації, щоб посилити динаміку вірша, звертався до верлібру та монтажу як способу поєднання різноманітних елементів із метою відобразити розмаїття життя.

○ Пригадайте, що таке «верлібр». (Система віршування без рими, суворого поділу на строфи, сталого ритму.)

1913 року вийшла друком збірка Ґ. Аполлінера «Алкоголі. Вірші 1898-1913 рр.», що увібрала в себе все найкраще, створене письменником за 15 років. Але сучасники не сприйняли її, надто новаторською вона була за змістом і формою («Алкоголі» — «життя палюче, як спирт»).

Коли почалася Перша світова війна, Аполлінер добровільно записався в армію. Служив спочатку в артилерії, потім у піхоті, був поранений у голову осколком снаряда. Поет не припиняв творчості. У його ліриці з’являються антивоєнні мотиви, занепокоєння через занепад віри, гуманістичних цінностей. Це знаходить відображення в збірці «Каліграми. Вірші Миру і Війни» (1918). Каліграми-вірші написані так, що їхні рядки утворюють певний малюнок.

Ослаблений після тяжкого поранення, Аполлінер захворів на іспанку й помер 1918 року. Лише наступні покоління належно оцінили творчій доробок поета.

4. Виразне читання вчителем поезії «Лорелея»

Бесіда за змістом вірша

○ Пригадайте народну німецьку легенду про Лору та Лорелею з поезії Г. Гейне. (За народною німецькою легендою Лору, бідну красуню, покохав багатий лицар. Через підступність його матері закохані розлучилися, і Лора вирішила помститися. За допомогою бога Рейна вона перетворилася на чарівницю-русалку, що зваблювала чоловіків дивовижним співом. Наречений Лори, зачарований її піснями, кинувся в річку, щоб дістатися скелі, де сиділа дівчина, але хвилі накрили його. Рятуючи коханого, загинула й Лора. У Гейне легенда про Лорелею (Лора — діва, лей — скеля) — метафора внутрішнього світу ліричного героя, який задумливо й задушевно розповідає про свої переживання, відображаючи різні грані кохання — його красу, чарівність, стихійну силу та фатальність.)

○ Який епізод лежить в основі вірша Ґ. Аполлінера «Лорелея»?

○ Як замальовується світ у вірші?

○ Визначте основний конфлікт твору.

○ Охарактеризуйте образ Лорелеї (портрет, художні засоби, художні деталі, мову героїні).

○ Яка ідея утверджується в поезії?

5. Повторне виразне читання поезії «Міст Мірабо»

6. Повідомлення учня про Марі Лорансен, дівчину Аполлінера

— Поезія «Міст Мірабо» присвячена Марі Лорансен, з якою поет познайомився 1907 року. їй було двадцять два роки, йому — двадцять сім. Марі — художниця, писала й вірші. Їхні стосунки тривали п’ять років, і, за словами митця, «можливо, були найважливішими» для нього. Але закоханим не судилося бути разом. У вірші відтворений не лише сум розлуки, а й роздуми поета про саме життя, про плин часу. До речі, у Марі теж був вірш, присвячений розлуці з Ґ. Аполлінером.

7. Виразне читання вірша Ґ. Аполлінера «Зарізана голубка й водограй»

8. Перегляд каліграм поета

Бесіда за змістом вірша та виконання завдань

○ Визначте основну тему й основну думку вірша.

○ У якій формі написаний цей вірш, чи додає щось до розкриття змісту його малюнок?

○ Визначте функцію антитези у вірші.

○ Поясніть образ «раненого» сонця на «багрянистому горизонті».

○ Хто згадується у вірші, чому? Чи сподівається ліричний герой почути відповіді на свої запитання? Як називається цей художній засіб?

○ Розкрийте символічне значення образів зарізаної голубки та водограю.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

Прокоментуйте рядки з поезії Ґ. Аполлінера «Кортеж».

Ішов кортеж, а де ж моє у ньому тіло?

О, стільки їх пройшло, і всі оті — не я.

По дрібці скинулись мені на повне я.

Мене, як вежу ту, потроху будували

І, завдяки всім тим тілам, речам, вікам,

Нарешті я постав, з’явивсь, нарешті, сам.

VI. Домашнє завдання

Розповідати про життя і творчість поета Ґ. Аполлінера. Виразно читати й аналізувати його вірші.

Вірш «Міст Мірабо» вивчити напам’ять (або інший за вибором).

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • Відкриттям для мене було...


Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.