Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас

УРОК 6

ТЕМА. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО

ВАРІАНТ 1

Очікувані результати

Після уроку учні:

знатимуть причини та місця появи міст;
показуватимуть на карті найбільші міста Європи;
зможуть описати середньовічні міста, спираючись на ілюстрації та історичні й інформативні тексти;
аналізуючи документи, розумітимуть, яким чином міста отримали свободу від феодальної залежності; систему міського самоврядування. Основні поняття: «комуна», «магдебурзьке право», «магістрат», «бургомістр», «мер», «бюргери», «буржуа», «пополани», «плебс», «ратуша».

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Робота з поняттями

За допомогою методу «Мікрофон» учні дають визначення термінам: «імператор», «король», «монархія», «феодальна роздробленість», «парламент», «Генеральні штати», «станова монархія».

Робота з песоналіями

1. «Цей франк був майордомом. Він отримав прізвисько Молот за розгром арабів при Пуатьє. Саме йому належить ідея наділяти воїнів земельними наділами за службу» (Карл Мартелл).

2. «Вправний воїн, 50 років провів у походах і битвах, розширюючи кордони своєї держави. Проте велику увагу надавав розвитку освіти та мистецтва» (Карл Великий).

3. «Цей король вступив у конфлікт з Папою Римським. Він зажадав запровадження для духівництва особливого податку. Папа опирався. У розпалі конфлікту для вирішення спірного питання були скликані Генеральні штати» (Філіпп IV Красивий).

IIІ. Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення міст

Учитель нагадує про те, що після загибелі Західної Римської імперії багато міст були зруйновано, їхні площі заростали травою, населення пішло по селах. Краще було тим містам, які були резиденцією єпископів, але й вони практично нічим не нагадували центри античної культури.

X—XIII ст. — час розквіту європейського Середньовіччя. У цей час в Європі знову починають виникати міста.

Використовуючи метод «Мозкового штурму», вчитель пропонує учням відповісти на питання: що зумовило появу середньовічних міст?

Орієнтовні відповіді учнів

1) Збільшилася кількість населення.
2) Вдосконалювалися знаряддя.
3) Вдосконалювалися методи обробки землі.
4) Збільшився врожай, з’явилися надлишки.
5) Феодали та заможне населення зацікавлені в якісних товарах.

Підсумки роботи можна оформити у схему на дошці та в зошиті.

Робота з історичною картою та історичними документами

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Торгівля та ремесло країн Європи та Близького Сходу в X—XV ст.», а потім дати відповіді на питання та виконати завдання.

1) Назвіть крупні торгово-ремісничі міста.

Учні з допомогою карти називають центри ремесла й торгівлі. Учитель пропонує подумати над тим, що є загальним у назвах міст Гамбург та Зальцбург, Франкфурт та Оксфорд.

Учні можуть визначити, що закінчення, які використовуються у назвах міст, однакові. Учитель наводить приклади закінчень та префіксів, за допомогою яких були утворені назви міст:

закінчення: форд, фурт — брід, касл — замок, бридж — міст, хаузен — будинок, бург — фортеця; честер — табір;
префікси: Сент, Сіна, Сан — святий.

2) Подумайте, про що говорять ці назви.

Учні відповідають, що у назві міста використовується місце його заснування.

Учитель пропонує прочитати історичний документ та дати відповіді на питання.

Текст 1. З розповіді про виникнення міста Брюгге (IX ст.) [2, С. 121]

Після цього для потреб мешканців замка почали з’їжджатися до воріт його моста торговці або продавці більш цінних речей, потім крамарі, потім власники заїжджих дворів, щоб нагодувати та дати притулок тим, хто вів торгові справи у присутності государя, який часто бував там, почали зводити будинки та влаштовувати готелі, де розміщалися ті, хто не міг мешкати всередині замка. Увійшло у них у звичай говорити: «Йдемо до моста». Поселення тут настільки розрослося, що незабаром утворилося велике місто, яке й досі у просторіччі носить назву «міст», оскільки їхньою мовою «брюгге» означає «міст».

Запитання до тексту

1) Де виникло місто Брюгге?
2) Чому виникло це місто?
3) Про що говорить той факт, що в місті будувалися заїжджі двори та готелі?
4) Чому міста утворюються біля стін замків і фортець, біля мостів або поблизу монастирів? (Необхідність захисту, «жваве місце», близькість до святого місця, близькість до потенційних покупців)

2. Зовнішній вигляд міст

Робота з історичними текстами

Текст 2. Із найдавнішого опису міста Лондона (XII ст.) [2, С. 121 — 122]

На сході височіє велика та могутня королівська цитадель (Тауер), внутрішній двір і стіни якої споруджені на глибокому фундаменті, скріпленому розчином крові тварин. На заході знаходяться два добре укріплених замки, а стіни міста високі та товсті, з сімома подвійними воротами, а на півночі укріплені баштами через рівні проміжки. Так само з півдня Лондон був укріплений стінами та баштами, велика річка Темза повна риби. Також на заході над річкою підноситься королівський палац — незрівнянна будівля з кріпосним валом й укріпленнями; вона розташована у двох милях від міста у багатолюдному передмісті. Домівки городян у передмістях усюди оточені великими та прекрасними садами. На півночі також розташовані поля, пасовиська та живописні луки, поміж яких біжать річки, які з приємним гуркотом приводять у рух млинові колеса. Біля Лондона, в північному передмісті, є чудові джерела з цілющою, солодкою, прозорою водою, які струмують світлим камінням, їх відвідують школярі та міська молодь, гуляючи літніми вечорами.

Громадяни Лондона, порівняно з жителями інших міст, виділяються гідними вдачами, одягом, розкішшю столу...

Запитання до тексту

1) Як ви вважаєте, чи справді середньовічне місто мало такий прекрасний вигляд?
2) Як, на вашу думку, могли жителі міста влаштовувати собі вечірні прогулянки вулицями або околицями міста?

Текст 3. Середньовічне місто [14, С. 157, 8, 34, 64]

Міста забудовувалися стихійно. Будинки зводилися у декілька поверхів і тісно тулилися один до одного. Це пояснювалося високою вартістю міської землі. На нижніх поверхах будинків розташовувалися лавки або ремісничі майстерні, вгорі — житлові приміщення.

Вулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди могли роз’їхатися два екіпажі. У XIII ст. в Європі з’являються перші правила дорожнього руху, згідно з якими порожній віз був зобов’язаний пропустити віз із вантажем.

Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів, всі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було дуже брудно, бруду додавали домашні тварини, що гуляли вулицями.

На головній площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради — ратуші, де засідала міська рада — магістрат.

Запитання і завдання до тексту

1) Який вигляд мали середньовічні міста?
2) Чи можна стверджувати, що жителі міст займалися виключно ремеслом? Відповідь обгрунтуйте.
3) Дайте визначення термінам: магістрат, ратуша.

3. Боротьба міст з сеньйорами

Учитель. У середньовічній Європі діяв принцип «Нічиєї землі не буває», тому міста засновувалися на землях феодала. Жителі міста підкорялися його владі, міськими справами й судом управляли люди, призначені феодалом, а над воротами був прибитий герб сеньйора. Доки міста не зміцніли, вони шукали захисту у сеньйора. Міста розросталися, збагачувалися, відтак сеньйори намагалися отримати якомога більше податків з городян.

Жителі міст все частіше виявляли незадоволення таким становищем. Вони прагнули позбутися залежності від сеньйора. Міста могли позбавитися феодальної залежності двома шляхами: силою зброї або переговорами про викуп від сеньйоральної залежності. Досить часто королі, щоб заручитися підтримкою міст у боротьбі з великими феодалами, брали їх під своє заступництво.

Позбувшись залежності, міста отримували спеціальний документ — хартію.

Робота з історичними текстами

Познайомтеся з текстами документів і дайте відповіді на питання до них.

Текст 4. Хартія міста Сент-Омера (XII ст.) [17, С. 56-57]

Я, Вільгельм, божою милістю граф Фландрії, не бажаючи заперечувати проти клопотання городян Сент-Омера..., даю їм на віки вічні та наказую, щоб залишалися незмінними нижчеописані права та звичаї:

1. Щоб я забезпечив їм мир щодо будь-кого; щоб я підтримував їх і захищав як моїх людей, без будь-якого прихованого мотиву...

8. Усіх, хто живе й буде жити пізніше у стінах Сент-Омера, я роблю вільними від подушного оброку та від платежів...

10. Я наказую, щоб комуна їхня, яку вони створили під присягою, продовжувала існувати й надалі, та нікому не дозволю розпустити її, а також даю їм всілякі права і правосуддя за кращими зразками того, як влаштовано справу на моїй землі, тобто у Фландрії. Я хочу, щоб сент-омерці надалі були звільнені від усіх звичних податків...

17. Якщо будь-який чужоземець нападе на когось з городян Сент-Омера, образить або скривдить його, або ж примусово забере його майно й до того ж поб’є, а після цього викликаний для відповіді каштеляном особисто або через його дружину, або через його ключника не вважатиме за потрібне протягом трьох днів з’явитися і відшкодувати збитки, самі городяни спільно покарають його за образу свого побратима...

Текст 5. Із міського права, подарованого місту Гослару (XII ст.) [17, С. 57]

1. Якщо хто-небудь проживав у місті Госларі й за своє життя не був викритий у рабському становищі, то після смерті його ніхто не сміє називати його рабом або зводити до рабського становища.

2. Коли ж будь-який чужак прийшов жити у назване місто і так залишався там протягом року і дня, причому жодного разу йому не зауважували щодо рабського становища, не викрили його у цьому і сам він про це не зізнався, то нехай він користується спільною з іншими громадянами свободою: і після смерті його ніхто нехай не наважиться оголосити його своїм рабом.

Запитання і завдання до текстів 4 та 5

1) Як називалися міста, що отримали право самоврядування?
2) Які пільги надавали сеньйори містам?
3) Чому сеньйори піклувалися про безпеку міст?
4) Поясніть значення середньовічної приказки: «Міське повітря робить людину вільною».

Учитель звертає увагу учнів на те, що деякі міста отримали можливість обирати власну адміністрацію та суд, закріплені у магдебурзькому праві.

Текст 6. Із Магдебурзького права [17, С. 61]

Тепер слухайте про бургомістрів, яких у місті обирають на один рік. Отож знайте, яку владу вони повинні мати: вони мають судити про всілякі міри, про неправильну вагу, про всякі продажі, про недопечений хліб, продане погане м’ясо і про усякі неправильні терези і про різних торговців, чи не порушують вони будь-яких правил, встановлених у місті для торгівлі...

Запитання і завдання до тексту

1) Які повноваження мав бургомістр?
2) На який час обиралися бургомістри?

Текст 7. Із Другого міського права м. Страсбурга (1215) [2, С. 128.]

Постановлено, щоб 12 чоловік, а якщо потрібно, й більша кількість людей чесних і гідних, мудрих і надійних... щорічно призначалися міськими консулами. З них один або двоє, коли знадобиться, обираються бургомістрами... А засідати для суду вони будуть кожного тижня двічі... І суд веде бургомістр, вирок ухвалюють консули. Ніхто з консулів не повинен передавати будь-чиїх промов і не повинен без дозволу бургомістрів і консулів звертатися за порадою стосовно судових справ до будь-кого з друзів. Не допускається одночасне обрання консулами батька з сином або двох братів.

Запитання до тексту

1) Які повноваження мав бургомістр?
2) Які обмеження існували під час вибору бургомістрів?

Робота з історичною картою

Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа «Торгівля та ремесло країн Європи та Близького Сходу в X—XV ст.» виконати завдання:

а) назвіть міста-комуни;

б) назвіть міста, що отримали магдебурзьке право.

Учитель повідомляє учнів, що жителів міст Німеччини називали бюргерами, у Франції — буржуа, в Італії — пополанами. Заможні городяни складали патриціат, бідні відносилися до плебсу.

IV. Закріплення знань

1. З допомогою карти атласа виписати у зошит (або назвати) назви міст, у яких містяться слова «міст», «фортеця», «будинок», «замок», «табір».

2. Співвіднести терміни та поняття.

1) Магістрат	а) місто, що отримало право на самоврядування
2) Комуна	б) міський житель
3) Бюргер	в) міська рада

3. Якими були причини появи нових міст у середньовічній Європі?

а) Зміцнення позицій феодалів-землевласників;

б) відокремлення ремесла від сільського господарства, розвиток торгівлі;

в) послаблення королівської влади.

Відповідь: 2 — 1 в, 2 а, 3 б; 3 б.

V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідні розділи підручника.

2. Підготувати історичні реконструкції цехового виробництва та ярмарку: прочитати історичні документи, намалювати вивіски ремісничої майстерні, емблему цеху, підібрати матеріал про грошові розрахунки та ярмарки в Європі.

ВАРІАНТ 2*

Навчальна мета: ознайомити учнів з історичними даними, розширити уявлення про культуру, громадське життя Середньовіччя.

Розвиваюча мета: розвивати вміння та навички роботи з текстом і додатковою літературою при підготовці повідомлень та відповідей; розвивати вміння логічно мислити, аналізувати історичні факти, пов’язувати їх з окремими історичними діячами; розвивати пізнавальну активність учнів.

Виховна мета: продовжувати формування історичного світогляду й мислення учнів, виховувати працелюбність, повагу до інших, стимулювати творчу активність.

Обладнання: дошка, карта, конспекти, ілюстративний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: інформаційно-рецептивний, інструктивно-репродуктивний, проблемного викладу, евристичний.

Форми організації навчальної діяльності: індивідуальна, фронтальна, диференційно-групова.

План вивчення нового матеріалу

1. Середньовічне місто.

2. Ремесло й торгівля в середньовічному місті:

цехи;
майстерні ремісників;
торгівля.

3. Середньовічні школи та університети.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

Постановка та формулювання цілей і задач уроку, запис теми уроку в зошитах (3—5 хв).

II. Мотивація знань учнів

Учитель. Всесвітньо відомі міста — Париж, Лондон, Венеція — виникли в середні віки. Як це відбувалося, ми розглянемо на уроці.

* Урок розроблений Власенко О. В.

IIІ. Вивчення нового матеріалу

І. Середньовічне місто

Учитель. На світанку Середньовіччя більшість античних міст лежала в руїнах. Ті, які збереглися, мали досить жалюгідний вигляд. Прекрасні площі римських часів заросли бур’яном або перетворилися на ріллю та пасовиська. Лише півтора-два десятки хаток тулилися до стін церкви або укріпленого житла сеньйора.

У X—XI ст. відбулися важливі зміни. У цей час буквально на очах почали відроджуватися старі й зростати нові міста. Міста виникали як центри ремесла й торгівлі, тому основну масу їхнього населення складали ремісники й торговці.

Від чого утворилися назви середньовічних міст?

Коли місто утворювалося навколо монастиря, назва його починалася частками «санкт-», «сен», «сан-», тобто «святий».

В разі виникнення міста на переправах через річку назва міста в німецькій мові закінчувалася на «-фурт» («брід»), а в англійській — на «-форд» («брід»), «-бридж» («міст») або «-честер» («табір»). Наприклад, Оксфорд — «бичачий брід», Франкфурт — «вільний брід», Кембрідж — «міст через ріку Кем», Манчестер — «чоловічий табір» тощо.

Розміри середньовічних міст були невеликими. Звичайно число мешканців обмежувалося кількома тисячами (1—5 тис.). Великими містами вважилися такі, в яких населення сягало 20—30 тис. чоловік. Лише деякі — Константинополь, Париж, Флоренція, Мілан тощо — мали значно більшу кількість населення (80—100 тис.) і здавалися сучасникам велетенськими.

Давайте з вами, діти, знайдемо найбільші міста середньовічної Європи та позначимо їх на контурній карті, яка лежить перед вами.

— Міста різко виділялися з навколишнього сільського світу своїм зовнішнім виглядом. Більшість з них була захищена зубчастими мурами й вартовими вежами. Мури оточував рів з водою, через нього перекидався міст. На ніч міст піднімався, а ворота зачинялися. На мурах залишалися охоронці з числа городян, які складали міське ополчення.

Центром міста була простора ринкова площа, розмір якої складав третину від розміра всього міста.

На площу виходила й ратуша — будинок, де засідала й вирішувала важливі справи міська рада — магістрат. Сюди ж дивилися вікна будинків найбільш багатих і поважних городян. На площу сходилися, щоб вислухати розпорядження властей, обрати органи влади, відзначити свято.

Від ринкової площі в різні боки розбігалися вулиці, які з’єднувалися кривими провулками. Прокладаючи вулиці, часто керувалися правилом «не ширше довжини спису». Далеко не завжди в місті могли розминутися два візки. В Брюсселі навіть існувала вулиця одного пішохода.

Землі в місті не вистачало, й будинки зводили впритул один до одного — так, що верхні поверхи нависали над нижніми. Вулиці були вузькими, темними й брудними. Каналізації не існувало, сміття викидали прямо на вулицю. У дощ вона перетворювалася на справжнє болото, яке пішохід міг подолати лише на ходулях.

До речі, є такий цікавий факт: наприкінці XII ст. французький король Філіпп II Август знепритомнів від тих «пахощів», які через відчинено вікно увірвалися до його паризького палацу. Після цього він наказав замостити дорогу. Мабуть, це була перша в Європі міська бруківка. Систематичне замощення міст починається лише з середини XIII ст. Але до кінця Середньовіччя мощених вулиць було мало. Ще в XV ст. імператор Фрідріх II ледве не потонув у центрі міста разом з конем.

2. Ремесло й торгівля в середньовічному місті

Ремесло й цехи

Учитель. Середньовічне місто зароджувалося й зростало насамперед як центр ремесла. На відміну від селян ремісники із самого початку виготовляли свою продукцію на продаж, працювали на ринок.

Майже водночас з містами з’явилися й перші цехи — союзи ремісників однієї або кількох споріднених спеціальностей. Ці об’єднання утворювалися для захисту від конкуренції з боку ремісників сусідніх сіл і міст. Проте вони могли не тільки вигнати чужинців з міського ринку. В умовах, коли покупців було мало, цехи гарантували високу якість виробів: це була головна зброя в боротьбі з конкурентами.

Більшість середньовічних цехів займалися виготовленням різноманітних продуктів харчування: пекарі, м’ясники, пивовари тощо. Чимало цехів виробляли одяг і взуття: кравці, капелюшники, шевці. Важлива роль належала цехам, які займалися обробкою металів і деревини: ковалі, теслі, столяри.

З розвитком ремесла від нього відокремлювалися нові спеціальності й утворювалися нові цехи.

Повноправним членом цеху був лише майстер. Разом з підмайстрами й учнями він працював у власній майстерні. Зі своєї сировини й своїм інструментом він від початку до кінця виготовляв власний виріб.

Головним органом управління цеху були загальні збори майстрів. На них приймався статут — правила діяльності цеху, а також обиралися старшини, які наглядали за виконанням цехових порядків.

Цех об’єднував ремісників не тільки в праці. Він виставляв воїнів для ополчення й вартової служби на мурах і вежах міста, допомагав удовам і сиротам своїх померлих колег, будував церкву або каплицю на честь святого — покровителя свого ремесла.

У святкових процесіях під своїми прапорами й гербами — емблемами ремесла — рухалися окремими колонами всі міські цехи.

Цехи відіграли дуже важливу роль у вдосконаленні середньовічного виробництва. Але, побоюючись його розширення, вони стали згодом забороняти нововведення й тим гальмували його розвиток.

Торгівля й лихварство

Зростання середньовічних міст сприяло розвитку торгівлі. Зовнішня торгівля в XI—XV ст. зосереджувалася в основному на двох торгових перехрестях. Одне з них — у Середземномор’ї — зв’язувало між собою Іспанію, Центральну й Південну Францію та Італію, а також Візантію та країни Сходу. Першість тут належала Генуї та Венеції. Про мешканців цих італійських міст говорили: «Весь народ — купці!». Із Заходу на Схід постачали зброю, золото й срібло. Зі Сходу привозили предмети розкоші, прянощі, вино, зерно.

Другий торговий район охоплював Балтійське й Північне моря. Тут торгували товарами широкого вжитку: рибою, сіллю, хутрами, вовною, льоном, воском, деревиною, зерном.

У середині XIII ст. купецтво 60 німецьких міст на чолі з Любеком створило торговельне об’єднання — Ганзу. Вона здійснювала переважно транзитну, або посередницьку, торгівлю. До кінця Середньовіччя Ганза тримала в своїх руках монополію (виключне право) на торгівлю в цьому районі. Вона була настільки могутньою, що здійснювала політичний тиск на цілі держави, а в разі необхідності вела з ними війни.

Завдання

Давайте попрацюємо з картою. Знайдіть міста, які відігравали першорядну роль у середземноморській торгівлі, та міста, які об’єдналися в Ганзу.

— Міські купецькі союзи нагадували собою цехи й називалися гільдіями. При вступі до них необхідно було сплатити внесок та влаштувати вечірку для товаришів. Очолював гільдію старшина, а порядок у ній регулювався статутом. Члени гільдії були зобов’язані допомагати один одному, разом захищатися від розбійників. У ті часи, якщо при аварії торгове судно викидало на берег, вантаж переходив у власність місцевого феодала. Саме в ті часи виникає прислів’я «Що з возу впало, те пропало». Крім того, в умовах політичної роздробленості купцям доводилося сплачувати безліч мит.

Але, незважаючи на все це, кількість купців зростала. їх приваблювала можливість швидко розбагатіти, а також відвідати далекі землі.

3. Середньовічні школи та університети. Виникнення та діяльність університетів у Європі

Учитель. З розвитком міст і посиленням держави зростала потреба в освічених фахівцях — юристах, лікарях, учителях. Настав час створення університетів.

Університет — вищий навчальний заклад і науково-дослідна установа з різноманітними відділами з різних галузей знань.

Перші університети виникли в XII ст. в Болоньї та Парижі, а наприкінці XV ст. їх існувало в Європі вже 79.

Найбільшу славу мали Паризький, Болонський, Кембріджський, Оксфордський, Празький, Краківський. Усі вони діють і сьогодні, ревно зберігаючи свої традиції.

Завдання

Діти, давайте з вами визначимо на контурній карті за допомогою атласа міста, в яких існували найбільш відомі університети середньовічної Європи.

— Університети поділялися на факультети. Молодшим, обов’язковим для всіх, був артистичний факультет (від латинського слова «мистецтво»). На ньому вивчалися «сім вільних мистецтв».

Потім ішли юридичний, медичний та богословський (він існував не всюди). До речі, якщо підготовка майбутнього юриста або лікаря тривала 5—6 років, то філософа-богослова — набагато більше. Скільки — нам допоможе з’ясувати вчитель математики.

На заняттях студенти слухали й записували лекції (латиною — «читання») професорів. Проводились також диспути — спори стосовно заздалегідь визначених питань. Вони бували такими гарячими, що іноді перетворювалися на справжню бійку між учасниками.

V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідні розділи підручника.

2. Скласти словник.