Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас

УРОК 21

ТЕМА. СТОЛІТНЯ ВІЙНА

ВАРІАНТ 1

Очікувані результати

Після уроку учні:

знатимуть причини Сторічної війни;
матимуть уявлення про хід війни;
знатимуть, як вплинула війна на Францію та Англію;
даватимуть оцінку історичним діячам;
показуватимуть на карті місця основних битв.

Основні дати та події:

1337—1453 рр. — Столітня війна;
1340 р. — битва при Слейсі;
1356 р. — битва при Пуатьє;
1358 р. — Жакерія;
1381 р. — повстання Уота Талера;
1429 р. — звільнення Орлеана;
1431 р. — спалення Жанни д’Арк.

Основні поняття: «Орлеанська діва», «дофін», «Жакерія», «повстання Уота Тайлера», «національна незалежність».

Імена історичних діячів: Едуард III, Філіпп VI Валуа, Іоан II, Етьєн Марсель, Карл V.

Обладнання: настінна карта, історичні атласи, роздавальний матеріал, історичні тексти, ілюстрації.

Форма проведення: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація опорних знань

Учитель вибірково заслуховує відповіді учнів на питання домашнього завдання.

Робота з історичними постатями

1. Цей король почав збирання французьких земель. Він не приєднував нових територій, наводив лад у власних володіннях — вступив у боротьбу із французькими сеньйорами. Будував фортеці, спалював замки непокірних феодалів, карав грабіжників. (Король Людовик VI)

2. Цей король ухвалив рішення брати участь у хрестовому поході та прирік Францію на збільшення податків. Він розлучився зі своєю дружиною Елеонорою Аквітанською та втратив найважливішу область Франції — Аквітанію, яка стала володінням англійської корони. (Людовик VII)

3. Цей король посідав престол 43 роки. Він відвоював у англійських королів майже все, що належало їм у Франції. (Філіпп II Август)

4. Цей король заборонив судові поєдинки. Будь-хто міг звернутися до королівського суду. Цей король оголосив міжусобні війни у своїх володіннях злочином. (Людовик IX)

5. Цей король ухвалив рішення про скликання Генеральних штатів; програв «битву шпор». (Філіпп IV Красивий)

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Насправді Сторічна війна тривала понрад сто років: з 1337 по 1453 рр., але остаточний мирний договір був підписаний лише через 18 років. Головні учасники цієї війни — Англія та Франція. Військові дії відбувалися на території Франції. В результаті війни відбулося остаточне об’єднання Франції.

IV. Засвоєння нового матеріалу

1. Причини Столітньої війни

Учитель нагадує учням пам’ятку щодо вивчення подій війни.

1. Хронологічні рамки війни.

2. Причини початку війни.

3. Привід для початку війни.

4. Хід війни.

5. Підсумки війни.

План записується до зошита. У процесі уроку необхідно дати відповіді на всі пункти плану.

Учитель пропонує учням розглянути карти історичного атласа «Англія та Франція у XII ст.», «Англія та Франція в XIII — на поч. XIV ст.», «Столітня війна 1337—1453 рр.» та спробувати відповісти на питання, якими ж все-таки були причини Столітньої війни.

Орієнтовні відповіді учнів

1) Французькі королі протягом багатьох років намагалися зібрати разом землі держави і хотіли позбавити англійську корону володінь на території Франції.
2) Англійці хотіли повернути свої володіння на континенті.

Відповідно до рівня підготовки учнів учитель має можливість провести цей етап уроку у двох варіантах.

Варіант 1

Учитель. Існувало ще дві причини, через які почалася Столітня війна: суперечка англійської й французької династії за престол Франції та боротьба за вплив на багаті міста Фландрії.

Після смерті сина Філіппа IV Красивого припинилося існування династії Капетингів, і на трон Франції став претендувати король Англії Едуард III — онук Філіппа IV Красивого.

Французи не могли прийняти короля-англійця, і королем Франції був проголошений племінник Філіппа IV Красивого Філіпп Валуа, що став засновником нової династії.

Учитель пропонує учням знайти на карті Фландрію та пояснює суперечності, що виникли між Англією та Францією.

— Французькі королі давно хотіли приєднати Фландрію до своїх володінь, проте марно. Міський люд підтримувала Англія, яка мала з Фландрією тісні торгові зв’язки: з Англії вони отримували вовну для виробництва сукна.

Приводом для війни послужила заява Філіппа VI про позбавлення Едуарда III французьких володінь. Едуард на це відповів війною.

Варіант 2

Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ підручника і самостійно встановити причини і мотив початку Столітньої війни.

Причини і привід для початку війни записуються в зошит.

2. Успіхи англійців

Учитель пропонує учням розглянути ілюстрації із зображенням англійських і французьких воїнів і скласти словесний опис учасників Столітньої війни.

Як на вашу думку, чи існували відмінності в англійських і французьких арміях?

Орієнтовні відповіді учнів

Королі Англії проводили військові реформи, в армії була дисципліна, усі підкорялися королю, діяв принцип «васал мого васала — мій васал».

У французькій армії дисципліни не було. Зберігався принцип «васал мого васала — не мій васал». Лицарі підпорядковувалися лише своїм сеньйорам.

Учитель пропонує учням знайти в підручнику й зачитати відомості, що характеризують військових сили ворогуючих сторін.

3. Орлеанська діва. Успіхи французів

Цей етап уроку вчитель проводить з використанням хронологічної таблиці. Хронологічну таблицю можна підготувати наперед і роздати учням, а можна намалювати на дошці під час розповіді.

Учитель роздає тексти історичних та інформативних документів.

Робота з історичними документами

Текст 1. Битва при Креси [20, С. 244]

Коли король Філіпп дійшов аж до того місця, поблизу якого розташувалися у бойовому порядку англійці, то, побачивши їх, кров скипіла у ньому, бо він дуже їх ненавидів. Він сказав своїм маршалам: «Пропустіть вперед наших генуезців (стрільців з арбалета) і починайте бій». Там було цих генуезьких стрільців з арбалета приблизно 15 тисяч, які не були в змозі почати битву, оскільки сильно втомилися і змучилися через тривалий перехід у 6 льє у повному озброєнні, несучи арбалети.

Коли генуезці були всі зібрані, вишиковані й повинні були почати наступ, то вони почали дивно голосно горланити; і робили вони це, щоб уразити англійців, але англійці мовчки стояли на місці і не звертали на це ніякої уваги. Генуезці натягнули тятиви своїх арбалетів і почали стріляти. Англійські стрільці з лука, побачивши такий стан речей, просунулися трохи вперед і почали з великою майстерністю пускати у генуезців свої стріли, які летіли так густо, немов сніг. Генуезцям ніколи ще не доводилося зустрічатися в бою з такими стрільцями з лука, якими були англійці, — і коли вони відчули ці стріли, що пронизують їхні руки, ноги і голову, то були моментально розбиті. І багато хто з них перерізував тятиви своїх луків, а деякі кидали луки, — так вони почали відступ.

Поряд з ними верхи на доглянутих конях і розкішно одягнені, стояли лицарі та спостерігали за сутичкою генуезців і за тим, як вони билися. Коли ж останні щільними рядами спробували повернути назад, то не змогли цього зробити. Бо король Франції, сильно розгнівавшись і побачивши їхній жалюгідний лад і те, що вони зазнали поразки, так повелівав і сказав: «Тепер же перебийте цю шушваль: вони обтяжують нас і без толку загромаджують нам шлях». І було видно, як лицарі, затиснені між генуезцями, почали їх бити, і багато хто спотикався серед них і падав між ними, не в змозі піднятися. А англійці, як і раніше, посилено стріляли у саму гущавину натовпу, і жоден постріл не було зроблено дарма...

Текст 2. Битва при Пуатьє. Із «Нормандської хроніки XIV ст.» [22, С. 82-83]

Англійці виставили два крила зі своїх лучників по обидві сторони своєї бойової лінії й вишикувались у бойовому порядку на великому полі... Король Іоанн мав до 12 тис. важко озброєних, але мало інших солдат, як-от: лучників і стрільців з арбалета, і тому англійські стрільці влучали певніше, коли битва уже розпочалася. Король Іоанн виставив кілька бойових ліній і доручив першу з них маршалам, які так поспішали зіткнутися з ворогом, що лінія короля була ще далеко позаду, а маршали пройшли вже крізь огорожу (поля) і схопилися з англійцями... І одразу ж вони були розбиті... Згодом по тому підійшов герцог Нормандський, який мав дуже щільну лінію важкоозброєних воїнів, але англійці зібралися біля проломів огорожі і вийшли трохи вперед; дехто з людей герцога перейшов за огорожу, але англійські лучники почали пускати таку хмару стріл, що лінія герцога почала задкувати, і тоді англійці перейшли у наступ. ...Англійці з’єднали свої ряди і трохи перепочили, а король і його люди пройшли великий і довгий шлях, що їх дуже виснажило. Тоді король і його корпус почали змикатися, і тут сталася велика і жорстока битва, і багато англійців повертали назад і тікали, але французи так скупчилися під жорстоким обстрілом лучників, які влучали їм в голови, що більшість з них не могла битися, і вони падали один на одного. Поразка французів була очевидною. Тут були взяті в полон король Іоанн та його син Філіпп...

Текст 3. Біди французьких селян. З «Хроніки Жана де Венетта. XIV ст.» [22, С. 83-84]

У цьому 1358 р. багато неукріплених селищ перетворило свої церкви на справжні замки, обкопавши їх ровами, встановивши на баштах і дзвіницях військові машини, каміння і балісти, щоб захищатися від англійських найманців у разі їх нападу, а це, як здається, траплялося дуже часто. Ночами на вершинах цих башт стояли вартові. Стояли там діти, щоб попередити про наближення ворога. Помітивши їх здалеку, вони здіймали тривогу, б’ючи у дзвони і сурмлячи у труби. Почувши цей сигнал, селяни, залишаючи свої хати і поля, якомога швидше шукали притулку в церкві. Інші, на берегах Луари, проводили ночі зі своїми сім’ями та худобою віддалік від своїх хат на островах річки або ж у човнах, поставлених на якорі посеред її течи.

Цього року виноградники, джерела благотворної вологи, що тішить серце людини, не оброблялись; поля не орались і не засівались; бики і вівці не випасались; церкви і будинки... скрізь мали на собі сліди руйнівного вогню або являли собою купи сумних, ще тліючих руїн. Око не тішили, як раніше, зелені луки і жовті ниви, скрізь були самі колючки й бур’ян. Дзвони не дзвонили радісно, закликаючи віруючих до служби Божої, а лише били на сполох, подаючи селянам сигнал тікати при наближенні ворога.

Текст 4. Ремонстрація про управління державою [20, С. 251-252]

Це послання було відправлено університетом Парижа королю Франції.

2. ...Усім відомо, що англійці у Вашій державі і багато інших збройних загонів, як Вашого королівства, так й інших країн, розоряють Вашу країну і шкодять Вашим підданим:

3. Граф Арманьяк, який є Вашим підданим, не звертає уваги і не виконує клятви щодо вищезгаданого миру, але завжди підтримує та веде війну у Вашій державі, як то кажуть...

11. Так само є великі зловживання у... грошовій палаті. Урядовці збирають дуже великі суми грошей і використовують їх за іншим призначенням, а не для Вашої користі.

15. Що стосується відновлення Ваших замків, млинів, ярмарок та ін., — все руйнується та занепадає.

Текст 5. З листа Жанні Д’арк королю Англії [22, С. 85]

Ви, король Англії..., виявіть справедливість щодо короля неба: віддайте діві, посланій сюди Богом, ключі від усіх добрих міст, які ви здобули і піддали насильству у Франції. Вона прийшла сюди, щоб зажадати назад королівську кров. Вона цілком готова прийти до мирної угоди, а саме: якщо ви бажаєте як слід задовольнити її, поверніть Францію і заплатіть за те, що володіли нею. І ви всі, лучники, військові товариші, джентльмени та інші, що стоїте під Орлеаном, забирайтеся, прошу вас Божим ім’ям, до своїх країн, а коли не зробите так, чекайте вістей від діви, яка скоро прийде до вас, на ваше велике горе. Якщо ви, король Англії, не зробите так, то я беру на себе керівництво війною і, де б не застала ваших людей у Франції, примушу їх піти з власної волі або проти волі... Я послана сюди Богом, небесним королем як його заступниця, щоб вигнати вас з усієї Франції.

По ходу розповіді вчитель просить учнів знайти у документах історичні свідоцтва подій. Один або декілька учнів роблять повідомлення про Жанну Д’Арк.

Орієнтовні відповіді учнів

1) Переваги Англії — 1337—1429 рр.:

а) початок війни, висунення претензій англійського короля на французький престол — 1337 р.;
б) морська битва при Слейсі — 1340 р., розгром французького флоту;
в) битва при Пуатьє — 1356 р., французький король та знатні лицарі потрапили в полон;
г) Жакерія — 1358 р.;
д) перемир’я — 1360—1369 рр.;
е) міжусобні війни у Франції;
ж) селянське повстання в Англії — 1381 р.;
з) битва під Айзенкуром — 1415 р.;
і) розкол у стані французів: північ підтримувала англійців, південь — дофіна Франції;
к) облога Орлеана (1428).

2) Переваги Франції:

а) поява Жанни д’Арк; зняття облоги з Орлеана; коронація дофіна у Реймсі — 1429 р.;
б) захоплення бургундцями Жанни д’Арк, продаж її англійцям — 1430 р.;
в) страта Жанни д’Арк — 1431 р.;
г) перемога французів; вигнання англійців із Франції — 1453 р.

4. Завершення та підсумки війни

Учитель пропонує учням назвати основні підсумки війни за допомогою методу «Мозковий штурм». Відповіді учнів записуються на дошці та у зошиті.

Орієнтовні відповіді учнів

1) Англійців було вигнано з території Франції.
2) Прискорився процес об’єднання Франції.
3) Влада короля зміцнилася.
4) В Англії після війни Червоної та Білої троянд на троні затверджується династія Тюдорів.
5) В Англії посилюються позиції парламентаризму.

V. Узагальнення та систематизація знань

Картка 1

Описуючи причини Жакерії, французький хроніст згадує байку про вовка і собаку.

«Був колись сильний собака, до якого мав повну довіру його пан, оскільки сподівався, що він захищатиме його овець від нападів вовка. Так багато разів і було. Але згодом вовк зробився близьким другом собаки, який дозволяв йому безкарно відносити овець, а сам удавав, що переслідує його, щоб відняти вівцю і повернути її своєму панові. Коли ж вовк і собака були сам на сам поряд із лісом і оддалік очей пастуха, вони разом ласували вівцею. Такий прийом повторювався часто, і завжди собака одержував похвали від свого пана, упевненого у тому, що, переслідуючи вовка, вірний пес робив для порятунку вівці все від нього залежне. Так цей проклятий собака вмів приховувати свою підступність. Врешті-решт, він разом із товаришем пожерли... всіх овець свого пана [20, С. 247].

Запитання

Кого французький хроніст має на увазі, говорячи про собаку, вовка, пана й овець? (Король, урядовці, сеньйори, селяни)

Картка 2

Розумна, мужня людина, сільський ремісник. Брав участь у Столітній війні, знав військову справу. Прагнув навести у повстанських загонах лад і дисципліну. Він користувався такою пошаною серед повстанців, що вони присягалися виконувати тільки його закони. Був убитий під час зустрічі з королем.

Запитання

Назвіть ім’я цієї людини. В якій події він брав участь? (Уот Тайлер)

Картка 3

1. Висока, сильна й витривала селянська дівчина.

2. Була родичкою короля.

3. Брала участь у битві при Пуатьє.

4. Володіла швидким, кмітливим розумом і чудовою пам’яттю.

5. Чула голоси святих, була переконана, що їй призначено Богом врятувати країну від англійців.

Завдання:

Назвіть ім’я цієї людини та виберіть твердження, які підходять до опису (Жанна д’Арк; твердження 1, 4, 5).

Картка 4

У травні 1431 р. Жанна д’Арк була спалена на багатті у місті Руані. Її звинуватили в єресі та чаклунстві. Тільки через 19 років було проведено нове розслідування і винесений вердикт: «Жанна д’Арк не винна».

Завдання:

Чому король Франції Карл VII нічого не зробив, щоб її врятувати? (Ймовірно, король боявся зростання популярності Жанни д’Арк, боявся, що після війни вона зажадає пільг для простого народу або очолить нове повстання.)

VI. Оцінювання знань учнів

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати по 3 питання з теми для «історичного фехтування».

ВАРІАНТ 2*

Мета: з’ясувати привід, причини, значення та підсумки Столітньої війни; сформувати в учнів яскравий образ Жанни Д’Арк, показати її роль у перебігу Столітньої війни, героїзм і любов до народу; продовжувати формувати вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки між окремими подіями; виховувати почуття патріотизму на прикладі європейських народів.

Основні поняття та терміни: «Столітня війна», «Жакерія», «повстання Уота Тайлера», «дофін».

Обладнання:

1. Документ «Із Хронік» французького поета і хроніста Фруассара про битву під Кресі (1346 р.); Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія середніх віків. 7 клас: Плани конспекти уроків. — Харків: Веста: Ранок, 2005.

2. Світ навколо нас. Історія. — К.: Кобза, 2004. — С. 126—127.

3. Карліна О.М. Історія середніх віків: Підручник для 7 кл. загальноосвітнього навчального закладу. — К.: Генеза, 2003.

4. Карта «Європа в XIV—XVI ст.».

5. Атласи з історії середніх віків (V—XV ст.). 7 кл.

6. Таблиця «Орлеанська діва».

7. Дидактичний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу із застосуванням вправ А. Гіна «Здивуй!», «Відтягнута відгадка» та інтерактивних методів навчання.

* Урок розроблений Лисенко Л. О.

План

1. Причини, привід і початок Столітньої війни.

2. Жанна Д’Арк.

3. Значення Столітньої війни.

Вона була непохитною у своїй вірі, як скеля, коли люди ні в що не вірили і над усім глумилися; вона була вірною, коли скрізь панувала зрада.

Марк Твен

ХІД УРОКУ

I. Мотивація (вправи А. Гіна «Здивуй!» та «Відтягнута відгадка»)

Учитель. Вивчаючи історію, ви неодноразово зверталися до теми «Війна». Сьогодні на уроці йтиметься про війну незвичайну, бо вона була найбільшою в історії людства і найбільш важкою. Вона мала далекосяжні наслідки для розвитку Західної Європи. Незвичність цієї війни полягала ще в тому, що завдяки селянській дівчині на ім’я Жанна Д’Арк французи нарешті перемогли у Столітній війні. Вона зуміла переломити хід війни на користь Франції. Жителі Орлеану прозвали її Орлеанською дівою.

Як 19-річна селянська дівчина в рицарських латах стала провідником визвольного ратоборства свого народу?

Сьогодні на уроці ви спробуєте дати власну відповідь на це питання.

II. Оголошення теми та очікуваних результатів

Учитель. Після уроку ви зможете пояснювати привід, причини та наслідки Столітньої війни; розповідати про окремі події Столітньої війни; показувати на карті місця битв; висловлювати власну думку щодо вирішення проблем уроку; підбивати підсумки Столітньої війни.

Наприкінці уроку перевіримо, чи досягли ми поставленої мети.

III. Надання необхідної інформації

Робота над поняттями

На дошці записані дати:

1337-1453 рр.

Звернувшись до підручника (параграф 19, С. 180), з’ясуйте:

1) яка подія пов’язана з цією датою; (Столітня війна)
2) чому вона так називалася; (Вона тривала понад 100 років)
3) між якими країнами відбувалася ця війна. (Між Англією та Францією)

Учитель. У XIV ст. на політичній арені Європи постали національні держави. Утратило сенс створення національної держави під зверхністю імператора або Папи Римського. Франція та Англія були двома національними королівствами в Західній Європі.

Що призвело до війни між ними?

IV. Інтерактивні вправи

Робота в парах

З’ясувати, осмислити, записати у зошиті привід, причини війни у вигляді текстової схеми.

Завдання

1-й учень. За 3 хвилини з’ясуйте у параграфі 19 на С. 179 причини війни.
2-й учень. За 3 хвилини з’ясуйте у параграфі 19 на С. 179 та за картою на С. 181 й осмисліть привід до війни.

По закінченні роботи з підручником по черзі перекажіть одне одному зміст протягом 2-х хвилин. Той, хто слухає, має поставити не менше одного запитання і вислухати відповідь.

Перевірка виконання завдання: вислуховую одну пару. Якщо є час, то записуємо привід до війни і причини війни на дошці та в зошиті.

Причини війни

Привід до війни

Володіння англійського короля у Франції перешкоджали об’єднанню країни.

Суперництво Англії та Франції за володіння Фландрією

По смерті синів Філіппа IV не залишилося прямих спадкоємців. Англійський король, що доводився родичем французькому королю, заявив про свої права на французький престол

1) Чим завершилася морська битва при Слейсі (1340)? (Англійці розбили французький флот й перешли до дій на суші.)
2) Завдяки чому перемогли англійці в битві під Кресі (1346)? (Англійці перемогли через неузгодженість дій французів.)
3) Які наслідки мала битва під Пуатьє (1356)? (Англійці повернули собі майже всі колишні володіння Плантагенетів у Франції.)

Заслухавши уривок з документа «Із Хронік» французького поета і хроніста Фруассара про битву під Кресі (1346), учні з’ясовують причини перемоги англійців.

Учні доходять висновку, що англійське військо на той час було більш боєздатне, ніж французьке, краще озброєне (застосовували лук зі стрілами, а французькі воїни мали важкі арбалети).

Висновки учнів

1) Англійці протягом військових дій 1337—1370 рр. перемогли в битвах при Кресі (1346), Пуатьє (1356), захопили в полон короля та чимало знатних феодалів.
2) Розорили, пограбували північ і південь Франції.
3) Англійці повернули майже усі володіння Плантагенетів, зазнали значних руйнувань на території Франції.

Учитель. Увесь тягар війни і негараздів ліг на плечі селян. За три роки епідемії чуми населення Європи скоротилося на третину. Це значно погіршило становище селян Франції і Англії, що й призвело до селянських повстань.

Запитання

Які ж селянські повстання спалахнули у Франції та Англії у II половині XIV ст.? (Див. підручник на С. 183.)

Учитель. На початку XV ст. бойові дії продовжилися. Восени 1415 р. англійська армія висадилася в Нормандії. Біля міста Азенкур вона зіткнулася з французьким військом. Французи не зробили для себе висновків з поразки під Кресі та Пуатьє. І цього разу англійські лучники перемогли французьку кінноту. Англійці захопили більшу частину території Франції, в т. ч. Париж. За таких умов на підставі мирної угоди у 1420 р. Франція та Англія об’єдналися в одне королівство. Здавалося, війна завершена. Але це було не так. Вона тривала ще не один рік, але її характер поступово змінився.

Робота в групах (диференційована). Вирішення проблемних питань

1-а група. «Хочу — можу» працює з параграфом 19 п. 2. «Жанна Д’Арк» та з’ясовує:

1) Яким чином Жанна Д’Арк змогла переломити хід війни на користь французів?
2) Як 19-річна селянська дівчина стала символом визвольної боротьби свого народу?

2-а група. «Хочу — не можу» працює з підручником на С. 185—186, з’ясовує:

1) Чому жителі Орлеану прозвали Жанну Д’Арк Орлеанською дівою?
2) Чого ми можемо у неї повчитися?

3-а група. «Не хочу — не можу» працює з підручником на С. 186, з’ясовує:

1) Коли було страчено Жанну Д’Арк?
2) Хто такий дофін?
3) Чому не було врятовано Жанну Д’Арк?

Презентація результатів

1-а група. «Хочу — можу».

Вона повірила в те, що їй призначено Богом визволити Францію, і зуміла в цьому переконати дофіна Карла, який дав їй військо. Військо і французький народ повірили Жанні, натхненні її любов’ю до батьківщини.

2-а група. «Хочу — не можу».

Під керівництвом Жанни Д’Арк військо здобуло перемогу під Орлеаном, за це її прозвали Орлеанською дівою. Успіх під Орлеаном посилив віру народу у свою перемогу. Цю віру в перемогу вселила Жанна. За її участі була звільнена значна територія Франції, відбулася коронація короля.

3-а група. «Не хочу — не можу».

Жанну спалено 30 травня 1431 року, тому що вона потрапила в полон, а король Карл VII нічого не зробив, щоб її врятувати. Він злякався надзвичайної популярності цієї дівчини серед народу, який вважав її своєю рятувальницею.

V. Узагальнення

Страта Орлеанської Діви не принесла користі англійцям, які почали програвати, втрачаючи провінцію за провінцією. До 1453 р. англійців було повністю вигнано з усіх володінь на континенті, крім порту Кале.

Учні відповідають на питання та виконують завдання.

1. Коли англійці були повністю вигнані з території Франції й усіх володінь на континенті? (У 1453 р. лише порт Кале залишився в їхніх руках.)
2. Опрацюйте останній пункт § 19 «Значення Сторічної війни» на С. 186—188, складіть таблицю «Підсумки Сторічної війни».

Для Франції

Для Англії

Посилилась королівська влада.

До кінця XV ст. завершилось об’єднання Франції

Війна Червоної та Білої троянд — почала правити династія Тюдорів.

Королівська влада значно посилилася.

Англія перетворилася на країну, яка суттєво впливала на розвиток Європи.

В Англії зміцніли традиції парламентаризму

Через 25 років після смерті Жанни Д’Арк Карл VII скористався її ім’ям у власних цілях. За його наказом судову справу Жанни Д’Арк було переглянуто, й Орлеанська Діва була визнана невинною. Згодом народна героїня Франції була оголошена святою. Французи шанують пам’ять про Жанну Д’Арк, бо, за словами Марка Твена, «вона була правдивою, коли неправда не сходила у людей з язика; вона тримала своє слово, коли цього не чекали ні від кого; вона була скромна й делікатна серед загальної безсоромності і брутальності; вона була сповнена жалю, коли навкруги переважала жорстокість; вона була непохитною у своїй вірі, як скеля, коли люди ні у що не вірили і над усім глумилися; вона була вірною, коли скрізь панувала зрада».

VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів

Вчитель оцінює, коментуючи роботу учнів на уроці.

Бесіда з учнями