Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас

УРОК 16

ТЕМА. ВІЗАНТІЙСЬКА ІМПЕРІЯ

Очікувані результати

Після уроку учні:

показуватимуть на карті територію Візантії;
матимуть уявлення про історію Візантійської імперії;
характеризуватимуть внутрішню та зовнішню політику Юстиніана;
даватимуть характеристику особи Юстиніана.

Основні дати та події:

330 р. — римський імператор Костянтин переніс столицю імперії на місце колишньої грецької колонії Візантія;
395 р. — розподіл Римської імперії на Західну та Східну;
476 р. — припинення існування Західної Римської імперії;
V—VI ст. — Велике переселення народів;
527—565 рр. — правління Юстиніана;
532 р. — повстання «Ніка»;
534 р. — створення Кодексу Юстиніана;
1204 р. — взяття Константинополя хрестоносцями;
1453 р. — падіння Константинополя під ударами Мехмеда II Завойовника.

Основні поняття: Імперія ромеїв — Візантійська імперія; Ромеї — візантійці; повстання «Ніка»; «Великий шовковий шлях»; торговий шлях «з варяг у греки»;

Імена історичних діячів: Юстиніан, Прокопій Кесарійський, Феодора, Велісарій, Лев Математик, Мехмед II Завойовник.

Обладнання: настінна карта, історичні атласи, роздавальний матеріал, історичні тексти, ілюстрації.

Форма проведення:

Варіант 1: комбінований урок.

Варіант 2: комбінований урок з елементами лабораторно-практичної роботи.

ХІД УРОКУ

ВАРІАНТ 1

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

Актуалізацію опорних знань можна провести у вигляді бесіди у поєднанні з роботою по карті.

1. Яка подія сталася у 330 р.?
2. Покажіть на карті столицю Римської імперії. Звідки походить його назва?
3. Яка подія сталася у 395 р.?
4. Покажіть на карті території Західної та Східної Римської імперій.
5. Внаслідок яких подій сталося падіння Західної Римської імперії?

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. У 476 р. вождь невеликого германського племені Одоакр відібрав імператорський титул у Ромула Агустула. Знаки імператорської влади — діадему та пурпурну тогу — він відправив до Константинополя. Тепер була тільки одна Римська імперія — Східна. Жителі імперії назвали свою імперію Ромейською, а себе — ромеями. Візантійська імперія проіснувала майже на тисячу років довше, ніж Західна Римська імперія.

Сьогодні ми з вами познайомимося з історією Візантійської імперії.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. На перехресті Заходу та Сходу

Учитель. Візантія мала дуже вигідне географічне положення. Ця держава знаходилася на перехресті Сходу та Заходу. Більшість населення імперії складали греки, тому й державною мовою вважалася грецька. Через Константинополь проходили важливі торгові шляхи «Великий шовковий шлях» та «з варяг у греки».

«Великий шовковий шлях» — це караванна дорога, що існувала протягом багатьох століть. Цією дорогою йшли купецькі каравани, що перевозили шовк, прянощі з Індії, прикраси та срібний посуд з Ірану, фарфор з Китаю. Європейські купці, що досягали до Китаю, витрачали на дорогу близько трьох років. Від берегів Східного Середземномор’я вони рухалися крізь Сирію та Іран до середньоазійських міст Самарканда та Бухари, де також виготовляли шовкові тканини, а потім через Північний Памір, обходячи пустелю з півдня та півночі, степами добиралися Китаю. На шляху їх чатували небезпеки: негода й спека, напади розбійників.

Окрім «Великого шовкового шляху», через Візантію проходив «шлях пахощів».

Учитель роздає учням наперед підготовлені контурні зображення та пропонує їм накреслити на карті «Великий шовковий шлях».

Учні працюють з картами. Один або два учні на вибір учителя озвучують свій маршрут.

Учитель. Через Візантію проходив також і торговий шлях «з варяг у греки». Цей шлях виник набагато пізніше, ніж «Великий шовковий шлях».

За допомогою карти історичного атласа «Візантія та слов’яни у VII—IX ст.» та «Візантія та слов’яни у X—XI ст.», визначте, які країни поєднував торговий шлях «з варяг у греки».

— Як ви думаєте, що могли возити купці цим шляхом?

Орієнтовні відповіді учнів

З Києва — хліб, віск і ремісничі вироби; з Новгорода — ліс і хутра; з Візантії — коштовні тканини, прянощі, книги, ювелірні та скляні вироби.

Учитель. Візантією керував імператор. Грецькою мовою це слово звучало як василевс. Він був «земним Богом», його влада нічим не обмежувалася. Ромеї були переконані, що їх василевс — володар усього християнського світу. У Візантії був створений потужний апарат державного управління. Урядовці призначалися імператором та отримували подарунки. Спеціальні служби відповідали за збирання податків, пошту, дороги, існувала також таємна поліція. Візантія мала сильну армію та флот.

— Давайте визначимо причини зростання могутності Візантійської імперії.

Результат обговорення записується на дошці.

Орієнтовні відповіді учнів

1) Вигідне географічне положення — на перехресті торгових шляхів.
2) Традиційно розвинені ремесло і торгівля.
3) Сильна армія та флот.
4) Міцна імператорська влада.

Результат роботи заноситься в зошит.

2. Візантія в зеніті могутності

Учитель. Давайте розглянемо карти історичного атласа «Велике переселення народів. Загибель Західної Римської імперії» та «Європа у II йол. VI ст. Візантія за Юстиніана» та дамо відповіді на питання.

1) Коли кордони Візантійської імперії досягли найбільших розмірів?
2) Які території включала Візантійська імперія?

Учитель. Найбільшої могутності Візантія досягає у період правління імператора Юстиніана (527—565 рр.), який проводив активну внутрішню та зовнішню політику.

Я пропоную вам розділитися на групи, потім прочитати відповідний пункт підручника та скласти план відповідей на наступні запитання:

1) Зовнішня політика Юстиніана.
2) Внутрішня політика Юстиніана.
3) Імператор Юстиніан — характеристика історичного діяча.

Зовнішня політика.

1) Розгром вандалів у Північній Африці.
2) Війна з вестготами. Приєднання Південної Іспанії.
3) Війна з остготами. Приєднання Італії.
4) Приєднання Південного берега Криму.

Внутрішня політика.

1) Створення Кодексу Юстиніана.
2) Розвиток культури.
3) Широке будівництво (храм Святої Софії)
4) Залучення на службу державі талановитих людей.
5) Розправи над неугодними.

Імператор Юстиніан — характеристика історичного діяча.

1) Хитрий та гнучкий правитель.
2) Виявив страх під час повстання «Ніка».
3) Жорстокість імператора.

Підсумки роботи всіх груп стисло заносяться в зошит.

3. Загибель Візантії

Учитель. За допомогою карти історичного атласа «Візантія та слов’яни у VII—IX ст.» та «Візантія та слов’яни у X—XI ст.» покажіть кордони Візантійської імперії у II пол. IX ст. та II пол. XI ст. та дайте відповідь на питання, які племена вторгалися на територію Візантії у цей час.

Після смерті Юстиніана імперія почала втрачати могутність. Скорочувалася її володіння, населення переїжджало до сільської місцевості, скорочувалася торгівля. Тільки двічі за п’ять століть існування Візантії по смерті Юстиніана вона змогла лише наблизитися до процвітання.

Останній період підйому був пов’язаний з періодом правління династії Комнінів. Але на імперію обрушилися турки-османи. Проте не кочовики стали причиною першого зруйнування Константинополя.

Давайте разом прочитаємо документи та дамо відповіді на питання.

Текст 1. Захоплення та розгром Константинополя. З мемуарів Жоффруа Віллардуена [17, С. 231-232]

У цю ніч... через страх, що греки можуть напасти на нас, хтось підпалив квартал, що відокремлював нас від греків. І місто запалало, і палало усю цю ніч і до вечора наступного дня. Це була третя пожежа у Константинополі з часу прибуття франків, під час якої будинків згоріло більше, ніж було у трьох найбільших королівствах Франції.

...Здобич же була настільки великою, що ніхто не був у змозі визначити кількість знайденого золота, срібла, судин, коштовних каменів, оксамиту, шовкових матерій, хутряного одягу та інших предметів.

Текст 2. Із хроніки Нікіти Хоніата [17, С. 232]

Деякі латиняни розбивали дорогоцінні чаші, прикраси з яких ховали за пазуху, а з чаш пили, ніби з келихів. Про грабіж головного храму не можна слухати байдужо. Святі налої, прикрашені коштовностями надзвичайної краси, що захоплювали подих, були розрубані на шматки та розділені між воїнами. Коли їм треба було вивезти з храму священні судини, предмети надзвичайного мистецтва..., срібло й золото..., вони завели до храмів мулів і коней з сідлами.

Запитання до текстів

1) Як ви вважаєте, коли сталися описані у документах події?
2) Кого автори документів називають франками та латинянами?

Учитель. Я нагадую, що ця подія сталася у 1204 році, під час хрестових походів. На території Візантії була створена Латинська імперія, але візантійці поступово відвоювали свої землі, й у 1261 р. Візантійська імперія була відновлена.

Остаточно Константинополь під ударами Мехмеда II Завойовника скорився у 1453 р. (Учні заносять дати у зошит.)

Як це було, ми дізнаємося, прочитавши історичний документ.

Текст 3. Михайло Дука про трагедію у храмі Святої Софії [2, С. 249-250]

Отже, коли був ранній ранок і день світив ще, як вовк очима, деякі з ромеїв під час вторгнення турок до міста та втечі громадян прибігли, щоб дістатися своїх домівок та захистити дітей та дружин. Жінки питали їх: «Що ж трапилося?» А коли почули жінки огидну ту мову: «Вороги всередині стін міста та вбивають ромеїв», — спочатку не вірили цьому, та, правду кажучи, навіть лаялися та висловлювали презирство, як віснику, що накликав нещастя. Побачивши ж позаду інших, всіх у крові, зрозуміли, що наблизилася до вуст чаша гніву Господа. І тоді всі жінки й чоловіки, ченці й черниці побігли до Великої церкви з дітьми своїми на руках, залишивши домівки свої охочому ввійти. І можна було бачити, що вулиця забита людьми. Отже, величезний храм той в одну годину заповнився як чоловіками, так і жінками: й унизу, й вгорі, й у бічних прибудовах, й в усякому місці натовп незліченний. Замкнувши двері на замки, стояли, чекаючи на порятунок...

Турки, розбігаючись в усі сторони, вбиваючи та беручи у полон, прийшли, нарешті, до храму, коли ще не минула перша година ранку, і, побачивши, що ворота замкнені, розламали їх сокирами. Коли вони, озброєні мечами, увірвалися всередину й побачили незліченний натовп, кожний став в’язати свого полоненого. В одну хвилину розрубали собаки святі ікони, викравши з них прикраси, намиста й браслети.

Запитання до тексту

1) Де шукали порятунку жителі Константинополя?
2) Яка доля спіткала жителів міста?

4. Культура Візантії

Це питання готується заздалегідь декількома учнями.

Учитель пропонує заслухати повідомлення учнів «У візантійській школі», «Досягнення науки Візантії», «Мистецтво у Візантії».

V. Узагальнення та систематизація знань

Узагальнення та систематизація знань може відбуватися у двох варіантах.

Варіант 1. Метод «Шапка питань»

Учні на листочках записують по два питання, листочки перемішуються в спеціальній шапці, учень має відповісти на питання, яке йому дісталося.

Варіант 2

Учні відповідають на питання та виконують завдання.

1. Імператор Юстиніан царював у 527—565 рр. Визначте, яке це століття. (VI ст.)

2. Назвіть ремесла, які були розвинені у Візантії. (Гірська справа, виробництво зброї, сільськогосподарських знарядь, шовку, папірусу, скла)

3. Назвіть одну з найбільш відомих архітектурних пам’яток Візантії. (Собор Святої Софії)

4. Де відбулося протистояння партії зелених із синіми? Чим закінчилося це протистояння? (Під час циркової вистави зелені підняли повстання проти синіх — прихильників Юстиніана. Повстання, що отримала назву «Ніка», було жорстоко придушене.)

5. Що вважають найбільшим здобутком Юстиніана? (Складання збірки законів)

6. Назвіть титул правителя Візантії. (Василеве)

7. Кого у Візантії побоювалися й бідні, й багаті? (Таємної поліції)

8. Чому територія Візантії скорочувалася? (Через постійні напади кочовиків)

9. Під час яких подій сталося перше пограбування Константинополя? (Під час четвертого хрестового походу)

10. Скільки років проіснувала Візантійська імперія? (З 395 по 1453 рр.)

V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Написати розповідь на вибір: від імені купця-караванника «Великого шовкового шляху»; від імені прихильника Юстиніана; від імені супротивника Юстиніана; від імені захисника Константинополя від хрестоносців.

3. Підготувати повідомлення про виникнення ісламу.

ВАРІАНТ 2

I. Організаційна частина уроку

Учитель нагадує учням про порядок утворення групи та правила групової роботи і роздає набори карток.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Історія Візантії починається з розподілу Римської імперії на дві частини — Східну та Західну. Після загибелі Західної Римської імперії Східна її частина вважала себе спадкоємицею великого Риму. Візантійська імперія пережила Західну Римську імперію майже на 1000 років.

III. Актуалізація опорних знань учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Початок Візантійської історії

Актуалізація опорних знань проводиться за допомогою карток. На картках міститься вже відома інформація та нові факти з історії Візантії невідомі учням. Учні повинні відсортувати інформацію та підготувати презентації відповідей на питання.

Картка № 1

Візантію населяло близько 35 млн чоловік. Це була дуже багата держава. Жителі займалися ремеслом, сільським господарством, торгівлею. Через Візантію проходили найважливіші торгові шляхи: «Великий шовковий шлях», «шлях пахощів» та «шлях з варяг у греки».

Картка № 2

У 476 р. Одоакр — вождь одного з племен варварів прислав до Константинополя пурпурну тогу та діадему західних римських імператорів. Тепер існувала лише одна імперія — Східна, або імперія ромеїв.

Картка № 3

На території колишньої Західної Римської імперії панувало запустіння. Колись квітучі міста були зруйновані. На форумах паслися кози. Усе жителі переїхали до села. Ремесла й торгівля прийшли у занепад.

Картка № 4

Нова держава у певний період включала багаті провінції колишньої Римської імперії: Балканський півострів із Грецією, Малу Азію, Сирію, Палестину, Єгипет, узбережжя Північної Африки та Південної Іспанії, територію Італії та Сицілії.

Картка № 5

У 395 р. територія Римської імперії розділилася на Західну та Східну. Територія Західної Римської імперії стала ареною постійних воєн з варварами. У 410 р. «Вічне місто» було пограбовано військами Аларіха.

Картка № 6

Багатства Візантії були забезпечені корисними копалинами, сировиною, продуктами сільського господарства. Візантія залишалася країною міст, кількість яких сягала тисячі. Міста ставали центрами ремесла, мистецтва, освіти. Золота візантійська монета бизант користувалася попитом в Європі та Азії.

Картка № 7

Візантія була дуже багатою країною і мала можливість відкупитися від варварів. Застосовуючи хитрість, візантійські імператори залучали деяких королів варварів на свій бік.

Картка № 8

У Візантії збереглася освіта. У школах продовжували вивчати античних авторів. Візантії були потрібні освічені люди, які повинні були поповнювати армію урядовців, що керували державою.

Картка № 9

У 330 р. римський імператор Костянтин переніс столицю імперії на місце колишньої грецької колонії Візантії. Місто отримало ім’я імператора — Константинополь. Нова столиця іменувалася «другим Римом».

Картка № 10

У Константинополі тривалий час зберігалися традиції античної культури. Місто прикрашали прекрасні храми, палаци та громадські споруди. На площах стояли статуї античних богів і героїв. У Константинополі був цирк та іподром, на якому влаштовувалися змагання колісниць.

Картка № 11. Із «Подорожніх нотаток Веніаміна з Тудели» [19, С. 43-44]

Окружність міста Константинополя дорівнює 18 милям. Половина міста оточена морем, а друга — сушею. Він розташований між двома рукавами моря або найбільших водних потоків, з яких один витікає з Руссїї, другий з Іспанії. Сюди приходять купці для торгівлі з землі Вавилонської, з Месопотамії, Персії, Мідії, усіх царств землі Єгипетської, з землі Ханаанської (Палестини), Руссїї, Угорщини, землі печенігів, Хозарїї, Ломбардії та Іспанії.

Картка 12. Із «Подорожніх нотаток Веніаміна з Туделі» [19, С. 43-44]

Там міститься храм Святої Софії, й там мешкає грецький папа, тому що він не підпорядковується Папі Римському. Усередині храму колон й лампад із золота і срібла є стільки, що людина не здатна перелічити.

Там біля стіни палацу є місце розваг царя, яке називається іподромом. Щорічно у день Ісусового Різдва цар влаштовує там великі видовища. У присутності царя і цариці відбуваються вистави... Нацьковують левів, леопардів, ведмедів та диких віслюків один на одного, й, звичайно, також птахів, і у жодній країні не можна побачити подібних розваг...

Ця країна велика і має вдосталь усіх плодів, а також хліба, м’яса й вина, отож жодна країна не може зрівнятися з нею в заможності. Жителі знають усю грецьку літературу, живуть спокійно й щасливо.

Для війни з турецьким султаном вони наймають військових людей з усіх народів, тому що в них (самих) немає військової мужності: вони подібні до жінок, у яких відсутня сила військового опору.

2. Правління Юстиніана. Візантія у зеніті могутності

Учитель. Цей імператор, за свідченнями Прокопія Кесарійського, був постійно охоплений турботою про знищення роду людського, вигадуючи разом з усією дружиною нові причини для цього. Це була людина підступна та мінлива, він не був вірний друзям, нещадний до ворогів [Прокопій Кесарійський. Таємна історія. — М., 1991]. Проте Візантія досягла піку своєї могутності саме під час його правління. Для того, щоб познайомитися з особою та діяльністю Юстиніана, необхідно вивчити додаткову інформацію.

Текст 1. Життя Юстиніана [17, С. 65]

При дворі свого дядька, який зробив його співправителем, Юстиніан здобув прекрасну освіту, а так само досвід участі у державних справах. На відміну від лінивих аристократів, він був надзвичайно працелюбний і працездатний — його оточення стверджувало, що він ніколи не спить. Придворні інтриги привчили його до виверткості, підступності та жорстокості.

Текст 2. Лист Юстиніана одному з «варварських» племінних вождів [19, С. 39]

Я надіслав свої подарунки наймогутнішому з ваших вождів. Вони були призначені тобі.., але інший силою перехопив мої подарунки, заявивши, що він перший між вами. Доведи йому, що ти вище за всіх, відбери у нього те, що він узяв у тебе, помстися йому.

Текст 3. З «Таємної історії» Прокопія Кесарійського*

...Ця людина не мала спокою у своєму лютому шаленстві, доки не нацькує варварів один на одного.

Цей імператор без жодного коливання підписував папери, призначені для руйнування містечок, знищував великі міста пожежами, захоплював у рабство цілі племена без жодної провини з їхнього боку...

Цей імператор ніколи не розслідував справи, а вислуховував донощиків і виносив своє рішення.

* Прокопий Кесарийский. Тайная история. — М., 1991.

Текст 4. Становище Візантійської імперії за часів Юстиніана [2, С. 59-62]

Зі сходженням Юстиніана на престол Візантійська імперія вступила у період розквіту. Він вів війни. Поступово, крок за кроком, під владу Візантії поверталися володіння Західної Римської імперії. За Юстиніана територія Візантійської імперії збільшилася вдвічі.

Юстиніан був стурбований також створенням єдиного для всієї імперії законодавства.

За Юстиніана почався розвиток виробництво шовку.

Текст 5. Реформи Юстиніана [10, С. 57-59]

Юстиніан був одним з найвидатніших правителів Візантії, людиною великого розуму й твердого характеру. Знехтувавши умовностями, імператор узяв шлюб з простою актрисою. Феодора — так звали його дружину — була красива й розумна.

Юстиніан провів реформи у державі. Він зменшив кількість провінцій. У руках намісників він зосередив цивільну та військову владу. Захоплення вельможами селянських земель були заборонені. Багато уваги Юстиніан приділяв зміцненню обороноздатності імперії. Всі міста уздовж кордонів були пов’язані між собою лінією фортець. їхні гарнізони були завжди забезпечені достатньою кількістю зброї та води.

Вживалися заходи щодо розвитку торгівлі. У провінціях будувалися дороги, викопувалися колодязі. За час свого правління Юстиніан заснував наново понад 150 міст. Велике значення він приділяв зміцненню християнської релігії. Основним правилом його політики була «єдина держава, єдиний закон, єдина релігія».

Запитання до текстів

1) Чи гідний пошани політик Юстиніан?
2) Чи гідний пошани Юстиніан як людина?
3) Які якості були притаманні Юстиніану як людині та політику? Які з цих якостей викликають у вас повагу, а які ні?
4) Доведіть, що під час правління Юстиніана Візантія досягла піку своєї могутності.

3. Культура Візантії

Учитель пропонує учням прочитати документ.

Текст 6. «Константинополь — центр освіти» [23, С. 120]

Константинополь після того, як був проголошений столицею держави та резиденцією Августів, стає головним центром освіти в імперії. Сюди із Греції, Сирії, Малої Азії, Африки прибувають граматики, ритори, філософи самостійно або за викликом уряду. Вслід за ними до Константинополя з’їжджаються численні слухачі. У столиці відкриваються приватні школи, де навчають грецької та латинської граматики, красномовству й філософії.

У 425 р. за наказом імператора у Константинополі був заснований університет. У ньому викладали грецьку й латинську граматику та риторику, філософію та право. Навчання велося грецькою та латинською мовами.

Запитання до тексту

1) Чому Константинополь перетворився на центр освіти у V ст.?
2) Якою мовою та які предмети викладалися в університеті Константинополя?

Учитель. Державною мовою вважалася грецька: нею велося навчання у школі, складалися документи, відбувалося богослужіння. Держава була зацікавлена в освічених людях, тож велика увага приділялася освіті.

Існувало декілька ступенів для здобуття знань. Початкові школи, де безкоштовно навчалися діти протягом 2—3 років. Потім слідувала школа граматики, там навчалися ті, хто хотів стати урядовцем. Закінчити освіту можна було у вищих школах, там навчалися діти вельмож, майбутні вчені.

У Візантії розвивалася алгебра, засновником якої вважається Лев Математик. Йому також належить винахід світлового телеграфу.

У X ст. у Візантії були складені сільськогосподарська, історична та медична енциклопедії.

У XI ст. візантійці оволоділи тайною виробництва «грецького вогню» — запальної суміші, яку не можна було погасити водою. Це давало перевагу в морських битвах.

Продовжувала розвиватися архітектура. Для оздоблення будівель і храмів використовувалася мозаїка. Храми до того ж прикрашали фресками та іконами.

З Візантії відбулося поширення християнства. Болгарія, Сербія й Русь прийняли християнство від Візантії. Першими вчителями слов’ян вважаються Кирило та Мефодій.

4. Загибель Візантії

Учитель. У 2000 р. Папа Римський Іоанн Павло II приніс офіційні вибачення за хрестові походи. Проте саме хрестоносці стали однією з причин падіння Візантії. Це сталося у 1204 р. Хрестоносці пограбували і спалили Константинополь. Вони поводилися так жорстоко, що навіть викликали засудження Папи Римського.

Давайте прочитаємо документ.

Текст 7. Лист папи Іннокентія III маркізу Монферратському. [19, С. 233-234]

Ви, не маєте жодного права, жодної влади над Грецією, нерозсудливо відхилилися від вашого чистого наміру, спрямувалися не на завоювання Єрусалима, а на завоювання Константинополя, віддаючи перевагу благам земним небесним. Але ваша вина набагато більше обтяжується тим, що нікому не було пощади: ні релігійному сану, ні зросту, ні статі. І недостатньо вам було вичерпати багатство імператора та оббирати малих і великих, ви протягнули руки до майна церков, привласнюючи собі хрести, ікони та реліквії. Для того, щоб грецька церква відмовилася повернутися до покори апостольському престолу, убачаючи з боку латинян лише бузувірства та справи диявольські, й мали право ставитися до них з огидою, як до собак.

Запитання до тексту

1) Як поводилися хрестоносці у Константинополі?
2) Що понад усе розгнівало Папу Римського?

Учитель. На території Візантії була створена Латинська імперія, але візантійці поступово відвоювали свої землі та у 1261 р. Візантійська імперія була відновлена. Остаточно Константинополь здався у 1453 р. під ударами Мехмеда II Завойовника, який перейменував місто на Стамбул.

V. Узагальнення та систематизація знань

Тестові завдання

1. Римська імперія була поділена на Західну та Східну у:

а) 330 р.;

б) 395 р.;

в) 410 р.

2. Правитель Візантійської імперії іменувався грецькою:

а) цезар;

б) конунг;

в) василевс.

3. Державною мовою у Візантії у VII—VIII ст. була:

а) грецька;

б) латина;

в) арабська.

4. До складу Візантії не входили:

а) Мала Азія;

б) Британські острови;

в) Балканський півострів.

5. Імператор Юстиніан володарював у:

а) 527-562 рр.;

б) 500—538 рр.;

в) 538—576 рр.

6. До історії Візантії не має відношення:

а) створення кодексу законів;

б) будівництво храму Святої Софії;

в) розгром столиці варварами.

Відповіді: 1 б; 2 в; 3 а; 4 б; 5 а; 6 в.

VI. Оцінювання знань учнів

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф.

2. Скласти речення зі словами:

1) Храм, мозаїка, Свята Софія, фрески, ікони.
2) Алгебра, Лев Математик, світловий телеграф, винахід.
3) Федора, порфіра, повстання, саван, сміливість, Юстиніан, розгубленість.
4) Константинополь, Стамбул, арабське завоювання, султан Мехмед II, загибель імперії.
3. Письмово відповісти на питання «Напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Юстиніана».
4. Підготувати повідомлення про виникнення ісламу.

Зміст

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України