Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас

ВАРІАНТ 2

ТЕМА. КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В XI—XIII СТ. ХРЕСТОВІ ПОХОДИ*

Мета: перевірити й оцінити знання учнів з даної теми; продовжувати вдосконалювати вміння учнів працювати у великих групах; розвивати вміння аналізувати, характеризувати, критично давати свою оцінку історичним явищам і особам, відстоювати свою точку зору; виховувати християнську культуру; формувати толерантну позицію щодо релігійних об’єднань і конфесій нашої держави, нашого краю, села.

Очікувані результати

Після цього уроку учні повинні знати:

• причини розколу в християнській церкві;
• ієрархічну драбину католицької і православної церков;
• відмінності між католицизмом і православ’ям;

* Урок розроблений Коток С. I.

Вміти:

• пояснити визначені поняття;
• розповісти про суть католицизму, православ’я і єретиків;
• пояснити причини і наслідки Хрестових походів.

Обладнання: карта «Європа в Середньовіччі», підручники, ілюстрації: «Спалення єретика на вогнищі», храми готичного і романського стилю, магнітофон із записами органної музики.

Тип уроку: урок перевірки й оцінювання знань учнів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

Учні поділені на три команди.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Звучить органна музика.

Учитель. Християнська церква як організація, утворилася у IV ст. А в XI—XIII ст. вона перетворилася на найбагатшу організацію та найбільшого землевласника в Європі. Папа Римський вважав себе «намісником Бога на землі», «найвищим володарем церкви і світу». Імператор Карл Великий (742—814) був одним з тих, хто сприяв досягненню папством рівня найбільш впливової сили. Карл, ідучи на прийом до Папи Римського Льва III, ставав на коліна, долав сходи, коридор і залу і, лише поцілувавши туфлю і руку папи, зводився на ноги. Перед папою схилялися монархи Європи і навперейми дарували йому коштовні подарунки.

Папа Римський називав себе Апостолом Петром, тому вершив суд над людьми на землі. За часів Середньовіччя за вироком інквізиції були привселюдно спалені сотні людей.

Водночас у Східній Римській імперії — Візантії — сформувалася християнська церква, що мала певні відмінності від Римської католицької, яка дістане назву «православна».

III. Основна частина уроку

— Сьогодні ви будете працювати у великих групах. За кожну правильну відповідь учасника команда буде отримувати 1 бал. Є також завдання, які оцінюються за п’ятибальною системою.

Анкета

1. Коли відбувся поділ церков? (1054 р.)

2. Центр католицької церкви? (Рим)

3. Центр православної церкви? (Константинополь)

4. Глава католицької церкви? (Папа Римський)

5. Глава православної церкви? (Візантійський імператор)

6. Яка релігія в X—XI ст. була поширена в Київській Русі? (Православна, запозичена Володимиром Великим із Візантії)

7. Джерела збагачення католицької церкви. (Десятина, деякі люди переписували майно на церкву, церква мала багато землі, продавала індульгенції та ін.)

Колективна робота

• 1-а команда. Накреслити ієрархічну драбину католицької церкви.
• 2-а команда. Накреслити ієрархічну драбину православної церкви.
• 3-я команда. Назвати відмінності між романським та готичним архітектурним стилем.

Відповіді

Учні малюють ієрархічну структуру на великих листах аркушу, виходять до дошки і пояснюють її.

Учні заповнюють таблицю відмінностей між романським та готичним архітектурним стилем.

Пояснити поняття

• Целібат — заборона одружуватись духовним особам.

• Конклав — з римської «під ключ». Збори кардиналів для обрання папи. Кардиналів замикали, щоб вони швидше обирали папу. А за три дні переводили на хліб і воду.

• Інквізиція — церковний суд в католицькій церкві над єретиками.

• Індульгенція — папська грамота про прощення гріхів.

• Кардинали — духовні особи в католицькій церкві, наступні після папи. Із них обирали папу.

• Єретики — віруючі люди, які виступали з критикою церкви і папи. Католицька церква в середні віки вважала єретиками вчених.

• Вітражі — вікна в готичному архітектурному стилі, малюнки з різнокольорового скла.

• Фреска — малюнок різнокольоровими фарбами по сирій штукатурці. В основному притаманна православним храмам.

• «Шлях до Каносси» — піти на принизливе каяття. Папа Григорій VII вступив у конфлікт із німецьким імператором Генріхом IV за право призначати єпископів у Німеччині. Папа відлучив від церкви імператора. Цим скористалися вороже налаштовані феодали і виступили проти імператора. Генріх в одязі розкаяного грішника прийшов пішки до Каносси, де перебував папа, і просив вибачення. Папа простив імператора, але коли той впорався із бунтом феодалів, то знову пішов на конфлікт із папою.

• Відлучення від церкви — це жорстоке середньовічне покарання єретиків католицькою церквою. Адже, за християнськими віруваннями, та людина, яка не ходить до храму, не сповідує гріхи, після смерті потрапляє в пекло.

• Десятина — податок на користь церкви. Була трьох видів: із зерна (велика), з приплоду худоби (крові), з урожаю плодів та овочів (мала).

Пошук відмінностей

Учні повинні назвати якнайбільше відмінностей між православною і католицькою церквами (5 балів).

Анкета «Хрестові походи»

1. Чому Хрестові походи дістали таку назву? (Хрестоносці мали звільнити Гроб Господень з рук невірних. На своєму одязі вони нашивали хрести.)

2. Скільки було хрестових походів? (Сім з половиною (один — дитячий)).

3. Коли відбувся перший хрестовий похід. (1095—1099 рр., хрестоносці захопили Єрусалим.)

4. Коли відбувся другий хрестовий похід. (1147—1149 рр., затримав падіння Єрусалима.)

5. Коли відбувся третій хрестовий похід. (1189—1191 рр., військо не потрапило до Єрусалима.)

6. Коли відбувся четвертий хрестовий похід. (1201—1204рр., хрестоносці захопили і сплюндрували Константинополь. Цей похід засвідчив, що релігійні мотиви для хрестоносців одійшли на другий план.)

7. Коли відбувся п’ятий хрестовий похід. (1228—1229рр. Хрестоносці підкорили Єрусалим, але ненадовго.)

8. Коли відбувся шостий хрестовий похід. (1248—1254рр., повна поразка хрестоносців.)

9. Коли відбувся сьомий хрестовий похід. (1270—1272рр., невдалий.)

10. Хто з відомих монархів брав участь у хрестових походах? (Річард Левове Серце, Фрідріх І Барбаросса)

11. Кому належать слова: «Вбивайте усіх, а Бог на небі розбере, хто є хто...»? (Папі Урбану II)

12. Представників яких країн переважно обирали на посаду папу за часів Середньовіччя? (З країн Західної Європи: Франції, Німеччини, Італії)

13. Який Папа Римський вперше в історії папства був слов’янином? (Іоанн Павло II (поляк). Він у 2000 році попросив вибачення у мусульман за хрестові походи і визнав дії католицької церкви стосовно інквізиції і хрестових походів за часів Середньовіччя неправильними.)

IV. Підбиття підсумків уроку

Підраховуються бали, зароблені командами. Визначення переможця. Виставлення оцінок.

Додатки

Золотий вік папської влади (1049—1294)

• Гільдебранд, папа Григорій VIII (1073—1085). Його головною метою було реформування священства. Два гріхи, які були поширені серед священиків, — це неморальність і купівля церковної посади за гроші. Церква володіла великим майном і мала великі доходи. Практично всі єпископи і священики купували собі посади, бо це давало їм можливість жити в розкоші. Гільдебранд був малим на зріст, негарного вигляду, із слабким голосом, але людиною великого інтелекту, палкого духу, рішучий і завзятий оборонець папського абсолютизму, привів папство до його золотого віку.

• Віктор III (1086-1087).

• Урбан II (1088—1099) продовжував війну з німецьким імператором і став лідером у хрестовому поході.

• Паскаль II (1099—1118) продовжував війну з німецькими імператорами.

• Галасій II (1118-1119).

• Каліст II (1119-1124).

• Гонорій II (1124-1130).

• Іннокентій II (1130—1143) тримався на папському троні завдяки війську, яке утримував для боротьби з антипапою Аноклетієм II, обраним певними впливовими родинами в Римі.

• Зеніт папської влади — Іннокентій III (1198—1216), найсильніший з усіх пап. Претендував на звання «намісника Бога», «найвищого володаря церкви і світу». Він вимагав права усувати королів і принців, кажучи, що «усе на землі, на небі і в пеклі підлягає намісникові Христа». За нього церква почала домінувати над державою. Королі Німеччини, Франції, Англії та практично усієї Європи корилися його волі. Він навіть мав контроль над Візантійською імперією. Ніколи в історії чоловік ще не мав стільки влади у своїх руках. Він організував два хрестових походи. Видав декрет про перевтілення, підтвердив таємницю сповіді, заявив про те, що наступник Петра «ніколи і в ніякому випадку не може відхилитися від католицької віри», висунув догму про папську безпомилковість. Засудив Велику хартію вольностей (Англія, 1215 р.), заборонив читання Біблії не латиною, розпорядився знищити «усіх єретиків і повсюди». Установив інквізицію, запровадив масове вбивство альбігойців.

Інквізиція

Інквізиція називалася «Свята установа», була заснована папою Іннокентієм III й удосконалена наступним папою Григорієм IX. Це був церковний суд для розшуку і покарання єретиків. Згідно із законом цього суду, кожний громадянин мав доносити на єретиків. І кожна особа, яку підозрювали в єресі, підлягала тортурам. Суд був таємним, і підсудному не викривали ім’я донощика. Інквізитор оголошував свій вирок і передавав жертву світській владі, яка кидала звинуваченого до тюрми на все життя або найчастіше спалювала. Адже, за християнськими віруваннями, нечисту силу можна знищити лише вогнем. Майно жертви конфісковувалося: половину забирала церква, а половину — держава.

Чернецтво

Чернецтво було започатковане в Єгипті Антонієм (250—350 по Р. X.), який пішов у пустелю і жив там усамітнено. Багато хто наслідував його. На сході кожен монах жив у власній печері або в хатині. В Європі монахи жили разом в монастирі, проводячи час в праці і молитвах. їхня кількість відчутно зросла, тоді виникли ордени монахів і монахинь.

Вселенські собори

• Нікейський — 325 по Р. X., засудив аріанство.

• Константинопольський — 381 р., скликаний з приводу аполінаріанізму.

• Ефеський — 431 р., скликаний з приводу євгихіанської полеміки.

• Константинопольський — 553 р. скликаний з приводу монофізитської полеміки.

• Константинопольський — 680 р., зібрався з приводу доктрини двох воль Христа.

• Нікейський — 787 р., затвердив іконопоклонство.

• Константинопольський — 1054 р., остаточний розкол між Східною та Західною християнською церквами на православну та католицьку.

• Римський — 1123 р., вирішено дозволити папі призначати єпископів.

• Римський — 1139 р., спроба примирити Східну і Західну церкви.

• Римський — 1179 рік. Вжито заходи щодо встановлення дисципліни в церкві.

• Римський — 1215 р., виконання повеління Інокентія III.

• Ліонський — 1245 р., примирення папи з імператором.

• Ліонський — 1247 р., намагання об’єднати Східну і Західну церкви.

• Віденський — 1311 р. щодо придушення ордену тамплієрів.

(За довідником Г. Геллея Історія папства. — Canada, 1985.)

Література

1. Геллей. Г. Історія папства. — Canada, 1985.

2. Каутский К. Происхождение христианства. — М., 1965.

3. Карліна О. Історія середніх віків. 7 клас. — К., 2003.

4. Свеницкая И. От общины к церкви. — М., 1985.

5. Токарев С. Религия в истории народов мира. — М., 1983.

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України