Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас

ВАРІАНТ 2

ТЕМА. РЕМЕСЛО Й ТОРГІВЛЯ В СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ МІСТІ*

Мета: з’ясувати, яким чином успіхи в господарстві призвели до виникнення міст — торговельно-ремісничих центрів, показати роль селян і ремісників у виникненні суспільного розподілу праці; продовжувати формувати вміння працювати з навчальним текстом та картами, робити висновки, порівнювати історичний матеріал, складати опорні схеми; виховувати повагу до історичних надбань минулого, дбайливе ставлення до пам’яток історії і культури.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

давати визначення понять «ярмарок», «лихварі», «цех», «статут», «суспільний розподіл праці»;
визначати, хто працював у майстерні ремісника;
показувати на мапі напрямки італійської торгівлі;
скласти перелік товарів, які перевозили Середземним морем;
указати причини виникнення у містах ремісничих цехів;
узагальнити правила, які встановлювалися в цехах.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник (Карліна О. Історія середніх віків. — К.: Ґенеза, 2003), карта «Європа XIV—XV ст.», «Франкська держава V—IX ст.».

ХІД УРОКУ

І. Організація початку уроку

Постановка та формулювання цілей і задач уроку, запис теми уроку в зошитах.

* Урок розроблений Сушко О. М.

II. Актуалізація опорних знань

Розв’язати задачу

Кому належало село, якщо лицар одержав його як феод від барона, а той, у свою чергу, від свого сеньйора — графа, а граф — від герцога, а герцог — від короля? Від кого залежали селяни?

Фронтальне опитування

1. Кого називали феодалами?
2. Як називали особу, яка отримала феод?
3. Як називали середньовічних поетів?
4. Які людські якості найбільше цінувалися серед лицарів?
5. Як з’явився лицарський кодекс гідності?
6. Розкрити поняття «феодальна драбина».

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Падіння Римської імперії призвело і до занепаду міст. Майже на 500 років Європа повернулася до сільського життя. Лише подекуди збереглися окремі осередки міського життя, але вони мало чим відрізнялися від сільського. Навіть Капітолій Вічного міста (Рима), яким захоплювалися в давнину, став безлюдним, а місцеві жителі прозвали його Козячою горою. Проте в X—XI ст. у країнах Західної і Центральної Європи починають відроджуватися старі й виникають нові міста. Ми з вами з’ясуємо сьогодні на уроці, що послужило причиною цього процесу.

IV. Вивчення нового матеріалу

Ознайомлення учнів з темою та метою уроку.

План

1. Виникнення середньовічних міст.

2. Цехи. Майстерня ремісника.

3. Торгівля. Лихварі й банкіри.

1. Виникнення середньовічних міст

Завдання

У європейських мовах назви міст мають однакові частини: «бург» (нім.) — міцність, «хафен» (нім.) — гавань, «честер» (лат.) — табір, «фурт» (нім.) — брід, «бридж» (англ.) — міст. Знайдіть на карті атласа міста, що у своїх назвах містять ці частини. Поясніть, як виникли ці назви. Зробіть висновок.

Робота з документом

Прочитайте текст історичного документа та дайте відповідь на питання.

Текст. З розповіді про виникнення міста Брюгге (IX ст.)

...Для потреб жителів замка почали сходитися до воріт цього міста торговці або продавці коштовних речей, потім торговці, потім власники постоялих дворів для підгодовування і притулку тих, хто вів торговельні справи в присутності государя, що часто бував там же; будувати будинки і готелі, де розміщалися ті, хто не міг жити усередині замку. І перетворилося на звичку казати «йдемо до мосту»; тут поселення настільки розрослося, що незабаром утворилося велике місто, що й тепер зветься «міст», тому що їхньою мовою «Брюгге» означає «міст».

Запитання до тексту

1) Як виникло місто Брюгге?
2) Які головні причини виникнення цього міста?

Робота за схемою

Учитель організовує роботу з настінними картами «Європа XIV—XV ст.», «Франкська держава V—IX ст.», в ході якої учні визначають збільшення кількості міст в Європі.

2. Цехи. Майстерня ремісника

Учитель. Ремісники (майстри) однієї спеціальності, які мешкали в одному місті, об’єднувалися у спілки — цехи. Цех на спільних зборах приймав статут — правила, обов’язкові для всіх членів цеху. Статут передбачав рівень якості та зразки виробів, кількість обладнання, учнів, підмайстрів, правила продажу (не можна було забирати одне в одного замовників, знижувати самостійно ціну). На чолі цеху стояли старійшини, які обирались майстрами. Цех проводив спільні свята, організовував допомогу членам цеху. Члени цеху по черзі несли охоронну службу у місті. Цех мав свій герб, прапор, церкву, цвинтар. Багато часу цехи сприяли розвитку ремесла, створюючи рівні умови для виробництва й продажу виробів. (Наприкінці середніх віків цехи почали стримувати розвиток техніки та перешкоджати росту промислового виробництва.)

Робота з документом

Статут паризьких ткачів (XIII ст.) із «Книги ремесел», із цехового статуту кельнських ткаль шовкових виробів (XV ст.) — Хрестоматія з історії середніх віків (Київ: Освіта, 1998. С. 59—61).

Запитання

1) Знайдіть у документі рядки, які свідчать про контроль цеху за якістю вироблених товарів, кількістю верстатів, учнів. Чим це пояснити — прагненням просто контролювати роботу майстра чи побоюванням, щоб окремі майстри не брали більше замовлень і тим самим не завдали шкоди інтересам інших членів цеху?

2) Чи сприяла така чітка регламентація всіх сторін життя і діяльності ремісника розвиткові виробництва?

3) За текстом документів опишіть становище учня.

4) Якими були причини та мета виникнення цехів?

а) Захист від нападів лицарів, організація оборони міста на випадок війни;
б) захист від конкуренції;
в) створення для усіх майстрів однакових умов, а також єдиних правил з виробництва та продажу виробів.

Поміркуйте

1412 р. у Кельні майстри цеху ткачів заборонили винахідникові колеса для прядіння і ткацтва шовку запровадити винахід у виробництво. Чому майстри так вчинили? Яку роль у розвитку техніки відіграв у даному випадку цех?

Робота з документом

«Договір про наймання учня (XV ст.)» вміщений у посібнику: Вовк Ю., Мадзей С. Історія середніх віків. — Тернопіль, 1998. — С. 54.

Робота за схемою

Бесіда за питаннями

1. Чому зазвичай встановлювалися тривалі терміни навчання ремеслу?

2. Як вироби-шедеври сприяли розвитку виробництва та культури країн Європи?

Завдання

Поясніть значення поданих слів і встановіть зв’язок між ними. Майстер, цех, статут, шедевр, підмайстер, старшина.

3. Торгівля. Лихварі та банкіри

Коментоване читання підручника, в ході якого учні повинні визначити:

а) що сприяло розвитку торгівлі;
б) основні торгові шляхи та центри Європи;
в) найпопулярніші товари для продажу;
г) місця здійснення торгових операцій.

Робота з поняттями

Записати в зошит.

Ярмарок — великі щорічні торги, в яких брали участь купці з різних країн.

Лихварі — люди, які позичали гроші під відсотки.

Вексель — документ, згідно з яким одна особа доручає іншій сплатити визначену суму в певному місті третій особі, зазначену в документі.

Гільдія — об’єднання купців.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Фронтальне опитування

1. Які причини виникнення міст у середньовічній Європі?
2. Що таке цехи?
3. Яка їхня роль у житті міста?
4. Охарактеризуйте особливості торгівлі в середні віки.
5. Яку роль відігравали лихварі та міняйли у розвитку торгівлі?

Встановіть відповідність

1) Лихвар	а) власник банку
2) Ярмарок	б) економічна установа, де зберігаються тимчасово вільні кошти
3) Товар	в) щорічний великий торг
4) Банк	г) річ, вироблена для продажу
5) Банкір	д) людина, яка обмінювала гроші на ярмарках
6) Міняйло	е) людина, яка дає гроші в позику під проценти

VI. Підсумок уроку

Учитель. В X—XI ст. у Західній Європі відроджуються та з’являються нові міста. Вони стають центрами ремесел та торгівлі. В умовах обмеженості внутрішнього ринку для захисту своїх прав, щоб уникнути конкуренції, ремісники об’єднуються в цехи, купці — в гільдії.

Оцінювання роботи учнів.

VII. Рефлексія

Заповнити таблицю.

Знаю та пам’ятаю	Оцінка
Причини появи нових міст
Ремесло — це
Причини відокремлення сільського господарства від ремесла
Громадський розподіл праці — це
Опис середньовічного міста
Цех — це
Причини створення цехів
Опис майстерні ремісника
Ярмарок — це
Лихварі — це