Усі уроки «Історія України». 7 клас

УРОК 29

ТЕМА. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ НАПРИКІНЦІ XIV — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.

ВАРІАНТ 1

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розповідати про входження та становище земель Галицько-Волинської держави у складі Литви та Польщі;

• пояснювати причини входження земель Південно-Західної Русі до складу іноземних держав;

• висловлювати власну думку щодо причин відмінностей у становищі українських земель у складі Литовсько-Руського князівства та Польського королівства;

• використовувати вміння:

— працювати з підручником, історичним документом, історичною та контурною картою;

— передавати вивчену інформацію іншим;

— спілкуватися з однокласниками.

Обладнання: таблиця «Українські землі в XIV—XVI ст.», атласи, контурні карти, фішки для поділу на групи, роздавальний матеріал, інструктивні карти.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація вивченого матеріалу

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Постановка проблеми

Евристична бесіда

1. Які проблеми переживала Галицько-Волинська держава у середині XIV ст.?

2. Сусіди Галицько-Волинської держави.

3. Політика Польщі, Литви та Угорщини стосовно українських земель. Експансія — поширення впливу, захоплення інших територій.

4. Яким країнам вдалося захопити українські землі?

Проблема. Порівняти становище українських земель у складі Литви й Польщі. Які причини такого становища?

III. Організація роботи учнів по вивченню теми

Групова робота з використанням методу «Ажурна пилка»

1. За допомогою різнокольорових фішок учні об'єднуються у «первісні» групи.

2. Кожна група вивчає одне з питань теми, використовуючи інструктивні картки.

1-а група. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинські землі.

2-а група. Входження українських земель до складу Литовської держави.

3-я група. Особливості становища українських земель у складі Литовської держави.

4-а група. Встановлення влади Польщі у Галичині.

5-а група. Становище українських земель у складі Польщі.

Інструктивна картка № 1

Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинські землі (підручник, атлас С. 20).

1) Хто здійснив спробу захопити Галичину після смерті Юрія-Болеслава II?

2) Хто такий Дмитро Детько?

3) Коли, чому та на які частини розпалося Галицько-Волинське князівство? (Карта)

4) Які держави претендували на Галицько-Волинські землі? Чиї шанси, на вашу думку, були найкращими? Чому? (Карта)

Інструктивна картка № 2

Входження українських земель до складу Литовської держави (підручник; атлас С. 20).

1) Причини поширення впливу Литви на українські землі?

2) Які території Південно-Західної Русі відійшли до Литви за:

а) Гедиміна;

б) Ольгерда?

3) Яка подія сталася у 1363 р.? У чому її значення? (Карта)

Інструктивна картка № 3

Особливості становища українських земель у складі Литовської держави. (підручник)

1) Яким принципом керувалися литовські князі, поширюючи свою владу на землі Південно-Західної Русі? Поясніть цей принцип.

2) Доведіть, дотримувалися литовці цього принципу чи ні.

3) Оцініть становище українських земель у складі Литовсько-Руської держави. Чому воно було таким?

Інструктивна картка № 4

Встановлення влади Польщі в Галичині (підручник, атлас С. 20).

1) Якого року Казимиру II вдалося встановити свою владу в Галичині?

2) Як було врегульовано суперечності між Угорщиною та Польщею через Галичину?

3) Як закінчилася боротьба за Волинь між Польщею та Литвою?

4) Хто підтримував у цій справі Польщу, а хто Литву?

Інструктивна картка № 5

Становище українських земель у складі Польщі (підручник).

1) На яких умовах Галичина увійшла до Польщі? Що таке автономія?

2) Які зміни відбулися у Галичині після входження краю до Польщі?

3) Чи зберігалася автономія Галичини?

4) Оцініть становище українських земель у складі Польщі? Чому воно було таким?

3. Учні створюють вторинні групи, у кожну з яких входить по одному учню з первинної групи.

4. Учні обмінюються набутою інформацією за принципом «Навчаючи — вчуся».

IV. Підбиття підсумків. Вирішення проблеми

Метод «Прес»

1. Становище українських земель у складі Литви краще, ніж у складі Польщі.

2. Литва мала нижчий рівень розвитку державності, ніж українські території, тому все запозичувала.

3. Польща мала більш високий рівень розвитку державності, тому на приєднаних землях поширювала свою організацію влади, віру, звичай та ін.

V. Закріплення й перевірка знань. Взаємоперевірка

1. Робота у групах за завданнями. Оголошення результатів роботи

I варіант

1. Що таке автономія?

2. Коли встановлено владу Польщі у Галичині?

3. Поясніть принцип: «Старовини не рушити, новини не вводити».

4. Після якої події на землях Південно-Західної Русі було ліквідовано золотоординське іго?

5. Хто такий Дмитро Детько?

II варіант

1. Коли й на які частини поділилася Галицько-Волинська держава?

2. Чому деякі історики приєднання українських земель до Литви вважають «оксамитовим»?

3. Яка була назва Литовського князівства після приєднання до нього українських земель?

4. Результат боротьби Польщі та Литви за Галичину та Волинь.

5. Що таке «полонізація»?

III варіант

Розташуйте події у хронологічній послідовності.

1. Битва на Синіх Водах.

2. Входження Галичини до Польщі.

3. Облога Белза.

4. Остаточне входження Волині до Литви.

5. Поділ Галицько-Волинської держави на республіку Галичину і князівство Волинь.

IV варіант

Прокоментуйте текст. Про які події йдеться?

«Прийде король краковский со многою силою и взяла лестию землю Волынскую и Галицкую, и много зла христианам сотворила, а церкви святые перетворила на латинское богомерзкое служение». (Уривок з Новгородського літопису)

2. Історичні диктанти

1) Коли і на які частини розпалася Галицько-Волинська держава?

2) Хто такий Д. Детько?

3) Який литовський князь почав вперше захоплювати українські землі?

4) Коли і де литовське військо розгромило монголо-татар?

5) Яким принципом керувалися литовці, поширюючи свою владу на українські землі?

6) Яка мова була державною в Литовсько-Руському князівстві?

7) Чи правда, що населення Південно-Західної Русі отримало захист після входження їхніх земель до складу Литви?

8) Що таке автономія?

9) У складі якої країни становище українських земель було кращим?

10) Політика полонізації, яку проводила Польща в Галичині, полягала у підтримці місцевих звичаїв, порядків і віри. Так чи ні?

VI. Оцінка результатів діяльності учнів. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Виконати завдання на контурній карті.

3. Лотоцький А. «Тоді, як Галич на Галич налітала...» // Дерево пам'яті. — К., 1990. - С. 280-292.

ВАРІАНТ 2

Мета: охарактеризувати зміни в політичному становищі українських земель після Кревської унії, сформувати знання про основні напрямки політики князя Вітовта, вчити давати характеристику історичним діячам; розкрити їх місце і значення в історичному процесі; виробляти вміння аналізувати історичні факти і робити висновки; виховувати повагу до борців за незалежність України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: карта, історичні атласи.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань учнів

— Назвіть основні причини укладання та умови Кревської унії.

— Які наслідки Кревської унії?

Учитель. Кревська унія виявилася нетривкою, оскільки натрапила на опір литовських і руських магнатів.

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Учні записують тему та мету уроку.

III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Проблемне завдання

Підтвердіте або спростуйте М. Грушевського: «Недобитки руських книжних родів і панів змирилися зі своєю другорядною роллю у великому князівстві й не мали ані відваги, ані енергії боротися з литовськими аристократами».

Найактивніше проти Ягайла та Кревської унії виступав енергійний і честолюбний Вітовт (двоюрідний брат Ягайла).

IV. Інтерактивна вправа

Випереджаюче завдання

Виступ учня з повідомленням про князя Вітовта.

Завдання учням

Слухаючи розповідь та використовуючи пам'ятку для характеристики історичної особи, складіть історичний портрет князя Вітовта.

Наприкінці учні роблять узагальнюючий висновок.

Питання про становище в українських землях за часів Свидригайла розглядається з використанням методу «Акваріум».

Клас ділиться на 3 групи, які опрацьовують відповідний текст підручника. Одна з груп сідає в центр класу й обговорює питання у голос. Інші спостерігають мовчки. Кожна група по черзі обговорює своє питання. В кінці все сказане групами обговорюється разом.

Завдання групам

1-а група. Чому спроба князя Свидригайла побудувати самостійну українську державу виявилася невдалою?

2-а група. Чому політика Сигізмунда не здобула підтримки литовського і українського панства.

3-я група. Проти кого було спрямоване повстання під проводом М. Глинського?

1) Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

2) Чи була ця думка досить аргументована?

V. Осмислення навчального матеріалу, систематизація знань

Розв'язуємо проблемне завдання, поставлене на початку уроку.

VI. Підсумки уроку, повідомити домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Виконати завдання на контурній карті.