Усі уроки до курсу «Правознавство. Практичний курс». 9 клас

ПРОЕКТ 5

Тема. Що таке сім’я?

Мета: розглянути з учнями поняття «сім’я», «шлюб», «сімейні стосунки»; ознайомити із законами України, які регулюють сімейні стосунки; організаціями, які контролюють та здійснюють захист прав дітей у сім’ї; сприяти формуванню навичок ведення дискусії щодо моральних і правових аспектів шлюбу неповнолітніх; аналізувати правові ситуації та ухвалювати правові рішення з питань життя сім’ї; формувати власне ставлення до взаємної відповідальності між членами сім’ї.

Підготовка проекту до презентації

За бажанням учні об’єднуються в пари, трійки або працюють індивідуально.

Завдання 1. Що таке сім’я? Роль та функції сім’ї в житті людини.
Завдання 2. Що таке шлюб? Хто має право його укладати?
Завдання 3. Права та обов’язки батьків і дітей.
Завдання 4. Що робити, якщо дитині у сім’ї необхідний захист?

Після презентації та обговорення напрацьованого матеріалу запропонувати учням написати статтю до місцевої газети.

Папка документів. Містить матеріали, які розкривають зміст проблеми.

Опис. Представляє науково-теоретичне узагальнення обраної проблеми відповідно до вимог щодо виконання таких робіт.

Демонстраційний стенд. Складається з декількох планшетів, кожний з яких відповідно ілюструє етапи роботи над проектом.

Представлення матеріалів дослідження

Може виконуватися в різних формах:

виступи перед учнівським колективом;
видання правового журналу;
публікацій.

Завдання проекту

поінформувати аудиторію про важливість обраної проблеми;
познайомити присутніх з результатами етапу збору та аналізу інформації;
розказати про практичну діяльність під час реалізації проекту.

Правила представлення результатів проекту

1. Для усних повідомлень відводиться 4-5 хвилин, протягом яких подається найважливіша інформація одного з етапів розв’язання проблеми, використовуючи папку документів, демонстраційний стенд.

2. Під час представлення необхідно у загальних рисах охарактеризувати зміст демонстраційного стенду або папки документів.

3. У представленні проекту мають брати участь всі учасники цієї роботи, це буде переконливим свідченням того, що всі учні разом працювали над ним.

4. Під час виступу можна використовувати наперед приготовлені записи, але не бажано ними користуватися, відповідаючи на поставлені питання.

5. Представляючи проект, слід використовувати ті матеріали, які розміщені на стенді або знаходяться у папці.

Критерії оцінювання проекту

1. Значущість та актуальність порушених проблем.

2. Коректність запропонованих методів дослідження і методів обробки отриманих результатів.

3. Активність учасників проекту відповідно до їх індивідуальних здібностей.

4. Характер відносин і взаємодопомоги учасників.

5. Глибина проникнення в проблему.

6. Уміння аргументувати свої висновки, лаконічність відповідей.

7. Завершеність. (Чи містить кожний розділ зібраних матеріалів достатньо інформації, необхідної для розв’язання проблеми?)

8. Зрозумілість. (Чи логічно розміщені матеріали? Чи забезпечує усвідомлення змісту форма представлення матеріалів?)

9. Інформативність. (Чи достовірна інформація? Чи важлива зібрана інформація для розуміння проблеми?)

10. Доказовість. (Чи використовували учні різноманітні джерела інформації? Чи доповнюють документи основні тези кожного розділу?)

11. Наочність. (Чи відображають демонстраційні матеріали специфіку теми? Чи інформативні вони? Чи є у кожного матеріалу назва?)

12. Естетичне оформлення результатів виконаного проекту.

Завершальний етап — рефлексія

Його мета — самооцінка учнів своєї діяльності. Школярі усвідомлюють свої досягнення і виявляють нерозв’язані питання. Обговорюють труднощі, які виникли під час збирання та обробки інформації, роботи з партнерами, розглядають шляхи подолання цих труднощів. Аналізують, де вони змогли виявити свої творчі здібності, а де — ні та чому.

ХІД ПРОЕКТУ

І. Організаційний момент

Учитель називає тему проекту, мету. Учні обирають завдання, джерела літератури, які знадобляться для роботи.

II. Обробка зібраних матеріалів і підготовка їх до представлення

III. Представлення результатів проекту

Учитель. Інформаційний учнівський проект на тему: «Що таке сім’я?».

Мета цього проекту: ознайомитися з поняттями «сім’я», «шлюб», «сімейні стосунки»; із законами України, які регулюють сімейні стосунки; організаціями, які контролюють та здійснюють захист прав дітей у сім’ї; формувати навички ведення дискусії щодо моральних і правових аспектів шлюбу неповнолітніх; аналізувати правові ситуації та ухвалювати правові рішення з питань життя сім’ї; формувати власне ставлення до взаємної відповідальності між членами сім’ї.

Сім’я відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинним осередком соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої держави. Життя більшості людей так чи інакше пов’язане з сім’єю — своєрідним мікросвітом, де з’єднуються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші соціальні проблеми. Будучи залежним від економічного стану країни, від політики, рівня культури, сімейне життя впливає на становище національної економіки, політичних подій країни. Вивчення сім’ї, шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розумінняя багатьох процесів, які відбуваються в суспільстві.

Виступ учнів, що вивчали завдання 1

В юридичній науці сім’єю називають людей, які разом живуть, пов’язані загальним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я утворюється в результаті укладання шлюбу, усиновлення, на основі кровної спорідненості та інших підставах, які не суперечать закону і моральним засадам суспільства.

Найважливішими функціями сім’ї є: репродуктивна, господарсько-споживацька, виховна і відновна.

Репродуктивна функція включає відтворення у дітях чисельності батьків, тобто бере участь у кількісному та якісному відтворенні населення. Можна сказати, що це найважливіша функція. Адже, щоб через 24-30 роки населення нашої країни кількісно не було менше, ніж зараз, необхідно, щоб дітей у родині було не менше, ніж батьків. Бажано навіть більше, оскільки іноді двоє дітей з тих або інших причин не завжди відтворюють своїх батьків. У цілому 1000 чоловік населення, що складається з сімей, що мають двох дітей, через 25-30 років втрачають третину своєї чисельності, тож, за статистикою, для відтворення населення України треба, щоб приблизно 50 % сімей мали 3 дітей. На сьогодні унаслідок переважання міського способу життя, збільшення зайнятості жінок, складного економічного становища народжуваність знижується. Звичайно, варто відзначити і зв’язок загальної кількості розлучень та абортів. Таким чином, може виявитися, що на двох пенсіонерів припадатиме один працівник. З цієї точки зору держава зацікавлена у збільшенні багатодітних сімей, створенні для них певних пільг. Але, дивлячись на це інакше, зокрема з позицій тенденції збільшення народження у багатодітних сім’ях дітей з патологіями, перенаселення через обмеженість ресурсів, збільшення непрацюючого населення та інших чинників, можна припустити, що на даному етапі збільшення народжуваності і багатодітних сімей не є позитивною ознакою.

Господарсько-споживча функція сім’ї охоплює різні аспекти сімейних стосунків. Це ведення домашнього господарства, дотримання домашнього бюджету, управління сім’єю, проблема жіночої праці.

Виховна функція. Сім’я як первинний осередок є виховною колискою людства. У сім’ї головним чином виховуються діти. У сім’ї дитина набуває перших трудових навичок. У неї розвивається вміння цінувати й поважати працю людей, там вона набуває досвіду турботи про батьків, рідних і близьких, вчиться розумно використовувати різні матеріальні блага, накопичує досвід спілкування з грошима.

Кращий приклад — це приклад батьків. У більшості випадків діти є віддзеркаленням батьків. Звичайно ж, виховна функція на цьому не вичерпується. Можна говорити і про самовиховання у сім’ї.

Відновна функція сім’ї полягає у підтримці здоров’я, життєвого тонусу, організації дозвілля і відпочинку, сім’я стає оздоровчим середовищем, де будь-який член сім’ї має право сподіватися на дбайливе ставлення рідних і близьких. Для цього потрібна не тільки етично-психологічна підготовка, але й дотримання режиму праці й відпочинку, режиму споживання їжі та інше.

Організація дозвілля відіграє велику роль у відновленні. Дозвілля служить засобом відновлення фізичних і духовних сил людини. Часто дозвілля відбувається у кожного по-своєму. Хтось дивиться телевізор, слухає музику і т. д., це є пасивним відпочинком. Людина потребує активного відпочинку — подорожі, прогулянки. Це забезпечує здоров’я сім’ї в цілому і кожного з її членів.

Стосунки між членами сім’ї називаються сімейними. Сімейні стосунки регулюються нормами сімейного права. Ці норми містяться у Конституції України, Сімейному кодексі України, міжнародних документах. Сімейні стосунки регулюються також традиціями, мораллю, звичаями та релігією.

У статті 16 Загальної Декларації прав людини написано, що «сім’я є природним та основним середовищем суспільства. Чоловіки і жінки мають право ... заснувати сім’ю». У статті 51 Конституції України написано, що «сім’я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою».

Виступ учнів, що вивчали завдання 2

Стародавнє значення слова «шлюб» — обіцянка. Під шлюбом розуміють сімейний союз чоловіки і жінки, який реєструється у порядку, визначеному законом. Шлюб реєструється у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Релігійний обряд шлюбу є особистою справою громадян і не є підставою для виникнення у жінок і чоловіків прав та обов’язків подружжя. Сімейний кодекс України містить умови складання шлюбу.

Сімейний кодекс України

Ст. 22. Шлюбний вік

1. Шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіків — у вісімнадцять років.

2. Персони, які бажають зареєструвати шлюб, повинні досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

Ст. 24. Добровільність шлюбу

Шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки і чоловіка. Примушення жінки і чоловіка не допускається.

Ст. 25. Кількість одночасних шлюбів

Жінка і чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

Згода на укладання шлюбу повинна бути добровільною, тобто досягнута без застосування насильства або психічного тиску. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повинні повідомити одне одного про стан свого здоров’я.

Не має значення різниця у віці між особами, які бажають одружитися. Якщо персона бажає укласти шлюб у більш ранньому віці, тоді вона повинна звернутися із заявою до суду. Суд розгляне заяву, з’ясує, наскільки майбутній шлюб відповідає інтересам особи, яка бажає його укласти. Згідно зі ст. 23 Сімейного кодексу України,

«...за заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, рішенням суду їй може бути дано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам».

Якщо бажання укласти шлюб не суперечить вимогам закону, то особи звертаються із заявою до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану.

Приклад заяви про реєстрацію шлюбу

Виступ учнів, що вивчали завдання 3

Взаємні права та обов’язки батьків і дітей базуються на походженні дитини від них. Походження дитини визначається на підставі Свідоцтва про народження. Якщо батьки не перебувають у шлюбі, тоді вони можуть звернутися із загальною заявою до органу реєстрації актів цивільного положення про визначення батьківства. Закон дає права чоловіку, який вважає себе батьком дитини, звернутися з відповідною заявою особисто. Батьківство може встановлюватися і за рішенням суду згідно зі ст. 128 Сімейного кодексу України.

Учитель. Давайте розглянемо ситуацію, коли батько не перебуває у шлюбі.

Катерині 16 років. Вона вагітна. Катерина стверджує, що батько дитини — її друг Віталій, якому 18 років. Він заперечує своє батьківство щодо дитини, відмовляється одружуватися на Катерині та утримувати дитину після її народження.

Об’єднайтеся в групи. Проаналізуйте ситуацію і дайте відповідь на питання:

1. Як ви вважаєте, чи існують правові обставини, за яких Катерина зможе примусити Віталія одружуватися на ній?

2. Чи повинен Віталій утримувати дитину?

3. Як має діяти Катерина?

4. Чи є закон кращим способом виходу з цієї ситуації?

5. Які шляхи виходу з цієї ситуації ви б запропонували Катерині?

Очікувана відповідь

1. Згідно зі ст. 24. «Добровільність шлюбу» Сімейного кодексу України, «шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки і чоловіка. Примушення жінки і чоловіка не допускається». Тому Катерина не може покладатися на правові обставини, що дозволяють примусити Віталія одружуватися на ній.

2. Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України, навіть якщо батьки не перебувають у шлюбі, це не звільняє їх від обов’язків щодо дитини. Віталій повинен утримувати дитину.

3. Подати позов до суду і чекати рішення суду. Згідно зі ст. 128 Сімейного кодексу України: «...Батьківство може бути визнано за рішенням суду».

4, 5. Ні. Народження дитини, відсутність тиску з боку Катерини на Віталія, доброзичливе ставлення до передбачуваного батька, можливо, збудять почуття батьківства у молодої людини.

Права та обов’язки батьків і дітей можуть бути особистого немайнового і майнового характеру. До особистих немайнових прав та обов’язків батьків належить обов’язок батьків забрати дитину з пологового будинку; не пізніше одного місяця з дня народження дитини її зобов’язані зареєструвати у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Сімейний кодекс України містить статті, згідно з якими батьки мають право та обов’язок дати прізвище, ім’я та по батькові дитині. Під час реєстрації дитини вони отримують Свідоцтво про народження дитини (демонстрація копії свого Свідоцтва народження). Якщо батьки мають загальне у шлюбі прізвище, тоді це прізвище привласнюють і дитині. Якщо прізвища різні, батьки повинні домовитися про те, яке прізвище привласнити дитині. Щодо імені закон обмежень не встановлює, дитині можна привласнити навіть подвійне ім’я. Якщо батьки не можуть дійти взаємної згоди, його вирішує орган опіки і турботи або суд.

Батьки мають право визначити місце перебування дитини. Діти, яким виповнилося 10 років, разом зі своїми батьками вирішують питання про місце свого проживання. 14-річні діти у разі проживання їхніх батьків окремо одне від одного можуть вирішити це питання самостійно. Але, де б не проживала дитина, це не позбавляє її батьків прав і не знімає обов’язків щодо виховання.

Дитина, яка проживає з одним з батьків, має право вільно спілкуватися з іншим. Якщо батьки не можуть дійти згоди у цьому питанні, тоді слід звернутися до органів опіки або до суду.

У ст. 174 Сімейного кодексу України мовиться, що «майно, куплене батьками або одним з них для забезпечення розвитку дитини, навчання і виховання дитини, є власністю дитини». Згідно зі ст. 177 Сімейного кодексу України, батьки управляють власністю дітей тільки до досягнення дитиною 18-ти років або до моменту вступу до шлюбу.

До обов’язків батьків належить обов’язок утримувати своїх дітей до їх повноліття (ст. 51 Сімейного кодексу). Якщо батьки добровільно не бажають утримувати своїх дітей, їх можна зобов’язати це робити за допомогою суду. Якщо дитина досягла повноліття, але є непрацездатною та вимагає матеріальної допомоги, батьки й надалі повинні утримувати її. Якщо повнолітні діти навчаються та у зв’язку з цим їм необхідна матеріальна допомога, батьки повинні їх утримувати, але тільки до 23 років. Батьки тільки тоді звільняються від обов’язку утримання своєї дитини, коли її дохід набагато перевищує дохід кожного з них.

Виступ учнів, що вивчали завдання 4

Щоб відповісти на це питання, ми звернулися до документів. У ст. 7 Сімейного кодексу України написано, що «...дитина повинна бути забезпечена реалізацією її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні».

Сучасні юридичні документи визначають, що виховання дитини у сім’ї має відповідати інтересам дитини. У ст. 150-151 Сімейного кодексу України та у ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» йдеться, що держава повинна захищати дитину від «усіх форм фізичного і психічного насильства, ...жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальне насильство..., залучення до злочинної діяльності, вживання алкоголю, наркотичних речовин... , екстремістських і релігійних психокультових угруповань, ...примус до проституції, жебрацтва, бродяжництва...»

Хоч це і сумно, але деякі батьки не поважають своїх дітей як осіб, недостатньо піклуються про них, зловживають своїми правами і навіть застосовують насильство. У таких випадках виникає потреба захистити дітей від самих батьків. На захист прав дітей можуть ставати родичі дітей, один з батьків, який добре виконує свої батьківські обов’язки і не зловживає ними. Права та інтереси дітей захищає і держава через органи опіки, суди.

Іноді батьки оточують дитину надмірною турботою, контролюючи кожний її крок. Вирішують за неї, що їй одягати, що робити, примушують виконувати свої батьківські функції стосовно молодших братів і сестер, порушуючи права старших дітей на навчання та відпочинок. У таких випадках важко визначити, чи має тут місце порушення прав дитини. На сімейні стосунки впливають не тільки правові норми, але й традиції та релігійні розпорядження. Недаремно, стосунки між дітьми і батьками називають вічним питанням. Проте саме ці стосунки впливають на характер, погляди, життєву позицію людини, яка зростає, допомагають їй стати гармонійною та цілісною особистістю або перешкоджають її розвитку. Дітям потрібно знати, що ст. 152 Сімейного кодексу України гарантує: «Право дитини на добре батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлене законом. Дитина має право опиратися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків стосовно неї. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органів опіки державної влади, до органів місцевого самоврядування, до місцевих суспільних організацій. Дитина має право звернутися з метою захисту своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років».

Більшість людей вважають, що не потрібно втручатися в сімейні стосунки. Але якщо дитині необхідний захист від батьків, тоді держава зобов’язана втрутитися та надати захист прав та інтересів дитини. Суд має право позбавити батьків їхніх батьківських прав (ст. 165 Сімейного кодексу України). Батьки, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов’язку утримувати своїх дітей. Вони не можуть успадковувати майно своїх дітей і не можуть отримати право на утримання від дитини. Якщо батьки усвідомили свою помилкову поведінку щодо дитини, суд може відновити їхні батьківські права.

Учитель. Окрім суду, органів опіки, на захист дитинну складних ситуаціях стають Служба у справах неповнолітніх, державні соціальні служби, які існують при місцевих державних адміністраціях, суспільні організації, що займаються проблемами захисту прав дітей.

Давайте об’єднаємося в групу та складемо поради для захисту дитячих прав у сім’ї.

Поради:

1. Не залишайся наодинці зі своїми проблемами, пам’ятай, що поряд з тобою є дорослі люди: учитель, твій родич, шкільний психолог, старший друг, якому ти довіряєш. Спробуй поговорити, і ви разом вирішите, що робити.
2. Запиши «телефони довіри», за якими ти зможеш розказати про свою проблему, не називаючи свого імені, та отримати пораду, як тобі вчинити.
3. Якщо ти потрапив у складну ситуацію і хочеш отримати допомогу з боку сторонніх людей з державних організацій, ти повинен бути готовим до того, що необхідно відверто розповісти про свої проблеми. Краще за все написати заяву з коротким описом ситуації. Ця заява буде серйозною підставою для того, щоб у твоїй ситуації розібралися й дали вичерпну відповідь.
4. Обов’язково дізнайся адресу та телефон Служби у справах неповнолітніх свого населеного пункту через довідкову службу або вчителя.
5. Пам’ятай, що в районі, області обов’язково існують соціальні служби для молоді при місцевій державній адміністрації, які забезпечують юридичний захист, психолого-педагогічну підтримку молоді.

IV. Завершальний етап — рефлексія

Після закінчення проекту доцільно провести обговорення, під час якого учні матимуть нагоду оцінити проектну діяльність у цілому та особистий внесок кожного в загальну справу.

Осмислюючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, учні можуть відповісти на такі запитання:

1. Чого та як вони навчилися?

2. Що можна було зробити інакше?

3. Яких вмінь та навичок вони набули?

4. Які переваги дає групова співпраця?

5. Які були недоліки роботи в проекті?

6. Що вдалося краще за все?

V. Оцінювання роботи учнів

VI. Домашнє завдання

1. Запропонувати дітям написати замітку до місцевої газети.

2. Обговорити з батьками знання, набуті під час виконання цього проекту.