Усі уроки до курсу «Філософія». 10 клас

Тема 4. СВІТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ІСНУВАННЯ

УРОКИ 53-54

Поняття світу. Людина і Космос. Всесвіт і Земля

Мета: ознайомити учнів з поняттями теми, узагальнити знання учнів про Всесвіт, Сонячну систему та планету Земля; розвивати звичку позитивно мислити, інтерес до пізнання навколишнього світу; виховувати усвідомлення причетності людства до світу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: лекція з опорою на структурно-логічні схеми.

Основні поняття: «світ», «Всесвіт», «космос», «світ людського буття».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда

Про що йдеться у народних прислів’ях?

1. У Бога світа багацько.

2. Скілька світа, тілько й дива.

3. Усе тінь минуща: одна річ живуща — світ із Богом.

На основі відповідей учнів формулюється тема та мета уроку.

III. Вивчення нового матеріалу

Поняття світу

Розповідь вчителя з опорою на схеми

Учитель. Проблема розуміння світу завжди була в центрі уваги науки та релігії.

Що ж таке світ?

У широкому розумінні — це цілісна сукупність усього існуючого.

Прадавні люди уявляли світ як те, що їх оточувало. Кожне плем’я жило своїм світом. «Свій світ» — місце, вивчене власним народом, «чужий світ» — місце, не вивчене власним народом. У процесі еволюції світи пізнавали одне одного як сусіди. Люди розуміли, що разом їхні світи становлять «всесвіт». А над усім цим існував світ богів, який люди називали космосом. Схематично це можна зобразити так:

Але протягом розвитку людства змінювалися і його уявлення про світ.

Розвиток уявлень про світ

Міфологія	Релігія	Наука	Філософія
Світ — природа, що нас оточує	Світ складається з природних та надприродних божественних сил	Наша Земля — частина Космосу та Всесвіту	Бачення світу конкретною людиною є лише його окремим суб’єктивним образом. Людина, маючи власний неповторний світ, намагається осягнути інші стани світу

Знання про світ — складова частина вчення про людину. У процесі розвитку людини змінюється уявлення про світ, воно наповнюється конкретно-історичним змістом. Тому світ — це єдність природної та суспільної дійсності, зумовленої практичною діяльністю. А категорія «світ» визначає не тільки природні, об’єктивно-матеріальні властивості, а передусім особливості людського практично-діяльного ставлення до себе і до умов свого існування (зовнішній світ).

Зрозуміло, що світ — це цілісна система, яка розвивається в діалектичній єдності природи і суспільства. Така єдність суперечлива, про що свідчить історія їхньої взаємодії.

Людина в процесі активної цілеспрямованої діяльності перетворює природу на світ свого буття, який, з одного боку, забезпечує її існування і життєдіяльність, а з іншого — руйнує природу і створює загрозу власному існуванню. Якщо зникне людина, зникне і світ як світ буття людини, але це не означає, що зникне природа і зміни, які сталися в ній через людину. Природа втратить свою якісну визначеність як світ людського буття.

Зміст і кордони світу не є чимсь незмінним. З оволодінням природою, ускладненням суспільних відносин і зв’язків зміст поняття про світ поглиблюється, збагачується, а його межі розширюються. До сфери практичної діяльності людина включає не тільки предмети безпосередньо близької природи, а й поглиблює знання про Всесвіт. Так, вона виходить у космос, проникає у глибини мікро- та мегасвіту. Але центральну частину поняття про світ становить система соціальних зв’язків і відносин, у яких людина здійснює свою життєдіяльність. До того ж до змісту людського світу належать її духовне життя, продукти духовної життєдіяльності (внутрішній світ).

Таким чином, світ — це визначене буття, універсальна предметність, в якій людина самовизначається як суб’єкт діяльності, котрий створює власний світ — світ людського буття.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

• Яким уявляли люди світ у давнину?

V. Підсумки уроку

Учитель. Прагнучи пізнати свою сутність, людина завжди замислювалась над тим, що ж таке світ. Формування уявлень про світ започатковує пізнання людиною самої себе як частини світу.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Скласти словничок понять до теми.