Досвід і мудрість

Мета: визначити сутність поняття «досвід», «мудрість»; розвивати і вдосконалювати міжпредметні зв’язки; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, висловлювати власну точку зору.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: лекція.

Основні поняття: «життєвий досвід», «мудрість», «індивідуальний, особистий, колективний, сімейний, національний, суспільний досвід».

Епіграфи:

• Досвід — учитель, що дуже дорого бере за уроки, зате ніхто не навчає краще за нього. (Томас Карлейль)

• Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких... (І. Кочерга «Ярослав Мудрий»)

• Навіть 10 перлин розміром в куряче яйце, не можуть мати більшу цінність, ніж знання, цінність і мудрість. (Японська мудрість)

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда

1. Що, на вашу думку, можна назвати досвідом?

2. Які складові досвіду можна виділити?

3. Як пов’язані між собою поняття «досвід» і «мудрість»?

4. Як ви розумієте слова, взяті за епіграф до сьогоднішнього уроку? Чи підходять вони до сьогоднішньої теми?

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Я гадаю, що кожна людина хоча б раз за життя ставила собі питання:

1. Звідки береться мудрість?

2. Чи є вона вродженим даром?

3. Чи можна стати мудрим, читаючи книжки?

4. Чи набувається мудрість з віком і досвідом, адже ми не в змозі прискорити чи вплинути на цей процес?

Тож звідки береться мудрість? На мою думку, насамперед потрібно відрізнити мудрість від понять «знання» і «життєвий досвід». Знання — це набір певної інформації, що міститься у вашій пам’яті, ерудиція загальна чи фахові знання. Життєвий досвід — це сукупність ситуацій, крізь які пройшла людина, і ті висновки, яких вона дійшла. Із визначенням мудрості виникають деякі труднощі. Це не знання і не досвід, але і знання, і досвід водночас. Мені здається, мудрість вбирає в себе ці поняття, але сама по собі є терміном ширшим. Отже, мудрість є певним ставленням до життя, життєвою філософією, поєднанням уміння діяти й аналізувати те, що діється навколо.

Поняття досвіду

З-поміж основних принципів формування і розвитку світогляду чільне місце посідають досвід і мудрість.

Саме завдяки їм людина виходить на завершальні етапи у своїй діяльності.

Досвід — це сукупність знань і навичок їх набуття, що виникає на основі й у процесі безпосередньої практичної взаємодії людей із зовнішнім світом. Це накопичення знань і навичок, які можуть бути використані й реалізуються в процесі пізнання та перетворення світу. Це також форма чуттєво-раціонального засвоєння людиною здобутків попередньої діяльності як власне її, так і людства в цілому.

Отже, бачимо, що досвід є своєрідним результатом органічної єдності людини і світу. З одного боку, це суб’єктивне явище, стан свідомості, з іншого — це збагачена діяльністю об’єктивна природа суспільного життя.

Види досвіду

Залежно від того, хто є суб’єктом	Залежно від специфічних видів діяльності
Індивідуальний, особистий, колективний, сімейний, національний, суспільний досвід	Економічний, політичний, моральний, естетичний, природничо-пізнавальний, мистецький, релігійний, філософський

Поняття мудрості

Органічним поєднанням досвіду, мислення і практично-духовної діяльності є мудрість.

Мудрість — це таке ставлення людини (чи іншого суб’єкта) до дійсності, коли вона вміє дати найбільш досконалу оцінку світу і знайти оптимальний варіант його перетворення згідно з її потребами й інтересами.

Попередній розгляд досвіду, а також розуміння мислення як органічної єдності інтелекту і волі дає підстави говорити про те, що мудрими не народжуються, ними стають, набуваючи досвіду, зрілого бачення дійсності та його вмілого використання.

Мудрою вважають людину, яка майже не припускається помилок. Вона не береться за справу, не організувавши своєї діяльності: спочатку сумнівається в очевидному, обирає мету, цілі, продумує ймовірні наслідки своїх майбутніх вчинків, переглядає можливі варіанти і лише після цього діє. У такому разі перед нами мудрець — людина, яка знайшла єдино правильний (на даний момент) шлях до мети. Отже, мудрість — вироблена роками здатність людини бачити правду, яка максимально близька до істини, це вміння служити цій правді і діяти відповідно до неї.

Мудрість, таким чином, є одним із головних принципів формування світогляду. Адже через неї людина усвідомлює світ в усій його цілісності, бачить у ньому не лише його глибинність, а й межі своїх можливостей і міру власної значущості. У мудрості людина усвідомлює себе і світ як проблему, ставить радикальні питання, шукає розуміння і порятунку, вказує й обирає найбільш оптимальний шлях своєї діяльності. Через мудрість і любов до неї людина творить свою свободу.

Статус мудрості чи розсудливості як чесноти визнається в культурних, філософських та релігійних джерелах. У таких жанрах усної і літературної творчості, як афоризм, приказка, приповідка, притча, здобула своє відображення квінтесенція народної мудрості.

IV. Підсумки уроку

Учитель. Мені подобається вислів з драми Івана Кочерги «Ярослав Мудрий»: «Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких». Мені здається, у цій фразі висловлено правду нашого життя. Саме пройшовши певні випробування, часто неприємні і просто неочікувані, людина може набути мудрості. Але важливим складником є і здатність доходити висновків з пережитого, узагальнювати набутий досвід, поширювати його на інші події.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Дібрати 10 афоризмів про досвід та мудрість, написати твір-есе, розкривши зміст одного з них.