Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 клас
Тема V. СОЦІУМ (СУСПІЛЬСТВО ЛЮДЕЙ)
УРОК 6
Поняття соціуму. Історичні типи стратифікованих суспільств
Мета: визначити закономірності історичного розвитку; сприяти формуванню вмінь розрізняти види соціальної стратифікації; розвивати вміння комплексного пошуку, систематизації соціальної інформації з теми; формувати вміння аналізувати, робити висновки; формувати критичне ставлення до соціальної нерівності; розширювати міжпредметні зв’язки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент уроку
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Декілька учнів зачитують свої твори-есе до епіграфа попереднього урока.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Я хочу, щоб ви прослухали одну притчу і поміркували, чому саме її ми взяли під час вивчення сьогоднішньої теми.
Один багатій у скромному буденному жупані вирушив на свято до знатного городянина. Усі гості були у вишуканому вбранні з шовку і оксамиту. Тож на непоказного чоловіка присутні дивилися зі зневагою. Вельможу навмисне не помічали, морщили ніс і тіснили від столу, на якому було багато чудових страв. Тоді вельможа пішов додому, одягнув свій найкрасивіший каптан і повернувся на свято, сповнений гідності, наче володар. Гості одразу ж почали підлещуватися до нього. Кожен намагався поспілкуватися з ним або принаймні запам’ятати одне з його мудрих слів. Можна було подумати, що святковий стіл приготували лише для нього. Звідусіль йому пропонували найбільш смачні страви.
Але замість того, щоб їсти, вельможа почав пхати страви у широкі рукави жупана. Гості здивовано його запитали: «О, пане, що ви робите? Чому ви не їсте того, що ми вам пропонуємо?» А вельможа, продовжуючи набивати свій каптан стравами, відповів спокійно: «Я справедлива людина, і якщо говорити по правді, то гостинність ви виявили не мені, а моєму каптану. Тому він повинен отримати те, на що заслуговує».
Запитання
- 1. Про що ця притча?
- 2. Що ж таке соціальні відносини? За якими критеріями виділяють ті чи інші соціальні групи?
— Про різні соціальні групи, про ставлення до них ми сьогодні будемо говорити на уроці.
Повідомлення теми та мети уроку.
IV. Вивчення нового матеріалу
• Поняття соціуму
Прагнучи пізнати суспільне життя людей, соціальна філософія стикається з багатьма труднощами, перша з яких — багатозначність терміна «суспільство».
Вмикаючи радіо або телевізор, ми постійно чуємо міркування про «інтереси суспільства», «перспективи суспільства», «кризу суспільства» і т. д. При цьому нікому з нас не спадає на думку подивитись довідкову літературу, щоб з’ясувати зміст цього поняття.
Більшість людей його вважають «самоочевидним», інтуїтивно зрозумілим. Біда, проте, в тому, що саме «очевидні» поняття зазвичай важко піддаються визначенню і роз’ясненню.
Існує чимало визначень терміна, який нас цікавить. Дійсно, у сучасній лексиці товариствами можуть називати і національно-державні утворення, які існують на політичній карті світу, і добровільні об’єднання людей за професіями та інтересами («Товариство філателістів», «Товариство порятунку на водах» і т. ін.). Про товариство кажуть, коли мають на увазі соціальне оточення людини, коло його спілкування (застерігаючи від потрапляння до «поганого товариства»). Раніше суспільством («опчеством» за Далем) російські селяни називали сільську громаду, а аристократи — «бомонд», вищі соціальні верстви.
Соціум — велика, стійка соціальна спільнота, яка характеризується єдністю умов життєдіяльності людей в якихось певних відносинах.
Суспільство (соціум) можна визначити як сукупність усіх форм і способів взаємодії та об’єднання людей. У такому широкому значенні суспільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозволяє розглянути створену людиною реальність як особливу форму руху матерії. Суспільство як система взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями — між природою й суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю.
Соціальна спільнота — відносно стійка сукупність людей, що вирізняються більш-менш однаковими ознаками, умовами і способом життя, масової свідомості, спільністю соціальних норм, ціннісних систем і інтересів.
Спільноти не створюють свідомо, вони складаються під впливом об’єктивного ходу суспільного розвитку, спільного характеру людської діяльності.
Запитання
- 1. Наведіть приклади видів спільнот (виробничий колектив, суспільний клас, соціально-професійна група; нації, народності; сім’я, рід, плем’я).
- 2. Як виникли ці спільноти?
- 3. Що об’єднує ці спільноти?
- 4. Що таке група?
Під соціальною групою розуміють сукупність людей, що мають загальні соціальні ознаки і виконують громадсько необхідну функцію у спільній структурі суспільного розподілу праці та діяльності.
Класифікація груп
- За чисельністю: великі (етнічні, релігійні); малі (до 30 осіб).
- За характером взаємин: первинні (сім’я, клас, студентська група); вторинні (трудовий колектив).
- За способом організації та регулювання взаємодії: формальні (юридично оформлені); неформальні.
Умовні групи — довільні об’єднання людей за будь-якою спільною ознакою.
Реальні групи — такі об’єднання людей, у яких має місце єдність діяльності, умов, обставин, ознак і в яких люди усвідомлюють свою належність до цієї групи.
Ознаки:
1. Пол.
2. Дохід.
3. Національність.
4. Вік.
5. Спорідненість і шлюб.
6. Професія.
7. Місце проживання.
За типом ідентифікації:
- а) групи членства;
- б) референтні групи (індивід може не входити до такої групи, але він звіряє свій статус і поведінку з цим еталоном);
- в) аутгрупи (групи, які індивід вважає чужими).
Квазігрупа — слабко організоване, нестійке, короткочасне об’єднання людей випадкового складу (натовп, публіка в театрі).
Статусні групи — виникають на основі соціальної нерівності і відіграють важливу роль під час визначення соціального стану, статусу особистості.
Номінальні групи — їх виділяють для статистичного обліку населення:
- а) пасажири приміських потягів, автобусів;
- б) перебувають на обліку в міліції;
- в) бездітні, багатодітні, малодітні;
- г) які мають постійну або тимчасову прописку.
Агрегатні групи — сукупності людей, виділені на основі поведінкових ознак (аудиторія, публіка). «Агрегат» — випадкове скупчення людей.
Робота у групах
- 1. Охарактеризувати й навести приклад кожного типу соціальних груп.
- 2. Визначити поняття «спільнота». Назвати, які спільноти вам відомі та які ознаки їх об’єднують.
- 3. Охарактеризувати основні тенденції розвитку соціальних відносин у Україні.
- 4. Яким чином соціальні інститути керують поведінкою членів спільноти? (Через систему санкцій і нагород.)
Спільнота — сукупність людей, що характеризується певними єдиними ознаками (інтерес, умови життя і діяльності, близькість поглядів, спільна віра).
• Види спільнот
- 1. Етнічні, територіальні, релігійні.
- 2. Стійкі (етнічні, територіальні).
- 3. Нестійкі (масові рухи, аудиторія, натовп).
- 4. Особливою спільнотою (самостійною одиницею) є територіальна спільнота (ТО) — сукупність людей, що живуть на одній господарсько освоєній території.
У кожному суспільстві існує соціальна нерівність.
Запитання
1. Назвіть причини соціальної нерівності.
(Факт наявності соціальної нерівності означає, що люди мають нерівний доступ до ресурсів суспільства та його благ, розрізняються ступенем впливу і влади, мають нерівні можливості для особистісного та професійного зростання.)
2. Які види нерівності вам відомі?
(Статева, вікова, національно-етнічна, релігійна, політична, економічна, культурна, освітня)
Передумови соціальної нерівності:
- а) нерівність здібностей і можливостей;
- б) обмеженість ресурсів суспільства.
Соціальна нерівність — система відносин у суспільстві, яку характеризує нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти і престижу) між різними стратами, або верствами, населення.
Соціальна нерівність є причиною і наслідком соціального розшарування (соціальної стратифікації).
Стратифікація (лат. stratum — шар, пласт і facere — робити) — процес і результат диференціації суспільства на різні соціальні прошарки, що відрізняються за своїм суспільним статусом.
Страта — сукупність сімей та індивідів, що мають певний соціальний рівень за доходами, добробутом, владою або престижем.
Запитання
— Якими цінностями керуються люди, які відіграють певну роль у соціальній стратифікації? (Влада, власність, престиж)
Завдання
- 1. Доведіть, що соціальна стратифікація ототожнюється з процесом розподілу основних цінностей у суспільстві. На прикладах покажіть, що поділ суспільства на класи пояснюється нерівним доступом до таких цінностей, як влада, власність, престиж.
- 2. Доведіть і покажіть на прикладах, що нерівність є потужним стимулом суспільного розвитку, прогресу.
- 3. Доведіть, що в разі, якщо економічна нерівність стає занадто сильною, може виникнути соціальна напруженість у суспільстві.
• Соціальна стратифікація
Основні категорії соціальної стратифікації
Соціальний прошарок — великі групи, члени яких не можуть бути пов’язані ні міжособистісними, ні формальними груповими відносинами, не можуть ідентифікувати своє групове членство і пов’язані з іншими членами таких спільнот на основі близькості інтересів, специфічних культурних зразків, мотивів і установок, способу життя і стандарту споживання.
Соціальний прошарок — соціальна спільнота, яку виділяють за однією або декількома ознаками диференціації суспільства — доходами, престижем, рівнем освіти, культури і т. ін.
Соціальний прошарок — це безліч людей, які в даному суспільстві перебувають в однаковій ситуації.
Соціальний клас — численна соціальна група людей, які володіють або не володіють засобами виробництва, що посідають певне місце в системі суспільного розподілу праці і мають специфічний спосіб отримання доходу.
Робота в групах
Учитель. Отже, ми з’ясували, що суспільство складається з різних груп. Розподіл же суспільства на групи називають соціальною диференціацією. Як ви вважаєте, диференціація властива будь-якому суспільству? Щоб відповісти на це питання, розіб’ємося на групи й виконаємо таке завдання: уявімо певні суспільства з точки зору соціальної диференціації.
- 1-ша група. Первісне суспільство.
- 2-га група. Рабовласницьке суспільство.
- 3-тя група. Феодальне суспільство.
- 4-та група. Капіталістичне суспільство.
— Розглядаючи структуру суспільств, яких висновків ви дійшли?
- 1. В усіх без винятку суспільствах, навіть у первісному, спостерігається соціальне розшарування, або соціальна диференціація.
- 2. На наступних етапах розвитку соціальне розшарування ускладнювалося, ставало дедалі очевиднішим.
- 3. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до економічних ресурсів.
- 4. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до політичної влади.
- 5. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до освіти та інших соціальних благ.
Робота зі схемою
Учитель. Перед вами схема середньовічного суспільства. Прокоментуйте її з точки зору соціальної диференціації.
На сьогодні численну групу людей, що перебуває на певній позиції, називають стратою (прошарок), а сукупність розташованих у вертикальному порядку соціальних верств — соціальною стратифікацією. Термін «стратифікація» узятий з геології, де він означає розташування пластів Землі по вертикалі. Соціологія уподібнила будову суспільства до будови Землі і розмістила соціальні верстви (страти) також по вертикалі. За основу взяли драбину доходів: бідняки посідають нижчу сходинку, заможні групи населення — середню, а багаті — верхню.
Запитання
— Як ви вважаєте, чому деякі дослідники вважають, що «геологічний» образ можна застосовувати до структури людського суспільства?
Не всі згодні, що можна проводити аналогію між структурою людського суспільства і структурою гірської породи. Критики цієї точки зору вважають, що соціальна стратифікація відображає принцип нерівності.
Пригадайте і назвіть причини виникнення нерівності.
- 1. Відмінності у здібностях.
- 2. Відмінності у ставленні до праці.
- 3. Дискримінація на ринку праці.
- 4. Майнові відмінності.
- 5. Удача і нещастя та ін.
IV. Підсумок уроку
Завдання
— Уявіть, що ви присутні на засіданні дискусійного клубу, який обговорює проблему нерівності. На обговорення було винесено думку сучасного англійського політолога: «Уся історія людства засвідчує, що нерівність необхідна для досягнення якогось ідеалу людської досконалості, як індивідуального, так і колективного».
Клас ділиться на дві групи «критиків» і «прихильників», кожна з яких має обговорити проблему нерівномірного розподілу багатства між людьми, навести аргументи на захист своєї позиції.
Запитання
- 1. Чи треба позбавлятися нерівності?
- 2. Чи треба цього прагнути?
Висловіть свою думку, підкріпивши її аргументами.
Отже, людство з давніх часів замислювалося над цими проблемами. І шляхи їх розв’язання не були однозначними.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України