Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 клас
Тема VI. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ
УРОК 12
Поняття соціальної мобільності, комунікації та комунікативності
Мета: ознайомити учнів з основними функціями та завданнями соціальної мобільності як невід’ємної частини культури сучасного, демократичного суспільства; продовжити формування умінь і навичок аналітичної роботи учнів з джерелами інформації; сприяти виробленню навичок дослідницької роботи, соціальній адаптації учнів, розкриваючи роль професії як «соціального ліфта».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент уроку
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Виступ учнів з твором-есе за висловлюванням американського вченого, еколога Лі Таболта: «Ми не успадкували Землю у своїх батьків. Ми запозичили її у своїх дітей».
III. Мотивація навчальної діяльності
Запитання
- 1. Усе наше життя — це рух вперед, до мети. Як ви розумієте ці слова?
- 2. А які цілі перед собою ставите ви?
- 3. Кожен з вас хоче бути успішним. Як же цього домогтися?
Мабуть, повністю готових рецептів немає, але сьогодні на уроці ми з вами спробуємо відповісти на дуже важливі питання: Що допомагає людині дістатися вищих соціальних щаблів у суспільстві? Як знайти своє покликання, стати успішним? У вас на партах є аркуші, на яких ви спробуєте записати умови успішності для себе.
Характеризуючи будь-яке суспільство, ми звертаємо увагу на форми об’єднання людей: це групи, спільноти, які і складають дуже важливу соціальну сферу.
Бесіда
- 1. Яка наука вивчає соціальне життя суспільства?
- 2. На минулих заняттях ви вже вивчали поняття «соціальна диференціація». Що воно означає? (Відмінності, поділ суспільства на групи, що мають різне соціальне становище.)
- 3. На уроках історії та суспільствознавства ви вивчали різні типи суспільних відносин. Чи будь-якому суспільству властиве соціальне розшарування? (Думка вчених про те, що навіть у первісному суспільстві існувала диференціація за статтю, віком, обов’язками, привілеями.)
III. Вивчення нового матеріалу
— Бувають різні види соціальної диференціації, давайте їх згадаємо.
Диференціація передбачає не тільки виділення певних груп, але й певну нерівність між ними з точки зору суспільного становища (обсяг і характер прав, привілеїв, обов’язків, впливу).
Запитання
— Чи можна цю нерівність усунути? Як вважають вчені?
Теорії щодо усунення соціальної диференціації
- 1. Марксизм — усунення соціальної нерівності за допомогою зміни економічної системи.
- 2. Інша точка зору — розшарування зла, але воно неминуче з ним необхідно змиритися.
- 3. Нерівність — позитивне явище. Вона змушує людей прагнути вдосконалення у суспільних відносинах. Соціальна однорідність — загибель.
Запитання
- 1. Яка точка зору для вас ближче?
- 2. Як ви розумієте соціальну рівність?
Соціальна рівність — це рівність перед законом, рівність прав і можливостей.
Разом з тим рівність можливостей не передбачає однакових результатів. Документи ООН передбачають завдання створити рівні можливості для забезпечення добробуту нинішніх і майбутніх поколінь.
Бесіда
- 1. Що є елементами соціальної структури суспільства? (Класи, страти)
- 2. Назвіть критерії, покладені в основу поділу суспільства на страти. (Дохід, професія, освіта, етнічні ознаки, вік і т. ін.)
- 3. А чи можна змінити власне місце в суспільстві?
- 4. Яким чином це відбувається?
- 5. Чи завжди суспільство створює можливості, щоб людина мала змогу перейти з однієї соціальної групи до іншої?
• Соціальна мобільність
Таланти народжуються в усіх соціальних верствах і класах. Якщо не існує бар’єрів для соціального руху, можна передбачити велику соціальну мобільність, коли деякі люди швидко досягають високого соціального статусу. Усі переміщення людини або соціальної групи становлять процес соціальної мобільності.
Соціальна мобільність — це зміна місця, яке посідають людина або група людей у соціальній структурі.
Одне із перших визначень соціальної мобільності дав відомий соціолог Пітірім Сорокін.
Соціальна мобільність — це будь-який перехід індивіда, групи або соціального об’єкта, або цінності, створеної або модифікованої завдяки діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої, в результаті чого соціальне становище індивіда або групи змінюється.
Розрізняють декілька типів соціальної мобільності.
Одним із прикладів вертикальної соціальної мобільності може бути життя і творчість знаменитої французької співачки Едіт Піаф. Її народження було насмішкою долі: мати співачка народила її просто на тротуарі, поки батько шукав візника. Першою пелюшкою майбутньої зірки Едіт Джованні Гасьон — таке справжнє ім’я Едіт Піаф — стала шинель поліцейського. Її виховувала бабуся, що мала пристрасть до алкоголю. Із 8 років Едіт почала допомагати батькові, виступаючи на вулиці. Вона пізнала все: голод, злидні, презирство, смерть малолітньої дочки... Проте не розгубила свій талант, змогла вийти на сцену, навчилася співати під акомпанемент, створила свій репертуар і... стала знаменитою. На сцену Едіт завжди виходила в чорній сукні. Хтось із критиків зауважив, що на тлі плаття, її руки, чудові, витончені, які вона піднімала під час співу, пурхали наче метелики. Публіка захоплювалася нею — до Піаф прийшли гроші і слава. Едіт зуміла із найнижчих верств суспільства переміститися нагору. Але це аж ніяк не казка про Попелюшку. Щоб досягти успіху, співачці довелося виявити силу волі, твердість характеру.
Суспільство може підвищувати статус одних індивідів і знижувати статус інших.
Завдання
Шляхи, якими відбувається переміщення людей з одних соціальних груп до інших, називають каналами соціальної мобільності, чи соціальними ліфтами.
Прикладами може бути: армійська служба, здобуття освіти, оволодіння професією, укладання шлюбу, придбання майна.
Надзвичайно актуальним сьогодні для вас може стати роль майбутньої професії як соціального ліфта. Вибравши гуманітарний профіль, ви вже визначаєте, що ваша професія буде у сфері взаємин людина-людина. Вивчаючи тему соціальної мобільності, можна замислитись над тим, чи користується попитом обрана вами професія в нашому місті, чи зможете ви пропонувати свої професійні здібності на ринку праці в іншому місті або регіоні.
Соціальна мобільність залежить від структури суспільства і безпосередньо від індивіда.
Приклади «закритого» суспільства з низькою соціальною мобільністю — патріархальне, традиційне суспільство, касти в Індії та деяких країнах Африки, замкнені групи, обмежений доступ до статусної групи.
Індустріальне, «відкрите» суспільство характеризується високою соціальною мобільністю. У такому суспільстві немає заборон на професії, шлюби, зміну місця проживання.
У межах одного суспільства й на окремих етапах його розвитку соціальна мобільність може бути різною (революції, війни, реформи).
Запитання
— Що в соціальній мобільності залежить від людини?
• Соціальна комунікація
Соціальна комунікація (англ. social communication) — це обмін між людьми або іншими соціальними суб’єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо.
Цей обмін зумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.
Можна виділити декілька основних підходів до розуміння сутності соціальної комунікації в сучасній науці. Зокрема, комунікація розглядається як:
- механізм, завдяки якому забезпечується існування та розвиток людських відносин, який включає в себе всі розумові символи, засоби їх передання у просторі та збереження у часі (Чарльз Кулі);
- обмін інформацією між складними динамічними системами та їх частинами, які здатні приймати інформацію, накопичувати її та перетворювати (Аркадій Урсул);
- інформаційний зв’язок суб’єкта з тим чи іншим об’єктом (Моисей Каган);
- спосіб діяльності, який полегшує взаємне пристосування людей (Тамотсу Шибутані);
- акт відправлення інформації від мозку однієї людини до мозку іншої (Пол Сміт, Кріс Беррі, Алан Пулфорд);
- специфічний обмін інформацією, процес передання емоційного та інтелектуального змісту (Андрій Звєрінцев, Альвіна Панфілова).
Виділяють три основні (базові) функції соціальної комунікації:
- 1. Інформаційна функція означає, що завдяки соціальній комунікації в суспільстві передається інформація про предмети, їх властивості, явища, дії та процеси.
- 2. Експресивна функція визначає здатність соціальної комунікації передавати оцінну інформацію про предмети або явища.
- 3. Прагматична функція означає, що соціальна комунікація є засобом, який спонукає людину до певної дії та реакції.
Комунікація походить від лат. communicatio — єдність, передання, з’єднання, повідомлення, пов’язаного з дієсловом communico — роблю спільним, повідомляю, з’єдную.
Поняття «комунікація» може вживатись у декількох значеннях:
- соціальна комунікація, спілкування між людьми та іншими соціальними суб’єктами;
- телекомунікації або зв’язок за допомогою технічних засобів;
- певна система, за допомогою якої забезпечують сполучення між віддаленими об’єктами, наприклад: підземні комунікації, транспортні комунікації, каналізаційні комунікації тощо.
Комунікативність (лат. communicatio — зв’язок, повідомлення) — сукупність істотних, відносно стійких властивостей особистості, що сприяють успішному прийому, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню інформації.
IV. Підсумок уроку
Висновки
- 1. Соціально мобільність необхідна, тому що є невід’ємною частиною культури в будь-якому сучасному індустріально розвиненому суспільстві.
- 2. За умов сучасного відкритого суспільства безпосередньо від нас залежить, яким буде ваше місце у суспільстві й, до якої соціальної групи належати.
- 3. Завдяки своїм власним зусиллям ви зможете змінити соціальне становище, переміститися з однієї сходинки соціальної драбини на іншу.
Практичне завдання
Учням пропонується скласти сенкан з основними поняттями уроку:
- соціальна мобільність;
- соціальний статус:
- соціальний ліфт.
V. Домашнє завдання
1. На прикладі своїх батьків, дідусів і бабусь, знайомих покажіть, як змінилося їхнє соціальне становище. З якими обставинами (здобуття освіти, переїздом з села в місто, зростанням або скороченням доходів) були пов’язані ці зміни?
2. Який канал соціальної мобільності ви вважаєте найбільш прийнятним для себе? Відповідь аргументуйте.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України