Усі уроки до курсу «Географія». 10 клас

УРОК 48

Океанія

Мета: визначити специфіку ЕГП та історико-географічні особливості розвитку країн Океанії, охарактеризувати головні ознаки населення і господарства острівних країн; вдосконалювати навички роботи з картами атласа та статистичними даними, розвивати вміння порівнювати та узагальнювати навчальний матеріал, виховувати спостережливість, уважність, самостійність мислення.

Обладнання: політична карта світу, підручники, атласи, таблиці, діаграми.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Завдання 1. Сформулюйте основні ознаки ЕГП Австралії. Назвіть позитивні і негативні аспекти віддаленості Австралії від інших країн світу.

Бесіда

• У чому полягають особливості етнічного складу та розміщення населення Австралії?
• На які види природних ресурсів багата Австралія?
• Які галузі господарства є провідними в економіці Австралії?
• Чому, на вашу думку, Австралія за короткий проміжок часу перетворилася з аграрно-сировинної на економічно розвинену країну?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Серед величезних водних просторів Тихого океану «розкидано» безліч островів — великих і крихітних. Це Океанія — найбільше у світі скупчення островів, розташованих переважно в центральній і південно-західній частинах Тихого океану. Незважаючи на те що острови відрізняються один від одного за віком, розмірами, походженням, їх природа, життя населення і господарство тісно пов’язані з Тихим океаном.

Завершує вивчення країн і регіонів світу дослідження найвіддаленіших та маловідомих європейцям країн Океанії.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Особливості ЕГП

Океанія включає понад 10 тис. островів у центральній та південно-західній частинах Тихого океану загальною площею близько 1,26 млн км², причому 90 % території займають Нова Ґвінея і Нова Зеландія. Незалежні держави і володіння розташовані на тисячах крихітних островів, розподілених величезними відстанями. Віддаленість островів від центрів світової цивілізації — головна ознака ЕГП країн Океанії.

2. Регіональний поділ і формування політичної карти

Завдання 2. За картами атласа визначте, на які субрегіони поділяють країни Океанії, визначте їх географічне положення, наведіть приклади країн.

Традиційно Океанію поділяють на три історико-етнографічні області: Меланезію, Мікронезію й Полінезію. На карті ці частини Океанії утворюють три дуги. Першу дугу — Меланезію — складають Нова Ґвінея, Нова Каледонія, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нові Гібриди (Вануату), Фіджі. Головні острови та архіпелаги другої дуги — Мікронезії: Маріанські, Каролінські, Маршаллові, Ґілберта, Банаба. Основні групи островів третьої дуги — Полінезії — Гавайські, Маркізькі, Туамоту, Тонґа, Самоа, Товариства, Лайн (сюди також часто включають острови Нова Зеландія).

Сучасна політична карта Океанії склалася в результаті боротьби колоніальних держав за розподіл між собою островів і архіпелагів. До початку 60-х років XX ст. в Океанії була лише одна незалежна держава — Нова Зеландія, створена колоністами з Англії. В умовах розпаду світової колоніальної системи посилення національно-визвольного руху в країнах Океанії призвело до утворення незалежних держав. Зараз їх 13.

Держави Океанії

Завдання 3. За картами атласа визначте, які держави мають свої володіння в Океанії.

Багато островів Океанії є володіннями США, Австралії, Нової Зеландії, Великої Британії, Франції.

3. Природні умови і ресурси

Завдання 4. Пригадайте природні особливості островів Океанії та за картами атласа визначте, які корисні копалини видобувають на окремих островах.

Майже всі острови Океанії лежать в екваторіальному, субекваторіальних і тропічних кліматичних поясах і лише Нова Зеландія — у субтропічному. Ізольованістю островів зумовлений своєрідний і неповторний органічний світ. На островах немає хижаків, отруйних змій. Там багаті лісові ресурси. Мінеральні ресурси островів вивчені недостатньо. Виявлено родовища нафти, міді, залізної руди, марганцю, платини золота (Папуа-Нова Гвінея), нікелю (Нова Каледонія), срібла (Папуа-Нова Гвінея, Фіджі, Нова Зеландія), кам’яного вугілля (Нова Зеландія), фосфоритів (Науру).

4. Населення

Населення Океанії складає близько 11 млн осіб. Понад 90 % населення проживає в Меланезії і Полінезії. Природний приріст населення — 2 % за рік.

Більшість вчених вважають, що острови Океанії освоювали представники народів, що населяли Південно-Східну Азію. Деякі вчені висловлюють думку про спорідненість народів Океанії з народами Південної Америки.

Так, відомий норвезький етнограф і мандрівник Тур Хейердал в 1947 р. здійснив плавання на вальсовому плоту з Південної Америки в Полінезію, намагаючись довести, що предками полінезійців були американські індіанці.

Запитання. Коли європейці вперше дізналися про Океанію?

Європейцям Океанія стала відома в XVI ст. — від часів навколосвітньої подорожі Ф. Маґеллана. Корінних жителів Нової Гвінеї — папуасів — активно вивчав мандрівник і вчений Микола Миколайович Міклухо-Маклай.

Меланезія населена переважно папуасами, які належать до екваторіальної раси. Корінні жителі Полінезії та Мікронезії належать до особливої полінезійської групи. Корінне населення Нової Зеландії — маорі. Майже в усіх країнах Океанії панівною релігією є християнство — католицизм і протестантство. На деяких островах збереглися традиційні релігії.

5. Загальні ознаки господарства

Роль країн Океанії у світі, якщо не враховувати Нову Зеландію, незначна. Всі країни відносять до тих, що розвиваються, їх економіка залежить від іноземного капіталу. Для них характерні низький рівень розвитку господарства і життя населення. Головною галуззю залишається споживче сільське господарство. Вирощують кокосові пальми, коренеплоди (ямс, таро, маніок), хлібне дерево, цукрову тростину, банани, тропічні фрукти. Розводять велику рогату худобу, кіз та свиней, займаються рибальством. В окремих країнах головною експортною продукцією є мінеральна сировина. Останніми десятиріччями в країнах Океанії на основі іноземних інвестицій розвивається індустрія туризму.

6. Характеристика окремих країн Океанії

(виступи учнів з повідомленнями)

Нова Зеландія — держава в південно-західній частині Тихого океану, територія якої розташована на двох великих островах і на безлічі незначних за площею сусідніх і віддалених островах. Площа країни — 270,5 тис. км².

Понад 3/4 території Нової Зеландії займають гори. Клімат субтропічний морський і помірний. Повноводні річки багаті на енергоресурси. Гірські ліси займають 32 % площі території, в складі флори і фауни багато ендеміків.

Населення — 4,2 млн осіб (2009 р.), приблизно 78 % загальної кількості складають новозеландці (англо-новозеландці), 15 % — аборигени маорі, тому офіційних мов дві — англійська і маорі.

Нова Зеландія — економічно розвинена індустріально-аграрна країна, сільське господарство якої є одним з найбільших високорозвинених у світі. На фермах утримується близько 50 млн овець, майже 10 млн голів великої рогатої худоби. Тому близько 2/5 площі країни зайнято пасовищами. Тваринництво в Новій Зеландії відрізняється високою інтенсивністю і механізацією, має експортну спрямованість.

У країні добувають вугілля, природний газ (на шельфі, біля міста Нью-Плімут), розробляються родовища нафти, добувають рудну сировину, із якої виробляють чорні й кольорові метали. Найважливішими галузями промисловості залишаються: харчова (насамперед м’ясна й молочна), целюлозно-паперова і деревообробна, легка (килими, переробка вовни, шкіри, виробництво текстилю). Швидко розвивається хімічна промисловість машинобудування (електротехніка, електроніка, транспортне обладнання).

На міжнародному ринку Нова Зеландія має аграрно-сировинну спеціалізацію. Основними торговими партнерами є Австралія, Велика Британія, Японія і США.

Науру — держава в західній частині Тихого океану. Форма державного устрою — республіка. Площа Науру становить 21 км². Населення — 14,0 тис. чол., 2/3 яких — науруанці, інші — китайці, європейці, переселенці з інших островів регіону.

Науру — атол, облямований кораловими рифами, що містить великі запаси фосфоритів. їх розробка перетворила 1/3 площі Науру на кар’єр. Видобування і експорт фосфоритів (2 млн т на рік) є основою економіки країни. Основною сільськогосподарською культурою є кокосова пальма. Розвинене рибальство.

Основні зовнішньоторговельні партнери: Нова Зеландія, Австралія, Японія.

Федеративні штати Мікронезії. Країна включає 607 островів центральної та східної частини Каролінського архіпелагу загальною площею лише 701,4 км².

Клімат островів екваторіальний і субекваторіальний. Корисних копалин тут майже немає, за винятком фосфоритів.

Країну населяють переважно мікронезійці, які сформувалися в результаті змішання представників австралоїдної і монголоїдної рас. Народжуваність сягає 25 %о, смертність — 5 %о. Середня тривалість життя острів’ян зростає і зараз складає близько 70 років. У містах проживає 29 % мікронезійців.

Основа економіки Мікронезії — сільське господарство й рибальство. На островах вирощують кокосову пальму, банани, батат, маніок, ямс, таро, цукрову тростину, овочі. Останнім часом збільшилися площі із цитрусовими й тропічними деревами; зростає значення вирощування чорного перцю. Тваринництво відіграє другорядну роль. До традиційних занять населення також належать рибальство, збір молюсків і ракоподібних.

Американські інвестиції спрямовані на створення на островах туристської інфраструктури, орієнтованої на японських, південно-корейських та австралійських туристів.

У промисловості найбільше значення має переробка риби та сільськогосподарської сировини (копри, кокосової олії, борошна), а також виробництво будівельних матеріалів. Зберігає своє значення кустарне виготовлення сувенірів із дерева й морських черепашок.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 5. Складіть порівняльну характеристику Нової Зеландії і Австралії за планом: а) ЕГП; б) природно-ресурсний потенціал; в) формування і розміщення населення; г) галузі міжнародної спеціалізації господарства; д) структура експорту.

Завдання 6. Сформулюйте головні особливості господарства країн Океанії.

VI. Підсумок уроку

• Океанія — острівний регіон, розташований у центральній і південно-західній частині Тихого океану.
• Більшість країн Океанії є такими, що розвиваються. Їх роль у світовому господарстві незначна. Обробна промисловість країн розвинена слабко. Більшість галузей пов’язані з переробкою сільськогосподарської продукції.
• Спеціалізацією Океанії в міжнародному поділі праці є виробництво сільськогосподарської продукції.
• Серед країн Океанії за рівнем економічного розвитку виділяється Нова Зеландія, яку відносять до економічно розвинених країн світу.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § ____ .

2. Продовжити підготовку до уроку — «круглого столу» за темою «Всесвітні економічні відносини (інтернаціоналізація, інтеграція, інформатизація, глобалізація, сучасні тенденції розвитку світового господарства, наслідки економічних відносин між країнами)».

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України