Усі уроки до курсу «Географія». 10 клас
Передмова
Курс «Соціально-економічна географія світу» (10-й клас) завершує базову географічну освіту школярів. У курсі поєднується загальна економічна географія з економіко-географічним країнознавством. Основна мета курсу — продовжити, а для більшості учнів — завершити формування знань про географічну картину світу, які спираються на положення теорії взаємодії суспільства і природи, відтворення і розміщення населення, світового господарства та географічного поділу праці, на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів.
Курс «Соціально-економічна географія світу» має сформувати в учнів цілісне уявлення про навколишній світ, показати глибокий взаємозв'язок природи, населення, господарства Землі, навчити просторово мислити, сприяє вихованню поваги й любові не тільки до своєї Батьківщини, а й до історії та культури інших країн і народів, що є надзвичайно важливим сьогодні, коли світ змінюється з небаченою швидкістю.
Посібник «Усі уроки географії. 10 клас» розроблений відповідно до положень нової програми, що затверджена Міністерством освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів. Структура посібника повторює структуру програми. Основою науково-методичної концепції пропонованого видання є реалізація особистісно орієнтованого підходу до вивчення географії шляхом зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на активізацію самостійної роботи учнів шляхом використання прийомів і завдань, які стимулюють їх пошукову та пізнавальну активність, сприяють формуванню практичних умінь та навичок.
Матеріали уроків структуровано за типовими схемами, мета й тип уроку мають умовно-рекомендаційний характер.
Особливу увагу приділено етапу створення позитивної мотивації на уроці. Етап вивчення нового матеріалу розроблений таким чином, що вчитель на власний розсуд може використовувати його для пасивного, активного чи інтерактивного навчання. Урок завершують різноманітні види домашніх завдань — індивідуальні і групові, практичні, творчі, випереджальні.
Посібник містить розробки чотирьох передбачених навчальною програмою практичних робіт, до яких включені значні за обсягом статистичні матеріали останніх років. Практичні роботи можуть бути підсумковими за характером, тому мають рекомендації з оцінювання певних видів діяльності.
У посібнику значну увагу приділено висвітленню питань, які відповідають пріоритетам зовнішньої політики України.
Видання надасть реальну допомогу не тільки вчителям і викладачам, але й стане у пригоді студентам географічних спеціальностей, країнознавцям, екологам, економістам.
ВСТУП
УРОК 1
Предмет соціально-економічної географії світу. Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень. Історико-географічні регіони світу. Видатні економгеографи світу
Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про предмет та завдання соціально-економічної географії світу; актуалізувати та поглибити знання про джерела географічних знань та методи географічних досліджень; ознайомити з основними принципами виділення історико-географічних регіонів світу; розвивати уміння працювати із схемами та картами; виховувати інтерес до вивчення курсу.
Обладнання: політична карта світу, атласи.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Кожна наукова дисципліна залишає свій внесок у формуванні наших уявлень про світ. Роль географії в системі наук унікальна, бо тільки вона одночасно формує уявлення і про природу нашої планети, і про людське суспільство, створює цілісний образ конкретної території.
Минулого навчального року ви вивчали соціально-економічну географію України, досліджуючи закономірності формування, розвитку та розміщення населення і господарства нашої країни. Ці знання вам стануть у пригоді під час вивчення соціально-економічної географії світу. Ви дізнаєтесь про шляхи розвитку світового господарства, засади соціально-економічних відносин між країнами, матимете уявлення про формування політичної карти світу, природні ресурси, динаміку населення, актуальні проблеми людства тощо.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Предмет та завдання соціально-економічної географії світу
Предмет дослідження науки — це ті сторони, властивості і відношення, які вивчаються даною наукою.
Економічна і соціальна географія світу — галузь науки, яка досліджує географічні засади світового господарства, глобальних проблем людства й світогосподарських зв’язків, а також територіальну організацію суспільства у світі й окремих країнах з урахуванням інтеграційних процесів у різних регіонах планети.
Економічна і соціальна географія світу — це комплексна наука, в складі якої нараховується багато наукових дисциплін: географія населення, географія природних ресурсів і умов, географія господарства і географія інфраструктури, країнознавство і краєзнавство, політична географія, географія культури, історична географія, медична географія, військова географія, економічна картографія, геоінформатика, геопрогнозування тощо.
На сучасному етапі соціально-економічна географія виконує низку завдань:
- економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різних регіонах світу; дослідження з географії світового господарства і світогосподарських зв’язків;
- політико-географічні дослідження країн світу;
- пошуки нових закономірностей у територіальній організації суспільства;
- вивчення соціально-економіко-географічних аспектів глобальних проблем людства за сучасних умов, коли розпались останні найбільші імперії, в тому числі радянська;
- здійснення українізації соціально-економічної географії, яка полягає у вивченні глобальних процесів, світових закономірностей в контексті їх проявів в Україні;
- дослідження окремих країн, регіонів та їх зв’язків із Україною.
2. Джерела географічних знань та методи економіко-географічних досліджень
Завдання 1. Назвіть відомі вам джерела, які містять географічну інформацію, та визначте найбільш важливі для вивчення соціально-економічної географії світу.
Існують різноманітні джерела географічної інформації: статистичні, картографічні, історичні документи, наукова література, енциклопедії, періодичні видання. Однак сучасний світ розвивається дуже швидко, ситуація змінюється буквально щохвилинно.
З метою одержання найсвіжішої інформації можна широко використовувати ресурси Інтернету. Щоби висвітлювати проблему якомога повніше та об’єктивно, доцільно використовувати декілька різних джерел.
Методи дослідження науки — це системи прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об’єктів. Економічна і соціальна географія світу використовує методи як суто географічні, так і загальнонаукові. Основними методами економіко-географічних досліджень є: статистичний, картографічний, порівняльний, історичний, економіко-математичний, наукової систематизації, районування. Особливе місце посідає метод географічного прогнозування. Без прогнозу неможливо уявити перспективи розвитку будь-якої країни або території. Унікальні можливості визначення взаємозв’язків об’єктів, процесів і явищ надають ГІС (геоінформаційні системи).
3. Історико-географічні регіони світу
У сучасному світі існує понад 200 країн, кожна з яких індивідуальна і неповторна. Країни і регіони світу різняться природними та економічними умовами, культурною та етнічною специфікою населення. Скільки ж потрібно часу, для того щоб вивчити кожну країну?
Цю, на перший погляд, складну задачу можна розв’язати за допомогою методів наукової систематизації та районування, групуючи країни світу на підставі конкретних ознак.
Завдання 2. Розгляньте карту атласа «Історико-географічні регіони світу» та спробуйте визначити критерії, за якими відбувся розподіл країн на певні групи.
Історико-географічний регіон — це сукупність країн, яка характеризується спільністю природних умов, фізико- і економіко-географічного положення, умов побуту та господарської діяльності людей, історії і культури народів, схожістю рівнів соціально-економічного розвитку і структур господарства.
Кількість основних регіонів світу визначається різними вченими по-різному. Основними макрорегіонами світу є Європа, Азія, Англо-Америка, Латинська Америка, Африка, Австралія та Океанія.
Багато історико-географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці — субрегіони. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіони: Центральна Азія, Південно-Східна Азія, Південно-Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія, — кожний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак.
4. Видатні економгеографи світу
Завдання 3. Назвіть видатних вітчизняних вчених економгеографів. Пригадайте, які дослідження ними проводилися в області соціально-економічної географії.
Найбільш відомими вітчизняними вченими економгеографами є П. П. Чубинський, С. Л. Рудницький, К. Г. Воблий, О. Т. Діброва.
Вагомий внесок у розвиток соціально-економічної географії зробили радянські та російські вчені. Серед них:
- М. М. Баранський (1881-1963 рр.) — заклав основи радянської економічної географії створив наукову школу. Ним були розроблені методологічні принципи радянського країнознавства, основи географічної (картографічної) генералізації. Він заснував кафедри економічної географії в ряді вузів, а в Московському університеті — географічний факультет.
- С. Б. Лавров (1928-2000 рр.) — президент Російського географічного товариства, член Європейської Академії (Лондон). Розглядав питання формування Спільного Ринку та європейської інтеграції, проводив політгеографічні дослідження країн Європи, а після розпаду СРСР займався аналізом причин розпаду та виникнення міжнаціональних конфліктів.
- В. В. Вольський (1921-1999 рр.) — завідувач кафедри соціально-економічної географії зарубіжних країн географічного факультету МДУ, спеціаліст з соціально-економічної географії країн Латинської Америки з проблем світової економіки та міжнародних відносин.
- В. П. Максаковський (1924 р.) — російський економгеограф, країнознавець, доктор географічних наук, професор, академік Російської академії освіти, автор серії підручників з соціально-економічної географії світу.
IV. Закріплення нових знань, умінь та навичок
Завдання 4. Користуючись картою «Історико-географічні регіони світу», визначте, в якому європейському субрегіоні знаходиться Україна. На підставі критеріїв виділення історико-географічних регіонів доведіть або спростуйте відношення нашої країни до певного субрегіону.
Соціогеографічний практикум (робота в парах)
Наведіть аргументи «за» та «проти» стосовно питання: «Чи потрібні мені знання соціально-економічної географії світу?».
V. Підсумок уроку
- Курс соціальної і економічної географії світу, присвячений особливостям світового і регіонального господарства планети, її населенню і природним ресурсам, дає бачення цілісного сучасного світу.
- Сучасна соціально-економічна географія використовує різноманітні джерела та методи досліджень. Особливо швидко розвиваються методи, засновані на широкому використанні інформаційних технологій, які дозволяють узагальнювати та аналізувати відомості з багатьох джерел.
- На підставі сукупності критеріїв з метою полегшення вивчення країн світ поділяють на такі історико-географічні регіони: Європа, Азія, Африка, Австралія, Океанія, Англо-Америка, Латинська Америка.
VI. Домашнє завдання
1. Підручник, опрацювати § ____ .
2. Скласти опорні схеми: «Джерела географічних знань», «Методи географічних досліджень».
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України