Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас
УРОК 47. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ МІСТ УКРАЇНИ. УРБОСЕРЕДОВИЩЕ І ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
Цілі уроку: ознайомити учнів з основними екологічними проблемами міст України, розглянути вплив урбосередовища на здоров’я населення; розвивати вміння використовувати знання попередніх курсів; виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням наслідків впливів міського середовища на населення та природні екосистеми.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- 1. Як впливає міське середовище на населення?
- 2. Які найбільш характерні риси притаманні міському середовищу?
- 3. Яка частка населення України є міськими жителями?
- 4. Які міста України є найбільшими?
III. Вивчення нового матеріалу
Україна належить до числа індустріально-аграрних країн. Частка важкої промисловості складала до недавнього часу 60 % валового внутрішнього продукту країни, що істотно вище, ніж у західноєвропейських країнах, де цей показник становить приблизно 35 %. Саме підприємства важкої промисловості формують основне техногенне навантаження на навколишнє природне середовище. Значна частина промислових підприємств (понад 80 %) розташована в містах і селищах міського типу. Тут проживає близько 70 % населення країни. В Україні налічується 436 міст та 925 селищ міського типу. За статистикою, до 90 % газоподібних, рідких і твердих відходів утворюються в містах та близько 10 % — у сільській місцевості.
Для багатьох міст України характерна складна екологічна обстановка, обумовлена наявністю й концентрацією підприємств чорної та кольорової металургії, теплоенергетики, хімії та нафтохімії, гірничодобувної промисловості, цементних заводів. Такі міста є безперечними лідерами щодо забруднення повітря. Серед них: Донецьк, що складає разом з розташованими поряд з ним Авдіївкою, Горлівкою, Єнакієвим, Макіївкою та іншими містами промислову агломерацію, а також Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Константинівка, Кривий Ріг, Маріуполь.
У великих містах з інтенсивними транспортними потоками вміст у повітрі канцерогенних речовин типу бензопірену у два-три рази, а в центрах чорної металургії приблизно у 12 разів вищий, ніж у невеликих містах або сільській місцевості.
Іншою, не менш небезпечною, екологічною проблемою міст є стан каналізаційного господарства й очищення стічних вод.
Практично в усіх містах України каналізаційні системи потребують заміни або капітального ремонту. Часті прориви каналізаційних колекторів є постійними джерелами небезпечного забруднення міського середовища, а іноді приводять до спалаху інфекційних захворювань. Приклад — м. Суходольськ, де через протікання каналізаційних стоків у водопровід 2003 р. на гепатит захворіли понад 900 людей.
За даними Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у переважній більшості міст України споруди з очищення загальноміських стічних вод перевантажені. Виняток становлять, можливо, лише Київ і Харків. У багатьох містах існуючі потужності очисних споруд у декілька разів нижчі, ніж потрібно. Приблизно половина міських стічних вод скидаються у водні об’єкти недостатньо очищеними, із них близько 15 % — узагалі без очищення. Без очищення скидається до 70 % промислових стічних вод.
Серед найбільш забруднених ділянок річок слід відмітити р. Сіверський Донець на ділянці Лисичансько-Рубежанського промрайону, р. Інгулець у районі Кривого Рогу, р. Дніпро в районах Дніпродзержинська, Дніпропетровська й Запоріжжя, а також у нижній течії в районі Херсона, р. Кальміус та її притоку Кальчик, що впадають у Чорне море.
Високий рівень забруднення Азовського моря спостерігається в районі Маріуполя. Акваторія Чорного моря також сильно забруднена в районах Севастополь — Балаклава, Південне — Одеса — Іллічівськ.
Однією зі складних екологічних проблем для більшості міст України є захоронения виробничих і побутових відходів, причому складність проблеми пропорційна чисельності населення та промисловому потенціалу міста. У металургії та теплоенергетиці для складування відходів використовується до 40 % території підприємства. Ландшафти, обумовлені наявністю кар’єрів, розрізів та інших місць добування корисних копалин, а також місць складування промислових і побутових відходів у вигляді відвалів, хвостосховищ, шламонакопичувачів, териконів, звалищ, формують зони техногенного спустошення, площа яких до кінця XX століття склала близько 8 % від загальної території України.
Забруднення ґрунтів у містах пов’язане головним чином з викидами автотранспорту та промислових підприємств. Забруднюючі речовини осідають або вимиваються атмосферними опадами з повітряного басейну в радіусі до 5 км від стаціонарного джерела викиду. Основними джерелами забруднення ґрунтового покриву стали теплові електростанції, підприємства кольорової та чорної металургії.
IV. Практична робота
Тема роботи. Аналіз гостроти екологічних проблем індустріальних міст України
Мета роботи: проаналізувати гостроту екологічних проблем індустріальних міст України.
Обладнання й матеріали: картка для практичної роботи; карта України, на якій позначені найбільші індустріальні міста, робочий зошит.
Хід роботи
- 1. Використовуючи картку для практичної роботи з теоретичними відомостями, ознайомитися з екологічними проблемами індустріальних міст Україні.
- 2. Визначити спільні для всіх індустріальних міст екологічні проблеми, які є найбільш гострими в наш час.
- 3. Запропонувати заходи, які учні вашої школи можуть здійснити для розв’язання проблем індустріальних міст України.
Теоретичні відомості для виконання роботи
Київ. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря (до 70 %) є автомобільний транспорт. Негативний вплив на стан атмосферного повітря чинить розташований порівняно неподалік від центральної частини міста аеропорт «Жуляни», що являє собою також джерело підвищеного шумового впливу.
Різкий негативний вплив на загальну екологічну обстановку міста та прилеглих територій спричинила катастрофа на Чорнобильській АЕС, яка розташована на відстані 80 км від північної околиці міста. Середній радіоактивний фон становить близько 18 мкР/год, забрудненість території Цезієм-137 — від 1 до 3 Кі/км2. Найбільш забруднені північна та північно-східна частини міста.
Певна кількість радіонуклідів у період паводків надходить у Дніпро по правобережному притоку р. Прип’ять, який протікає через чорнобильську зону, що безпосередньо відбивається на прилеглих до Дніпра знижених територіях.
Харків. Важливою екологічною проблемою, як, зрештою, і для всіх великих міст, є розміщення побутових і виробничих відходів. Існуючі звалища давно переповнені. Зі збільшенням відстані вивозу відходів усе частіше відбувається їх викидання з автомобілів у невідведених місцях. Забруднюються узбіччя доріг, береги річок, галявини лісів. Спроба розв’язати проблему утилізації побутових відходів шляхом створення мережі сміттєспалювальних заводів (10-12 у різних частинах міста) виявилася невдалою. Побудований у 1980-х роках експериментальний сміттєспалювальний завод сьогодні нерентабельний, має дуже низьку ефективність утилізації відходів і, незважаючи на наявність повітроочисного обладнання, є джерелом забруднення атмосферного повітря.
Проблема охорони атмосферного повітря є для Харкова також достатньо гострою. У більшості підприємств, зосереджених у кількох промислових зонах міста, відсутні санітарно-захисні зони. Підприємства розташовуються в безпосередній близькості від житлових кварталів.
Дніпропетровськ. Над ним постійно нависає смог, що формується викидами двох потужних металургійних, двох трубопрокатних, коксохімічного, шинного та лакофарбного заводів, а також великих машинобудівних підприємств.
Підприємства Дніпропетровська скидають у р. Дніпро значний об’єм неочищених і недостатньо очищених стічних вод.
Серйозні екологічні проблеми виникають у Дніпропетровську у зв’язку з утилізацією та складуванням відходів металургійного, шинного, коксохімічного та хімічного виробництв. Частина побутових відходів утилізується на сміттєспалювальному заводі.
У Дніпропетровську спостерігаються небезпечні геологічні процеси, пов’язані з наявністю лесових товщ і розвитком техногенного підтоплення. Особливо ці процеси проявляються на Правобережжі. Площа підтоплення становить до 20 % міської території, що створює передумови розвитку просадок у лесових породах та зсувів, призводить до деформації та руйнування будівель.
Донецьк. Гострою проблемою міста є водозабезпечення. Розташування міста на вододілі басейнів р. Сіверський Донець та Азовського моря географічно визначає маловодність цієї території. Видобуток вугілля, який проводиться в цьому районі майже два століття, призвів до водного дефіциту через порушення природного руху підземних вод. Це стало неминучим наслідком масштабного розвитку гірничодобувної промисловості. Під час прокладання шахт або облаштування кар’єрів для видобування корисних копалин відбувається перетин підземних водоносних горизонтів. Потік підземних вод спрямовується в утворену порожнину. Порушений гірничою виробкою підземний водоносний горизонт поступово виснажується. Як наслідок настає виснаження поверхневого водотоку, гідравлічно пов’язаного з порушеним водоносним горизонтом.
Зі зростанням видобутку вугілля, інтенсивним розвитком підприємств металургійного, хімічного та машинобудівного комплексів проблема водозабезпечення в Донбасі загострювалася все сильніше. Забезпечити водою Донецьк та інші міста й населені пункти Донбасу можливо тільки за рахунок надходження води по каналу Дніпро-Донбас.
У той же час на багатьох підприємствах Донецької агломерації вода використовується вкрай нераціонально. У річки скидається велика кількість неочищених та недостатньо очищених стічних вод, які можна було б багаторазово використовувати в системах оборотного водопостачання.
Особливо актуальною для Донецька є переробка твердих виробничих відходів, яких за двохсотрічну історію промислового розвитку міста накопичилося сотні мільйонів тонн.
У Донецьку в результаті порушення гідрогеологічного режиму під час вугледобування та просідання поверхні на опрацьованих ділянках під впливом додаткового статичного навантаження від твердих виробничих відходів відбулося підтоплення й часткове заболочування приблизно 1/3 міської території. Окрім того, на певних ділянках спостерігаються провали земної поверхні. Такі процеси характерні для міст і селищ усього Донбасу.
Запоріжжя. Над ним, як і над Донецьком та Дніпропетровськом, постійно нависає темно-фіолетовий серпанок смогу, що формується викидами промислових підприємств, сконцентрованих на порівняно невеликому просторі.
Розвиток Запоріжжя складався таким чином, що великі промислові підприємства опинялись у безпосередній близькості від житлової забудови. Багато житлових будинків знаходяться в межах санітарно-захисних зон промпідприємств.
Підприємства Запоріжжя скидають у Дніпро велику кількість неочищених та недостатньо очищених стічних вод. Загальноміські очисні споруди перевантажені. На промислових майданчиках накопичилася велика кількість відходів у вигляді мулу з високою концентрацією токсичних речовин.
Наявність Дніпровського водосховища в межах міста створює для Запоріжжя специфічні екологічні проблеми, пов’язані з підтопленням прилеглих територій. Ці проблеми характерні для всіх міст, розташованих уздовж берегів водосховищ. Підтоплення території, зумовлене фільтрацією води в прилеглу до водосховища територію, порушує стійкість будівель і споруд, затоплює та руйнує підземні комунікації, може викликати зсувні явища. Наявність на території Запоріжжя лесових товщ потужністю до 20 м сприяє в умовах техногенного підтоплення зсувоутворенню та розвитку просадок земної поверхні до 1,5-2 м.
V. Домашнє завдання
Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.