Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

УРОК 24. ВИДИ ЗАБРУДНЕНЬ ТА ЇХ ВПЛИВ НА КОМПОНЕНТИ ПРИРОДИ, ЖИВІ ОРГАНІЗМИ

Цілі уроку: ознайомити учнів з видами забруднень та їх впливом на компоненти природи й живі організми; розвивати логічне мислення; виховувати розуміння відповідальності за наслідки своєї діяльності.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням різних видів і джерел забруднення навколишнього середовища.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

• 1. Що таке забруднення?
• 2. Які види забруднення вам відомі?
• 3. Які існують джерела антропогенного забруднення?

III. Вивчення нового матеріалу

За видами забруднення поділяються на такі види:

• 1. Механічні — це забруднення навколишнього середовища механічними відходами без хіміко-фізичних наслідків.
• 2. Хімічні — це зміна хімічних властивостей середовища, що спричиняє негативний вплив на екосистеми й техногенні системи.
• 3. Фізичні — це зміна фізичних параметрів навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків.
• 4. Біологічні — це проникнення в екосистеми чи техногенні системи живих істот, ворожих певним співтовариствам.

Фізичні забруднення поділяються на підвиди:

• 1) Температурно-енергетичне (теплове) — це вид фізичного забруднення, пов’язаний з підвищенням температури середовища під впливом антропогенних факторів. Стосовно міського середовища теплове забруднення поки що носить локальний характер. «Острови тепла» з підвищеною температурою на кілька градусів — це великі міста, виробничі комплекси тощо. Так, відповідно до температурного режиму, Париж має знаходитися на 170 км південніше від свого дійсного місця розташування.
• 2) Світлове — це вид фізичного забруднення, пов’язаний з порушенням природної освітленості в результаті дії штучних джерел світла (яскравий спалах світла, спалах під час ядерного вибуху, включені на близькій відстані вогні далекого світла в зустрічного автомобіля).
• 3) Електромагнітне — зміна електромагнітних властивостей середовища. Це своєрідні електромагнітні хвилі, дія яких підсилюється під високовольтними лініями, у районі локаторів, біля телевізорів. Воно негативно позначається на живих організмах через порушення роботи клітинних і молекулярних біологічних структур. Є дані про вірогідність появи катаракти кришталика ока під впливом цього виду забруднення.
• 4) Радіоактивне — це забруднення, пов’язане з перевищенням природного рівня радіації над природним фоном.
• 5) Шумове — це перевищення природного рівня шуму, викликаного механічними коливаннями пружних тіл.

Усі шуми можна згрупувати у два акустичні тла: природне і штучне. У природному середовищі — це приємний шум прибою, дзюркіт струмка, спів птахів чи гуркіт грому. Штучне акустичне тло створюється господарською, технічною й культурною діяльністю людини.

Кількісний показник шуму — його потужність, вимірюється в децибелах, що являють собою логарифмічну шкалу рівнів звуку. Подвоєння його інтенсивності відповідає збільшенню на 3 дб.

Шум вимірюють за шкалою сили звуку:

• а) припустимий — шум у зимовому лісі в безвітряну погоду (0-5 дб); шепіт, 1 м (від 10 до 20 дб); сільська місцевість (20-30 дб); читальний зал (40-50 дб); машбюро (60-70 дб); салон автомобіля (80 дб);
• б) гранично припустимий — видає відбійний молоток (80-90 дб); важка вантажівка (90-100 дб);
• в) неприпустимий — оркестр поп-музики (110-120 дб); гуркіт грому (120-130 дб); зліт реактивного літака, 25 м (130-140 дб); старт космічної ракети (150 дб); постріл із гвинтівки (160-170 дб); постріл із гармати (170 дб).

Чутливість слухового апарату, особливо до високих тонів, як відомо, з роками знижується й веде до старечої глухоти. Слухова чутливість у людей, які проживають далеко від шумових забруднень, набагато вища, ніж у городян. Таким чином, існування звукових подразників — важливий фактор, що передує розвитку старечої глухоти.

Шумова «агресія» не тільки негативно впливає на слуховий апарат, але й веде до серйозних змін у діяльності різних органів і систем: підвищується кров’яний тиск, сповільнюється ритм серцевих скорочень, руйнується функція щитовидної залози, змінюється активність мозку, зменшується статева активність.

Шумове забруднення міського середовища найсильніше виявляється вночі. Постійне пробудження вночі від сильного шуму знижує ефективність відпочинку. Подібно до хімічних забруднень, шум має властивість кумулятивного накопичення в організмі. Дослідженнями встановлено, що вночі шум силою 55 дб викликає такі самі фізіологічні ефекти, як удень силою 65 дб.

Радіоактивні забруднення

У разі опромінення людей від джерел радіоактивних випромінювань у дозах до 1 Гр підвищується ймовірність розвитку онкологічних захворювань і прояву генетичних дефектів. Ці наслідки значно змінюються в часі від моменту опромінення. Наслідки впливу великих доз опромінення виявляються швидко у формі гострої променевої хвороби, причому, чим вища отримана доза опромінення, тим швидше й гостріше виявляється її згубний ефект.

Опромінення підрозділяються на зовнішні й внутрішні. Зовнішнє опромінення припускає, що джерело впливу знаходиться поза організмом. Воно пов’язане, в основному, з випромінюванням, що має високу проникну здатність. Якщо радіоактивні речовини з їжею чи повітрям потрапляють усередину організму, з’являється джерело внутрішнього опромінення. У разі внутрішнього опромінення на клітини організму впливають радіоактивні частки.

Радіоактивне опромінення пов’язане зі впливом джерел як природного походження, так і створених людиною. Основна частина одержуваної жителями Землі дози опромінення обумовлена природними джерелами. Середня річна індивідуальна еквівалентна доза від них для землян становить 2 мЗв. Для жителів України цей показник вищий і дорівнює, за даними Міністерства охорони здоров’я України, 4,46 мЗв.

Дози опромінення населення від природних джерел радіації залежать від висоти над рівнем моря, геологічної будови і планувально-архітектурних особливостей території. Для жителів гірських місцевостей зростає частка космічного випромінювання в отриманій за рік еквівалентній індивідуальній дозі. Так, у разі підйому від рівня моря до 2000 м опромінення від космічних променів зростає в кілька разів.

Підвищення дози опромінення може бути викликане використанням під час зведення будинків, доріг чи планування територій матеріалів з високим умістом радіонуклідів.

Небезпечним природним джерелом внутрішнього опромінення людини є газ радон. Радіоактивними властивостями наділені Радон-222 і Радон-220, що є продуктами розпаду Радію-226. Радон виділяється з гірських порід через ґрунт і накопичується в приміщеннях перших поверхів будинків, особливо за недостатньої їх вентиляції. Значний внесок у надходження Радону в житлові приміщення роблять матеріали, з яких вони побудовані, і вода, що надходить зі шпар. Радон накопичується у ванних кімнатах, особливо під час користування душем.

Проведені у 18 обласних містах України вимірювання активності Радону-222 в різних приміщеннях показали, що на перших поверхах багатоквартирних будинків він становить у середньому 48 Бк/м³, для поверхів вище першого — 22 Бк/м³, а в одноповерхових будинках — 92 Бк/м³. Діючі в Україні нормативи допускають граничну середньорічну концентрацію Радону-222 у приміщеннях будинків — 50 Бк/м³. Проектами дитячих дошкільних установ і шкіл мають бути обов’язково передбачені протирадонові заходи.

IV. Практична робота

Тема роботи. Порівняння обсягів і структури забруднення міст України

Мета роботи: провести порівняння обсягів і структури забруднення міст України.

Обладнання й матеріали: картка з таблицею для практичної роботи; карта України, робочий зошит.

Хід роботи

1. Використовуючи таблицю «Викиди шкідливих речовин в атмосферу», виконайте завдання.

Проаналізуйте таблицю в історичній ретроспективі (1995-2000-2010 рр.). Співвіднесіть її дані з розміщенням підприємств чорної та кольорової металургії (за картою атласу економічної та соціальної географії України). Складіть перелік міст — «чемпіонів навпаки» (10 міст: на І місці — ті, де екологічна ситуація найбільш несприятлива). Порівняйте дані «чемпіонів» з даними свого міста й даними інформації за 2010 р.

Викиди шкідливих речовин у атмосферу (від стаціонарних джерел) в окремих містах України, тис. т

Місто	1995	2000	Місто	1995	2000
Алчевськ	94,2	78,7	Кривий Ріг	454,7	443,4
Вінниця	4,6	2,1	Кременчук	70,6	24,9
Горлівка	130,6	50,4	Лисичанськ	42,6	32,1
Дніпродзержинськ	84,6	105,0	Луганськ	79,5	144,2
Дніпропетровськ	177,1	97,3	Макіївка	121,2	103,7
Донецьк	298,7	197,9	Маріуполь	340,4	340,4
Дебальцеве	149,9	108,6	Нікополь	38,8	28,4
Єнакієве	174,0	74,8	Одеса	19,1	9,4
Запоріжжя	143,4	135,5	Рівне	5,1	4,2
Місто	1995	2000	Місто	1995	2000
Івано-Франківськ	2,7	0,8	Слов’янськ	69,7	2,0
Енергодар	101,0	80,8	Суми	6,3	8,0
Керч	51,4	10,6	Харків	50,6	20,6
Київ	53,3	32,6	Черкаси	22,8	16,8
Красний Луч	41,5	20,1	Ялта	1,2	0,8

2. Дайте відповіді на питання.

• Що називають «смогом»?
• Згадайте анатомію й фізіологію людини. Як шкідливі речовини атмосфери впливають на здоров’я людини?
• Яка система організму найбільше страждає через негативний вплив атмосферних викидів?
• Які захворювання цієї системи можуть виникнути в людини?

3. Зробіть висновки, в яких укажіть, чому саме підприємства чорної металургії та електроенергетики найбільше забруднюють довкілля і як цьому запобігти.

V. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.