Усі уроки до курсу «Біологія». 11 клас
Тема. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА
УРОК 15. ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГЕНІВ У ПРО- Й ЕУКАРІОТІВ
Цілі уроку: розглянути основні закономірності функціонування генів у про- й еукаріотів, провести їх порівняльний аналіз; розвивати вміння порівнювати явища і процеси; виховувати бережливе ставлення до всіх живих організмів.
Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням особливостей будови генів про- й еукаріотичних організмів та схеми їх роботи, фотографії або рисунки прокаріотичних та еукаріотичних організмів, схеми їх життєвих циклів.
Базові поняття й терміни: прокаріотичні організми, еукаріотичні організми, ген, структура гена, оперон, екзони, інтрони, регуляція роботи гена, хромосоми.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Питання для бесіди
- 1. Що таке ген?
- 2. Як відбувається синтез РНК на ДНК?
- 3. Як багатоклітинні організми регулюють свою роботу?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
Ген являє собою послідовність нуклеотидів ДНК розміром від кількох сотень до мільйона пар, у яких закодована генетична інформація про первинну структуру білка (число й послідовність амінокислот). Для регулярного правильного зчитування інформації в гені мають бути: кодон ініціації, смислові кодони й кодон термінації. Три поспіль розташовані нуклеотид и являють собою кодон, що й визначає, яка амінокислота буде розташовуватися в певній позиції в білку. Наприклад, у молекулі ДНК послідовність ТАС є кодоном для амінокислоти метіоніну, а послідовність ТТТ кодує фенілаланін.
Для прокаріотичних організмів є характерною відносно проста структура генів. Так, структурний ген бактерії, фага або вірусу, як правило, контролює лише одну ферментативну реакцію. Специфічною для прокаріотів є оперонна система організації декількох генів. Гени одного оперону (ділянки генетичного матеріалу, що складається з одного, двох і більше зчеплених структурних генів, які кодують білки (ферменти), котрі здійснюють послідовні етапи біосинтезу якого-небудь метаболіту). Оперони прокаріотичних організмів розташовані в кільцевій хромосомі бактерії поряд і контролюють ферменти, що здійснюють послідовні або близькі реакції синтезу (лактозний, гістидиновий та інші оперони).
Оперон починається й закінчується регуляторними ділянками — промотором на початку й терминатором у кінці. Завдяки цьому всі гени, які входять до складу оперону, можуть синтезувати свої продукти разом.
Концепція оперону була запропонована 1961 р. французькими вченими Франсуа Жакобом і Жаком Моно, за що вони отримали Нобелівську премію 1965 р.
Структура генів у бактеоріофагов і вірусів, в основному, схожа з бактеріями, але більш ускладнена й пов’язана з геномом господарів. Наприклад, у фагів і вірусів виявлено перекривання генів, а повна залежність вірусів еукаріотів від метаболізму клітини-господаря призвела до появи екзонінтронів у структурі генів.
А от до оперону еукаріотичних організмів входить, як правило, лише один структурний ген та його регуляторні елементи. Еукаріотичні гени, на відміну від бактеріальних, мають переривчасту мозаїчну будову. Кодуючі послідовності (екзони) перемежовуються з некодуючими (інтрони). Екзон (від англ. exon — вираз, виразність) — ділянка гена, що несе інформацію про первинну структуру білка. У гені екзони розділені некодуючими ділянками — інтронами. Інтрон (від лат. inter — між) — ділянка гена, що не несе інформації про первинну структуру білка й розташована між кодуючими ділянками — екзонами. У результаті подібної структури гени еукаріотів мають довшу нуклеотидну послідовність, ніж відповідна зріла і-РНК, послідовність нуклеотидів у якій відповідає послідовності екзонів. У процесі транскрипції інформація про ген списується з ДНК на проміжну і-РНК, що складається з екзонів та інтронів. Потім специфічні ферменти — рестриктази — розрізають цю про-і-РНК по межах екзон-інтрон, після чого екзонні ділянки ферментативно з’єднуються разом, утворюючи зрілу м-РНК (цей процес називається сплайсингом). Кількість інтронів може варіювати в різних генах від нуля до багатьох десятків, а довжина — від кількох пар основ до декількох тисяч.
Поряд зі структурними й регуляторними генами в еукаріотичних організмів знайдені ділянки повторюваних нуклеотидних послідовностей, функції яких вивчені недостатньо, а також мігруючі елементи (мобільні гени), здатні переміщатися по геному. Знайдено також так звані псевдогени в еукаріотів, що являють собою копії відомих генів, які працюють в інших частинах геному та позбавлені інтронів або інактивовані мутаціями.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Дати відповіді на питання:
- 1. Які особливості будови мають гени прокаріотичних організмів?
- 2. Що таке оперон?
- 3. Які особливості будови мають гени еукаріотичних організмів?
- 4. Як регулюється робота генів еукаріотичних організмів?
V. Домашнє завдання