Серія «Конструктор уроку». «Всесвітня історія». 10 клас

Урок 25. Італія

Мета: сформувати уявлення учнів про становлення фашизму в Італії; створити умови для розуміння причин та наслідків отримання влади Б. Муссоліні в Італії; проаналізувати внутрішню політику фашистів в Італії; описати відносини католицької церкви та фашистського режиму в Італії; розглянути реформи, які проводили фашисти; охарактеризувати корпоративний устрій Італійської держави; навчити учнів порівнювати дії правих та лівих політичних сил і висловлювати свою думку щодо впливу тоталітарних ідеологій на суспільство.

Обладнання: підручник, атлас, стінні карти світу, Європи, Азії, Америки.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: Хартія праці, корпоративна система, Особливий трибунал, дуче.

Історичні постаті: Б. Муссоліні, Дж. Маттеоті, Віктор Еммануїл III, Папа Пій XI.

Основні дати та події: 1924 р. — парламентські вибори, 1927 р. — прийняття Хартії праці, 1929 р. — Латеранський пакт.

Очікувані результати: учні навчаться:

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Двоє-троє учнів презентують тестові завдання. Решта учнів їх виконують. Потім учитель організовує обговорення.

Фронтальне опитування

  • 1. Схарактеризуйте становище у повоєнній Франції.
  • 2. Як вплинула перемога у Першій світовій війні на Францію? Наведіть приклади.
  • 3. Чому ліві отримали перемогу на виборах і яку політику вони проводили?
  • 4. Яких заходів ужили праві після повернення до влади?

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

  • 1. Фашизація країни.
  • 2. Створення корпоративної системи.
  • 3. Соціально-економічний та політичний розвиток фашистської держави.

Метод «Акваріум» (робота в групах)

Учні отримують картки із завданнями та додатковою інформацією і готують конспект за темою. За 10 хвилин кожна група по черзі сідає в центрі кола, яке утворюють учні всього класу (можна біля дошки), і відповідає на запитання вчителя за темою. Решта учнів слухають, не коментуючи й не перебиваючи, якщо необхідно — роблять короткі записи. Після завершення роботи з групою учні повертаються на свої місця, а вчитель проводить бесіду з учнями класу, аналізуючи з їх допомогою виступ попередньої групи. Потім місце в «акваріумі» займає інша група.

Рекомендація: не завжди зручно розставляти стільці у два кола (одне велике — для учнів всього класу, друге невеличке — для групи, яка працює у «акваріумі»), тоді краще поставити стільці біля дошки, перед класом. Інформацію, яка обговорюється групою, можна відображати на дошці у вигляді опорного конспекту за допомогою піктограм або короткої інформації або у вигляді таблиці.

Завдання групам: перша — фашизація країни; друга — корпоративна система; третя — фашизм і церква; четверта — фашизм і суспільне життя в Італії.

Робота з документом

Опрацювати витяг із реформи політичного представництва і відповісти на запитання.

IV. Узагальнення й систематизація знань

Обговорення результатів роботи

Тестове завдання

Установити хронологічну послідовність подій.

  • А Призначення королем Італії прем’єр-міністра Б. Муссоліні.
  • Б Убивство депутата-соціаліста Дж. Маттеоті.
  • В Створення Б. Муссоліні фашистської партії.
  • Г Лютеранська угода.
  • Д Прийняття Хартії праці.
  • Е Вибори, на яких фашистська партія вперше отримала депутатські мандати.

Зразок відповіді: 1B 2Е 3В 4Б 5Д 6Г.

V. Підсумки уроку

Аналіз роботи груп

Основні висновки

  • Після виборів 1924 р. фашисти в Італії запровадили фашистську модель розвитку, що привело до повної фашизації країни.

VI. Домашнє завдання

1. П: ____ .

2. ТЗ: Скласти кросворд за темою уроку із 12 понять і термінів.

Для нотаток

Роздавальний матеріал

Роздавальний матеріал

Виховання дітей та молоді в дусі фашистських ідеалів

У 1926 р. створено молодіжну організацію «Опера націонале Балілла», або просто «Балілла», на честь генуезького хлопчика, який 5 квітня 1846 р. кинув камінь в австрійських вояків, що стало приводом до повстання. Метою цієї організації було «підготувати нове покоління, міцне фізично, чисте духовно, якому можна було б цілком довірити священний спадок величі Батьківщини». Кожна дитина, згідно з «доктриною озброєної нації», автоматично у шість років ставала її членом, складаючи присягу: «Присягаю без усіляких роздумів слідувати наказам Дуче й захищати всіма моїми силами та, якщо знадобиться, віддати свою кров в ім’я фашистської революції». До восьми років діти перебували в підрозділах «дітей Вовчиці», потім (хлопчики) — до 14 років — у підрозділах «балілла», а від 14 до 18 років — у підрозділах «авангардія». Дівчата зараховувалися до організації «Маленькі та юні італійки». Усіма організаціями керували фашистські педагоги, а на чолі перебувала Центральна рада, членів якої особисто призначав Б. Муссоліні. У 1930 р. «Балілла» налічувала понад 3 мли осіб. Проте не всі вихованці молодіжної організації зараховувалися до лав партії. Тоді було створено ще одну організацію — «Молоді фашисти», де перебували особи від 18 до 21 року, автоматично переходячи з неї до ПНФ. Таким чином значно зростала кількість членів партії. «Молодим фашистам» було надано пільги під час вступних іспитів та прийому на роботу, при нарахуванні стипендій, тому чисельність організації стрімко зростала, від 380 тис. у 1930 р. до 800 тис. у 1931 р. Ще були університетські фашистські спілки; не підконтрольні загальній мережі, до якої входили всі інші, студенти-фашисти були більш вільними.

Запитання до документа

  • 1) Чому в Італії багато уваги приділяли вихованню дітей та молоді?
  • 2) Наведіть приклади виховання дітей та молоді в інших тоталітарних країнах.

Виборча система

У грудні 1928 р. для розвитку положень закону «Про реформу політичного представництва» було проведено деблокацію у галузях єдиної Фашистської конфедерації робітників. Було створено окремі Конфедерації найманих робітників паралельно до Конфедерацій працедавців. Під час виборів до Парламенту кожна Конфедерація висувала до загального списку певну кількість кандидатів, а саме: зі 100 кандидатів по 12 висували Конфедерації сільських господарів та робітників і службовців сільського господарства; по 10 — Конфедерації промисловців та робітників і службовців промисловості (паралельні Конфедерації промисловців та робітників і службовців висували однакову кількість кандидатів, незважаючи на те їх чисельний склад був різним); по шість — від торговців та робітників і службовців торгівлі; по п’ять — підприємці та робітники й службовці морського і повітряного транспорту; по чотири — підприємці та робітники й службовці сухопутного та каботажного транспорту; по три — від господарів банків та банківських службовців; 20 кандидатів висувала Конфедерація осіб вільних спеціальностей. Після відбору кандидатів Вища Фашистська Рада вносила їх до списку, який і підлягав обранню або необранню на виборах до Парламенту. 24 березня 1929 р. вперше були проведені вибори до Парламенту за корпоративною моделлю. Із 9,6 мли зареєстрованих виборців участь у виборах узяли понад 8,6 мли осіб, із яких 8,519 мли проголосували «за», а лише 135 671 — «проти».

Запитання до документа

  • 1) Чому була створена така виборча система?
  • 2) Для чого були потрібні вибори в тоталітарній державі?

Роздавальний матеріал

Реформа політичного представництва 17 травня 1928 р.

Стаття 1. Кількість депутатів для всього Королівства встановлюється в 400 осіб...

Стаття 2. Вибори депутатів проводяться таким чином:

  • а) репрезентація кандидатів у депутати організаціями, вказаними в статтях 3 і 4;
  • б) призначення депутатів Великою Національною радою фашистів;
  • в) схвалення депутатів виборцями.

Стаття 3. Право висування кандидатів у депутати належить насамперед офіційно визнаним національним Конфедераціям профспілок...

Стаття 4. Крім того, висувати кандидатів у депутати мають право офіційно визнані організації виховного, культурного, освітнього, пропагандистського і доброчинного характеру, які мають загальнонаціональне значення...

Стаття 5. Секретаріат і Велика Національна рада фашистів, отримавши пропозицію, створюють єдиний список кандидатів в алфавітному порядку, указуючи проти кожного назву організації, що висувала... Велика Національна рада фашистів складає список призначених депутатів способом вільного вибору зі списку кандидатів, а також, якщо це необхідно, через призначення осіб, які не увійшли до списку але відзначилися в царині науки, літератури, мистецтва, політики і військової справи. Міністерство внутрішніх справ зобов’язане негайно опублікувати список.

Стаття 6. Голосування з метою схвалення списку призначених депутатів повинно відбутися на третій тиждень після його опублікування в «Gazzetta ufficiale». Голосування здійснюється бюлетенями... за формулою: «Чи схвалюєте ви список депутатів, призначених Великою Національною радою фашистів? »

Голосування відповідями «так» або «ні»...

Стаття 10. Право брати участь у виборах мають італійські громадяни, старші 21 року, і ті з громадян, які у віці від 18 до 21 року одружені та мають дітей, до того ж і ті, і ті мають відповідати одній із таких умов:

  • а) сплачувати профспілкові внески відповідно до закону... чи бути адміністратором або членом одного з товариств або якої-небудь іншої організації, якій вони сплачували б внески згідно з тим же законом; в акціонерних і анонімних товариствах тільки члени, записані не менше року, отримають виборче право;
  • б) сплачувати не менш як 100 лір річних податків державі, провінції, комуні або ж не менше року бути утримувачем державних цінних паперів або ж утримувачем банківських паперів, випущених провінціями або комунами на суму 500 лір;
  • в) отримувати стипендію, заробітну платню або пенсію чи інше постійне жалування за рахунок бюджету держави, провінції або комуни чи від інших організацій, затверджених законом про опіку й опікунство держави, провінції або комуни;
  • г) бути членом католицького кліру...

Запитання до документа

  • 1) Яким мав бути представницький орган, обраний за таким законом?
  • 2) Наведіть приклади з документа, що свідчать про тоталітарний характер фашистського режиму.