Серія «Конструктор уроку». «Історія України». 10 клас
Урок 5. Події російської революції 1905—1907 рр. в Україні
Мета: охарактеризувати основні події російської революції на українських землях; визначити основні вимоги та досягнення українського національного руху під час революції 1905—1907 рр.; проаналізувати діяльність Української думської громади в І та II Державних думах; показувати на карті регіони піднесення визвольного руху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905—1907 рр.
Очікувані результати: ...
Тип уроку: комбінований
Поняття: революція, «кривава неділя», громадянські свободи
Персоналії: М. Левитський, В. Нагірний, П. Столипін
Дати: 3 червня 1907 р. — третьочервневий переворот; 1906—1911 рр. — Столипінська аграрна реформа; 20 січня 1910 р. — столипінський циркуляр про заборону реєстрації «чужородних» товариств і видавництв; 1911 р. — справа Бейліса.
І. Організаційна частина
II. Актуалізація опорних знань
Виконати тест № 3 посібника.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Передумови і перебіг революції 1905—1907 рр.
• Запитання та завдання
- 1) Дайте визначення понять «революція» та «еволюція».
- 2) Поміркуйте, який із цих шляхів перетворень є більш привабливим. Чому?
- 3) Чи можна було уникнути революційного вибуху в Російській імперії в 1905 р.? Які існували альтернативи? Чому вони не були реалізовані?
• Завдання (заздалегідь підготовлене на дошці)
Укажіть, якими були основні завдання революції 1905—1907 рр.
- Ліквідація кріпацтва
- Розв’язання робітничого питання
- Ліквідація самодержавства та встановлення конституційно-демократичного ладу
- Укріплення самодержавства
- Забезпечення умов національно-культурного розвитку народам імперії
- Розв’язання аграрного питання
- Централізація Російської імперії
До уваги вчителя!
Російська революція 1905—1907 рр. розпочалася з події, яка дістала назву «кривава неділя».
• Повідомлення учня
Заслухайте повідомлення про події «кривавої неділі».
• Робота з таблицею
За матеріалом підручника складіть хронологічну таблицю «Основні події революції 1905—1907 рр.».
• Робота з документами (документи опрацьовуються в ході роботи над таблицею)
2. Піднесення українського національного руху в роки революції
• Робота з підручником
Опрацюйте відповідний матеріал підручника і складіть перелік:
- 1) вимог українського національного руху під час революції 1905—1907 рр.;
- 2) основних досягнень національного руху.
• Повідомлення учня
Послухайте доповідь про життя та діяльність М. Аркаса і складіть історичний портрет цієї видатної особистості.
До уваги вчителя!
Основні події революції 1905—1907 рр.
Періоди |
Характеристика |
Події |
І період. Піднесення (січень—жовтень 1905 р.) |
Наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру. Політизація народних мас. Активізація процесу самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо). Поширення хвилі заворушень серед селян та армії. Переплетення та взаємовплив робітничого, селянського та національно-визвольного рухів |
«Кривава неділя». Масовий страйковий рух в Україні (180 страйків, у яких брало участь 170 тис. осіб). Повстання на броненосці «Потьомкін» (брало участь 6 тис. матросів). Селянські виступи (1900 селянських заворушень, розгромлено близько 600 поміщицьких маєтків) |
II період. Кульмінація (жовтень—грудень 1905 р.) |
Коротка стабілізація в країні та певне розмежування політичних сил. Діалог та легальна взаємодія між опозицією та владними структурами. Активне формування багатопартійної системи. Посилення пропаганди та агітації лівих партій — більшовиків та есерів. Організація лівими силами хвилі збройних повстань у грудні 1905 р. |
Царський Маніфест 17 жовтня 1905 р. Повстання на крейсері «Очаків» на чолі з П. Шмідтом, повстання саперів у Києві під проводом Б. Жаданівського. Збройні повстання (повстанські центри в Україні — Харків, Олександрівськ, Катеринослав, Горлівка та інші міста) |
III період. Спад (січень 1906 — червень 1907 р.) |
Посилення репресій (каральні експедиції, арешти, обшуки тощо). Помітне зменшення робітничих страйків та селянських виступів. Перехід більшості політичних партій у підпілля. Поширення серед революціонерів терористичних форм боротьби. Спроби опозиції продовжити боротьбу парламентськими методами в стінах Державної думи. Перехід реакції в наступ |
Діяльність І Державної думи (27 квітня — 8 липня 1906 р.). Діяльність II Державної думи (26 лютого — 3 червня 1907 р.). Державний третьочервневий переворот, у результаті царського маніфесту про розпуск II Державної думи та зміни виборчого закону. Завершення революції |
3. Діяльність українських громад у І та II Державних думах Росії
• Робота з таблицею
Використовуючи розповідь вчителя та матеріал підручника, заповніть таблицю «Діяльність українських громад у І та II Державних думах Росії».
IV. Закріплення вивченого матеріалу
• Робота з картою
Покажіть на карті (в атласі) райони виступів селян, робітників та військових у 1905—1907 рр. Стисло охарактеризуйте кожний із цих виступів.
• Творче завдання
Учні об’єднуються в три групи, кожна з яких отримує завдання написати короткі сценарії до документальних фільмів:
- I група — «Виступ на броненосці “Потьомкін”»;
- II — «Повстання на крейсері “Очаків”»;
- III — «Виступ саперів у Києві».
V. Домашнє завдання
П: ...
ІВЗ: Підготуйте повідомлення за темами «Життя і діяльність Петра Столипіна», «Життя та діяльність М. Левитського», «Життя та діяльність В. Нагірного».
До уваги вчителя!
Діяльність українських громад у І та II Державних думах Росії
Хронологічні межі |
Кількість депутатів від України |
Склад Української громади |
Друковане видання |
Вимоги |
І Державна дума (27.04 — 6.07.1906) |
102 (переважно селяни та інтелігенція) |
45 осіб |
«Український вісник» |
Вирішення земельного питання. Освітнє питання (запровадження української мови в народній школі). Надання Україні прав на національно-територіальну автономію |
II Державна дума (20.02 — 2.06.1907) |
102 (більшість становили селяни) |
47 осіб |
«Рідна справа — Думські вісті» |
Автономія України. Місцеве самоуправління. Запровадження української мови в школі, суді й церкві. Створення кафедр української мови, літератури й історії в університетах і учительських семінаріях |
Роздавальний матеріал
1) Постанова селянських зборів Сумського повіту Харківської губернії
Ми, селяни Сумського повіту Харківської губернії, що зібрались 29 травня 1905 р. в кількості близько п’яти тисяч чоловік, одноголосно ухвалили: теперішній чиновницький (самодержавний) лад не може покінчити з тяжким і безвихідним становищем народу. Тому ми вимагаємо:
- 1) Негайного скликання Надзвичайних зборів, обраних загальною, рівною і таємною подачею голосів. Установчі збори негайно ж повинні вирішити питання: продовжувати війну чи ні, яким чином вирішити земельне питання...
- 2) Негайного звільнення всіх осіб, що постраждали через політичні й релігійні переконання.
- 3) Свободи слова, друку, зборів, спілок і страйків.
- 4) Негайного скасування інституту земських начальників і сільських поміщицьких стражників як таких, що перешкоджають вільному обговоренню... наших потреб.
А поки всі наші основні вимоги будуть задоволені, ми відмовляємось виконувати всі державні повинності, а саме: платити податки, податі, не поставляти...
• Запитання та завдання
- 1) Скільки осіб підписали постанову? Зробіть висновок.
- 2) Які форми боротьби застосовували селяни?
- 3) Якими були вимоги селян? Які з них можна віднести до політичних, а які — до економічних?
- 4) Поміркуйте, чому серед селянських вимог були відсутні національні.
2) Із царського Маніфесту від 17 жовтня 1905 р.
На обов’язок уряду покладаємо виконання неухильної нашої волі:
- 1) Дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи на засадах чинної недоторканності особистості, свободи совісті, слова, зборів і союзів.
- 2) ...залучити тепер до участі в Думі, у міру можливості... ті верстви населення, які зараз зовсім позбавлені виборчих прав, надавши тим самим подальший розвиток загального виборчого права...
- 3) Установити як непорушне правило, щоб жодний закон не міг набути чинності без схвалення Державної думи і щоб виборним від народу забезпечена була можливість дійсної участі в нагляді за закономірністю дій поставленої від нас влади...
• Запитання та завдання
- 1) Які свободи дарував імператор Микола II народу? Випишіть їх.
- 2) Як сприйняло населення України Маніфест 17 жовтня?
- 3) Яким було значення Маніфесту? Якими були наслідки видання цього документа для українського суспільства?
- 4) Російський міністр С. Вітте зауважував: «Маніфест 17 жовтня запобіг негайній катастрофі, але він не виявився радикальними ліками для існуючого становища, яке продовжувало залишалося загрозливим». Прокоментуйте думку дослідника.
- 5) Дайте власну оцінку Маніфесту.