Серія «Конструктор уроку». «Історія України». 10 клас

Урок 22. Гетьманат Павла Скоропадського

Мета: визначити причини гетьманського перевороту; охарактеризувати політичні погляди та діяльність гетьмана П. Скоропадського; розкрити особливості внутрішньої та зовнішньої політики Української держави та ставлення до неї у суспільстві; визначити причини анулювання Брестського миру та наслідки цієї події; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

Очікувані результати: ...

Тип уроку: комбінований.

Поняття: Гетьманат, Українська держава, Українська Академія наук.

Дати: 29 квітня 1918 р. — переворот П. Скоропадського і утворення Гетьманату; 13 листопада 1918 р. — анулювання Росією Брест-Литовського миру; 24 листопада 1918 р. — урочисте відкриття Української Академії наук.

Персоналії: П. Скоропадський, В. Вернадський.

І. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

• Перевірка домашнього завдання

III. Вивчення нового матеріалу

1. Гетьманський переворот. П. Скоропадський

• Завдання

27 квітня 1918 р. на переговорах між головою уряду УНР із німецьким послом в Україні бароном Муммом останній заявив: «Берлін не має намірів співпрацювати з урядом, який віддав землю селянам, та внаслідок цього Україна не може виконати своїх економічних зобов’язань». За наведеним фактом визначте причину підтримки урядом Німеччини гетьманського перевороту.

• Аналізуємо інформацію

У виступі 29 квітня 1918 р. (день здійснення перевороту) на з’їзді хліборобів-землевласників П. Скоропадський заявив: «Панове! Я дякую вам за те, що ви довірили мені власть... На вас, хлібороби, і на статечних кругах населення буду спиратися...» На підтримку яких верств населення розраховував гетьман? Чому? Спрогнозуйте основні заходи його політики.

• Робота з джерелами

• Творче завдання

Поміркуйте, чи існував на той час інший шлях розв’язання ситуації в Україні. Спрогнозуйте розвиток подій за умов, коли гетьманський переворот не був би здійснений.

2. Внутрішня і зовнішня політика Української держави

• Робота з таблицею

Спираючись на розповідь учителя або матеріал підручника, заповніть таблицю «Внутрішня та зовнішня політика П. Скоропадського».

• Робота в парах

14 листопада 1918 р. П. Скоропадський видав грамоту про федерацію України з небільшовицькою Росією. Серед дослідників не існує єдиної думки щодо цього кроку гетьмана. Одні вважають, що цей документ — це величезний, суто тактичний крок П. Скоропадського, спрямований на консолідацію України з антибільшовицькими силами Дону та Кубані з метою боротьби з більшовизмом; перемога над більшовизмом забезпечила б Україні самостійне існування після ліквідації радянської влади в Росії. Інші вважають, що грамота про федерацію П. Скоропадського знаменувала перехід гетьмана до табору великодержавної контрреволюції, вона зраджувала ідеї самостійності України.

До уваги вчителя!

Внутрішня та зовнішня політика П. Скоропадського

План	Основні заходи
Політико-адміністративний устрій	Зміна державного устрою: УНР на чолі з колективним органом управління УЦР перетворена на Українську Державу монархічного типу на чолі з гетьманом. Структура влади: Гетьман —> Рада Міністрів —> губернські й повітові старости —> волосні старшини, у великих містах — градоначальники (усі посади призначалися, а не обиралися)
Економічний розвиток	Відновлення права приватної власності, у тому числі й на землю. Повернення націоналізованих підприємств, землі й майна попереднім власникам (у перспективі — обмеження розмірів земельних ділянок 25 гектарами й наділення землею малоземельних хліборобів). Обмеження свобод для робітників: скасування 8-годинного робочого дня, заборона страйків тощо. Удосконалення грошової системи (запровадження гривні, відкриття українських банків). Розвиток зовнішнього ринку за рахунок збуту товарів до Німеччини та Австро-Угорщини
Національно-культурний розвиток	Визнання української мови державною. Українізація освіти: відкрито український університет у Кам’янці-Подільському, засновано українські кафедри в університетах Харкова, Києва, Одеси; відкрито понад 150 гімназій та велику мережу шкіл. 27 листопада 1918 р. — створення Української Академії наук на чолі з В. Вернадським. Заснування національного архіву, державної бібліотеки, українського історичного музею, національної галереї мистецтв, українського театру драми та опери, державної капели та симфонічного оркестру. Утворення української автокефальної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським
Військова справа	Початок створення регулярної української армії (організовано кілька дивізій загальною кількістю 65 тис. воїнів). Спроба відновлення українського козацтва
Зовнішні відносини	Установлення дипломатичних відносин із 12 країнами (пріоритет мали відносини з Німеччиною, окупаційна адміністрація якої активно втручалася у внутрішні справи України). 12 червня 1918 р. — підписання перемир’я з радянською Росією. Дипломатична боротьба за повернення українських територій, які залишилися за межами України

— Займіть у цій дискусії протилежні позиції й аргументовано доведіть свою точку зору.

3. Анулювання Брестського миру і наступ військ РСФРР на Україну

• Робота з джерелом

IV. Закріплення вивченого матеріалу

• Робота в парах

Учні по парті, ознайомившись с протилежними оцінками постаті П. Скоропадського, займають різні позиції щодо політики гетьмана, і кожен намагається надати якнайбільше аргументів на захист своєї точки зору.

1. В. Винниченко: «...немічний кандидат на гетьманський трон: руський генерал малоросійського походження, фігура сентиментального дегенерата, безвольного, але з романтичними мріями й величезними маєтками по всій Україні. Гетьман був підставною, нікчемною фігурою, за якою стояв німецький генерал та його воля, бажання, інтереси й розпорядження».

2. О. Реєнт: «...Те, що вдалося зробити гетьманському уряду протягом коротко плинного перебування при владі, переконує в серйозних намірах Павла Петровича перетворити Україну на державу з розвиненим економічним потенціалом, освітою, культурою, армією, стійкими міжнародними зв’язками».

• Проблемне завдання

• 1. Порівняйте державний устрій за доби Гетьманату та УЦР. Зробіть висновки.
• 2. Визначте ставлення українського суспільства до заходів П. Скоропадського.

V. Домашнє завдання

П: ...

ПЗ: Дослідники В. Кондратюк і С. Буравченко відзначають: «Павло Скоропадський був людиною не гасел і патріотичних кличів, а людиною конкретних справ, далекоглядним політиком і послідовним державником». Аргументовано довести або спростувати наведену думку. Визначити внесок П. Скоропадського в розбудову української державності.

ІВЗ: Підготувати повідомлення про лідерів Директорії В. Винниченка та С. Петлюру.

Роздавальний матеріал

Картка 1

1) Зі «Спогадів» П. Скоропадського

...Пам’ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька днів пізніше завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство... А це значить, що ідея української державності в очах чужих і своїх здавалася б і досі нездійсненною утопією...

2) Із грамоти П. Скоропадського

...Бешкети й анархія продовжувалися на Україні, економічна розруха і безробіття збільшуються і розповсюджуються з кожним днем і, врешті, для багатющої колись-то України стає грізна мара голоду...

• Запитання та завдання

• 1) Які аргументи наводить П. Скоропадський на користь державного перевороту? Наскільки, на вашу думку, вони є переконливими?
• 2) Визначте причини перевороту П. Скоропадського.
• 3) Визначте завдання, які мав вирішити гетьманський уряд.

Картка 2

Із постанови ВЦВК про анулювання Брест-Литовського мирного договору (13 листопада 1918 р.)

Усім народам Росії, населенню всіх окупованих областей і земель.

Всеросійський ЦВК цим урочисто заявляє, що умови миру з Німеччиною, підписані в Бресті 3 березня 1918 р., не мають сили і значення. Брест-Литовський договір (а також і Додаткова угода, підписана в Берліні 27 серпня і ратифікована ВЦВК 6 вересня 1918 р.) у цілому і з усіх пунктів оголошуються скасованими. Усі включені в Брест-Литовський договір зобов’язання щодо сплати контрибуції або поступок територіями і областями оголошуються недійсними... Трудящі маси Росії, Ліфляндії, Естляндії, Польщі, Литви, України, Фінляндії, Криму і Кавказу звільнені німецькою революцією від гніту грабіжницького договору, продиктованого німецькою военщиною, нині мають самі вирішувати свою долю. На місце імперіалістичного миру повинен прийти соціалістичний мир, мир, укладений трудящими масами народів Росії, Німеччини і Австро-Угорщини, які звільнилися від гніту імперіалістів. Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка пропонує братерським народам Німеччини і колишньої Австро-Угорщини в особі їхніх Рад Робітничих і Солдатських Депутатів негайно розпочати врегулювання питань, пов’язаних зі скасуванням Брестського договору. В основу справжнього миру народів можуть лягти лише ті принципи, які відповідають братерським відносинам між трудящими всіх країн і націй і які були проголошені Жовтневою революцією і відстоювалися російською делегацією в Бресті. Усі окуповані області Росії будуть очищені. Право на самовизначення повною мірою буде визнане за трудящими націями всіх народів. Усі збитки мають бути відшкодовані справжніми винуватцями війни — буржуазними класами...

• Запитання та завдання

• 1) Назвіть причини анулювання Брест-Литовського мирного договору більшовицькою Росією.
• 2) Якими були наслідки цієї події для України?
• 3) У наведеному документі декларувалося «право на самовизначення» націй. Поміркуйте, чи збиралися більшовики втілювати цю декларацію в життя. Доведіть свою відповідь на прикладі України.