Розробки уроків. Історія України. 11 клас. Профільний рівень

УРОК №10

Тема. Україна на завершальному етапі війни.

Мета: охарактеризувати та узагальнити події завершального етапу визволення України, процесу відбудови промислового потенціалу України; формувати вміння аналізувати й узагальнювати, навички роботи з картою; виховувати патріотизм, усвідомлення внеску народу України в подоланні ворога.

Обладнання: підручник, карта «Україна у Великій Вітчизняній війні», дидактичні матеріали.

Тип уроку: формування знань та вдосконалення умінь і навичок.

Основні терміни і поняття: Корсунь-Шевченківська битва («другий Сталінград»), депортація, дивізія СС «Галичина», Українська головна визвольна рада.

Основні дати і події: 25 січня — 17 лютого 1944 р. — Корсунь-Шевченківська операція; травень 1944 р. — початок депортації кримських татар, греків, вірмен, болгар із Криму у східні райони СРСР; червень 1944 р. — заснування Української головної визвольної ради; 14 жовтня 1944 р. — офіційний день закінчення вигнання військ Німеччини та її союзників з України в межах довоєнних кордонів; 28 жовтня 1944 р. — завершення визволення України (Закарпаття) в сучасних кордонах.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: добирати матеріал та готувати повідомлення про історичні події; складати хронологічну таблицю подій завершального етапу визволення України; послідовно, логічно висловлювати думки; користуватися картою, виконувати завдання на контурній карті; аналізувати та узагальнювати факти героїчного подвигу робітників тилу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

• Індивідуальні завдання (за варіантами)

Учитель об’єднує клас у чотири варіанти і роздає картки з індивідуальними завданнями. Учні мають продовжити речення.

Варіант 1

1. Перший населений пункт, звільнений на території України, — це ... (с. Півнівка).

2. Визволення Лівобережної України та Донбасу почалось після перемоги в ... (Курський битві).

3. Визволення Лівобережної України та Донбасу відбулось у ... р. (1943 р.).

4. Донбаська операція радянських військ відбулася... (13 серпня — 22 вересня 1943 р.).

Варіант 2

1. Відступаючи з Лівобережної України і Донбасу, німці проводили політику ... («випаленої землі»).

2. На 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Українські фронти були перейменовані ... (Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти).

3. «Східний вал» — це ... (система німецької оборони вздовж правого берега Дніпра. Тут передбачалося зупинити наступ радянських військ).

4. Форсування Дніпра радянськими військами почалось ... (у ніч на 21 вересня 1943 р.).

Варіант 3

1. У вересні радянські війська оволоділи на правому березі Дніпра ... (20) плацдармами.

2. «Сірі піджаки» — це ... (новобранці, яких було поспіхом мобілізовано на Лівобережжі та не підготовленими кинуто в бій при форсуванні Дніпра).

3. Для здійснення вирішального наступу на Київ радянське командування спочатку обрало ... (Букринський плацдарм). Проте ця спроба виявилася невдалою.

4. Наступ на Київ, який завершився визволенням міста, здійснювався з ... (Лютизького плацдарму).

Варіант 4

1. Київ було визволено від гітлерівських загарбників ... (6 листопада 1943 р.).

2. У визволенні Києва разом із радянськими військами брала участь і ... (Чехословацька бригада під командуванням генерала Л. Свободи).

3. У 1943 р. рейд у Карпати здійснило партизанське з’єднання під командуванням ... (С. Ковпака).

4. III надзвичайний Великий збір ОУН(Б) відбувся ... (у серпні 1943 р.).

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Бесіда

1. Коли була окупована німцями вся територія України?

2. Які території України були звільнені до кінця 1943 р.?

3. Які фронти були створені для визволення українських земель від фашистської окупації та хто її очолював?

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему й основні завдання уроку, розкриває актуальність теми — значення завершення розгрому німецьких військ на території України.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Корсунь-Шевченківська операція — відкриття шляху на Правобережну Україну

• Розповідь учителя

На вирішальному етапі битви за Україну радянські війська, зосереджені на теренах України, мали значну перевагу над ворогом. Так, у складі 1-го, 2-го, 3-го та 4-го Українських фронтів налічувалося понад 2,3 млн осіб, 28,8 тис. гармат і мінометів, 2 тис. танків і самохідних артилерійських установок (САУ), 2370 літаків. Українські фронти, відповідно, очолювали відомі полководці (М. Ватутін, І. Конев, Р. Малиновський, Ф. Толбухін). їм протистояло німецьке угруповання армій «Південь» (командувачі Е. Манштейн і В. Модель), яка налічувала 1,8 млн солдатів і офіцерів, 16,8 тис. гармат і мінометів, 2,2 тис. танків і штурмових гармат, 1460 літаків.

За 1944 р. на теренах України радянські війська здійснили 35 військових операцій, значна частина яких стала проявом найвищих зразків військового мистецтва.

24 січня 1944 р. війська 1-го та 2-го Українських фронтів перейшли в наступ на Корсунь-Шевченківському виступі. Незважаючи на опір ворога, війська обох Українських фронтів 28 січня з’єдналися в районі м. Звенигородки. В епіцентрі подій опинилися десять гітлерівських дивізій, багато артилерійських, танкових і саперних частин, загалом майже 80 тис. солдатів і офіцерів (55 тис. гітлерівців було вбито та поранено, 18 тис. — взято в полон).

На честь «другого Сталінграда», як назвали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала Українським фронтам 20 залпами з 224 гармат. Бойові частини, що відзначилися в боях, одержали почесні назви «Корсунських» і «Звенигородських».

Ворога було вигнано також із Кіровограда (8 січня), Луцька і Рівного (2 лютого), Херсона (13 березня), Вінниці (20 березня), Миколаєва (23 березня), Одеси (10 квітня), Тернополя (15 квітня). У липні було розгромлено угруповання противника під Бродами і Львовом. 27 липня 1944 р. визволено Львів.

У ці місяці регулярній армії посилено допомагали партизани і підпільники. Хоча територія, на якій вони воювали, значно звузилася, їх дії стали цілеспрямованішими. Власними силами вони визволили від окупантів 45 міст, районних центрів, залізничних станцій, знищили тисячі гітлерівців, підірвали 1037 ешелонів.

2. Операції радянських військ зі звільнення Правобережної України і західних земель

• Робота з таблицею

Опрацюйте матеріал підручника та складіть хронологічну таблицю «Операції радянських військ зі звільнення Правобережної України і західних земель».

Зразок заповненої таблиці

3. Внесок українських громадян-працівників тилу України в перемогу над фашистами

• Розповідь учителя

Виробничі колективи України разом із місцевим населенням відразу налагоджувати підприємства. Працювати доводилося у складних кліматичних умовах, без відпусток і вихідних, по 12—14 годин на добу.

Гасло «Усе для фронту! Усе для Перемоги!» стало нормою життя працівників тилу. Вагомий внесок у перемогу над ворогом належить українським металургам, підприємствам «Дніпроспецсталь», «Запоріжсталь». За шість місяців побудовано й уведено в дію провідні цехи Маріупольського заводу ім. В. Куйбишева. До війни їх зводили протягом трьох років. А на початку листопада 1942 р. цех виробив перші партії труб.

В умовах воєнного часу постійно зростала потреба в продукції паливно-енергетичного комплексу. Особливо це стосувалося вугілля. На підприємства вугільної галузі східних районів СРСР перевезено 54 тис. шахтарів із Донбасу. Олексій Стаханов восени 1941 р. став на чолі тресту «Карагандавугілля», а славетний український шахтар Микита Ізотов у жовтні 1942 р. очолив трест « Челябвугілля ».

Наприклад, якщо в січні 1942 р. середньодобовий видобуток вугілля на шахтах Челябінського вугільного басейну становив 14,6 тис. тонн, у травні цього самого року — 19,8 тис. тонн, то в серпні — 23,7 тис. тонн.

Постійно зростали темпи видобутку залізної руди. На схід перебазувалися численні колективи гірників Криворіжжя та Нікополя. Разом із трудівниками Уралу вони освоїли нові залізорудні басейни. Криворізькі гірняки О. Семиволос, І. Завертайло, С. Єременко, які працювали на уральських рудниках, виробляли понад десять норм за зміну. 1942 р. О. Семиволос установив новий рекорд — виконав 45 норм за зміну.

Героїчною працею відзначалися українські машинобудівники. Танкові заводи Уралу щомісяця випускали 2 тис. танків. Тільки трудівники Харківського тракторного заводу випустили тисячі бойових машин.

Конкретна програма відбудовчих робіт була затверджена VI сесією Верховної Ради УРСР у 1944 р. Із державного бюджету було асигновано кілька мільярдів карбованців. При цьому тільки на відбудову житлового фонду в 1944 р. виділялося понад 500 млн карбованців.

Успіх відродження народного господарства Української республіки забезпечувався насамперед відбудовою паливно-енергетичної бази. На кінець війни у Донбасі було відновлено 54% шахтного фонду. У результаті видобуток вугілля становив 43,3% довоєнного, а його питома вага у загальному видобутку в СРСР зросла з 4,5% у 1943 р. до 26,7%. Уже в 1944 р. знов почали виплавку сталі та виробництво прокату найбільші металургійні заводи України. Інтенсивні відбудовчі роботи велися в машинобудівній галузі.

Евакуація колгоспів і радгоспів з України здійснювалася переважно до Поволжя та Казахстану. До середини осені 1941 р. в радянський тил вдалося вивезти близько 2 млн тонн зерна та зернопродуктів, понад 6 млн голів худоби, близько 26 тис. тракторів, різноманітне майно колгоспів, радгоспів, МТС. Не вдалося евакуювати понад 40 тис. тракторів, 900 тис. тонн зерна та зернопродуктів, 87% поголів’я худоби. До тилових районів СРСР евакуювали з України 40 тис. кваліфікованих сільськогосподарських працівників.

Зразки самовідданої праці демонстрували передовики перших п’ятирічок. 1942 р. бригада П. Ангеліної в складі її сестер Надії, Олени та Катерини, працюючи на трьох тракторах, обробила 4990 га землі в колгоспі Західно-Казахстанської області.

За роки війни колгоспи й радгоспи України здали державі 16,5 млн тонн зерна, 400 тис. тонн м’яса, майже 250 тис. тонн молока.

Героїчний подвиг трударів села України мав великий вплив на забезпечення Червоної армії продовольством.

У 1944 р. було освоєно 70% довоєнної площі посівів. При цьому державний план хлібозаготівель був виконаний на 110%.

Із початком відбудови на допомогу українському народові, як завжди, прийшли інші народи СРСР.

Над відбудовою промисловості Донбасу взяли шефство підприємства Свердловської, Ярославської, Саратовської та інших областей. Понад 70 заводів Ленінграда брали посильну участь у сприянні технічному оснащенню Донецьких шахт. Підприємства Кузбасу направили шахтарям України верстати, силові трансформатори, електрообладнання, електромотори, кабель, а також вирядили в Донбас групу забійників. Від 37 промислових підприємств Москви Донбас одержав верстати, автомашини, пересувні електростанції.

Активно допомагали й учені. Співробітники Інституту чорної металургії АН УРСР спільно з ученими Інституту металургії АН СРСР працювали над проблемою відбудови в Донбасі доменного і трубопрокатного виробництва. Учені Інституту гірничої механіки АН УРСР у співробітництві с багатьма іншими інститутами за участю членів Академії наук СРСР склали генеральний план відбудови Донбасу.

Підіймати з руїн найбільшу електростанцію — Дніпрогес — допомагали 120 промислових підприємств 53 міст СРСР. На її відбудові працювали представники 25 національностей. Понад 200 заводів 70-ти міст країни допомагали відбудовувати «Запоріжсталь».

Зі східних районів СРСР у 1943—1945 рр. у визволені регіони надійшли 27,6 тис. тракторів, 2,1 тис. комбайнів. Тилові колгоспи й радгоспи направили 744 тис. голів великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз. До кінця 1945 р. в УРСР були введені в дію 30% довоєнних промислових потужностей, вироблено 25% довоєнного рівня промислової продукції.

Багато зусиль докладалося до відновлення й розгортання діяльності установ освіти і науки, культосвітніх закладів, творчих організацій, преси, радіо. На кінець 1945 р. в Україні функціонували понад 30 тис. шкіл, а в 150 вузах, що повернулися з евакуації, навчалося до 140 тис. студентів. У березні 1944 р. до Києва повернулася Академія наук УРСР й одразу ж приєдналася до процесу відбудови.

За допомогою інших народів СРСР відбудовувалися вузи, школи, клуби, лікарні республіки. Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова контролював відбудову Харківського державного університету. Наукова бібліотека вузу отримала від московських колег 10 тис. книг і журналів; її фонд на грудень 1944 р. становив 357 тис. томів. Херсонський педінститут отримав із Ленінграда понад 4 тис. книг.

4. Депортація кримських татар, вірменів, греків із Криму

• Завдання

Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

• Бесіда

1) Із якою метою було проведено ці операції?

2) Дайте оцінку рішень сталінського режиму щодо народів, які були піддані репресіям.

5. Матеріальні і людські втрати українців у Другій світовій війні

• Завдання

Проаналізуйте статистичний матеріал, зробіть висновки.

Втрати України в роки війни

Прямі збитки становили близько 285 млрд крб., або 42% загальних втрат республіки від окупації.

Міста й села. Зруйновано 714 міст (40% усіх міст УРСР), 28 тис. сіл, 647 тис. житлових будівель; 10 млн осіб залишилося без даху над головою.

«Людські втрати». Цивільне населення — 4 млн осіб; армія — 1,3 млн воїнів; військовополонені — 1,4 млн осіб; вивезено до Німеччини — 2,4 млн осіб.

Промисловість і сільське господарство. Знищено 16159 підприємств, 27 910 колгоспів, 872 радгоспи, 1300 МТС; вивезено мільйони тонн зерна, тисячі тонн м’яса, м’ясних виробів, олії, цукру.

Загальні збитки економіки України, заподіяні німецько-фашистськими загарбниками, сягали понад 40% усіх втрат СРСР.

6. Кримська і Потсдамська конференції голів урядів СРСР, США і Великої Британії

• Робота з таблицею

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та складіть таблицю.

VI. ОСМИСЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

• Бесіда

1. Проведення яких військових операцій сприяло звільненню Правобережної України?

2. Коли була звільнена вся територія України в межах сучасних кордонів?

3. Які народи були піддані депортації в 1944 р.?

4. Яке історичне значення Кримської і Потсдамської конференцій?

5. Якими, на ваш погляд, є джерела перемоги українського народу у Великій Вітчизняній війні?

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ

Завдяки блискуче проведеним операціям радянські війська повністю звільнили територію України від нацистської окупації. Друга світова війна дорого коштувала Україні: значними були людські та матеріальні втрати.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2. Підготуйте повідомлення з теми «Культура в роки Великої Вітчизняної війни».

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України