Розробки уроків. Історія України. 11 клас. Профільний рівень

УРОК №5

Тема. УРСР напередодні агресії (1939 — перша половина 1941 р.).

Мета: розкрити процес радянізації в Західній Україні; визначити причини та наслідки каральних санкцій радянських органів; формувати вміння узагальнювати інформаційний матеріал про стан обороноздатності СРСР напередодні війни, особливості економічного розвитку УРСР; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості.

Тип уроку: урок формування знань та вдосконалення умінь і навичок.

Обладнання: підручник, карта «Україна в роки Другої світової війни», атлас, підручники, дидактичні матеріали.

Основні терміни і поняття: радянізація, депортація.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: визначати та характеризувати складові процесу радянізації в Західній Україні; пояснювати економічні процеси; розуміти та користуватися поняттями «радянізація», «депортація»; показувати на карті території західноукраїнських земель.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

• Запитання і завдання

1. Охарактеризуйте «пакт Молотова—Ріббентропа». Яке значення він мав для СРСР?

2. Поясніть, як відбувався розподіл сфер і інтересів між СРСР та Німеччиною згідно з таємним додатковим протоколом.

3. Визначте історичне значення «Договору про дружбу і кордони» між СРСР і Німеччиною.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Бесіда

1. Яка подія ввійшла в історію під назвою «золотий вересень?

2. Як змінилися кордони українських земель напередодні війни?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Установлення радянської влади в Західній Україні

• Розповідь учителя

17 вересня 1939 р., коли головні сили польської армії були розбиті гітлерівцями, радянські війська перейшли польсько-радянський кордон на території Західної України й Західної Білорусі.

Для узаконення радянського режиму в Західній Україні під ретельним контролем нових властей були проведені вибори до Народних Зборів. Вибори проводилися за безальтернативним списком кандидатів і, по суті, були фікцією.

Наприкінці жовтня 1939 р. Народні Збори прийняли Декларацію про возз’єднання Західної України з радянською Україною у складі СРСР. У листопаді відбулися сесії Верховної Ради СРСР і Української РСР, що ухвалили закони про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з Українською РСР.

Приєднання західноукраїнських земель до СРСР розпочало процес її радянізації, тобто перекроювання всіх сторін життя відповідно до вироблених за роки радянської влади зразків. Деякі заходи нової влади — розширення мережі шкіл, поліпшення медичного обслуговування, переселення частини жителів міст у добре обладнані квартири тощо — дістали схвальну оцінку населення.

На території Західної України, що офіційно увійшла до складу УРСР, у грудні 1938 р. було створено шість областей — Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку.

Після включення до складу УРСР Західної України, Північної Буковини і трьох повітів Бессарабії населення України збільшилося на 8,8 млн осіб і на середину 1941 р. становило понад 41,6 млн осіб; її територія розширилася до 265 тис. км².

Процедура приєднання

Жовтень 1939 р. — вибори в Народні Збори Західної України. Листопад 1939 р. — звернення Народних Зборів до Верховної Ради СРСР про включення Західної України до складу УРСР.

Червень 1940 р. — радянський уряд звернувся до Румунії з вимогами передати Північну Буковину і Бессарабію.

Серпень 1940 р. — рішення Верховної Ради СРСР про включення до УРСР Північної Буковини.

Із приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес радянізації.

• Робота з поняттями

Радянізація — насильницьке насаджування норм економічного, суспільно-політичного, культурного життя, що були характерні для тоталітарного режиму в Радянському Союзі на західноукраїнських землях.

Депортація — вигнання, заслання; примусове виселення цілих народів із місць їхнього постійного проживання.

• Робота зі схемою

Учні разом з учителем складають схему та коментують завдання кожної складової радянізації.

Етапи радянізації:

1) 1939—1940 рр. — на території Західної України, Північної Буковини, Бессарабії;

2) 1945—1950 рр. — у Західній Україні, Бессарабії, Північній Буковині вдруге, у Закарпатті вперше.

• Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника, розкрийте зміст радянізації, соціально-економічної політики радянської влади в новоутворених областях і заповніть таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Сільське господарство	Промисловість	Державне управління	Соціальне та культурне життя
Конфіскація поміщицьких, монастирських земель, худоби, засівного матеріалу. Примусова колективізація	Націоналізація великих промислових підприємств, банків. Прискорення індустріалізації. Укрупнення та реконструкція підприємств. Установлення контролю над виробництвом. Уведення 8-годинного робочого дня	Ліквідація старої і впровадження нової системи управління. Проведення виборів до Рад. Створення робітничих загонів, селянських комітетів. Заборона всіх політичних партій та громадських організацій, крім ВКП(б), КП(б)У	Запровадження безкоштовної освіти та медичного обслуговування. Створення українських навчальних закладів та системи соціального забезпечення. Заборона політичних партій, арешти та депортація політичних лідерів. Закриття «Просвіти». Тиск на церкву

• Запитання

Якими методами здійснювалась радянізація?

• Додатковий матеріал

У краї розгорнувся масовий терор, жертвами якого стали як окремі особи, так і цілі групи населення. Арешту підлягали діячі політичних партій і громадські організації, власники підприємств, чиновники, священики, відставні офіцери, заможні селяни й усі, кого вважали противниками колективізації. Документи свідчать про величезні масштаби репресій: у Західній Україні й у Західній Білорусі в 1939—1941 рр. були ув’язнені й вислані до Сибіру понад 10% населення краю. Часто жертвами радянського режиму ставали поляки, але така сама доля спіткала й сотні тисяч українців, тисячі євреїв, представників релігійних та заможних кіл.

Із осені 1939 до осені 1940 р. в Західній Україні було репресовано 10% населення (318 тис. сімей, близько 1,2 мли осіб), смертність серед депортованих становила 16% (депортовано в Сибір, у Казахстан 400 тис. українців). Людей переслідували без суду і слідства, проводилися показові процеси (Львівський процес над 59-ма членами ОУН у січні 1941 р.).

2. Підготовка СРСР до війни. Заходи щодо зміцнення обороноздатності

• Повідомлення учня

Під час повідомлення учня складіть тезисний план.

Зразок плану

1) Частина СРСР у світовому промисловому виробництві сягала 10%.

2) Відставання від Німеччини в серійному виробництві нових моделей озброєнь, застарілих конструкцій танків, літаків.

3) Постачання СРСР в Німеччину 2 млн тонн зерна, кукурудзи, бобових, 1 млн тонн нафти, 100 тис. тонн бавовни, 1000 тонн кольорових металів.

3. Особливості економічного розвитку УРСР. Аналіз та управління статистичними даними. Частка України в загальносоюзному виробництві

• Розповідь учителя

Індустріалізація вивела Українську Радянську Соціалістичну Республіку, як і всю країну, на якісно новий рівень промислового розвитку. Це було здобутком робітничого класу, трудящих усіх націй і народностей СРСР. Історичне значення індустріалізації полягало в докорінній зміні структури народного господарства.

Зокрема, кардинально змінилося співвідношення між промисловістю та сільським господарством у загальному обсязі валової продукції. На жаль, унаслідок занижених цін на сільськогосподарську сировину і, відповідно, завищених цін на промислову продукцію, що переробляла цю сировину, тепер практично неможливо визначити реальну участь промисловості й сільського господарства у створенні національного доходу.

Істотно змінилося і співвідношення між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання у валовій продукції самої промисловості.

Наприкінці 30-х рр. XX ст. продукція машинобудування вийшла на перше місце, що забезпечило подальший індустріальний розвиток народного господарства на власній технологічній основі.

За валовою продукцією питома вага великої промисловості в народногосподарському виробництві становила в 1938 р. 92,5% порівняно з 68,7% у 1925—1926 господарському році.

Незважаючи на успіхи індустріалізації, рівень розвитку командної економіки залишався невисоким порівняно з передовими країнами світу.

Індустріалізація привела до падіння життєвого рівня населення. Відчуженість робітничого класу від засобів виробництва й бюрократичні методи директивного управління раз і назавжди визначили економічну неефективність промисловості.

Наслідки колективізації «по-сталінськи» були жахливими. Накладена на колгоспи безрозмірна продрозкладка, жорстка регламентація їхньої господарської діяльності тощо призвели до глибокої деградації продуктивних сил села й урешті-решт — до голодомору початку 30-х рр. XX ст.

На кінець 1940 р. УРСР видобувала 50,5% загальносоюзного видобутку вугілля, виробляла 64,4% чавуну, 48,8% сталі, 67,6% залізної руди, 25,7% електроенергії, 20% товарного хліба, 73% цукру, 20% м’яса.

V. ОСМИСЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

• Запитання і завдання

1. У результаті яких дій західноукраїнські землі увійшли до складу УРСР?

2. Назвіть позитивні та негативні наслідки радянізації на західноукраїнських землях.

3. Яке місце УРСР посідала в загальносоюзному виробництві?

4. Прокоментуйте, як В. Черчілль оцінив поведінку Й. Сталіна, назвавши її «однією з найбільших помилок історії»: Сталін діяв «не як егоїст, що розрахував усе наперед, а як зовсім недалекоглядний простак».

5. Висловіть власну думку щодо змісту листа академіка М. Грушевського (вперше був опублікований у газеті «Літературна Україна» 28 вересня 1989 р. з нагоди його 60-річчя 4 жовтня 1926 р.).

«І я закінчив своє прощання з присутніми і неприсутніми учасниками нашого свята цими словами, що я... хочу працювати, боротись і страждати разом з нашими братами не визволених іще українських земель, поки не сповниться це пророцтво нашого великого Каменяра, і не об’єднаються всі не визволені досі краї в нашій Робітничо-селянській Україні, на котру вони все свідоміше дивляться всі, без різниць ідеологій, як на єдиний національний осередок, що може їх зібрати навколо себе».

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель аналізує й оцінює роботу учнів на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2. Підготуйте повідомлення за темами: «Оборона Києва — одна з найбільш яскравих сторінок Другої світової війни», «Героїчна оборона Одеси», «Оборона Севастополя», «Остаточне захоплення території України та встановлення окупаційного режиму».