Тема. Семінарське заняття за темою «Український державотворчий процес (1917—1921 рр.)».

Мета: розвивати вміння учнів використовувати знання, отримані під час вивчення теми, та набувати нові знання під час колективного обговорення проблем, винесених на семінарське заняття; формувати в учнів якості полемістів, співбесідників, які володіють навичками доводити, аргументувати, відстоювати свою точку зору тощо; сприяти вихованню в учнів толерантного ставлення і поваги до думок своїх опонентів.

Тип уроку: закріплення набутих знань і вмінь.

Обладнання: підручник, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми, матеріал для проведення семінару.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему семінарського заняття, його основні завдання та інформує про порядок роботи.

II. СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

План

1. Українська держава П. Скоропадського — маріонетка Німеччини чи єдиний реальний шанс утвердження української державності?

2. Директорія УНР від всенародної підтримки до отаманщини.

3. Місце С. Петлюри у визвольних змаганнях.

4. «Білий» рух і Україна.

5. Особливості становлення Української Соціалістичної Радянської Республіки.

6. Радянсько-польська війна. Україна між Польщею та Росією.

• Запитання і завдання для створення проблемних ситуацій

1. Чи можна німецькі та австро-угорські війська, що допомагали армії УНР у боротьбі з більшовиками, назвати окупаційними?

2. Чому плани гетьмана П. Скоропадського створити українську армію так і не були реалізовані?

3. Назвіть основні питання, що розглядалися на російсько-українських переговорах у травні—червні 1918 р. Які їх результати?

4. Хто винен у єврейських погромах 1919 р. в Україні?

5. З якими подіями пов’язане гасло УГА «Шлях на Львів пролягає через Київ»?

6. Чим були зумовлені відмінності політики більшовиків в Україні у 1919 та 1920 рр.?

7. Чи можна вважати Варшавську угоду, укладену С. Петлюрою, зрадою інтересів України?

8. Деякі історики стверджують, що в Україні у вказаний період не було громадянської війни, розуміючи під останньою боротьбу між класами і соціальними групами за державну владу. Доберіть аргументи для спростування чи підтвердження цієї думки.

9. Існує думка, що якби П. Врангель командував Білою армією у 1919 р., то у нього були б шанси перемогти у боротьбі з більшовиками. Чи згодні ви з такою думкою? Спробуйте обґрунтувати чи спростувати її.

10. Поясніть, чому Варшавська угода неоднозначно була зустрінута українськими політиками.

11. Чому Директорія порівняно легко прийшла до влади?

12. Якими були наслідки Акта злуки УНР і ЗУНР?

13. Чому С. Петлюрі не вдалося втілити в життя задуми відродження УНР?

14. Поясніть, чому в 1917—1920 рр., незважаючи на руйнівні революційні процеси в суспільстві, різко підвищилися темпи культурного розвитку.

15. Чому УЦР пішла на мирні переговори з Німеччиною та її союзниками, а не стала на шлях «війни до переможного кінця» на боці країн Антанти?

16. Берестейський мир — це успіх чи поразка української дипломатії? Проведіть паралель між Берестейським миром України з державами Четверного союзу і Бухарестським миром Румунії з державами Четверного союзу.

17. Чи мала вплив поява УHP на розвиток подій у Європі?

18. На своєму останньому засіданні УЦР затвердила Основний закон (Конституцію) і обрала президента УНР (М. Грушевського), хоча ця посада Конституцією не передбачалася. Чим це можна пояснити?

19. Чому П. Скоропадському не вдалось об’єднати всі національні сили для розбудови і зміцнення Української Держави? У чому суть конфлікту між П. Скоропадським та лідерами основних українських політичних партій?

20. 11 листопада 1918 р., коли Німеччина уклала перемир’я з країнами Антанти, яке означало її фактичну капітуляцію, Раднарком РСФРР дав директиву в десятиденний термін підготувати до вторгнення в Україну Червону армію. Чим була викликана така поспішність?

21. На вашу думку, хто мав більше шансів на створення і відстояння незалежної Української держави: УЦР, гетьман П. Скоропадський чи Директорія?

22. Один із діячів українського національно-визвольного руху Ісаак Мазепа писав: «Вожді українського національно-революційного руху в критичний момент втратили голову: замість напружити всі свої сили для усунення проявів внутрішнього розкладу, анархії й отаманщини, замість продовжувати організовану боротьбу за певні, ясно поставлені реальні завдання, вони один за одним покинули поле бою...» Кого мав на увазі І. Мазепа?

23. Український учений І. Нагаєвський стверджує, що «...Акт соборності 22 січня [1919 р.] не мав практичного значення, а був лише маніфестацією єдності народу в дальшій історичній перспективі». Спростуйте або підтвердіть цю думку.

24. Чим була обумовлена орієнтація частини членів Директорії на країни Антанти, а частини — на більшовиків? Яка з позицій мала більшу перспективу? Чому жодна з них не була реалізована?

25. Чому на Паризькій мирній конференції західноукраїнські землі та Наддніпрянщина розглядалися як окремі території, а не як єдина держава?

26. Чому білий рух і Україна не утворили єдиного фронту боротьби проти більшовизму?

27. Перший та Другий зимові походи армії УНР — продуманий крок, мужній вчинок, помилка чи безперспективна акція?

28. Політика воєнного комунізму сприяла зміцненню чи поразці влади більшовиків в Україні?

29. Радянська влада в Україні була привнесена ззовні чи мала під собою місцевий ґрунт?

30. Чому керівники селянського і українського національно-визвольного рухів не знайшли спільної мови і були розгромлені більшовиками поодинці?

31. Чи можна вважати С. Петлюру національним героєм?

32. Порівняйте аграрну політику УЦР, гетьмана, Директорії і більшовиків. Що в ній спільного? Який з урядів проводив найбільш адекватну існуючим умовам аграрну політику?

33. Чому Антанта в україно-польському конфлікті взяла сторону Польщі? Що не влаштовувало Антанту в існуючій в ЗУНР і УНР владі?

34. Чи можна стверджувати, що створення УСРР було наслідком визвольних змагань? Свою думку обґрунтуйте.

III. ПІДСУМКИ СЕМІНАРУ

Підсумовуючи роботу учнів, учитель аналізує їхню участь у семінарському занятті й оцінює її. При цьому доцільно звернути увагу учнів, що оцінюється не кількість виступів (хоча це також важливо), а рівень компетентності учасників семінару.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити тему «Український державотворчий процес (1917—1921 рр.)».